Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(готовить)

  • 1 готовить

    готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].
    * * *
    готува́ти, гото́вити; (собирать в дорогу, для еды) ла́годити, лаштува́ти, ладна́ти, ла́дити, рихтува́ти

    Русско-украинский словарь > готовить

  • 2 ладить

    лаживать
    1) (поправлять, приводить в порядок) лагодити, злагоджувати, налагоджувати, ладнати, ладнувати, ладити, обладжувати, лаштувати, рихтувати, риштувати; (готовить) готувати, зготовляти що. [Лагодити віз у дорогу (Сл. Ум.). Лагодь, мати, постіль (Пісня). Налагоджували неводи свої (Біблія). Ладнайте вози, пора їхати (Сл. Гр.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). Риштувать вози в далекую дорогу (Шевч.)]. -дить обед, чай - лагодити (ладити, зготовляти, порати) обід, чай, ладнати (лаштувати) до обіду, до чаю. [Іди лишень полуднувать лагодь (Шевч.). Ладнає до чаю (Мова)]. -дить дело - лагодити справу. -дить куда - см. Ладиться 2;
    2) (музык. инструмент) ладити, настроювати, срвн. Лад 3;
    3) с кем - ладнати, бути (жити) в (добрій) (з)лагоді, у (добрій) згоді, у ладу з ким. [Гордіїв дядько не ладнав чогось із Демидовим батьком (Грінч.)]. Они не -дят между собою - вони не ладнають один (одно[е]) з одним, одна з одною, між ними незлагода, вони між собою не миряться. Он со всеми -дит - см. Он со всеми в ладу (Лад 2).
    * * *
    1) (жить в согласии с кем-л.) бу́ти в зла́годі (в зго́ді), жи́ти в зла́годі (в зго́ді)
    2) ( приводить в готовность) ла́годити, ла́дити, ладна́ти
    3) ( намереваться) збира́тися, ла́годитися, ладна́тися, ма́ти на ду́мці
    4) ( твердить) пра́вити, торо́чити, товкти́
    5) муз. ла́дити, налагоджувати; ( настраивать) настро́ювати, наладо́вувати, настру́нчувати

    Русско-украинский словарь > ладить

  • 3 постель

    постеля постіль (-тели), постеля (-телі) (ум. постілонька); (ложе) ложе, ліжко, ліжниця. [Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле (Макс.)]. Стлать, готовить -тель - слати, стелити (послати, постелити) постіль кому. [Хто-ж тобі постеле у дорозі та постілоньку? (Пісня)]. Вскочить с -тели - схопитися (скочити) з постелі, з ліжка. Слечь в -тель (от болезни) - злягти, залягти в (ліжко).
    * * *
    1) по́стіль, -те́лі и пості́ль, посте́ля; ( кровать) лі́жко
    2) ( реки) спец. рі́чище, ло́же
    3) горн., техн. по́сті́ль

    Русско-украинский словарь > постель

  • 4 приготовлять

    приготовить готувати, приготувати, готовити, приготовити, виготовляти, виготовити, виготовувати, виготувати, зготовляти, зготовити, зготувати, наготовляти, наготовити, наготувати (о мног. понаготовляти, понаготовлювати), лагодити, налагоджувати, налагодити (о мног. поналагоджувати), прилагоджувати, прилагодити, злагоджувати, злагодити, ладити, наладити, ладнувати, наладнувати, ладнати, наладнати, виладнати, зладнати, ладувати, обладувати, лаштувати, налаштувати (о мног. поналаштовувати), рихтувати, нарихтувати, пририхтовувати, пририхтувати, риштувати, нариштувати, споряджати, спорядити, наряджати, нарядити, строїти, настроїти що до чого; см. Готовить. [Виготовив ріллю (Київськ. п.). Усе, що треба, на обід виготовлю (Кониськ.). Зготувати вечерю (Коцюб.). Ладнає до чаю (Мова). Нарих[ш]тувати вози в дорогу, гармати до бою. Спорядити воза, обід. Матроси налаштували човен, щоб забрати з пароходу поштову кореспонденцію (Крим.)]. -вить уроки - приготовити лекції. -влять кого к экзамену - готувати кого до іспиту. -вить кого-н. к дурной вести - підготувати кого до лихої звістки. -вить больного к смерти - обрядити хворого на смерть. -вить к печати - виготовити до друку що. -вить (как приданое) - придбати що, чого. [Кажи що-сь придбала, чого напряла? (Свид.)]. Приготовленный - приготований и приготовлений, наготовлений, наготований, виготовлений, виготуваний, налагоджений, налаштований, споряджений. -нный к печати - виготовлений до друку.
    * * *
    несов.; сов. - пригот`овить
    готува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; ( наготавливать) нагото́влювати и наготовля́ти, наготува́ти и нагото́вити и понагото́влювати и понаготовля́ти; (несов.: кушанье) зготува́ти, згото́вити

    Русско-украинский словарь > приготовлять

  • 5 прок

    1) добро, пуття, користь (-сти), пожиток (-тку). Что в этом -ку? - яка з цього користь? От этого -ку не будет - нічого доброго, путнього (путящого) з цього не вийде (не буде), не буде добра, пуття з цього. Итти в прок - іти на добро (на добре), на користь, на пожиток, іти в руку; срв. Впрок 1. [Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку (Номис)];
    2) запас (-су). Готовить в прок - готувати про запас, на дальший час. Запастись в прок чем - призапасити на дальший час, надалі чого; срв. Впрок 2.
    * * *
    пуття́; ( польза) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года

    Русско-украинский словарь > прок

  • 6 прочить

    1) (назначать, определять) рихтувати, ладити, призначати кого, що кому и для кого, куди. [Мене рихтували всев москалі, а я й утік (Канівщ.). Для тебе тещенька обідать готує і доленьку рихтує (Грінч. III)]. Он -чит всё своё имение племяннику - він увесь свій маєток небожеві призначає. -чить за кого (дочь-невесту) - рихтувати кому и за кого, ладити, стренчити, прибирати за кого (дочку-відданицю). [Багатому рихтувала, за бідного дала (Голов.). А ти-ж хіба за кого її ладиш (Мова). Стренчать її заміж віддати (Липовеч.). Батько мене за його дає, - знаєш? За нелюба мене вже прибирає (М. Вовч.)];
    2) запасати, запасити що; срв. Припасать. Проченный - рихтований, ладжений, стренчений, прибираний, призначаний.
    * * *
    1) ла́дити; ( предназначать) признача́ти, призна́чувати; ( готовить) готува́ти
    2) ( заготовлять впрок) диал. припаса́ти, запаса́ти

    Русско-украинский словарь > прочить

  • 7 устилаться

    несов.; сов. - устл`аться
    1) устеля́тися и усте́люватися, устели́тися, устила́тися, усла́тися, несов. вистила́тися, ви́стелитися; ( покрываться) укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися
    2) ( готовить себе постель) прост. стели́тися, постели́тися, реже сла́тися, посла́тися

    Русско-украинский словарь > устилаться

  • 8 Кушань[и]е

    1) (яство, снедь) страва, потрава, наїдок (-дка), їство, їжа, їда, (зап.) їдло. [Не варили страви (Коцюб.). Жарт у розмові - це наче сіль у страві (Крий.). Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок (Котл.). Потраву козаки варили (Греб.). Подали солодкі потрави (Н.-Лев.). Весь стіл був заставлений напитками та наїдками (Мирний). І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства? (Шевч.)]. Готовить -нье - варити їсти. Горячее -нье - варена страва, варево, варене (-ного). Разогретое -нье - гріта страва. Жареное -нье - печеня, печене. -нье на столе - страва, (теснее: завтрак) сніданок (-нку), (обед) обід (-ду), (ужин) вечеря на столі. Прибавить -нье к обеду - зготувати ще одну страву (потраву) на обід;
    2) (процесс) їдіння, їдження, їжа, їда.

    Русско-украинский словарь > Кушань[и]е

См. также в других словарях:

  • ГОТОВИТЬ — ГОТОВИТЬ, готовлю, готовишь, несовер. 1. (совер. приготовить) что. Делать годным для чего нибудь. Готовить машину к пуску. Готовить рукопись к набору. || Работать над чем. нибудь, обрабатывать, составлять что нибудь. Готовить роль к спектаклю.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОТОВИТЬ —     Готовить во сне какие то блюда означает, что к вам скоро перейдет приятная обязанность, в ближайшем будущем ждите визита дорогих вам друзей. Если во время приготовления у вас что то не будет получаться – наяву вас могут подстерегать события,… …   Сонник Мельникова

  • готовить — Приготовлять, изготовлять; запасать, припасать; стряпать. Ср …   Словарь синонимов

  • готовить — проект • существование / создание готовить уроки • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ГОТОВИТЬ — ГОТОВИТЬ, влю, вишь; несовер. 1. кого (что). Делать годным, готовым для чего н. (для использования, для осуществления чего н., для работы). Г. станок к пуску. Г. больного к операции. Г. молодых специалистов. Институт готовит учителей. 2. что.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ГОТОВИТЬ — что, готавливать; смол. готовать; с предлогом готовлять; припасать, запасать; приготовлять, изготовлять; беречь или держать что в исправности к сроку, к делу: ладить что, прилаживать, делать; стряпать, приспевать что. Готовиться, ·возвр. и страд …   Толковый словарь Даля

  • готовить — влю, вишь, вят, нсв.; подгото/вить (к 1 3, знач.); пригото/вить (к 4 знач.) сов. 1) (что к чему, для чего) Делать готовым, пригодным для использования. Готовить машину к поездке. Готовить статью для сборника. Синонимы: подгота/вливать 2)… …   Популярный словарь русского языка

  • готовить — (в разных значениях) кого что, к чему и для чего. 1. кого что (объект действия). Готовить специалистов по сельскому хозяйству. Готовить уроки. Готовить спасательные катера! громко крикнула Вологдина (Чаковский). 2. к чему и для чего (цель… …   Словарь управления

  • готовить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я готовлю, ты готовишь, он/она/оно готовит, мы готовим, вы готовите, они готовят, готовь, готовьте, готовил, готовила, готовило, готовили, готовящий, готовивший, готовя; св. подготовить, приготовить; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • готовить — • всесторонне готовить …   Словарь русской идиоматики

  • готовить — ГОТОВИТЬ1, несов. (сов. приготовить), что. Создавать (создать) что л., сосредоточенно трудясь над осуществлением задуманного с учетом поставленной задачи; Син.: вырабатывать, разработать [impf. to prepare (for), make ready, make preparations… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»