-
1 германієвий фотодіод
герма́ниевый фотодио́дУкраїнсько-російський політехнічний словник > германієвий фотодіод
-
2 германизация
германіза́ція -
3 германизм
германізм (р. -му).* * *филол.германі́зм, -у -
4 германизированный
германізо́ваний -
5 германизировать
германізува́ти -
6 германизироваться
германізува́тися -
7 Германия
-
8 германист
филол.и пр. германі́ст -
9 германистика
филол.и пр. германі́стика -
10 германистка
филол.и пр. германі́стка -
11 заступаться
заступиться (за кого) оступатися, оступитися за ким и за кого, заступатися, заступитися за кого, обставати, обстати за кого и за ким, за що и за чим, боронити кого, стати, уставитися за кого и за ким, (зап.) впімнутися за ким. [Вона за ним раз-у-раз оступається (Звиног.). За мужицьку волю оступавсь (Грінч.). Обстали за французьку республіку проти імператорської Германії (Грінч.). Всяк за собою обстане (Проскурів). Бачу, така вже ваша вдача, що не стоїте за своїми (Звин.). Хто за правду стане (Сл. Гр,). Зоньку годували штурханцями по кутках, бо за неї ніхто не вставився-б (Л. Укр.). Нема кому впімнутися за робітником (Франко)].* * *несов.; сов. - заступ`иться(за кого-что) заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що); оступатися, оступи́тися (за кого-що, за ким-чим), вступатися, вступи́тися (за кого-що), обстава́ти, -стаю́, -стає́ш, обста́ти, -ста́ну, -ста́неш (за ким-чим, за кого-що) -
12 избегать
I. избежать и избегнуть кого, чегоI. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].* * *Iвибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасатиII несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть(кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)\избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння
\избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих
\избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в
\избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці
\избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри
не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́
что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́
-
13 приятность
1) (свойство) приємність, любість, милість, утішність (-ности). -ность погоды, ощущения - приємність погоди, відчування;2) (удовольствие, услада) приємність, любість, втіха, уподоба, насолода. [Велику приємність (втіху) це мені зробило. Любацькі часи! Герман і досі згадує про них з уподобою (Франко). Якась любість вбачати усміх тих очей, що тебе спалили (Зіньк.)]. Находить -ность в чём - смакувати в чому. [В тім пани бракують, в чім убогії смакують (Номис)].* * *приє́мність, -ності; прива́бливість, -вості -
14 Запятнывать
-ся, запятнать, -ся1) (замарать, -ся пятнами) плямити, -ся, за[по]плямити, -ся, обплямити, -ся, уплямити, -ся, плямувати, -ся, за[по]плямувати, -ся, сплямувати, -ся, (о мног.) позаплямовувати, -ся, позаплямлювати, -ся; (чем-л. жидким) заляпувати, -ся, заляпати, -ся, позаляпувати (кого, що чим), -ся;2) (класть клеймо) таврувати, -ся, затаврувати, клейнити, -ся, заклейнити кого, що, (гал.) п'ятнувати, -ся, зап'ятнувати, (отмечать) за[по]значати, -ся, за[по]значити;3) (клеймить, позорить, -ся) плямити, -ся, заплямлювати, -ся, заплямити, -ся, сплямити, -ся, поплямити, -ся, плямувати, -ся, заплямувати, -ся, сплямувати (кого, що чим), -ся, каляти, -ся, закаляти, -ся, скаляти (кого, що чим), -ся; срвн. Позорить, Клеймить 2, Чернить. [Тяжким гріхом я заплямила молодість свою (Грінч.). Сплямила себе таким злочинством (Грінч.). Заплямував на старість своє ім'я за якихось там дванадцять карбованців (Васильч.). Ви обидва нею (кров'ю) сплямувались (Куліш). Ніколи він себе неправдою не закаляв (Єфр.). Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги (Куліш)];4) (в играх: в пятнашки) квача давати, дати кому, квачити, поквачити, квацати, заквацати, кицяти, покицяти кого. [Я його не впіймав, але покицяв (Звин.)]. Запятнанный - заплямований, заплямлений, сплямований, поплямований, поплямлений, обплямований, закаляний, затаврований, за[по]значений, (в игре) поквачений, поквацаний, покицяний, з квачем. [Герман, весь заплямлений кров'ю… (Франко). Оце-ж її збезчещено, сплямовано (Куліш). У дорогих сплямованих кров'ю жупанах (Куліш)].
См. также в других словарях:
Герман — 1) а, муж.Отч.: Германович, Германовна; разг. Германыч.Производные: Герма; Гермуся; Муся; Гера; Геруня; Геруся; Геруха; Геруша; Геша; Гема; Гемуля.Происхождение: (Лат. germanus родной, единокровный.)Именины: 25 мая, 6 июля, 11 июля, 20 июля, 9… … Словарь личных имен
Герман — Эммануил Яковлевич (1892 ) поэт. Р. в семье адвоката. Печатается с 1911 (журналы «Сатирикон», «Летопись», одесская пресса). Выдвинулся в 1917 (под псевдонимом Эмиль Кроткий) своими едкими фельетонами сатирами в «Новой жизни» М. Горького. По своей … Литературная энциклопедия
Герман IV — Γερμανός Δ΄ … Википедия
ГЕРМАН — Джерман (болг.), в южнославянской мифологии персонаж, воплощающий плодородие. Во время болгарского обряда вызывания дождя представляется глиняной куклой с подчёркнутыми мужскими признаками. В заклинаниях говорится, что Г. умер от засухи (или… … Энциклопедия мифологии
ГЕРМАН V — Герман V, патриарх К польский. Фотография. Кон. XIX нач. ХХ в. Герман V, патриарх К польский. Фотография. Кон. XIX нач. ХХ в. (Кавакопулос Георгий; 1835, Стамбул 12.1920, там же), патриарх К польский (28 янв. 1913 12 окт. 1918). Род. в… … Православная энциклопедия
Герман — ГЕРМАНОВ ГЕРМАНОВСКИЙ ГЕРМАНЮК В основе фамилии крестильное имя Герман родной, единокровный (лат.). Отсюда же Германовский. Возможен вариант Герман. (Э) (Источник: «Словарь русских фамилий». («Ономастикон»)) … Русские фамилии
ГЕРМАН IV — Герман IV, патриарх К польский Герман IV, патриарх К польский (1788/90, Стамбул 16.09.1853, там же), патриарх К польский (12 июня 1842 18 апр. 1845; с 1 сент. 1852). Род. в столичном приходе арх. Михаила, учился в местной народной школе и в… … Православная энциклопедия
Герман А. П. — Герман А. П. Александр Петрович учёный в области горн. науки, акад. АН СССР (1939). Окончил Петерб. ун т (1897) и Горн. ин т (1903). Работал на Путиловском з де, на Петерб. монетном дворе. С 1907 на науч. преподават. работе в Петерб.… … Геологическая энциклопедия
герман — единокровный; Герма, Гермуся, Муся, Гера, Геруня, Геруся, Геруха, Геруша, Геша, Гема, Гемуля Словарь русских синонимов. герман сущ., кол во синонимов: 3 • германец (10) • … Словарь синонимов
ГЕРМАН — (German) Анна (1936 82), польская эстрадная певица (сопрано). Исполняла польские эстрадные песни, народные песни (в том числе русские), произведения советских композиторов. Манера пения и артистичный стиль отличались сдержанностью и благородством … Современная энциклопедия
ГЕРМАН — I (ум. ок. 733) патриарх Константинопольский в 715 730, защитник иконопочитания. Автор влиятельного в Восточной церкви толкования на литургию ( Сказание о Церкви и рассмотрение таинств ). Память 12 мая … Большой Энциклопедический словарь
