-
61 teach-in
n"тіч-ін", диспут-семінар, збори для обговорення злободенних питань ( в університетах) -
62 triple first
1) вища нагорода за успіхи в трьох основних курсах (особливо в Кембріджському, Оксфордському університетах)2) студент, що завоював таку нагороду -
63 tutorial
I n1) консультація; практичні заняття з керівником2) урок, семінар ( у класах для дорослих)II atutorial manner — менторська манера; консультативний; методичний (про курс лекцій,)
2) опікунський -
64 bulldog
['bʊldɒg]n1) бульдо́г2) перен. упе́рта (наполе́глива) люди́на3) пе́дель ( в старих англійських університетах)4) розм. револьве́р5) розм. лю́лька -
65 proctor
['prɒktə]n1) про́ктор, нагля́да́ч, інспе́ктор ( в Оксфордському і Кембріджському університетах)2) пові́рений (особл. у церковному суді) -
66 regent
-
67 schoolman
-
68 senate
-
69 tutor
['tjuːtə] 1. n1) дома́шній учи́тель; репети́тор; шк. наста́вник; вихова́тель2) керівни́к гру́пи студе́нтів ( в англійських університетах)3) амер. моло́дший виклада́ч ви́щого навча́льного за́кладу4) юр. опіку́н2. v1) навча́ти2) керува́ти; напу́чувати; повча́ти3) дава́ти прива́тні уро́ки4) амер. розм. бра́ти уро́ки5) ла́яти, свари́ти••to tutor oneself — стри́муватися, прибо́ркувати себе́
-
70 іронія
ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.І. Вичко
См. также в других словарях:
Цераский, Витольд Карлович — Витольд Карлович Цераский Витольд … Википедия
Dmytro Blazheyovskyi — (Ukrainian: Дмитро Блажейовський, August 21, 1910 – April 23, 2011) was a Ukrainian scientist and religious writer. Blazheyovskyi authored over twenty five scholarly articles on the history of the Ukrainian church. He died in Lviv, Ukraine, at… … Wikipedia
авля — і, ж. 1) У стародавніх римлян – подвір я. 2) Актовий зал в університетах деяких країн … Український тлумачний словник
кампус — а, ч. 1) Студентське містечко, територія університету (в США та деяких інших країнах). 2) Студентський гуртожиток (при деяких європейських університетах) … Український тлумачний словник
корпорація — ї, ж. 1) Договірні об єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. 2) Замкнена група осіб, об єднана… … Український тлумачний словник
ліценціат — а, ч. 1) У середньовічних університетах – викладач, який одержав право читати лекції, але ще не захистив докторську дисертацію. 2) Перший учений ступінь у ряді країн Західної Європи і Латинської Америки, що дається на 3 4 му році навчання у… … Український тлумачний словник
тривіум — а, ч. Три гуманітарні науки – граматика, риторика й діалектика, які в середні віки становили головні предмети в університетах … Український тлумачний словник
фамулус — а, ч. 1) У середні віки – слуга або зброєносець. 2) У зарубіжних університетах – асистент лікаря або студент при професорі для виконання його доручень … Український тлумачний словник
аула — (лат. < грец. двір, килим) 1. Середній двір давньогрецького будинку, який подібний до давньоримського атріуму (синонім авла). Спочатку огороджувався килимами, пізніше їх замінили муровані стіни. 2. В імператорський період Стародавнього Риму… … Архітектура і монументальне мистецтво