-
1 разделяться
несов.; сов. - раздел`иться1) розділя́тися и розді́люватися, -лююся, -люєшся, розділи́тися, -ділю́ся, -ді́лишся, переділя́тися, переділи́тися и мног. порозділя́тися, поділя́тися, поділи́тися; ( распределяться) розподіля́тися, розподіли́тися и мног. порозподіля́тися; ( разветвляться) розгалужуватися, -жується, розгалу́зитися, -лу́зиться, розхо́дитися, -хо́диться, розійти́ся (розі́йдеться)де́ти после сме́рти отца́ \разделяться ли́лись — ді́ти після сме́рті ба́тька розділи́лися
река́ \разделяться ля́ется на рукава́ — рі́чка (ріка) розділя́ється (поділя́ється; розгалу́жується) на рука́ва (на рукави́)
отря́д \разделяться ли́лся на три ча́сти — загі́н розділи́вся (поділи́вся) на три части́ни
2) (о мнениях, оценках) поділя́тися, поділи́тися, розділя́тися, розділи́тися; ( расходиться) розхо́дитися, розійти́сяпри голосова́нии голоса́ \разделяться ли́лись — при голосува́нні голоси́ поділи́лися
3) сов. мат. поділи́тися, розділи́тисяде́сять \разделяться лится на пять — де́сять поділи́ться (розді́литься) на п'ять
4) (несов.: делиться на какие-л. категории, группы) поділи́тися5) страд. несов. розділя́тися, поділя́тися; розподіля́тися; роз'є́днуватися, -нується; поділя́тися, розділя́тися -
2 trichotomy
[traɪ'kɒtəmɪ]nді́лення на три части́ни (на три елеме́нти) -
3 divide
[dɪ'vaɪd] 1. v1) мат. діли́ти(ся) ( на - by)six divided by two is three — шість, поді́лене на два, дорі́внює трьом; розділя́ти(ся), поділя́ти(ся) ( на - into)
to divide into three parts — поділи́ти на три части́ни
2) дроби́ти3) градуюва́ти, нано́сити по́діл ( на шкалу)4) відділя́ти(ся); роз'є́днувати(ся); розхо́дити(ся) ( у поглядах)5) пол. голосува́ти2. nамер. вододі́лthe Great Divide розм. — перева́л у Скеля́стих го́рах; перен. смерть
to cross the Great Divide — поме́рти
-
4 делить
-ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.* * *1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти3) мат. діли́ти, розділя́ти -
5 мера
1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.* * *1) мі́раме́ры длины́, объёма — мі́ри довжи́ни, об'є́му
без ме́ры — без мі́ри; ( безмерно) безмі́рно
2) ( мероприятие) за́хід, -ходу3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця -
6 triad
['traɪəd]n1) те, що склада́ється з трьох части́н (предме́тів); гру́па з трьох чолові́к; тріа́да2) муз. три́звук -
7 triform
['traɪfɔːm]adj1) що склада́ється з трьох части́н2) що ма́є три фо́рми -
8 triplex
['trɪpleks] 1. adj1) потрі́йний; що склада́ється з трьох части́н2) тех. стро́єний; потрі́йної ді́ї2. n1) безоско́лкове скло, три́плекс2) муз. тридо́льний ро́змір -
9 trisect
[traɪ'sekt]vділи́ти на три рі́вні части́ни
См. также в других словарях:
на три части — нареч, кол во синонимов: 1 • натрое (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
разделивший на три части — прил., кол во синонимов: 1 • перетроивший (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
разделявший на три части — прил., кол во синонимов: 1 • перетраивавший (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
деление на три части — tridalis dalijimasis statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. ternary fission; tripartition; triple fission vok. Dreierspaltung, f; Dreifachspaltung, f; ternäre Spaltung, f rus. деление на три части, n pranc. fission à tripartition, f; fission … Fizikos terminų žodynas
три — числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? три, (нет) скольких? трёх, скольким? трём, (вижу) сколько? три, сколькими? тремя, о скольких? о трёх 1. В математике три это число 3. Три плюс два. | Разделить, умножить на три. | Сорок три. |… … Толковый словарь Дмитриева
Деление угла на три части — одна из трех классич. задач античной математики (наряду с квадратурой круга и делийской задачей), состоявшая в попытке разделить угол на три равные части с помощью циркуля и линейки. Найти решение пытались Гиппий, Папп из Александрии и… … Словарь античности
Три жемчужины — Тип марки … Википедия
Три-Хаммок — Three Hummock Island Координаты: Координаты … Википедия
«ТРИ ИСТОЧНИКА И ТРИ СОСТАВНЫХ ЧАСТИ МАРКСИЗМА» — работа В. И. Ленина, содержащая сжатый анализ историч. корней, сущности и структуры марксизма. Написана в связи с 30 летием со дня смерти К. Маркса. Опубликована в легальном большевистском журн. «Просвещение» (1913, № 3). Статья была… … Философская энциклопедия
"ТРИ ИСТОЧНИКА И ТРИ СОСТАВНЫХ ЧАСТИ МАРКСИЗМА" — работа В. И. Ленина, содержащая сжатый анализ историч. корней, сущности и структуры марксизма. Написана в связи с 30 летием со дня смерти Маркса. Опубл. в легальном большевистском журн. Просвещение (1913, No 3). Как показал опыт революции 1905,… … Философская энциклопедия
Три единства — (классические единства, Аристотелевы единства) правила драматургии, которых придерживался классицизм XVII XIX в. (см. Классическая драма), опираясь на некоторые пассажи «Поэтики» Аристотеля. Содержание 1 Формулировка … Википедия