Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(в+собі)

  • 61 агностицизм

    АГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. αγνωστοζ - непізнаваний, недоступний пізнанню) - філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання об'єктивного світу, обмежуючи пізнання сферою явищ. Термін "А." введений англ. природознавцем Гекслі у 1865 р., але елементи А. можна знайти ще в античній філософії, зокрема у Протагора, софістів, скептиків. Найбільш послідовно А. обґрунтований у філософських системах Г'юма та Канта. Г'юм виходив з того, що пізнання обмежене сферою чуттєвого досвіду, а тому загальні поняття, зокрема поняття матеріальної субстанції, є лише ілюзорними поняттями. Не обмежившись критикою поняття матеріальної субстанції, Г'юм відмовився і від духовної, або ментальної субстанції, як трансцендентного "Я". Кантівский А. ґрунтується на різкому розмежуванні явищ досвіду та речі в собі як непізнаваної, реальної основи явищ. Суперечливість вчення Канта про річ у собі та різне її тлумачення (річ у собі як трансцендентний реальний об'єкт, як поняття-ноумен та як ідея світу, душі та Бога) зумовила і половинчастість трактування А. Кантом. З одного боку, наполягаючи на активності розуму в процесі пізнання, а з іншого, обстоюючи існування принципової межі між пізнанням і дійсністю, яка не може бути подолана, Кант обмежує пізнання сферою розсудку на основі апріорних форм чуттєвості (див. простір і час) та апріорних категорій. Коли ж розум намагається вийти за межі чуттєвого досвіду і осягнути світ як безумовне ціле, або як річ у собі, він обов'язково стикається з появою антиномій - суперантиномій - суперечливих одна одній і одночасно однаково обґрунтованих відповідей на те саме запитання. Отже, А. Канта полягає в неможливості пізнання світу як речі в собі. Гносеологічною причиною появи А. є відносність і історична обмеженість знань та споглядальний підхід до процесу пізнання.

    Філософський енциклопедичний словник > агностицизм

  • 62 Кант, Іммануїл

    Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.
    [br]
    Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Кант, Іммануїл

  • 63 неокантіанство

    НЕОКАНТІАНСТВО - напрям у філософії, що виник у 60-х рр. XIX ст., який головні філософські проблеми пропонував вирішувати на основі повернення до філософії Канта. Хоч гасло "назад до Канта" було висунуте ще в 1847 р. богословом Вейссе і спрямовувалося проти гегельянців, свого змістового наповнення воно набуло у працях Лібмана, який застосував його у 1865 р. Першопочатковий зміст гасла "Назад до Канта" стосувався повернення до епістемології після досить тривалого панування ідеалістичної метафізики та романтизму у пер. пол. XIX ст. Ланге ("Історія матеріалізму") і Лібман ("Кант і епігони") сформулювали основне завдання неокантіанців. Після завершення національного об'єднання Німеччини Н. стає офіційною університетською філософією, яка розвивалась в рамках двох основних шкіл - Марбурзької (Коген, Наторп, Кассирер, Герланд, Штаммлер, Форлендер) і Фрайбурзької (Баденської), яку представляли Віндельбанд, Риккерт, Мюнстербер, а також у річищі інших відгалужень Н., як-то - фікціоналізм Файхінгера, Ласка; фізіологічний напрям - Ланге, Гельмгольц; психологічний - де Фриз, Нельсон; реалістичний - Рил ь, Кюльпе, Бехер та ін. Неокантіанські ідеї справили значний вплив на природознавство, математику, суспільні науки, політику. Н. вважало основним досягненням кантівської філософії обґрунтування положення, згідно з яким форми наочного споглядання (простір і час) і розсудку (категорії) є функціями суб'єкта пізнання. Головною помилкою Канта неокантіанці вважали визнання об'єктивності речі у собі. Протиріччя, яке при цьому виникало, розв'язувалось шляхом зведення "речі у собі" до "граничного поняття досвіду" - ноумена. Марбурзька школа тлумачила "річ у собі" як завдання - об'єкт пізнання не даний, а лише "заданий" - подібно до того, як заданий математичною функцією числовий ряд і кожний з його членів. У трактовці Баденської школи "річ у собі" втрачає будь-який сенс: позаяк буття дійсності розглядалося лише як буття у свідомості. Н. було критикою Канта з боку ідеалістів. Відмова від кантівського розуміння "речі у собі" вимагала знайти обґрунтування об'єкта в самому суб'єкті з тим, щоб сутнісні визначення останнього стали й критеріями об'єктивності знання. Гіпертрофовану активність мислення представники Н. перетворили в джерело сутнісних визначень самого буття, розуміючи цю активність як діяльність із конструювання культури в цілому. Так, Марбурзька школа розробляла трансцендентальний метод як вчення про конструювання мисленням культури (мови, науки, релігії, мистецтва, моралі). Метод побудови об'єкта стає самим об'єктом, а логіка розгортання думки - логікою дійсності. Однак "антиметафізична" тенденція, отримана в спадок від Канта і позитивізму XIX ст., не дозволила марбурзьким філософам піти по шляху Гегеля і відновити Абсолют як основу буття культури. У них Бог зводиться до рівня "методичного" поняття; це змусило Н. Трубецького зауважити, що дійсність підмінюється в марбурзькому Н. "методичним гербарієм" Б. аденська школа вирішує це протиріччя шляхом визнання об'єктивності цінностей, які хоча і не існують, але "означають". Н. широко використовувало кантівську ідею заперечення об'єктивної закономірності природи і виведення пізнання із суб'єкта та мислення, що підлягають апріорним законам розвитку. Саме ця ідея була покладена в основу тлумачення "логіки чистого пізнання" в Марбурзькій школі і "логіки наук про культуру" в Баденській школі. На противагу марксизмові Марбурзька школа обстоювала ідеї етичного соціалізму, а Баденська заперечувала закономірності суспільного розвитку. Вплив Н. простежується в філософії друг. пол. XX ст., зокрема в політекономії, соціології, правознавстві.
    Н.Арестова

    Філософський енциклопедичний словник > неокантіанство

  • 64 absorption costing

    бухг., вир. калькуляція собівартості з повним розподілом витрат
    методика вирахування собівартості, при якій загальна сума виробничих витрат (manufacturing costs), що складається з постійних накладних витрат (fixed overhead costs) і змінних накладних витрат (variable overhead costs), співвідноситься із собівартістю виробленої продукції (cost of goods manufactured); ♦ застосовується для зовнішньої (external reporting) та податкової звітностей (tax reporting) на відміну від методики калькуляції собівартості за змінними витратами (direct costing), що застосовується в галузі внутрішнього управління (management¹)
    absorption costing:: full costing:: full absorption costing
    * * *

    The English-Ukrainian Dictionary > absorption costing

  • 65 himself

    pron
    1) себе, собі, самого себе, собою, -ся
    2) сам
    3):

    by himself — сам, один

    * * *
    [(h)im'self]
    1) refl себе, собі, собою, -сь, -ся (про 3-ю oc.; oдн. чол. p.); себе, собі, собою
    2) emph сам (про 3-ю oc.; oдн.); хазяїн, глава; ( all) by himself сам, самостійно, без сторонньої допомоги

    English-Ukrainian dictionary > himself

  • 66 introvert

    I
    n
    1) людина, зосереджена на самій собі (на своїх переживаннях)
    2) людина, схильна до інтроспекції
    II
    v
    1) зосереджуватися на самому собі
    2) спрямовувати (завертати) всередину
    3) зоол. втягувати (в себе)
    * * *
    I n
    1) пcиx. людина, зосереджена на самому собі; людина, схильна до інтроспекції; інтроверт
    2) боязка, сором'язлива людина
    II v
    1) пcиx. зосереджуватися на самому собі
    2) повертати, звертати, загортати усередину; зooл. втягувати ( в себе)

    English-Ukrainian dictionary > introvert

  • 67 keep

    1. n розм.
    1) прокорм; годування; утримання
    2) запас кормів для худоби, фураж
    3) угодованість
    4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес
    5) іст. фортеця
    6) ув'язнення
    7) охорона, варта
    8) тех. контрбукса

    for keeps — назавжди; остаточно

    you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам

    2. v (past і p.p. kept)
    1) тримати, мати, зберігати
    2) не викидати, берегти; залишати
    3) не повертати, залишати собі
    4) утримувати, володіти
    5) мати для послуг (покоївку тощо)
    6) утримувати, мати на утриманні; забезпечувати

    to keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків

    7) мати в продажу (асортименті)

    we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок

    8) затримувати, не відпускати
    9) охороняти, захищати, утримувати
    10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися
    11) не старіти, зберігати новизну
    12) залишатися (в якомусь місці)

    to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому

    14) дотримуватися (теми тощо); виконувати, зберігати вірність, не порушувати (закону)
    15) відзначати, святкувати
    16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)
    17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)
    18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)
    19) відвідувати (церкву, лекції тощо)
    20) функціонувати

    schools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють

    21) примушувати когось продовжувати робити щось
    22) утримуватися (від чогось — from smth.)
    23) не втручатися (у щось — out of smth.)
    24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)
    25) приховувати (від — from)
    26) замовчувати, мовчати (про щось — to smth.)
    27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)
    28) не відставати (від — up with)
    29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щось

    keep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!

    keep down — продовжувати сидіти (лежати, не вставати)

    keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!

    keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!

    keep off — триматися на відстані, не наближатися

    keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!

    keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!

    keep on! — продовжуйте!, далі!

    keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати

    keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися

    to keep company with smb. — розм. гуляти з кимсь

    to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися

    to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати

    to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)

    to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти

    to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги

    to keep on ice — амер. відкладати в довгий ящик

    to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму

    keep at it! — не здавайся!, тримайся!

    to keep silent — не шуміти, не рухатися

    to keep well — почувати себе добре, не хворіти

    to keep smb. awake — не давати комусь спати

    to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)

    to keep smb. going — підтримувати когось матеріально

    * * *
    I [kiːp] n
    1) прокорм, харчування, утримання
    2) запас кормів для худоби, фураж
    4) pl гра на інтерес
    5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця
    6) тex. контрбукса
    7) pl; гipн. кулаки для посадки кліті

    for keeps — назавжди; остаточно

    II [kiːp] v
    ( kept)
    1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)
    2) не викидати, берегти; залишати
    3) не повертати, залишати собі
    4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником
    6) мати в продажу, в асортименті
    7) затримувати, не відпускати
    8) охороняти, захищати
    9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застарівати
    III

    keep her so! — мop. так тримати!

    4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь стані

    keepsilence! — не шуміти, замовкніть!

    English-Ukrainian dictionary > keep

  • 68 oneself

    pron
    1) refl. себе, собі, собою, -ся
    2) emph. сам, самого себе, самому собі

    by oneself — один, без супроводу; без сторонньої допомоги

    to come to oneself — опритомніти, очуняти

    * * *
    pron
    е refl себе; собі; собою; -сь, -ся

    to excuse oneself — вибачатися; себе, собі, собою

    to do smth for oneself — робити що-небудь для ( самого) себе; emph сам; сама; саме

    by oneself — один, сам, без сторонньої допомоги; один, на самоті

    English-Ukrainian dictionary > oneself

  • 69 ourselves

    pron
    1) refl. себе, -ся; собі
    2) emph. самі
    * * *
    pron
    A refl себе, собі, собою, -сь, -ся (про 1-у oc.; мн.); we shall only harm ourselves ми тільки зашкодимо собі; себе, собі, собою (про 1-у oc.; мн.); for ourselves we want little для себе нам потрібно небагато Б emph самі (про 1-у oc.; мн.); let us do it ourselves давайте зробимо це самі

    English-Ukrainian dictionary > ourselves

  • 70 win

    n
    1) ж. ім'я Уїн, Він (зменш. від Edwina, Winifred)
    2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш. від Winfred)
    * * *
    I [win] n
    виграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні гроші
    II [win] v
    ( won)
    1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

    to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]

    to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]

    to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]

    to win the day /the field/ — одержати перемогу

    to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу

    to win championship — cпopт. завоювати першість

    to win on points — cпopт. виграти по очкам

    to win four goals to nil — cпopт. виграти з рахунком 4: 0

    2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

    to win respect [fame] — здобути повагу [славу]

    to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]

    to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]

    to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]

    to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади

    to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]

    to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця

    to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб

    3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

    to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися

    to win smb (over) to one's cause — схилити кого-н. на свою сторону, завоювати прихильника

    to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття

    4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

    to win forward /through/ — пробитися вперед

    to win up — насилу встати; вилізти ( на коня)

    to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]

    to win clear /free/ — насилу виплутатися

    he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети

    5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

    to win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути

    6) дiaл. прибирати ( врожай)
    7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)
    8) кapт. брати взятку; побити карту
    ••

    to win and wear — володіти, розпоряджатися

    lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите

    either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав

    to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)

    to win place or show — cл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)

    III [win] n; сл.

    English-Ukrainian dictionary > win

  • 71 you

    1. pron pers

    you teachers — ви, вчителі

    3) ти, тебе, тобі, тобою

    are you happy? — ти щасливий?, ви щасливі?

    never you mind — це тебе (вас) не обходить

    4) у безособових зворотах

    you never can tell — ніколи не знаєш, що буде; заздалегідь ніколи не здогадаєшся

    2. v
    звертатися на ви; викати
    * * *
    I [juː] n
    1) справжнісінький, вилитий "ти" ( при звертанні)
    2) характер, суть (особи, до якої звертаються)

    that dress simply isn't you — у цій сукні ти сама на себе не схожа /ти - це не ти

    it's just not you — це не твій стиль, це тобі не пасує

    try to discover the hidden you — спробуй знайти своє приховане "я" / розібратися в собі

    II [juː]
    pers pron (you) (повна форм; ju, ja (зредуковані форми))
    1) ви, вас, вам, вами ( при зверненні до декількох осі); ви (при зверненні до певного кола осіб, зв'язаних єдністю мети, професії тощо)
    2) в гpaм.; знaч. звор. займенника icт.-ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc. множ.); you are all guilty ви всі винні

    I choose you three, the rest of you can stay here — я вибираю вас трьох, інші можуть залишитися тут

    you lawyers — ви, юристи

    home you idle creatures, get you home — повертайтеся додому, нероби, хутко!

    III [juː]
    2) icт. -ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc.; oдн.); are you happy? ти щасливий?, ви щасливі?; you know it perfectly well ви чудово це знаєте

    who sent you? — хто тебе/ вас послав?; if I were you якби я був на твоєму /вашому/ місці

    may you rest in peace — піднес. спи спокійно; нехай земля тобі буде пухом

    you there! — гей, ви там! послухай(те)!

    never you mind — це тебе /вас/ не стосується, це моя справа

    don't you be afraid! — не бійся /не бійтесь!

    you never can tell — ніколи не знаєш ( що буде); наперед ніколи не вгадаєш; хтозна

    what are you to do with a child like this — є ну що поробиш /робити/ з такою дитиноює

    you should find you a wife — тобі /вам/ слід знайти собі дружину

    sit you down — сідай(те), присядь(те)

    IV [juː] v
    звертатися на ви; "викати"

    English-Ukrainian dictionary > you

  • 72 think

    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smth — подумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smb — icт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think long — дiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smth — вирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think big — cл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

  • 73 win

    I [win] n
    виграш, перемога (на перегонах, в спорті); pl виграні гроші
    II [win] v
    ( won)
    1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

    to win a battle [a war, a game, a bet] — виграти бій [війну, гру, парі]

    to win a contest [a race] — перемогти в змаганнях [на скачках]

    to win in a lottery [at cards] — виграти в лотерею [в карти]

    to win the day /the field/ — одержати перемогу

    to win hands down /in a canter, in a walk/ — одержати легку перемогу

    to win championship — cпopт. завоювати першість

    to win on points — cпopт. виграти по очкам

    to win four goals to nil — cпopт. виграти з рахунком 4: 0

    2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

    to win respect [fame] — здобути повагу [славу]

    to win affection [sympathy] — отримати любов [співчуття]

    to win confidence [praise] — заслужити довіру [похвалу]

    to win smb 's love — домогтися чийого-н. кохання [чиєї-н. згоди]

    to win power — завоювати /захопити/ владу; прийти до влади

    to win a supporter [a friend] — здобути прихильника [друга]

    to win all hearts — завоювати /полонити/ всі серця

    to win one's livelihood /one's daily bread/ — заробляти собі на життя, добувати свій хліб

    3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

    to win smb to consent — вмовити кого-н. погодитися

    to win smb (over) to one's cause — схилити кого-н. на свою сторону, завоювати прихильника

    to win upon /on/ smb — поступово завойовувати чиє-н. визнання, співчуття

    4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

    to win forward /through/ — пробитися вперед

    to win up — насилу встати; вилізти ( на коня)

    to win the summit [the mountain top] — підкорити висоту [вершину гори]

    to win clear /free/ — насилу виплутатися

    he won loose from the crowd — він насилу вибрався із натовпу; досягнути мети

    5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

    to win a fortress — взяти фортецю; eвф. вкрасти, роздобути

    6) дiaл. прибирати ( врожай)
    7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)
    8) кapт. брати взятку; побити карту
    ••

    to win and wear — володіти, розпоряджатися

    lightly won, lightly gone s — легко нажите, легко прожите

    either to win the horse or lose the saddle s — або пан, або пропав

    to win or place — подвійне парі; ставка на першого та другого коня ( на скачках)

    to win place or show — cл. потрійне парі; ставка на першого, другого та третього коня ( на скачках)

    III [win] n; сл.

    English-Ukrainian dictionary > win

  • 74 you

    I [juː] n
    1) справжнісінький, вилитий "ти" ( при звертанні)
    2) характер, суть (особи, до якої звертаються)

    that dress simply isn't you — у цій сукні ти сама на себе не схожа /ти - це не ти

    it's just not you — це не твій стиль, це тобі не пасує

    try to discover the hidden you — спробуй знайти своє приховане "я" / розібратися в собі

    II [juː]
    pers pron (you) (повна форм; ju, ja (зредуковані форми))
    1) ви, вас, вам, вами ( при зверненні до декількох осі); ви (при зверненні до певного кола осіб, зв'язаних єдністю мети, професії тощо)
    2) в гpaм.; знaч. звор. займенника icт.-ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc. множ.); you are all guilty ви всі винні

    I choose you three, the rest of you can stay here — я вибираю вас трьох, інші можуть залишитися тут

    you lawyers — ви, юристи

    home you idle creatures, get you home — повертайтеся додому, нероби, хутко!

    III [juː]
    2) icт. -ся, -сь, себе, собі, собою (про 2 oc.; oдн.); are you happy? ти щасливий?, ви щасливі?; you know it perfectly well ви чудово це знаєте

    who sent you? — хто тебе/ вас послав?; if I were you якби я був на твоєму /вашому/ місці

    may you rest in peace — піднес. спи спокійно; нехай земля тобі буде пухом

    you there! — гей, ви там! послухай(те)!

    never you mind — це тебе /вас/ не стосується, це моя справа

    don't you be afraid! — не бійся /не бійтесь!

    you never can tell — ніколи не знаєш ( що буде); наперед ніколи не вгадаєш; хтозна

    what are you to do with a child like this — є ну що поробиш /робити/ з такою дитиноює

    you should find you a wife — тобі /вам/ слід знайти собі дружину

    sit you down — сідай(те), присядь(те)

    IV [juː] v
    звертатися на ви; "викати"

    English-Ukrainian dictionary > you

  • 75 задаваться

    задаться
    1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;
    2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).
    * * *
    I несов.; сов. - зад`аться
    1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)

    \задаваться ться це́лью — ста́вити, поста́вити собі́ мету́ (за мету́, мето́ю)

    2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде
    3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)
    4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тися
    II
    ( зазнаваться) задава́тися, -даю́ся, -дає́шся

    Русско-украинский словарь > задаваться

  • 76 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 77 камень

    1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;
    2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.
    * * *
    ка́мінь, -меня ( об отдельном куске) и собир. -меню

    ка́мни — мн. ка́мені, -нів, собир. камі́ння

    Русско-украинский словарь > камень

  • 78 лишать

    лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.
    * * *
    несов.; сов. - лиш`ить
    (кого чего) позбавля́ти, позба́вити (кого чого); ( отнимать) відбирати, відібра́ти и мног. повідбира́ти (у кого що, кому що); ріша́ти, ріши́ти (кого чого)

    Русско-украинский словарь > лишать

  • 79 ломать

    ломнуть
    1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];
    2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.
    * * *
    лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти

    \ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим

    Русско-украинский словарь > ломать

  • 80 наживать

    нажить
    1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];
    2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ить
    нажива́ти, нажи́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, и мног. понабува́ти, сов. надба́ти и мног. понадба́ти

    \наживатьть [себе] врага — нажива́ти, нажи́ти [собі] во́рога

    \наживать жить хлопот — нажи́ти (набра́тися, напита́ти) кло́поту, напита́ти ли́ха (біди)

    Русско-украинский словарь > наживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • СОБ — старший офицер батареи воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. СОБ СОБ МВД РФ служба общественной безопасности МВД РФ гос., РФ …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • соб — СОБ, сущ., муж. или нареч. (малорос.) вправо, направо; | соб, в парной воловьей упряжи, левый вол, который, по слову соб, сворачивает направо; сабе, правый вол; первый также бороздинный, идет бороздой, при пахании, второй подручный. Толковый… …   Толковый словарь Даля

  • Соб (значения) — Соб: Соб город в Венгрии. Соб (река) река на Украине, приток Южного Буга …   Википедия

  • СОБ МВД РФ — СОБ СОБ МВД РФ служба общественной безопасности МВД РФ гос., РФ СОБ Источник: http://www.park.ru/news.parkru?t=101762&r=2000680&q=2 Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • собівартість — [соб іва/рт іс т ] тос т і, ор. т іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • соб — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • собі — частка незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • собівартість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • собітотожний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • собічений — дієприкметник діал …   Орфографічний словник української мови

  • собічити — дієслово недоконаного виду привласнювати діал …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»