Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(в+серці)

  • 41 shrine

    I n
    1) рака; ковчег; гробниця, усипальниця; мавзолей
    2) вівтар; храм; святиня, місце поклоніння
    II v
    1) класти в раку або в ковчег
    2) пoeт. зберігати ( у серці)

    English-Ukrainian dictionary > shrine

  • 42 tongue

    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 43 treasure

    I n; іст. II n
    1) збір. скарби

    a ship full of treasure — корабель, повний скарбів

    2) коштовність; скарб ( про людину); цінний предмет

    art treasures, treasure s of art — скарби мистецтва

    to lay up treasures in heaven — заощаджувати скарби на небесах; не думати про земні блага

    my treasure! — лагід. скарб мій!

    3) гроші, багатство

    the war cost the country great sacrifices in blood and treasure — війна коштувала країні великих людських, матеріальних жертв

    4) pl; eк. короткострокові казначейські векселі
    III v
    1) збирати, зберігати (скарби; тж. treasure up)

    to treasure (up) money — копити гроші

    boys often treasure (up) postage stamps — хлопчики часто колекціонують марки; зберігати як скарб

    to treasure smb 's memory, to treasure smb in one's memory — дбайливо зберігати пам'ять про кого-н.

    to treasure (up) in ones heart the recollection of former days — зберігати в серці пам'ять минулого

    he treasure the watch his mother gave him — він дуже дорожить годинами, які подарувала йому мати

    to treasure smb 's friendship — високо цінувати чию-н. дружбу

    English-Ukrainian dictionary > treasure

  • 44 сэрца

    серце
    серцевина
    серці

    Білорусько-український словник > сэрца

  • 45 вмещаться

    вместиться
    1) (быть вкладываему) вміщатися (вміщуватися), вміститися; вкладатися, вкластися. [Книжки вкладаються в шафу. Книжки укладено (вміщено) в шафу];
    2) (находить для себя помещение) зміщатися (зміщуватися), зміститися, міститися, поміститися, влазити (влізати), влізти, увіходити, увійти, втулятися, втулитися. [Щастя не зміщувалось у серці, щастя розривало груди (Коцюб.). У театрі містилося чоловіка 600 (Грінч.). Така мала хата, що вся сім'я насилу втулилася (Грінч.). В один мішок не влізе, не увійде].
    * * *
    несов.; сов. - вмест`иться
    уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися; (несов.: помещаться) місти́тися

    Русско-украинский словарь > вмещаться

  • 46 выше

    вище (од кого, од чого), повище (од кого, од чого); над що, понад що, понад кого, поверх чого; навзвиш чого, звиш чого. [Над силу = выше сил. Не знайдеш річки над Дніпро широкий, не знайдеш правди над святу, простацьку, а ні одваги в серці над козацьку (Куліш). Понад свою вартість = выше своей стоимости]. Нет выше - нема в світі над що, нема в світі як що. [Нема цвіту білішого над ожиноньку, нема роду ріднішого над дружиноньку. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема в світі, як теє кохання].
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. ви́щий
    2) нареч. ви́ще
    3) предл. с род. п. ви́ще (чого), пона́д и по́над, над (що)

    Русско-украинский словарь > выше

  • 47 досадовать

    досадувати, мати досаду в серці. -вать на кого - мати на кого досаду, пересердя, серце.
    * * *
    доса́дувати

    Русско-украинский словарь > досадовать

  • 48 ёкать

    ёкнуть и ёкнуть
    1) (трепетать, дрогнуть, о сердце) тьохкати, тьохнути, йойкнути. [Серце так і тьохка. Серце тьохнуло і замерло. Тьохнуло в серці. Йойкнуло всередині з несподіванки (Коц.)];
    2) (безлично о звуке) кевкнути. [Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло (Свидн.)].
    * * *
    несов.; сов. - ёкнуть
    1) ке́вкати, ке́вкнути
    2) ( о сердце) тьо́хкати, тьо́хнути, те́нькати, те́нькнути

    Русско-украинский словарь > ёкать

  • 49 жадность

    1) (проявление чувства жажды, голода, напряжения, страсти) жадоба (ум. жадібка), жада, жадливість, пожадливість, ярість, жагучість, жадність (р. -ости). [Жадність кислот (химич.). Їв з жадобою. А в серці мають вовчу жадобу (Коц.)];
    2) (алчность) зажерливість, ненажерливість, ненаїсть (р. -їсти), неситість на що, ненатля, хтивість, захланність (р. -ости). [Ось слухайте, що то роблять заздрощі на світі і ненатля голодная (Шевч.)];
    3) см. Жажда. С -ностью набрасываться, наброситься на что - з жадобою (пожадливістю) кидатися на що, допадатися (допастися) до чого.
    * * *
    жа́дібність, -ності и жаді́бність, жа́дність, жадо́ба, пожа́дливість, -вості, жадли́вість; запопа́дливість; заже́рливість, ненаже́рливість, ненаже́рність, хти́вість, захла́нність, ненатле́нність, нена́тля

    Русско-украинский словарь > жадность

  • 50 жалость

    сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.
    * * *
    жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щів

    какая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!

    Русско-украинский словарь > жалость

  • 51 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 52 замирать

    замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - замер`еть
    завмира́ти, завме́рти, -вмру́, -вмреш и мног. позавмира́ти, замира́ти, заме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позамира́ти, несов. ме́рти; ( от сильного переживания) замліва́ти, замлі́ти и мног. позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти; ( цепенея) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш; ( о звуках) загаса́ти, зага́снути, згаса́ти, згаснути, ги́нути, зги́нути, (несов.: удаляясь) далені́ти

    се́рдце (душа́) \замирать мира́ет — се́рце (душа́) завмира́є (замира́є, холо́не), в се́рці (в душі́, на душі́, на се́рці, в гру́дях) холо́не

    Русско-украинский словарь > замирать

  • 53 звучать

    гучати, звучати, бриніти; (звенеть) дзвеніти; (раздаваться) лунати, розлягатися, розтинатися; срвн. Раздаваться. [Брини-ж у серці, мріє золота, на різні тони (Тичина)]. Это -чит странно - це звучить дивно.
    * * *
    звуча́ти, гуча́ти; (преим. о струне и звуках, подобных струнному) брині́ти; ( раздаваться) луна́ти; (перен.: о голосе) дзвені́ти

    Русско-украинский словарь > звучать

  • 54 змея

    1) зоол., Serpens - гадюка, гадина, змія, (гал,) гашка; (лазящая по деревьям) жеретія; (большая) зміюка, зміяра, гадюра; см. Змей 1. [Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.). В'ється як гадина (Номис). Приспавши в серці гадину зневір'я (Л.-Укр.). Гадина в його словах дихає (Номис). Коло серця молодого як гашечка чорна в'ється (Федьк.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)]. Гремучая змея - грим'ячка. Очковая змея - очкар (-ря), окулярник. Змея-медянка - мідянка, мідяниця, (гал.) гладунка, гладун, веретільник, веретенниця;
    2) (бранно) гадина, гадюка, гад, гадюра. [Що се ти, гадюро, робиш? (Ум. п.)]. Змея подколодная - гад потаєнний, гадюка потайна, гадюка з-під соломи. Стать -ей - згадючитися, згадючіти, (о мног.) погадючитися, погадючіти. [Молоденька та Оксана, а як вже згадючіла (М. Вовч.)]. Размножаться как змеи - розгадючуватися, розгадючитися.
    * * *
    змія́; змію́ка; ( гадюка) гадю́ка

    пригре́ть змею́ на груди́ — перен. ви́гріти гадю́ку (змію́, змію́ку) в па́зусі (за па́зухою)

    Русско-украинский словарь > змея

  • 55 золотистый

    золотистий, (устар. злотистий), золотастий, золотавий, позолотистий (Ворон.). [Золотисті кучері. Як тіні барвисті від хмарок злотистих (Л. Укр.). І в серці людськім зорі золотаві михтять (Франко)].
    * * *
    золотистий, золотавий; поэз. злоти́стий, злота́вий, позлоти́стий

    Русско-украинский словарь > золотистый

  • 56 изливать

    излить виливати, вилити и вилляти, зливати, зілляти. [Хмара виливала дощ на спраглу землю (М. Грінч.). Навіть слів досить не знаходять, щоб вилити своє обурення (Єфр.). Зливає на нього зцілющий бальзам (Крим.)]. Он -вал на него свои милости - він проливав на нього свої милості (свою ласку), він обдаровував його своєю ласкою. -ть слезами - виплакувати, виплакати, сплакувати, сплакати, переплакувати, переплакати. [Смути та печалі… виплакать їх щиро (Крим.). Переплачу, то й полегшає на серці (Звиног.)]. -ть словами - виливати, вилити словами, мовою. Излитый - вилитий, злитий.
    * * *
    несов.; сов. - изл`ить
    1) вилива́ти, ви́лити, -ллю, -ллєш и ви́лляти; ( проливать) пролива́ти, проли́ти и пролля́ти

    \изливатьть слёзы — вилива́ти, ви́лити (пролива́ти, проли́ти) сльо́зи

    2) перен. вилива́ти, ви́лити, злива́ти, зли́ти (зіллю́, зіллє́ш) и зілля́ти

    \изливатьть ду́шу — вилива́ти, ви́лити (сов. облегши́ти) ду́шу

    Русско-украинский словарь > изливать

  • 57 клич

    (клик) поклик, оклик, гук, клич, клик (-ку), клича (ж. р.), (призыв) заклик (-ку). [Так клич її лунав, як поклик той до бою (Франко). Ім'я твоє було воєнним кликом (Куліш). Ні!.. Я чую гук лицарський - співи слухать не охота (Крим.). Мій поклик: праця, щастя і свобода (Франко). Елемент протесту проти всякого поневолення стає могучим окликом літератури (Єфр.). Наша клича: «воля для всіх!» (Крим.)]. Боевой клич - поклик бойовий, бойова клича; срвн. Призыв 1. [І в серці, наче поклик бойовий, здіймаються у мене співи дикі (Л. Укр.)].
    * * *
    клич, -у; (призыв, зов) за́клик, -у, по́клик, -у, гук, -у, кли́ча

    кли́кнуть \клич — рит. ки́нути клич

    Русско-украинский словарь > клич

  • 58 копоть

    1) кі[и]птява, кіп(о)ть, кип(о)ть (-птю), копіт (-поту), кіптяга. [Немов багаття з дерева сирого, що більше з нього киптяви, ніж світла (Л. Укр.). Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів (Г. Барв.). Після отруєного кіптягою повітря шахти голова палала (Черкас.)]. Давать -поть - чадіти. [Лямпа чадить];
    2) (яма дёгте- и смологонная) дігтярня, смолярня, смолокурня.
    * * *
    кі́поть, -птю, кі́птява; кіптюга́

    Русско-украинский словарь > копоть

  • 59 ласковый

    ласкавий, пест(л)ивий, (кроткий, нежный) лагідний, (благосклонный) прихильний, (приветливый, радушный) привітний, приязний. [Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву (Коцюб.). Нічко зоряна, ясна, тихо-пестлива! (Черняв.). Надвечірнє сонце кидало на нього своє лагідне, привітне проміння (Крим.). В серці його ворушиться тихе, приязне кохання (Коцюб.)]. -вый к кому, с кем - ласкавий (привітний, приязний) до кого, з ким. [Він і до людей привітний та ласкавий (Н.-Лев.). Цей собака тільки до вас ласкавий (Звин.)]. -вое слово - ласкаве (прихильне, приязне) слово. [Там найдете щире серце і слово ласкаве (Шевч.). Виріс без прихильного слова (Крим.)]. -вая улыбка - ласкава (привітна) посмішка. -вая рука - ласкава (лагідна) рука. -вый приём - привітне (приязне) приймання (прийняття), ласкаве вітання. -вое теля двух маток сосёт - ласкаве телятко дві матки ссе.
    * * *
    ласка́вий; (ласкающий, нежащий) пестли́вий, голубли́вий; (приветливый, радушный) привітний, при́язний, приві́тливий

    Русско-украинский словарь > ласковый

  • 60 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

См. также в других словарях:

  • Молитва украинского националиста — (укр. Молитва українського націоналіста)  патриотический текст молитва написанный в конце 1920 начале 1930 х годов одним из лидеров Организации украинских националистов Иосифом Мащаком (1908 1976). «Молитву украинского националиста» должны… …   Википедия

  • виникати — I = виникнути (починати існувати, набувати реальности; у голові, у серці про думки, почуття тощо), по(в)ставати, по(в)стати, ставати, стати, з являтися, з явитися, утворюватися, утворитися, створюватися, створитися, витворюватися, витворитися,… …   Словник синонімів української мови

  • Mykola Tsybulenko — Mykola V. Tsybulenko (Ukrainian: Цибуленко, Микола Васильович) (1942 1998) was a Ukrainian major general[1][2][3]. Gen. Tsybulenko was born in the village of Veprik, Fastivskyi Raion, Kiev Oblast. He graduated from Caucasian Suvorov military… …   Wikipedia

  • Тычина, Павло Григорьевич — Павло Тычина укр. Павло Тичина …   Википедия

  • Металлист (футбольный клуб, Харьков) — У этого термина существуют и другие значения, см. Металлист. Металлист (Харьков) Полное название …   Википедия

  • Цыбуленко, Николай Васильевич — Николай Васильевич Цыбуленко В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Цыбуленко. Николай Васильевич Цыбуленко (укр. Цибуленк …   Википедия

  • Афанасьев-Чужбинский, Александр Степанович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Афанасьев. Александр Степанович Афанасьев Чужбинский …   Википедия

  • Пуповинная кровь — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • Афанасьев-Чужбинский — Афанасьев Чужбинский, Александр Степанович В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Афанасьев. Александр Степанович Афанасьев Чужбинский Имя при рождении: Александр Степанович Афанасьев Псевдонимы: Чужбинский Дата рождения:… …   Википедия

  • Бирзула — город Котовск укр. Котовськ Герб Гимн:  Ми Котовська щасливії діти, До великої прагнем мети: Задля міста творити і жити, Його славу високо не …   Википедия

  • Павел Григорьевич Тычина — Дата рождения: 27 января 1891 Место рождения: село Пески Черниговской губернии Дата смерти: 16 сентября 1967 (76 лет) Место смерти: Киев …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»