Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(в+напитках)

  • 1 букет

    1) (цветов) букет, (гирляндный) китиця,
    2) (в напитках, духах) дух, пахощі, пах, аромат.
    * * *
    буке́т

    Русско-украинский словарь > букет

  • 2 горячительный

    гарячливий, палючий; (о напитках) хмільний, п'янючий.
    * * *
    зігріва́льний; гарячли́вий

    горячи́тельные напитки — міцні́ напо́ї

    Русско-украинский словарь > горячительный

  • 3 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 4 заправляться

    и Заправливаться заправиться
    1) (запасаться) запасатися, запастися, (о деньгах) розживатися, розжитися (на гроші), спромагатися, спромогтися (на гроші), збиватися, збитися (на гроші); (поправить своё житьё) розжитися, підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталку (М. Вовч.)]. -вился хлебушком - запасся хлібцем. - вился деньгой и избёнку поставил - розжився (спромігся, збився) на гроші та й хатинку поставив;
    2) (снаряжаться в путь) збиратися, зібратися, лаштуватися, злаштуватися, лагодитися, з [на]лагодитися (в дорогу); см. Снаряжаться;
    3) (наесться или напиться до- сыта) наїстися, напитися до-схочу, до-не(с)хочу;
    4) заправлятися, заправитися, управлятися, управитися, засуватися, засунутися; бути заправленим, управленим, засунутим;
    5) (о еде, напитках) заправлятися, засмачуватися, затиратися, заминатися, засмажуватися, запряжуватися, забілюватися, бути заправленим, затертим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авиться
    1) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся
    2) ( подкреплять силы пищей) заправля́тися, запра́витися; сов. наї́стися (-ї́мся, -ї́сися) і напи́тися (-п'ю́ся, -п'є́шся) досхочу́, попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся
    3) страд. (несов.) заправля́тися; заправля́тися; засма́чуватися, -чується; зато́вкуватися, -кується; засма́жуватися, -жується; закри́шуватися, -шується

    Русско-украинский словарь > заправляться

  • 5 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 6 крепнуть

    1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;
    2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;
    3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].
    * * *
    міцні́ти, міцні́шати, става́ти сильні́шим, крі́пшати, крі́пнути; (становиться сильнее, выздоравливать) ду́жчати, става́ти ду́жчим; ( после болезни) здорові́ти, здоро́вшати, здорові́шати; ( укрепляться) змі́цнюватися, зміцня́тися

    Русско-украинский словарь > крепнуть

  • 7 наливать

    налить
    1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;
    2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -
    1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;
    2) вилитий, навиливаний.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ить
    налива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути

    \наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)

    Русско-украинский словарь > наливать

  • 8 перепробовать

    1) перекуштувати, перекушати, покуштувати, покушати чого. [Перекуштував наливки з усіх пляшок];
    2) (испробовать) перепробувати, випробувати, поспитати. Уж он чего не -вал, да ничего не удается - вже чого він не перепробував (не випробував, не поспитав), та ні з чим не таланить йому. Он -вал все средства - він перепробував (поспитав) усіх засобів, випробував усі засоби. Перепробованный - перепробуваний, випробуваний, поспитаний.
    * * *
    перепро́бувати; (о еде, напитках) перекуштува́ти

    Русско-украинский словарь > перепробовать

  • 9 хватить

    I
    1) схопи́ти, диал. хопи́ти

    \хватить греха́ на́ душу — шутл. узя́ти гріх на ду́шу

    \хватить за живо́е — допекти́ (дійня́ти, дошкули́ти) до живо́го (до се́рця)

    \хватить ши́лом па́токи — погов. ши́лом (на ши́ло) па́токи ухопи́ти

    2) ( достигнуть) сягну́ти
    3) (урвать, хапнуть что-л.) узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), хапну́ти

    \хватить взя́тку — узя́ти (хапну́ти) хаба́р

    4) (выпить, глотнуть) ковтну́ти; ( о спиртных напитках) хильну́ти, лигну́ти; ( съесть) перекуси́ти

    \хватить рю́мочку — хильну́ти (дмухну́ти) чарчи́ну

    5) (перенести, испытать что-л.) набра́тися, зазна́ти

    \хватить стра́ху — набра́тися стра́ху

    6) ( ударить) моло́снути, двигну́ти, баба́хнути, торо́хнути, загили́ти, угати́ти, ушква́рити, ушкварну́ти, опереза́ти, упереза́ти, поцу́пити, упоро́ти, учеса́ти, учи́стити, увірва́ти, урва́ти, кресну́ти, урі́зати, дмухну́ти, сви́снути и усилит. свисону́ти, сягну́ти и усилит. сягону́ти, лигну́ти, уціди́ти, заціди́ти; диал. урепі́жити, фра́снути; (снарядом, пулей) влу́чити
    7) ( неожиданно поразить) поби́ти; ( морозом) приби́ти

    хвати́л уда́р кого́ — поби́в (уда́рив) грець кого́, диал. шлях тра́фив кого́

    хвати́л столбня́к — правце́м поста́вило

    8) (сделать что-л.) утну́ти, утя́ти, ушква́рити, ужа́рити, упоро́ти, учеса́ти, учи́стити, урі́зати

    эк (вот) куда́ хвати́л, э́ка хвати́л — от куди́ метну́в (сягну́в)

    9) (отправиться, махнуть) махну́ти и усилит. махону́ти, чкурну́ти, гайну́ти
    II см. хватать II

    Русско-украинский словарь > хватить

  • 10 хлопать

    несов.; сов. - хл`опнуть
    1) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути, хло́пати, хло́пнути, ля́пати, ля́пнути; хля́пати, хля́пнути; (несов.: крыльями) лопоті́ти, лопота́ти; (о пробках, выстрелах) ба́хкати, ба́хнути; ( дверью) грю́кати и усилит. грюкота́ти и грюкоті́ти, грю́кнути и усилит. грюкону́ти, гу́пати, гу́пнути, гу́ркати, гу́ркнути, гря́кати, гря́кнути

    хло́пать глаза́ми — клі́пати (бли́мати, лу́пати) очи́ма

    хло́пать уша́ми — перен. розві́сити ву́ха; хля́пати (диал. кла́пати) ву́хами

    2) (в ладоши, по плечу) пле́скати (плещу́, пле́щеш и плеска́ю, плеска́єш), плесну́ти, ля́пати, ля́пнути
    3) (кнутом, по лицу) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути, хльо́скати и хльо́стати, хльо́снути, лу́скати, лу́снути, сов. усилит. лулу́снути
    4) ( пить - об алкогольных напитках) ду́длити несов., сов. хильну́ти, дмухну́ти
    5) (перен.: тратить деньги) уга́чувати и гати́ти, угати́ти

    Русско-украинский словарь > хлопать

См. также в других словарях:

  • информация о продуктах питания и напитках — Информация об услугах по организации питания для потенциальных гостей Игр, которую функция «Организация питания» и/или поставщик услуг питания предоставляет в виде брошюр или в электронном виде. [Департамент лингвистических услуг… …   Справочник технического переводчика

  • композиция (в напитках) — композиция Продукт, представляющий собой смесь настоев и/или экстрактов, и/или натуральных ароматизаторов. [ГОСТ Р 52409 2005] Тематики безалкогольные и слабоалкогольные напитки …   Справочник технического переводчика

  • концентрат (в напитках) — концентрат Продукт, содержащий компоненты безалкогольного напитка. [ГОСТ Р 52409 2005] Тематики безалкогольные и слабоалкогольные напитки …   Справочник технического переводчика

  • Свойство объекта еды или питья — Имена прилагательные     ВКУ/СНЫЙ, аппети/тный, ла/комый, со/чный, разг. сма/чный.     Приятный на вкус, вызывающий желание его есть (о продуктах питания, кушаньях, напитках).     ИГРИ/СТЫЙ, пе/нистый, пе/нный, пе/нящийся, шипу/чий, трад. поэт.… …   Словарь синонимов русского языка

  • Спиртные напитки — (санитарн.). К С. напиткам в обширном смысле этого слова относятся все алкоголь содержащие жидкости, употребляемые в качестве вкусовых или возбуждающих веществ, независимо от количества и качества содержащегося в них спирта, и безразлично, был ли …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Туйон — или монотерпин (название по номенклатуре ИЮПАК 1 изопропил 4 метилбицикло[3.1.0]гексан 3 он)  бесцветное вещество, с характерным запахом, напоминающим ментол. Химическая формула: C10H16O Является токсичным для человека.[1] …   Википедия

  • XanGo — XanGo, LLC Тип ООО …   Википедия

  • Алкоголизм — I Алкоголизм неумеренное потребление спиртных напитков, оказывающее пагубное влияние на здоровье, быт, трудоспособность населения, благосостояние и нравственные устои общества. А. несовместим со здоровым образом жизни. Прием алкоголя… …   Медицинская энциклопедия

  • прохлади́тельный — ая, ое; лен, льна, льно. Приятно освежающий (преимущественно о напитках). [Дачники], томясь от жары, пьют чай или прохладительные напитки. Л. Толстой, Ягоды. За десертом подавали новый фрукт здешний, красно желтый, мягкий, сладкий и… …   Малый академический словарь

  • ХИМИЯ ОРГАНИЧЕСКАЯ. КЛАССЫ СОЕДИНЕНИЙ — Органические соединения (углеводороды и их производные) можно разделить на два типа: ациклические (или алифатические, т.е. с открытой углеродной цепью) и циклические; последние в свою очередь подразделяются на алициклические, в молекулах которых… …   Энциклопедия Кольера

  • УХОДИТЬ — УХОДИТЬ, уйти, ухажавать откуда, куда, идти, отправляться, удаляться, пускаться в путь; бежать, убегать или спасаться, скрыться. Гость ушел домой. Я ухожу со двора. Ты от меня не уйдешь, догоню, отыщу, дойму. По осени рыба в море уходит. От дождя …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»