(в+беге)

1) скака́ти (скачу́, ска́чеш); ( прыгать) плига́ти, стриба́ти; ( подпрыгивать) вистри́бувати, -бу́ю, -буєш; ( танцевать) танцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, гопцюва́ти, -цюю, -цю́єш; го́пкати

2) (о беге лошади; ехать на лошади) скака́ти; ( в беге - о лошади) басува́ти, -су́є

1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок; тӧбе тӧбеге бармай гора до гори не йде СБ; тӧбед'е минди він піднявся на гору СМ.

2. верх, верхній, угорі; кӧзет тӧбед'е подивися вгору СМ; т'етий тӧбеэ іде вгору СМ; тӧбейе кель- а) підніматися Кб., б) виправдовуватися Г; тӧбеэ мин- підніматися вгору П; тӧбеэ турмай о, тишлери бле блай хойайляр догори зубцями вони не стоять, їх кладуть зубцями вниз П; сандухнуң тӧбе сне отруй сидить зверху на скрині СБ.

3. тім'я, маківка СБ, СМ; баш тӧбеси тім'я, маківка голови СБ; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти цю річ купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ.

4. дах, покрівля СБФ; пор. тӧбе I, тӧпе; пор. тӧпе, тэпе.

розкаяння, покаяння, зарок; тӧбе босун хай буде зароком, щоб більше такого не було Б; авлах кӧйд'е хыз вермек тӧбе осун хай заречуться віддавати дівчину в далеке село ВН; тӧбе эт- змусити заріктися, провчити Б; пор. тӧвбе, тэмбе, тэмбех, тэмбеһ, тэнбех.

I. затупати, затупотіти, затупотати, (переминаясь с ноги на ногу) затупцювати, (побежав) залопотіти. [Вона як гуконе до мене, як затупотить, я й присіла - злякалася так (М. Вовч.)].

II. затопнуть

1) см. II. Затапливать(ся), затопить(ся);

2) см. Потопать, Потонуть.

* * *

1) ( распространяться) розно́ситися, -но́ситься, розне́стися

2) ( раздаваться) луна́ти, залуна́ти ( зазвучать) и пролуна́ти ( прозвучать); ( громко и раскатисто) розляга́тися, розлягти́ся, -ля́жеться, розтина́тися, розтя́тися (розітне́ться) и розітну́тися

3) (сов.: о быстром беге лошадей) помча́ти, помча́тися, понести́ся, полеті́ти, -лети́ть

4) (исчезать, рассеиваясь) розві́юватися, -ві́юється, розві́ятися

5) страд. несов. розно́ситися; розві́юватися, розганя́тися, розго́нитися; розбива́тися, розтро́щуватися, -щується

1) (качество, свойство) жва́вість, -вості; мото́рність, -ності; рухли́вість; пустотли́вість; би́стрість, -рості; пру́дкість, -кості, шви́дкість, бистрота́; ба́скість

2) (быстрота в беге) спорт. шви́дкість

1) жва́вий; (проворный, бойкий) мото́рний; ( подвижной) рухли́вий; ( шаловливый) пустотли́вий

2) ( сообразительный) би́стрий, швидки́й

3) ( быстрый в беге) прудки́й, швидки́й, би́стрий, шпарки́й; ( о лошади) баски́й, порски́й

1) стели́тися, -лю́ся, -лишся, сла́тися (стелю́ся, сте́лешся); ( расстилаться) розстила́тися, розстеля́тися

2) ( о беге лошади) розстила́тися

3) страд. стели́тися; розстила́тися, розстеля́тися; настила́тися, настеля́тися

(алый, алыр; алий СБ)

1. брати; мен алам ону я візьму його Б; ал алаҗағын, сеэн ишлерин дэ, т'итэҗегиз візьми, що мусиш узяти, свої речі, і поїдемо геть СГ; алий биздэн забирає в нас ВН; нед'е мени алмай аллах — хыйнай? чому бог не прибере — мучить мене? Б; алым каструляче виймаю до каструлі У; дувасыны алғаннар вони отримали його благословення Б; ӧгӱн ал- випереджати Б; севд' енин ал- одружитися з коханим ВН; йеди километр йердэн сес алыр эт'ен він чув голос на відстані семи кілометрів СЛ; хонахка ал- узяти на ночівлю НМ; хошун ал- перемогти в кінних перегонах Б; алып т'ельприносити привозити СМ, У; алып т'ет- / т'ит- СБ, Б / Г, СГ нести, вести, брати звідси, відносити, відвозити; хайа алып т'етэйим мен сени? СБ; йамбаштан алып уруй кидає, схопивши за стегно Г; алып хачай ону забирає й утікає з нею Б.

2. здобувати, отримувати П; бийыл алыймыз гӱзель берет'ет цього року ми отримаємо добрий урожай У.

3. приймати, погоджуватися Б; о да алмай але він не згоджується Б.

4. братися, приступати; җыйыл (ды) лар, ал (ды) лар, стэйлер чыхармаға айны хуйу чиндэн зібралися, узялися до діла, хочуть витягти той місяць із колодязя У.

5. купувати ВН; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли це купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ; Хырымда ала вера кӱннери у дні свого торгування в Криму М; алып сатылых перекупництво, перепродаж О; сатын ал- купувати.

6. допом. дієсл., передає завершену дію; йазып ал- записати Б, К; сайып алды порахував ВН, СБ; тутуп ал- спіймати Б; т'есип ал- вирізати У; хоралап ал- оточити СК; чалып ал- скосити СМ.

(-ги) клопотання, прохання, благання, бажання, побажання СЛ, СГ, СК; дилеге варзвертатися з проханням СЛ, СГ; беге д'ельдим дилеге я прийшов до бека з клопотанням СЛ; бет'им беним дилегим ишитти мабуть, він почув моє благання СЛ; дилегим алайа халды моє бажання обсміяли СК; дилек эт- просити, благати СЛ; пор. тилек.

просити, прохати, хотіти, жебрати Г; истэген андан попросив його, у нього СБ; истэр истэмез волею чи неволею, попри бажання Г; истэсе — тӧбеге дэ миний, истэмесе — тӧбедэн дэ тӱшмей схоче — на гору скоче, а не захоче — і з гори не злізе СБЧ; пор. издэ-, здэ-, стэ-.

1. око, очі ВН-К; кӧз ағы / ахы білок ока НМ, Б / Г, К; кӧз бебейи / бебеси зіниця ока СМ, К / О; кӧз йарых / йарығы кришталик ока СБ, О; кӧрмеге кӧз йарых очі б мої тебе не бачили НБЄ; кӧз йашы сльози Г; кӧзӱн йашы сель-сель олду вона ллє сльози ручаями Г; пор. кӧзйаш; кӧз мата (сы) зіниця СБ, Г, К; кӧз тиш ікло СБ-У, К; кӧз хапах СБ, У, К, кӧз (ӱн) хапа ғы Г, К повіка, віко; кӧз айдын радуйся СЛ, К; кӧз алмайып бах- дивитися, не відриваючи очей Г, К; эт'и кӧзӱң бирин алый обманює тебе — забирає одне з твоїх очей СБ; кӧз байля- зав'язувати очі, гіпнотизувати К; кӧз бузлады сени кӧрмед'е я вже стомився на тебе чекати Б; кӧзлерим бузлады да гӧрмей мої очі укрилися лудою й не бачать СК; кӧзлерим бузу чизильди у мене зійшла луда з очей СК; кӧз долаштыроглядати Г; кӧзлерим йола / йолда халды К, кӧзлерим йолға халды СБА я заждався, змучився, чекаючи; кӧз йумчух мить — змигування очей СБФ, О; кӧзӱме йуху т'ельмей я не можу заснути СБ; кӧзӱм йухуға т'етт' ен я дуже хочу спати У; кӧз кӧре відкрито, на очах О; бизни кӧрмеэ кӧзӱ йох эди вона нас ненавиділа ВН; абу йисаны / исаны кӧзӱм кӧрмий цю людину я ненавиджу Г / К; ағлей-ағлей кӧзнӱн нуру тӧкӱльмиш від ридань вона перестала бачити, букв. висипалося проміння з очей СК; эт'и кӧзӱ патлайҗах щоб йому очі полопалися Г; кӧз сахла- жмуритися (у піжмурках) К; кӧз сӱзӱль- витекти окові Б; кӧз сых- примружувати очі Б, У; кӧз тикле- задивлятися БТ; кӧзӱне т'ир- входити в довіру СБЧ; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр сам бідний, на очі сліпий — нерозсудливий, необачний СБЧ; кӧз ӱчӱ про людське око СМ; кӧз хамаш- сліпити очі К; кӧз харар- темніти в очах О; кӧз хах- кліпати, моргати, підморгувати, змигувати О; кӧз хахтыр- дати привід кліпати, моргати О; кӧз хой- покласти око, зазіхати, заздрити; зурочити СБ, О, К; кӧз-хулах бол- доглядати, наглядати, спостерігати СБ; меним йуртума да кӧз-хулах бол стеж за моїм подвір'ям СБЧ; кӧз хып- блимати, моргати, підморгувати Г; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е треба все переглянути НМ; абу йисан / исан кӧзӱмдэн чыхты я зненавидів цю людину Г / К; халх кӧзӱндэн чых- ганьбитися в очах людей, втрачати довіру СБ, Б, набридати БТ; кӧздэн чыхарттлар падшаға вони зганьбили його перед царем, викликали в царя ненависть до нього Г; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, ти моє оченятко СК; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти це купував, твої очі були на потилиці чи де? СБЧ.

2. отвір; отвір у валі ткацького верстата, куди вставляється жердка Г; йине кӧзӱ вушко голки ВН-К.

3. відділення, засік ВНК; амбар кӧзӱ засік ВН.

4. вічко джерела К.

5. козир, світка СМ, Г, К.

6. віконна шиба БТ, К; пор. гӧз, коз, див. кӧзхапах.