-
1 высечь
сов. от высекать -
2 высечь
сов. от высекать -
3 высечь
-
4 высекать
высечь1) висікати, висікти. [А я той терен мечем висічу]; (из камня, на камне) витісувати, витесати, вирізьблювати, вирізьбити, викарбовувати, викарбувати, накарбувати;2) (огонь) кресати, викресати;3) (розгами) см. Сечь, Пороть. Высеченный -1) вирубаний, висічений; (из камня, дерева) витесаний, вирізьблений, викарбуваний, накарбований;2) (об огне) викресаний;3) вибитий (різками), одшмаганий, випарений, вишпарений.* * *несов.; сов. - в`ысечь1) висіка́ти, ви́сікти и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати и мног. повиті́сувати2) (огонь, искры) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати, добува́ти, добу́ти -
5 отдирать
отодрать1) что от чего - віддирати, віддерти що від чого;2) -драть кого (высечь) - відшмагати, відчухрати, випарити, вихлостати, вишпарити кого. -драть уши кому - нам'яти (в)уха кому;3) (о к.-либо. выходке) утяти, устругати, устругнути. Отодранный - віддертий, випарений, вишпарений.* * *несов.; сов. - отодр`ать1) віддира́ти, відде́рти и повіддира́ти2) (несов.: высечь) відшмага́ти, пошмага́ти; відшква́рити -
6 Жарёха
1) см. Жаркое;2) (сечение розгой) хлоста. Жарёху дать (высечь) - всипати жару, хлости[у] дати кому. См. Высечь. -
7 вспаривать
вспарить розпарювати (и парити), запарювати, сов. розпарити, спарити, запарити. -рить лошадь - умилити, утанажити (коня). -вать, -рить спину - спороти (спину), бити (вибити) різками, канчуками, парити, спарити, випарити, одчухрати, одшмагати. Вспаренный -1) розпарений;2) (о коне) умилений, утанажений;3) вибитий різками (канчуками), одшмаганий, одчухраний.* * *несов.; сов. - всп`арить1) розпа́рювати, розпа́рити, сов. спа́рити; ( взмыливать - лошадь) зми́лювати, зми́лити, уми́лювати, уми́лити2) (сов.: больно высечь) спа́рити, напа́рити; відшмага́ти -
8 выдирать
-ся, выдрать, -ся видирати, -ся, видрати, -ся, видерти, -ся. Выдирать яйца из гнезда - видирати, дерти. В. мёд из ульев (о медведе) - піддирати. Выдрать за волосы - поскубти чуба, наскубти чуба, почубити, вичубити, чуба нам'яти, матланки дати; (за уши) вуха нам'яти. Выдрать розгами, нагайкой - вибити різкою, відчухрати, відшкварити, відбатожити. Выдранный - видертий; наскубаний, почублений, відчухраний, відбатожений.* * *несов.; сов. - в`ыдрать1) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, вирива́ти, ви́рвати2) (сов.: высечь) ви́сікти, відшмага́ти -
9 выпороть
1) см. Выпарывать;2) см. Пороть.* * *I см. выпарывать II( высечь) ви́сікти, відшмага́ти; ви́пороти, ви́парити, відпа́рити, ви́шпарити -
10 изваять
(из камня, дерева) вирізьбити, вирізати, витесати, (из металла, гипса) вилити; срвн. Ваять. Изваянный - різьблений, вирізьблений, вирізаний, тесаний, витесаний, вилитий. [Вирізьблене з мармуру погруддя Шевченкове (М. Грінч.). Витесана з мармору статуя]. -ться - вирізьбитися, витесатися, (из металла) вилитися.* * *ви́ліпити ( вылепить); (вырезать, высечь) ви́різьбити; ( отлить из металла) ви́лити -
11 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
12 огонь
огонёк1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.* * *1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь -
13 отжаривать
отжарить1) (изжарить сверху) припекти, присмажити - см. Обжарить 1;2) (кончить жарить, изжарив всё) попекти, посмажити, пошкварити, попряжити и т. д. См. Жарить 1;3) (в бане) добре випарити кого;4) кого (высечь) віджарити, відчухрати, відчесати, відшмагати, від(ш)парити, відхльостати кого;5) -вать (быстро делать что-л.) - см. Жарить 2. -жарить - ужарити, відкатати, учесати, учистити, усмалити, ушкварити, утяти… См. Жарить 2. -ривать (-рить) трепака - жарити (вжарити), шкварити (ушкварити) гопака.* * *несов.; сов. - отж`арить1) (несов.: кончить жарить) дожа́рити, пожа́рити, досма́жити, посма́жити, кінчи́ти (скінчи́ти) жа́рити (сма́жити); спекти́, попекти́2) (быстро, ловко делать что-л.; бить) шква́рити, ушква́рити и відшква́рити, жа́рити, ужа́рити, рі́зати, урі́зати; (отхватывать, откалывать) тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти -
14 отлупливать
-пать, -плять, -пить1) что - відлуплювати, відлупляти, відлупити що, улупити чого, відколупувати, відколупати що, уколупити и уколупнути чого, віддирати, віддерти що; (снимать кожицу, шелуху) - см. Лущить, Шелушить;2) кого (отодрать) - лупцювати, відлупцювати кого, латати, відлатати кого, давати, дати духу кому, (высечь) парити, відпарити кого чим. Отлупленный - відлуплений, відколупаний, віддертий, відлупцьований.* * *см. отлуплять -
15 отстегать
1) (высечь) відшмагати, відчухрати, відбатожити, вихльостати, вистьобати, вибатожити;2) см. I. Отстёгивать. Отстёганный - відшмаганий, відчухраний, відбатожений и т. д.* * *( отхлестать) відстьоба́ти, відшмага́ти, пошмага́ти, обшмага́ти; відчухра́ти, відшмарува́ти; ( кнутом) ви́батожити, відбато́жити -
16 пересекать
пересечь1) (острым орудием) перетинати, перетяти, перерубувати, перерубати, (о мног.) поперетинати, поперерубувати що чим. [Гостра сокира: за одним махом перерубала ломаку. Поперетинали реміння що ним поскручувано було руки козакам (Стор.)];2) (линию, местность, дорогу и т. п.) перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати, перехрещувати, перехрестити. [Довгою променястою стрілою перетяла (іскра) увесь степ (Мирн.). Узенька стежечка перехрещувала шлях (М. Вовч.). Великий шлях перехрещує залізничу колію]. -кать дорогу кому - перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати шлях кому, іти, піти навперейми кому, переймати, перейняти кого. [Військо перетяло (перерізало) шлях ворогові. Знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже (Л. Укр.). Побігли навперейми злодієві];3) (высечь многих) перехл(ь)остати, перешмагати. См. Сечь. Пересекаемый - перетинаний, перерубуваний; перехрещуваний, перерізуваний. [Великий сад перехрещуваний стежками]. Пересечённый и -сеченный - перетятий, перерубаний; перехрещений, перерізаний. [Голос урвався, як чимсь перетятий (Неч.-Лев.). Гори, поперетинані узенькими щілинами].* * *несов.; сов. - перес`ечь1) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, ( о дороге) перехре́щувати, перехрести́ти; ( проходить по поверхности от одного края к другому) перекре́слювати, перекре́слити2) мат. перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти; (плоскости, тела) переріза́ти, перері́зати3) ( не давать развиться) см. пресекать -
17 пересечь
-
18 плеть
1) батіг (-ога), ум. батіжок (-жка), пуга, ум. пужка, (из кожи) канчук, малахай(ка), карбач, бич, нагай(ка), ум. нагаєчка, (г)арапій (-пія), гарапник, гарапа, бату[ю]га, батура, батурмен, кантура, карбун, файда, фанда, фандоля, сергій, (с двумя хвостами) двохвістка, (с тремя хвостами) трійчатка. [Вдарив батогом по конях. Канчуками сікли нас (Франко). Донським нагаєм підганяє (Котл.). Побив його гарапієм. Звелів кучерові стьобнути цигана батурою. Старих мужиків-козаків карбачем затинає. Ой, стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою (Чуб.). Як почну я тебе отсим сергієм бити]. Конец -ти - швигар. Побить -тью - дати канчуків. Наказать -тьми - покарати (скатувати) канчуками (батогами). Высечь -тью - відшмагати нагаями (нагаєм). Плетью обуха не перешибёшь - головою мура не проб'єш;2) (плети растений), (о)гудина, огуд, огудиння; (ус у растений) розходень (-дня).* * *1) баті́г, -тога́, канчу́к, -а, пу́га2) ( у растений) баті́г; (собир.: у огурцов, тыкв) огу́диння, гу́диння, огу́дина, гу́дина\плеть лу́ку — віно́к цибу́лі
-
19 Отбузовать
відбузувати, відлупцювати, відлатати кого. См. Отколотить, Отдуть; (высечь) відшмагати, відчухрати. См. Сечь. -
20 Отхлестать
1) (высечь, отстегать) виперіщити, відхвиськати, відбатожити, вихл(ь)остати кого, нахвоськати, напірити кого чим. [Я вас, дрантивих, різками виперіщу (М. Левиц.). Лозиною по плечах було нахвоськає, так що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.)];2) отхлёстывать, отхлеснуть (отбить хлеснув) - збивати, збити. Шатается да головки цветов -вает - вештається (тиняється) та голівки у квіток збиває;3) -нуть (отвязать) - відчепити, відвязати. -сни постромку - відчепи посторонок (-ронка).
См. также в других словарях:
высечь — вырубить; насечь, отчесать, извлечь, изваять, отодрать, выдрать, отстегать, влепить горячих, всыпать горячих, отхлестать, исхлестать, вырезать, исполосовать, иссечь, выпороть, избить, всыпать, побить, посечь Словарь русских синонимов. высечь 1.… … Словарь синонимов
ВЫСЕЧЬ — 1. ВЫСЕЧЬ1, высеку, высечешь, высекут, прош. вр. высек, высекла. совер. к высекать. 2. ВЫСЕЧЬ2, высеку, высечешь, высекут, прош. вр. высек, высекла. совер. к сечь1 в 1 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВЫСЕЧЬ — 1. ВЫСЕЧЬ1, высеку, высечешь, высекут, прош. вр. высек, высекла. совер. к высекать. 2. ВЫСЕЧЬ2, высеку, высечешь, высекут, прош. вр. высек, высекла. совер. к сечь1 в 1 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
высечь — ВЫСЕЧЬ, еку, ечешь, екут; ек, екла; екший; еченный; екши; совер. 1. кого (что). Вырезать из камня или на камне. В. надпись. В. бюст. 2. что. Добыть ударом по кремню (огонь, искру). | несовер. высекать, аю, аешь. II. ВЫСЕЧЬ см. сечь 1. Толковый… … Толковый словарь Ожегова
ВЫСЕЧЬ 1 — ВШЫСЕЧЬ 1, еку, ечешь, екут; ек, екла; екший; еченный; екши; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ВЫСЕЧЬ 2 — ВШЫСЕЧЬ 2 см. сечь 1. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
высечь — 1. ВЫСЕЧЬ, секу, сечешь, секут; высек, ла, ло; св. что. 1. Вырезать, вырубить на камне. В. на камне надпись. 2. Выдолбить, вырубить из камня. Скульптура высечена из камня. 3. Добыть (искру, огонь) ударами по кремню, камню и т.п. ◁ Высекать, аю,… … Энциклопедический словарь
высечь — высечь, высеку, высечет (неправильно высекет), высекут … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
высечь — ВЫСЕКАТЬ/ВЫСЕЧЬ ВЫСЕКАТЬ/ВЫСЕЧЬ, вырубать/вырубить … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Высечь море — Из легенды о персидском царе (с 486 до н. э.) Ксерксе (? 465 до н. э.), который в 480 479 гг. до н. э. возглавил поход персов в Грецию, окончившийся поражением. Когда готовилось сражение при Саламине, Ксеркс приказал устроить понтонный мост,… … Словарь крылатых слов и выражений
Высечь — I сов. перех. см. высекать I II сов. перех. см. высекать II III сов. перех. см. высекать III Толковый словарь Ефремовой … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой