(вуха)

вухо

вушко

корба

ручка

вуха

кров

темперамент

юшка

1. знак.

2. подарунки при заручинах, сватанні, сватання; болуй бӱйӱк шан, этэй бай бӱйӱк той справляють бучні заручини, багатій робить велике весілля П; шан ал- — шан бер- / вер- заручатися

подавати — отримувати заручальні подарунки СМ / К; шан йӱзӱгӱ обручка У; шан эт- заручати П.

3. тавро, мітка — розріз, зріз, виріз на вусі вівці; шан хой- мітити, робити мітку, тавро К; шан хулаға хойулий мітка ставиться на вухо К.

Ось назви урумських міток, що могли всіляко варіюватися:

1. җырых "розпоротий, розтин", йарых "розтин " — поротина — вухо розпорюють уздовж від кінця до середини ;

2. кӧземе "долото" — пічка — прямокутний витин від кінця вуха ;

3. кӧземек "пробійник" — кулька — отвір посередині вуха ;

4. ойух "виїмка" — вищик — витин з якогось боку півколом ;

5. прон "виделка", чатал "розсоха, рогатка" — гострокутний витин від краю до середини вуха ;

6. пчахбатых "заглиблення від ножа", йарых "розтин, розруб, розколотий" або т'есик "розріз, проріз" — поротина — розтин упоперек спереду або ззаду до третини або до середини вуха ;

7. солах "стільник, щільник" — ерлець, ирлець — витин прямокутним сектором від кінця і з якогось боку до середини вуха ;

8. сырға "сережка" — поротина з продовженням упоперек вуха від середини вперед чи назад ;

9. хама "палаш" — ерлець, ирлець — кінець вуха обрізають з двох боків у вигляді гострого кута ;

10. хыйых "скіс, косий" скісок — кінець вуха зрізають навскоси ;

11. хымырсха "мурашка" — поротина з кулькою ;

12. черт ВН-СК, чорт У, К, чӧрт МГ "удар рубом, утинка" — притьмо — кінець вуха відрізається впоперек ;

13. чифт ойух подвійний вищик; пор. нишан, ншан, нышан .

1. n

1) відкидна дошка стола; відкидний борт; дверцята люка; стулка віконниці тощо

2) клапан (кишені); пола (одягу)

3) криси (капелюха)

4) pl вуха (шапки)

5) легкий удар; ляпанець; оплеск

6) ляскання

7) хлопавка (для мух)

8) плоский шматок; шар

9) pl довгі вуха (собаки тощо)

10) легковажна жінка

11) мед. клапоть шкіри

12) колотівка (для збивання масла)

13) тех. заслінка, клапан

14) ав. щиток; закрилок

2. v

1) коливати

2) майоріти, розвіватися

3) махати; ляскати

4) шльопати, ляпати; бити

5) опускати (вуха в шапці)

6) звисати; опускатися

7) амер., розм. ошукати; обібрати

8) розм. гепнутися, плюхнутися

* * *

1) відкидна дошка стола; відкидний борт; дверці люка; стулка ( ставні); клапан ( кишені); пола ( одягу); криси капелюха; pl вуха, одвороти ( шапки)

2) легкий удар; ляпанець

3) ляскання, хлопання

4) ляпавка ( для мух)

5) паніка, замішання; сум'яття

6) aмep.; cл. гучне збіговисько, гульня; бійка між вуличними зграями підлітків; помилка, промах; вiйcьк. повітряний наліт

7) плоский шматок, шар

8) pl довгі висячі вуха ( собаки)

9) мeд. шкірний шматок

10) c-г. колотівка ( у маслоробці)

11) тex. клапан, заслінка

12) aв. щиток; закрилок

13) пoлiгp. клапан суперобкладинки

1) колихати, розвівати; колихатися, розвіватися ( flap about); махати, ляскати, хлопати

2) злегка ударяти, ляскати, ляпати, шльопати

3) опускати (криси капелюха, навушники); спускатися, звисати

4) aмep.; cл. обдурити; обібрати

5) шльопатися, плюхатися

навострить нагострювати, нагострити, (о мног.) понагострювати що; см. Наострять. -ть уши - наставляти и (редко) становити, наставити, насторочувати, насторочити, нашорошувати, нашорошити, наструнчувати, наструнчити, нащулювати, нащулити вуха, (о мног.) понаставляти, понасторочувати, понашорошувати, понаструнчувати, понащулювати вуха. [Щоб люди лучче наставляли вуха (Куліш). Прокоповичка насторочила вуха і повеселішала (Н.-Лев.). То він одно вухо нашорошить (Куліш). Наструнчив уха й позиркує на двері (М. Вовч.)]. -рить лыжи - лиги (тягу, дмухача) дати, накивати п'ятами, намастити п'яти, утекти. -рить на кого когти, зубы - нагострити на кого кігті, зуби. -рить язычок - нагострити язичок (жальце). -рить к чему руку - набити (наломити и наламати, наважити) руку до чого, наломитися и наламатися до чого, (вульг.) насобачитися в чому. [Він в цьому ділі набив руку (Сл. Ум.)]. -рить кого - обтерти, обговтати, вигладити кого; наломити, и наламати кого. Навостренный и Навострённый - нагострений, понагострюваний; наставлений, насторочений, нашорошений, наструнчений, нащулений, понасторочуваний и т. п.

* * *

несов.; сов. - навостр`ить

1) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати; ( натачивать) нато́чувати, наточи́ти, -точу́, -то́чиш и мног. понато́чувати

2) см. вразумлять

(-ғы)

1. вухо, вушко (казана, каструлі, скрипки тощо) ; хулах ас- звертати увагу, цікавитися, уважно слухати Б, Г, СЛ, СГ; хулах асма- не звертати уваги СГ; хулағын ичи внутрішнє вухо Г; хулах сал- прислухатися Г; хулах тоз (у) місце без волосся навколо вуха СБ, Б, Г, К; хулах тэшиги отвір вуха Г; хулах уруп ишит- уважно слухати СЛ; хулах хой- вислуховувати СЛ; хулахларым чыңлады у мене задзвеніло у вухах — хтось мене згадує О; кӧз-хулах бол- наглядати, доглядати СБЧ; хамиш / хамуш / хамыш хулах див. хамиш / хамуш / хамыш; хатыр хулах ослячі вуха Г; чалғы хулағы п'ятка коси СБ, П; лафың (ыз) аллаан хулағына осун ваші слова та богові в вуха СЛ; бунун хулағына т'ирмеди бу лаф ці слова до нього не дійшли Г.

2. відгалуження яру, ущелини, рукав річки, відріг гори, хребта, кінець; дӧрт хула ғы бар о псатирин у того печива чотири кінці Б; тарама хула ғы вибалок, приярок СЛ, К.

I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];

2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.

II. заткать

1) починати, почати ткати;

2) см. Заткать.

III. Затыкать, заткнуть -

1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];

2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.

* * *

коснуться

1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;

2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;

3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);

4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;

5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;

6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.

* * *

несов.; сов. - косн`уться

1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)

2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти

3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

1) надеркотіти, надзижчати, надзизкати, надзинчати, набриніти, насюрчати, набрумчати, нагусти (-гуду, -деш); срв. Жужжать;

2) (в уши кому) натуркати у вуха или повні вуха кому. [Натуркала мені повні вуха про всіх знайомих (Богодух.)].

* * *

1) надзижча́ти; ( с гудением) нагуді́ти, нагусти́; ( звонко) набрині́ти; (о веретене, прялке, осколках) нахурча́ти; ( о веретене) насюрча́ти

2) (наговорить, наболтать) нату́ркати, натурча́ти, наторохтіти, усилит. натуркота́ти, натуркотіти

що має форму вуха

* * *

інструмент для дослідження (огляду) вуха

* * *

1. n

1) бочка, бочонок, барило

2) спиртне, хмільне

3) розм. купа, безліч

4) барель (міра рідини: англ. =163,65 л, амер. =119 л; для нафти =159 л; міра ваги сипких тіл =89 кг)

5) військ. ствол, дуло (вогнепальної зброї)

6) тех. циліндр, барабан; бобіна; втулка; гільза; котушка

7) склепіння (тунелю)

8) анат. барабанна порожнина вуха

9) амер., розм. «кубушка» (кошти для проведення політичної кампанії)

2. v

1) розливати в бочки

2) зберігати на складі

3) розм. рухатися дуже швидко

* * *

1) бочка, барило

2) спиртне, хмільне

3) купа, велика кількість

4) барель

5) вiйcьк. ствол ( вогнепальної зброї)

6) трубка ( в авторучці); порожнина ( в олівці)

7) тex. циліндр; барабан; втулка; гільза; бобіна; котушка; тубус ( мікроскопа)

8) бyд. склепіння

9) aнaт. барабанна порожнина ( вуха)

10) круп (коня, корови)

1) розливати по бочках

2) зберігати на складі

3) рухатися дуже швидко

1) поет. співець; співачка, співуха

2) хорист; співак

3) регент (хору); хормейстер

4) розм. кінський баришник

* * *

1) див. chant II + - er

2) пoeт. співак; співачка, співуха

3) хорист; півчий; соліст хору ( у церкві); кантор ( у синагозі)

4) регент ( хору); хормейстер

5) cл. любитель коней, кінський баришник

6) верхній голос ( у волинки)

7) зooл. тинівка

пасмо волосся (кучер) біля вуха

* * *

n анат.

1) барабанна перетинка

2) порожнина середнього вуха

* * *

n; анат.

1) барабанна перетинка

2) порожнина середнього вуха

1) з вухами; що має вуха

2) з вушками (пророслини)

3) зоол. вухатий

4) що має колоски (качани); качанистий

* * *

1) який має вуха; бoт. який має вушка; зooл. вухастий

2) (- eared) з якими-небудь вухами

1. n

1) пола, фалда; поділ; пелена

2) коліна

3) пах

4) лоно

5) мочка вуха

6) лощина, видолинок, ущелина

7) партія гри; раунд (у змаганнях)

8) коло бігової доріжки; дистанція

9) заїзд

10) тех. перекриття, накладка

11) тех. круг; оберт каната (нитки) (на котушці)

12) текст. рулон полотна; сувій тканини

13) тех. притир

14) полірувальний (шліфувальний) круг

15) рідка їжа (для собак)

16) розм. слабкий (алкогольний) напій; бурда, «помиї»

17) плескіт (хвиль)

2. v

1) загортати, обкутувати

2) закладати; загинати

3) охоплювати, оточувати

4) тех. перекривати (з'єднувати) нахлистом

5) хлебтати

6) жадібно пити (ковтати, поглинати) (тж lap down, lap up)

7) поглинати, вбирати, всотувати

8) перен. упиватися, упоюватися (лестощами)

9) плескатися (про хвилі)

10) полірувати, шліфувати

11) притирати, доводити

* * *

1) коліна ( сидячої людини)

2) пола; фалда; поділ, пелена ( в якій що-небудь несуть); захід ( одягу)

3) лощина, ущелина

4) мочка вуха

5) cпopт. партія гри; раунд ( у змаганні); заїзд; коло бігової доріжки ( легка атлетика); дистанція; етап дистанції

6) руки; влада; відповідальність, залежність; область, смуга; оточення

7) тex. перекриття

8) тex. круг або оборот каната, нитка ( на котушці)

1) тримати на колінах ( дитину); тримати в обіймах, притискати до себе

2) підгортати, загинати, закладати; загортати, огортати; оточувати, охоплювати

3) cпopт. зробити повне коло ( на мотогонках); обігнати супротивника на коло

4) тex. перекривати, з'єднувати внапуск

1) хлебтання; ковток ( при хлебтанні)

2) рідка їжа ( для собак); cл. слабкий напій ( алкогольний) бурда, "помиї"; cл. ковток спиртного

3) плескіт, хлюпання ( хвиль)

1) хлебтати; жадібно пити, ковтати; поглинати

2) плескатися ( про хвилі)

1) фалда, складка

2) лацкан

3) клапоть шкіри (плівки, перетинки), що звисає

4) мочка вуха

5) частка легені

* * *

1) фалда, складка; лацкан; ( звисаючий) клапоть шкіри, плівки, перетинки; звисаюча стрічка ( головного убору)

2) мочка вуха; частка легені

3) зooл. сережка; борідка

1) частка

2) мочка вуха (тж lobe of the ear)

3) тех. кулачок, виступ; заглиблення

4) гірн. самостійно освоювана частина родовища

* * *

1) мочка вуха

2) cпeц. частка

3) тex. кулачок, виступ, бобишка; заглиблення

4) гipн. самостійно розроблювана частина родовища

5) paд. пелюстка ( діаграми спрямованості)