-
1 внутрішнє
див. внутрішнє і зовнішнє -
2 внутрішній
вну́тренний, внутрипостро́ечный -
3 внутрішній опір
вну́треннее сопротивле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішній опір
-
4 внутрішнє і зовнішнє
ВНУТРІШНЄ і ЗОВНІШНЄ - фундаментальні категорії, які відбивають структуру феноменального світу людини та світу, що її оточує. Мають три основних плани функціювання. 1) Людина дієво ставиться до світу, тобто відділяє його від себе, протиставляє і робить його зовнішнім середовищем, у той час як сама вона постає як внутрішня його частина С. тавленням до світу як до зовнішнього людина відрізняється від тварини. 2) Діяльність роздвоює саму людину - в ній розвивається внутрішній духовний світ (ідеї, ідеальне, свідомість, цілі і т.п.), на відміну від зовнішнього - тілесної оболонки. Наявність внутрішнього світу - теж суттєва особливість людини. На такій її роздвоєності і зовнішності дій виникає уявлення, що зовнішнє - це матеріальний світ, а внутрішнє - свідомість; що перше існує об'єктивно, незалежно від другого. Але коли матерія існує поза свідомістю, то остання так само зовнішня щодо матерії, що зумовлює виникнення філософського дуалізму. Необхідно визнати, що співвідносяться не свідомість і матерія, а два види матерії - людина і світ. Тоді структура зв'язку зовнішнього і внутрішнього інша: навколишній світ - людина як реальна істота і ядро світу - свідомість як внутрішнє в людині, а отже, і у всій дійсності. 3) Завдяки діяльності роздвоюється і весь світ на В. і З. Майже всі полярні категорії відбивають таку його подвійність, розщепленість на явище і сутність, речі в собі і речі для нас, можливість і дійсність і т. ін. Найбільша протилежність, якої досягає людина в такому напрямі, - буття і небуття світу: силою свого духу (і в цьому основна його особливість) вона здатна вийти взагалі за межі реальності! уявити її неіснуючою. На цій підставі виникають релігійні та ідеалістичні уявлення про світ і людину як його частину. -
5 внутрішня і зовнішня людина
"ВНУТРІШНЯ" і "ЗОВНІШНЯ" ЛЮДИНА - поняття філософії патристики. На відміну від "зовнішньої" людини, емпіричної, "внутрішня" людина вважалася пов'язаною з надкосмічним творцем, ніяк не співвідносною із матеріальним світом. Суть "внутрішньої" людини мислилася осяжною тільки через надприродний світ благодаті, сили природного людського розуму вважалися недостатніми. Зосередження на "внутрішній" людині, на духовному світі було обов'язковою умовою досягнення спасіння душі віруючого. Вчення про "внутрішню" людину, що розроблялося в межах християнської філософії, відкрило шлях до розвитку такої науки про людину, як психологія, а проповідуваний принцип самозосередження, абстрагування від чуттєвих вражень сприяв становленню теоретичного мислення. Різні модифікації цього вчення наявні в укр. філософській думці від Княжої доби і до XIX ст. включно. Найоригінальніші його інтерпретації репрезентовані в творчості Вишенського, Могили, Туптала, Сковороди, Величковського, Юркевича.Філософський енциклопедичний словник > внутрішня і зовнішня людина
-
6 внутрішня людина
-
7 внутрішнє відбиття
вну́треннее отраже́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє відбиття
-
8 внутрішнє збурення
вну́треннее возмуще́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє збурення
-
9 внутрішнє керування
вну́треннее управле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє керування
-
10 внутрішнє мікропрограмування
вну́треннее микропрограмми́рованиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє мікропрограмування
-
11 внутрішнє напруження
вну́треннее напряже́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє напруження
-
12 внутрішнє опалення
вну́треннее отопле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє опалення
-
13 внутрішнє перетворення
вну́треннее преобразова́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє перетворення
-
14 внутрішнє підвіконня
вну́тренний подоко́нникУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє підвіконня
-
15 внутрішнє пробиття
вну́тренний пробо́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє пробиття
-
16 внутрішнє протягування
вну́треннее протя́гиваниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє протягування
-
17 внутрішнє ребро
вну́треннее ребро́Українсько-російський політехнічний словник > внутрішнє ребро
-
18 внутрішнє розширення
вну́треннее расшире́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє розширення
-
19 внутрішнє скруглення
вну́треннее скругле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє скруглення
-
20 внутрішнє стягування
вну́треннее стя́гиваниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішнє стягування
См. также в других словарях:
внутр. — внутр. внутренний Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
внутрішній — я, є. 1) Який є, міститься всередині чого небудь; прот. зовнішній. || Обернений усередину чогось. •• Вну/трішнє ву/хо система каналів скроневої кістки з рецепторним апаратом слухового і стато кінетичного аналізатора. 2) Який стосується психічної… … Український тлумачний словник
внутр. — вн. внутр. внутренний внутр. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
внутріатомний — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрівенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрівидовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрівиробничий — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрівідомчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрігалузевий — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрігосподарський — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрігосподарчий — прикметник … Орфографічний словник української мови