Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(вниз+головой)

  • 1 вниз

    1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];
    2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];
    3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.
    * * *
    нареч.
    уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі

    \вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю

    Русско-украинский словарь > вниз

  • 2 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 3 кубарем

    и Кубарём нрч. котком, клубком. Покатиться -рём - котком (клубком) покотитися; (вниз головой) сторчма (сторч, сторчака) покотитися.
    * * *
    нареч.
    клубко́м; ( стремглав) стрімголо́в, сторчголо́в; ( вниз головой) сторчака́, сторч, сто́рчки, сторчма́, стовбула́

    Русско-украинский словарь > кубарем

  • 4 полететь

    1) полетіти, полинути; (с силой) шугнути, шугонути;
    2) -теть (упасть) - шубовснути. [Так і шубовснув у річку]. -теть вниз головой - сторчака дати; сторч головою впасти; (кувырком) укритися п'ятами, шкереберть піти.
    * * *
    1) полеті́ти; поли́нути; (с шумом - о небольших предметах, птицах) захурча́ти, фу́ркнути
    2) (перен.: помчаться) полеті́ти, помча́ти, помча́тися, пода́тися
    3) ( упасть) полеті́ти

    \полететь вниз голово́й — полеті́ти (да́ти) сторчака́; полеті́ти сторч (сто́рчки, сторчма́) голово́ю

    \полететьть вверх торма́шками — полеті́ти шкеребе́рть (прям.: стовбула́)

    Русско-украинский словарь > полететь

  • 5 кувырком

    нареч.
    пере́кидом, пере́кидьки, пере́вертом, шкере́бе́рть; ( вниз головой) сторчака́, сторч, сто́рчки, сторчма́, стовбула́

    Русско-украинский словарь > кувырком

  • 6 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 7 тормашки

    вверх торма́шками — шкере́берть и шкеребе́рть; ( вниз головой) стовбула́

    Русско-украинский словарь > тормашки

  • 8 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

См. также в других словарях:

  • "ПОЛЕТ ВНИЗ ГОЛОВОЙ" — полет на самолете по горизонтали или с небольшим снижением, с поднятым вверх шасси (вверх колесами). Порядок выполнения: делается первая половина мертвой петли (см.) и, когда самолет перевернется на спину, закрывается газ и дается ручка от себя… …   Морской словарь

  • СПИРАЛЬ ВНИЗ ГОЛОВОЙ — фигура высшего пилотажа; выполняется следующим образом: при спирали в правую сторону нужно дать ручку влево, а ногу вправо. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • Семейство полорогие —         (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов.         Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… …   Жизнь животных

  • Подотряд Разноядные жуки (Polyphaga) —          Этот подотряд гораздо обширнее первого. Как это отражено в названии подотряда, пищевые связи его представителей могут быть самыми разнообразными. Он включает основную массу жесткокрылых и делится на большое число семейств.… …   Биологическая энциклопедия

  • Подотряд Жалящие перепончатокрылые (Aculeata) —          К жалящим перепончатокрылым относятся наиболее высокоорганизованные представители отряда. У них встречаются удивительнейшие строительные инстинкты, поразительные примеры заботы о потомстве и сложные формы общественной жизни. К этому… …   Биологическая энциклопедия

  • Подсемейство Утиные (Anatinae) —          К подсемейству утиных относятся птицы средних и небольших размеров с относительно короткой шеей и цевкой, покрытой спереди поперечными щитками. Окраска оперения разнообразна, у многих видов на крыле имеется особое зеркальце. Для ряда… …   Биологическая энциклопедия

  • Рукокрылые — Corynorhin …   Википедия

  • КЛАСС ГОЛОВОНОГИЕ (CEPHALOPODA) —          Головоногие самые необычные, крупные, хищные и самые совершенные из моллюсков. Головоногие достигли высокой степени развития. Это своего рода приматы среди беспозвоночных обитателей моря.         Внешне, на первый взгляд, головоногие… …   Биологическая энциклопедия

  • Семейство Игуаны (Iguanidae) —          Пожалуй, ни одна другая группа современных ящериц не имеет такого разнообразия жизненных форм и связанных с ними различий в строении тела, как игуаны. Среди них мы встречаем множество лесных, кустарниковых, горных, скальных, пустынных,… …   Биологическая энциклопедия

  • Подотряд змеи —         Важнейшим отличительным признаком змей является присущая им подвижность лицевых костей, которая способствует необычайному расширению рта. Многие другие пресмыкающиеся животные имеют, как мы видели, такую же внешнюю форму тела, как змеи.… …   Жизнь животных

  • Инверсионная терапия — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»