-
101 посмешище
(по)сміховище, (по)сміховисько, посміх (-ху), посмішка, сміх, (всенародн.) публіка. Быть, стать -щем чьим - бути, стати, зробитися посміхом, сміхом, (по)сміховищем, (по)сміховиськом чиїм и кому, на посміховище (на посміх) здатися кому. [Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш. Та лучче з другого посміятись, аніж самому сміховищем бути (Свидн.). На посміховище я їм здався]. Быть всеобщим -щем - людським посміхом ходити. [Пригорніть-же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила (Милор.)]. Делать кого -щем - посміховище, посміховисько, посмішку з кого робити, сміх собі з кого робити (чинити). [Що це він? Посмішку з мене робить (Звин.). Диявол учинив собі сміх з людей статечних (Самовид.)]. Делать себя -щем - робити з себе посміховище и т. д., смішитися. [Не смішися, мій миленький, не смішися, купи собі шаравари та й прикрийся (Грінч. III)].* * *1) ( предмет насмешек) посміхо́вище, сміхо́вище, посміхо́висько, сміхо́висько, по́сміх, -у2) ( издевательство) по́сміх, глум, -у, нару́га -
102 среда
Iсередо́вище; ( окружение) ото́ченняпита́тельная \среда да́ — см. питательный 3); литерату́рная
\среда да́ — літерату́рне середо́вище (ото́чення)
влия́ние \среда ды́ на кого́ — вплив ото́чення на ко́го
IIда́ заеда́ет — см. заедать
( день недели) середа́ -
103 становище
1) стано́вище; ( лагерь), та́бір, -бору2) (селение, посёлок) стано́вище -
104 убежище
-
105 чудовище
1) чудо́висько, чу́дище, чу́дисько; ( страшилище) страхі́ття, страхо́вище, страхо́висько, страхові́ття; ( химера) химе́ра; (урод, образина) потво́ра, диал. почва́ра2) перен. потво́ра, проя́ва, диал. почва́ра; ( страшилище) страхі́ття, страхо́вище, страхо́висько, страхові́ття; ( монстр) монстр -
106 явление
-
107 excelsior
-
108 nobility
n1. (вище) дворянство, знать, аристократія; (the nobility) іст. дворянський стан- nobility and gentry вище та нижче/ дрібнопомісне дворянство- patent of nobility дворянська грамота -
109 perle
f1. жемчу́жина; же́мчуг coli; перл voc.; би́сер (de vene, etc.) coli;une fausse perle — подде́льный <фальши́вый> же́мчуг; une perle de culture — иску́сственно выра́щиваемый же́мчуг; un pêcheur de perles — лове́ц <иска́тель> же́мчуга; dé perle — жемчу́жный; une broderie en perles — вы́шивка же́мчугом (би́сером); enfiler des perlesune perle fine — натура́льный же́мчуг;
1) нани́зывать/наниза́ть же́мчуг (би́сер)2) fig. занима́ться ipf. чепухо́й;mère de perle — перламу́тр; gris perle — се́ро-жемчу́жного цве́та; couleur perle — жемчу́жного цве́та: jeter des perles aux pourceaux — мета́ть ipf. би́сер пе́ред сви́ньямиun rideau de perles — за́навес из би́серных <стекля́русных> ни́тей;
2. fig. жемчу́жина, перл; сокро́вище;c'est une perle — э́то [настоя́щее] сокро́вище; c'est la perle dës maris — э́то лу́чший из муже́йSotchi, la perle du Caucase — Со́чи — жемчу́жина Кавка́за;
║ iron.:dans cette page j'ai relevé quelques perles — на э́той страни́це я наткну́лся на неско́лько пе́рлов
3. (goutte) ка́пля ◄е►;faire la perle — дели́ться/раз= на ка́пли; образо́вывать/образова́ть пузырьки́des perles de rosée — ка́пли росы́;
4. archit перл -
110 bunker
['bʌŋkə] 1. n1) мор. ву́гі́льна я́ма на паропла́ві, бу́нкерash bunker тех. — зольни́к
2) с.-г. си́лосна я́ма3) спорт. я́мка ( на полі для гольфа)4) військ. схо́вище, блінда́ж з міцни́м покриття́м5) attr. бу́нкерний2. vbunker coal — бу́нкерне ву́гі́лля
1) ванта́житися ву́гі́ллям (па́ливом)2) спорт. загна́ти (м'яч) у я́мку3) (звич. p. p.) потра́пити в скрутне́ стано́вище -
111 environment
[ɪn'vaɪ(ə)rənmənt]n1) ото́чення; середо́вищеsocial environment — грома́дське ото́чення
2) навко́лишнє середо́вище, довкі́лляabuse of environment — забру́днення навко́лишнього середо́вища (довкі́лля)
-
112 go
[gəu] 1. v ( past went; p. p. gone)1) іти́, ходи́ти; ї́хати, ї́здити; ру́хатися; пересува́тися2) іти́ геть; від'їжджа́ти; зника́ти3) приво́дитися в рух; бу́ти в ді́ї, працюва́ти ( про механізм)4) перехо́дити з вуст в уста́, говори́тиas the saying goes — як то ка́жуть
5) простяга́тися, вести́ ( про дорогу)6) би́ти, дзвони́ти ( про годинник тощо)7) пройти́, бу́ти ви́знаним (про план, проект)8) ги́нути, вмира́тиshe is gone — вона́ заги́нула
9) збанкрутува́ти, зазна́ти кра́ху10) скасо́вувати11) продава́тися ( за певну ціну)this goes for 1 shilling — це ко́штує 1 ши́лінг
12) підхо́дити, ли́чити ( про одяг)а) перебува́ти у пе́вному ста́ні (стано́вищі)to go hungry — бу́ти голо́дним
б) става́ти, роби́тисяto go mad — збожево́літи
to go sick — захворі́ти
14) ( у сполученні з герундієм) ча́сто, пості́йно займа́тися чимсьto go hunting — ходи́ти на полюва́ння
15) (у звороті be going + inf смислового дієслова передає намір виконати якусь дію в найближчому майбутньому)I am going to speak to him — я збираю́ся поговори́ти з ним
•- go about- go ahead
- go along
- go back
- go backward
- go by
- go down
- go for
- go in
- go in for
- go off
- go on
- go out
- go over
- go round
- go through
- go under
- go up
- go with
- go without••to go bad — псува́тися
to go bail — бра́ти на пору́ки, ручи́тися
to go to bed — ляга́ти спа́ти
to go to the dogs — заги́нути, розори́тися
to go far towards — сприя́ти; іти́ назу́стріч
to go for nothing — нічо́го не ва́рт(о)
to go halves — (по)діли́тися
to go a long way — 1) вистача́ти надо́вго ( про гроші) 2) бага́то зроби́ти 3) ма́ти вели́ке зна́чення, ма́ти вели́кий впли́в
that goes to show — це дово́дить
2. n (pl goes) розм.it is true as far as it goes — що́до цьо́го це пра́вильно
1) ходьба́; рух; хідto be on the go — 1) бу́ти в ру́сі, в робо́ті 2) збира́тися піти́ 3) sl. бу́ти п'я́ним
2) обста́вина; стано́вище; спра́ваhere's a pretty go! — оце́ так стано́вище!
3) спро́ба, намага́нняlet's have a go at it — дава́йте спро́буємо
5) уго́даis it a go? — вда́рили по рука́х?, зго́да?
6) ене́ргія, завзя́ттяfull of go — по́вний ене́ргії
7) у́спіх; успі́шний за́хідto make a go of it амер. розм. — домогти́ся у́спіху
no go — безуспі́шний, безнаді́йний
it's no go — тут нічо́го не вді́єш; нічо́го не вихо́дить; цей но́мер не про́йде
••all the go [quite the go] — у мо́ді, ду́же мо́дно
first go — відра́зу ж, передусі́м
-
113 haunt
[hɔːnt] 1. v1) ча́сто відві́дувати ( якесь місце)2) з'явля́тися ( про привиди)3) переслі́дувати (про думку, страх)2. n1) улю́блене мі́сце, яке́ ча́сто відві́дують2) кубло́3) схо́вище, пристано́вище -
114 land
[lænd] 1. n1) земля́, су́ша, суході́лon land — на су́ші
to travel by land — подорожува́ти по су́ші
to make the land мор. — наближа́тися до бе́рега
2) краї́на; держа́ваnative land — Батьківщи́на, вітчи́зна
3) ґрунтfat land — родю́чий ґрунт
poor land — убо́га земля́
to go [to work] on the land — ста́ти фе́рмером
4) земе́льна вла́сність; pl має́тки5) attr. сухопу́тний; назе́мнийland ice — материко́вий лід
6) attr. земе́льнийland rent — земе́льна ре́нта
land tenure — землеволоді́ння
••let us see how the land lies — поди́вимося, як іду́ть спра́ви
to see land — 1) поба́чити, до чо́го йде спра́ва 2) бу́ти бли́зько до поста́вленої мети́
the land of Nod жарт. — со́нне ца́рство
land of promise бібл. — обітова́на земля́
land of cakes, land of Thistle — Шотла́ндія
the land of the Rose — А́нглія ( троянда - національна емблема Англії)
2. vthe land of the golden fleece — краї́на золото́го руна́ ( Австралія)
1) виса́джувати(ся) на бе́рег; прича́лювати до бе́рега2) спійма́ти; ви́тягти на бе́рег ( рибу)to land a criminal — спійма́ти злочи́нця
3) ав. приземля́тися, роби́ти поса́дку4) прибува́ти ( кудись); досяга́ти ( якогось місця)5) приво́дити ( до чогось); ста́вити в те чи і́нше стано́вищеto land smb. in difficulty [trouble] — поста́вити кого́сь в скрутне́ стано́вище
to be nicely landed — бу́ти в скрутно́му стано́вищі
6) попа́сти, потра́пити, влу́читиto land a blow on the ear [on the nose, etc.] — вда́рити у ву́хо (ніс тощо)
7) доби́тися ( чогось); ви́гратиto land a prize — оде́ржати приз
-
115 occurrence
[ə'kʌrəns]n1) ви́падок, поді́я, приго́даan everyday occurrence — звича́йне я́вище
2) місцеперебува́ння; поши́рення3) геол. родо́вище, заляга́ння -
116 pageant
['pæʤənt]n1) пи́шна проце́сія; пи́шне видо́вище2) карнава́льна проце́сія3) інсценува́ння, інсцені́вка4) показне́ видо́вище; пусти́й блиск -
117 phenomenon
[fɪ'nɒmɪnən]n (pl phenomena)1) я́вище2) рі́дкісне я́вище, фено́менinfant phenomenon — вундеркі́нд
3) філос. об'є́кт чуттє́вого сприйняття́ -
118 pride
[praɪd] 1. n1) го́рдість; почуття́ го́рдості2) горди́ня; пиха́pride of place — висо́ке стано́вище; зарозумі́лість
3) почуття́ вла́сної гі́дностіfalse pride — чва́нство; го́нор
4) предме́т го́рдості5) верх, найви́щий сту́пінь; найкра́ще стано́вище2. v reflin the pride of one's youth — у ро́зквіті сил
горди́тися (кимсь, чимсь - on, upon) -
119 rank
I [ræŋk] 1. n1) звання́, чин; службо́ве стано́вище2) катего́рія, ранг, розря́д, сту́пінь, клас3) ряд4) військ. шере́нгаto break ranks — ви́йти з стро́ю, пору́шити стрій
to fall into rank — ви́шикуватися ( про солдатів тощо)
5) висо́ке соціа́льне стано́вищеpersons of rank — аристокра́тія
6) стоя́нка таксі́••the ranks (тж. the rank and file) — 1) рядови́й і сержа́нтський склад а́рмії 2) рядові́ чле́ни ( партії тощо) 3) рядові́ лю́ди, ма́са
2. vto rise from the ranks — ви́сунутися з рядови́х в офіце́ри
1) займа́ти пе́вне мі́сцеhe ranks high as a lawyer — він видатни́й адвока́т
2) класифікува́ти, дава́ти пе́вну оці́нкуI rank his abilities very high — я ви́соко ціну́ю його́ зді́бності
3) шикува́ти(ся) в шере́нгу (в ряд, у лі́нію)4) амер. займа́ти пе́рше (ви́ще) мі́сце; стоя́ти ви́ще за і́ншихII [ræŋk] adja captain ranks a lieutenant — капіта́н за чи́ном (за звання́м) ви́щий за лейтена́нта
1) розкі́шний, бу́йний ( про рослинність)2) заро́слий3) жи́рний, родю́чий ( про ґрунт)4) оги́дний, мерзе́нний; брута́льний, цині́чний5) згі́рклий ( про олію)6) я́вний, очеви́дний; су́щийrank nonsense — очеви́дна нісені́тниця
-
120 reservoir
['rezəvwɑː]n1) водосхо́вище; басе́йн; водо́йма2) резервуа́р, бало́н3) запа́с, джерело́ (знань, енергії тощо); схо́вище, скарбни́ця
См. также в других словарях:
вище — присл. 1) Вищ. ст. до високо. 2) присл. Ближче до витоку, верхів їв ріки від якого небудь місця. 3) присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). 4) у знач. прийм., з род. в. Уживається для вказівки на те, над чим хто , що небудь піднімається … Український тлумачний словник
вище — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вище тепло згоряння — Syn: вища теплота згоряння … Словарь синонимов металлургических терминов
зимо́вище — зимовище, а; мн. ища, ищ … Русское словесное ударение
зимо́вище — а, ср. устар. То же, что зимовка (во 2 знач.). На ночь сворачивали [солдаты] в зимовище или на починок, на берег речонки, где под снегом лежал поваленный лес. А. Н. Толстой, Петр Первый … Малый академический словарь
сокро́вище — а, ср. 1. обычно мн. ч. (сокровища, вищ). Драгоценности, деньги, ценные вещи. [Барон:] Счастливый день! могу сегодня я В шестой сундук (в сундук еще неполный) Горсть золота накопленного всыпать. Не много, кажется, но понемногу Сокровища растут.… … Малый академический словарь
чудо́вище — а, ср. 1. Фантастическое существо необычайного, устрашающего вида. И что же видит?.. за столом Сидят чудовища кругом: Один в рогах с собачьей мордой, Другой с петушьей головой. Пушкин, Евгений Онегин. Наконец [няня] переходила к нашей демонологии … Малый академический словарь
хлівище — а, ч. Збільш. до хлів … Український тлумачний словник
Хлівище — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Поширеність 3. у Всесвіті 5,34•10-8%. Відносний вміст 3. на Сонці становить 4,0•10-6%, що на порядок вище, ніж у породах Землі. Сер. вміст його в земній корі 4,3•10-7%. За зростанням концентрації 3. вибудовується такий ряд природних утворень: мор. вода, осадові породи, кислі вивержені породи, середн — Найбільш древні методи виділення 3. гравітаційний основний процес отримання золотоносного концентрату та адгезійний. Починаючи з І го тис. до н. е. при вилученні 3. з концентратів використовувалося амальгамування розчинення З. ртуттю з подальшим… … Гірничий енциклопедичний словник
вищерблювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
