Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(взгляды)

  • 1 вырабатывать

    I. выработать
    1) виробляти, виробити, витворювати, витворити, продукувати, випродукувати;
    2) заробляти, заробити. [Робітникові повинно-б дістатися все те, що він власною працею виробить. Фабрика випродуковує багато]. Вырабатывать свои взгляды, убеждения - виробляти свої погляди, переконання. Выработанный -
    1) вироблений, витворений, випродукуваний;
    2) зароблений.
    II. -ся, выработывать, -ся, выработать, -ся виробляти, -ся, вироблювати, -ся, виробити, -ся, продукувати, -ся, випродуковувати, -ся, випродукувати, -ся, витворювати, -ся, витворити, -ся. [Витворюється культура, виробляється літературна мова].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыработать
    виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и мног. повиробля́ти и повиро́блювати

    Русско-украинский словарь > вырабатывать

  • 2 искромётный

    і[и]скристий, і[и]скряний, огневий, огнистий, огнеметний. [Вигострю, виточу зброю іскристу (Л. Укр.). Очі огневі, огнеметні як списом проймають (М. Вовч.)]. -ное вино - іскристе (огнисте) вино. Бросать -ные взгляды - метати огневими очима.
    * * *
    поэз.
    іскроме́тний; ( искристый) іскри́стий

    Русско-украинский словарь > искромётный

  • 3 косный

    1) нерухомий, недвижний, недвига (серцем, розумом), млявий (серцем, розумом), зашкарублий. [Сліпа була єси, незряща, недвига серцем: спала день і спала ніч (Шевч.). Нерозумні й мляві серцем, щоб повірити тому, про що говорили пророки (Єванг.)]. -ные взгляды - зашкарублі; задубілі погляди. -ные нравы - недвижні звичаї. -ный человек - недвига (серцем, розумом). -ный ум - млявий, затвердлий розум;
    2) (коснящий) забарливий, загайливий, забарний, марудний.
    * * *
    I
    відста́лий, зашкару́блий, закля́клий, задубі́лий; (медлительный, ленивый) мля́вий

    ко́сные взгля́ды — відста́лі (зашкару́блі, задубі́лі) по́гляди

    \косный ум — леда́чий (мля́вий) ро́зум

    II
    кісни́й
    III
    косови́й

    ко́сная сталь — техн. косова́ сталь

    Русско-украинский словарь > косный

  • 4 косой

    1) (непрямой) косий, скісний, укісний, кривий. [Постіл (лапоть) косий, а я босий (Приказка). Скісний промінь (Коцюб.). Укісне проміння (М. Левиц.)]. -сой ворот - косий комір, коса пазуха. -сой ветер - боковий вітер. По -сой линии - скісно, навскіс, навкоси, навкосяк, скісною лінією. -сое направление - скісний напрям. -сой пол - похила підлога, похила долівка. -сой платок - косинка. -сая сажень - крижовий (косий) сажень. Сделаться -сым - скоситися, скосіти, (ещё более) покосішати. -сая стена, -сой столб - похила стінка, похилий, кривий стовп. -сой угол - непрямий кут;
    2) (о человеке) косий, зиз (-за), косоокий, зизоокий, кривоокий, зизуватий; см. Косоглазый. -сой взгляд - криве око, зиз (-зу). [Він на мене зизом дивиться (Звин.)]. Бросать -сые взгляды - см. II. Коситься 1. Быть на -сых - бути в незлагоді; бути як середа з п'ятницею; котів дерти (з ким).
    * * *
    1) ко́сий; ( идущий наклонно) скісни́й, навскі́сний
    2) ( косоглазый) косоо́кий, коси́й; кривоо́кий; диал. зизоо́кий, зи́зий, зизува́тий
    3) (в знач. сущ.: заяц) ку́ций, -ого

    Русско-украинский словарь > косой

  • 5 любовный

    1) (относящ. к любви) любовний, любосний, коханий, закоханий, ласк. любенький, любесенький. [Любовні закляття (Франко). Пісні любовні грала (Грінч.). Любосний напиток (Куліш). Від жалю коханого (М. Вовч.)]. -ные ласки, радости, утехи - любовні ласки (втіхи), любощі, милощі, милування, любування, ласк. милуваннячко. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черн.). Минулося милуваннячко (М. Грінч.)]. -ные взгляды - закохані погляди. -ные сети - любовні сіті, любовні тенета. -ное письмо, послание - любовний лист, любовна цидулка. -ное свидание - любовне побачення, любовні сходини (Крим.), любовна зустріч. -ные похождения, приключения - любовні авантури, пригоди. -ные отношения, -ная связь - любовні стосунки, звязок кохання. Вступить в -ную связь - зав'язати любовні стосунки з ким, злюбитися, полюбитися, покохатися з ким; срв. Слюбиться 2. Осыпать -ными ласками - любувати, милувати, голубити кого; срв. Ласкать. [Він її цілує, він її любує (Чуб. V). Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Чуб. V)]. -ные песни - любовні пісні, пісні кохання. -ное зелье - дання, давання, любощі, кохан-зілля. [Дання гірше під трутизни (Номис). Чи ти мені любощів дала? (Чуб. V). Дала дівчина козакові кохан-зілля спити (Пісня)];
    2) (ласковый, дружеский) любовний, прихильний, ласкавий, люб'язний, приятельський. Встретить -ное отношение - зустріти ласкаве (прихильне, приятельське) ставлення.
    * * *
    любовний; (заботливый, бережный) дбайли́вий, бережли́вий

    Русско-украинский словарь > любовный

  • 6 любопытный

    1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;
    2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.
    * * *
    ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений

    Русско-украинский словарь > любопытный

  • 7 менять

    менивать
    1) (обменивать) міняти, (редко мінити), обмінювати, замінювати кого, що на кого, на що, вимінювати, (променивать) промінювати, (с презрит. оттенком) менжувати що на що. [Ану, свату! міняй стару на носату (Приказка). Розумне діло - на цяцьки батькові гроші менжувати! (Мирний)]. -нять деньги - міняти гроші. [Не буду я міняти цих грошей (Мирний)]. -нять должность, религию и т. п. - міняти посаду, віру и т. п. [Міняють чотири рази віру (Грінч.)]. -нять сорочку, бельё - міняти сорочку (сорочки), білизну (шмаття), брати сорочки, білизну (шмаття), змінюватися (сов. змінитися) в чисту сорочку. [Він у мене що-неділі сорочки бере (Звин.). Пішов додому шмаття брати (Липовеч.). Нема сорочки, щоб змінитися (Звин.)]. -нять ухо на ухо - міняти так на так, (зап.) віть на віть, мінятися токма;
    2) (изменять) міняти, зміняти и змінювати що на що, у що, відміняти, відмінювати, (переменять) переміняти и перемінювати що на що, (переиначивать) переинач[кш]увати що. [Сонце бродить поміж камінням, міняючи бистро сум тіней на радість блиску (Коцюб.)]. -нять взгляды - міняти (зміняти и -ювати) погляди. - нять тон - зміняти тон. [Заговорив, змінюючи начальницький тон (Крим.)]. -нять цвет - зміняти колір, перефарбовуватися. [Тюремні стіни перефарбовуються, вищають (Васильч.)]. Это -няет дело - це міняє справу; це инша річ (справа).
    * * *
    міня́ти; ( изменять) змі́нювати, зміня́ти; ( обменивать) обмі́нювати

    Русско-украинский словарь > менять

  • 8 останавливать

    и Остановлять остановить зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, запиняти, запинити, впиняти, впинити, (приостановить) припиняти, припинити, (прервать) перепиняти, перепинити; (унимать) гамувати и вгамовувати, вгамувати кого, (о многих) позупиняти, поспиняти, позапиняти и т. д. Срв. Задерживать, Сдерживать, Удерживать. -вить лошадь - зупинити коня. -ви его, пусть вернётся - спини (запини) його, хай вернеться. -вить часы - спинити годинника. -вай его, пусть не бранится - спиняй (упиняй) його, щоб не лаявся. Не -вай его - пусть говорит - не перепиняй його (не перебивай йому) - хай каже. -вать говорящего, успокаивая или заставляя опомниться - зацитькувати, зацитькати кого, оханути кого. -вить заступая дорогу - переймати, пере(й)няти кого. -вить на чём-нибудь свои мысли - спинитися на чому думкою. -вить работы - припинити роботу. -вить враждебные действия - перестати воюватися, припинити військові дії. Не знаю, что меня -вает - не знаю, що мене спиняє (впиняє, стримує). Конец приближается, ничто его не -вит - кінець іде, ніщо його не стрима (не спинить). -вить воду - тамувати, затамувати воду, запиняти, запинити воду. -вить слёзы, кровь, боль - тамувати (сов. втамувати, затамувати), гамувати (сов. вгамувати, погамувати), спинити, запинити сльози, кров, біль. -вить дыхание - затамувати, запинити дух. -вить внимание - см. Внимание. -вить взгляды на себе - брати очі на себе, вбирати очі в себе. Пусть нас это не -ет - цим не зупиняймося. Не на чем глаз -вить - нема на чому ока запинити (спинитися оком), ніде й оком зачепитися.
    * * *
    несов.; сов. - останов`ить
    зупиня́ти, зупини́ти, спиня́ти, спини́ти; упиня́ти, упини́ти; (приостанавливать, прекращать) припиня́ти, припини́ти

    Русско-украинский словарь > останавливать

  • 9 отстаивать

    отстоять
    1) (жидкость) встоювати, встояти що, дати встоятися чому, відмучувати, відмутити що;
    2) відстоювати, відстояти, вистоювати, вистояти. [Вистояв у черзі п'ять годин. Відстояв шість годин на чаті]. -ять себе ноги - відстояти, перестояти собі ноги;
    3) кого, что - обставати, стояти за кого, за що и за ким, за чим, обстоювати, обстояти кого, що и за кого, за що, встоювати за кого, за що, відстоювати, відстояти кого, що, боронити кого, що и чого, оборонити, відборонити кого, що від кого, від чого. Он долго и упорно -вал своё мнение, но не -стоял его - він довго і вперто обстоював свою думку (боронив своєї думки), але не обстояв (не відборонив) її. -вать свои права - обставати за свої права и за своїми правами, обстоювати свої права (боронити своїх прав). Пожарные -стояли дом - пожежники відстояли будинок. -стоять крепость - відстояти фортецю. Изо всех сил -вать кого, что - з усієї сили (скільки снаги стане) обставати за кого, за що, обстоювати кого, що, розпинатися за кого, за що. Отстоянный - устояний, відмучений; відстояний, вистояний; обстояний и т. д.
    * * *
    1) отстоя́ть
    2) ( защищать) відсто́ювати, відсто́яти; ( взгляды) обсто́ювати, обсто́яти
    3) ( простаивать до конца) відсто́ювати, відстоя́ти, висто́ювати, ви́стояти
    4) (несов.: утомить стоянием) відсто́яти, просто́яти
    5) ( жидкость) відсто́ювати, відсто́яти

    Русско-украинский словарь > отстаивать

  • 10 поглядывать

    1) поглядати, позирати, позиркувати, зиркати (від часу до часу) на кого, на що и по кому, по чому, поглипувати на кого, на що. См. Посматривать. [По дворику походжає, на сонечко поглядає, чи високо сонце сходить (Пісня). Поглядає навколо по людях (Л. Укр.). Позирає у вікно. Іде та все на мене поглипує (Франко)];
    2) (присматривать за кем) наглядати, назирати кого, що и чого, доглядати кого, що и за ким, за чим.
    * * *
    1) погляда́ти, позира́ти, подивля́тися, погляда́тися; ( бросать взгляды) зи́ркати, пози́ркувати, ки́дати о́ком (очи́ма), закида́ти о́ком; (на кого-л.) бли́мати, побли́мувати, диал. бли́кати, побли́кувати
    2) ( за кем-чем - наблюдать) нагляда́ти ( за ким-чим и кого-що), назира́ти (кого-що, за ким-чим и над ким); ( присматривать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим)

    Русско-украинский словарь > поглядывать

  • 11 посматривать

    1) поглядати (редко поглядатися), позирати на кого, на що и (переводя взгляд) по кому, по чому, (быстрым взглядом) зиркати, поглипувати, накидати, закидати оком, скидати оком, очима на кого, на що; срв. Поглядывать. [Сидиш, позираєш на сонце, ждеш ночи (Тесл.). Та на свого джуру поглядається (Дума). Он Кассій зирка голодно з-під лоба (Куліш). Кулинка не йде, а пливе, та скидає очима на свою плахту то з сього, то з того боку (Кониськ.). А Онисько давно вже на твою Софію оком накидає (Грінч.)]. -вать исподлобья - поглядати (позирати, зиркати) на кого, на що з-під лоба, сторч. -вать искоса - скрива, скоса, зизим оком поглядати, позирати на кого, на що. -вать с интересом, с любопытством - цікавим оком поглядати (позирати) на кого, на що. -вать недоверчиво, подозрительно - сторожким оком (поглядом) поглядати (позирати) на кого, на що. -вать на часы - поглядати, позирати на годинника. -вать по сторонам, вокруг - розглядатися роздивлятися, роззиратися (на всі боки, навкруги). [Стояла та розглядалась (Коцюб.)]. -вать друг на друга - поглядати один на одного, ззиратися між собою;
    2) (посматривать) наглядати, назирати кого, що и чого, поглядати, позирати, подивлятися на кого, на що и чого. [Виглядала з-за угла на город та подивлялась на слуг (Н.-Лев.). Подивляйтесь на слабого, чи не треба буде йому чого (Звин.)]. -вайте за моим домом - наглядайте моєї хати, поглядайте, подивляйтесь моєї хати и на мою хату.
    * * *
    1) погляда́ти, позира́ти, подивля́тися, погляда́тися; спогляда́ти, спозира́ти, ( бросать взгляды) зи́ркати, пози́ркувати, закида́ти [ка́рим] о́ком
    2) ( за кем - присматривать) нагляда́ти (за ким, кого), назира́ти, пантрува́ти, па́нтрити (за ким, кого, над ким)

    Русско-украинский словарь > посматривать

  • 12 разделять

    несов.; сов. - раздел`ить
    1) розділя́ти и розді́лювати, -люю, -люєш, розділи́ти, -ділю́, -ді́лиш, переділя́ти, переділи́ти и мног. порозділя́ти, поділя́ти и діли́ти, поділи́ти; ( распределять) розподіля́ти, розподіли́ти и мног. порозподіля́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти и мног. пороз'є́днувати

    \разделять лить пода́рки — поділи́ти (розділи́ти; розподіли́ти) подару́нки (дару́нки)

    толпа разъединила их — нато́вп розділи́в (роз'є́днав) ї́х

    \разделять ля́й — и

    вла́ствуй — поділя́й (діли́) і пану́й (і владарю́й)

    2) (участь, взгляды) поділя́ти, поділи́ти, розділя́ти, розділи́ти

    он не \разделять ля́ет ва́шего мне́ния — він не поділя́є ва́шої ду́мки

    \разделять ли́ть го́ре — поділи́ти (розділи́ти) го́ре

    3) мат. поділя́ти, поділи́ти, розділя́ти, розділи́ти

    \разделять ли́ть пряму́ю попола́м — поділи́ти (розділи́ти) пряму́ на́впіл

    Русско-украинский словарь > разделять

  • 13 церковнический

    1) ( о литературе) церко́вний

    Русско-украинский словарь > церковнический

См. также в других словарях:

  • взгляды — воззрения, убеждения, позиция, принципы, точка зрения; видение, философия, миросозерцание, миропонимание, мировоззрение, кредо, идеология, правила, символ веры, образ мыслей, взгляды на (жизнь, вещи) Словарь русских синонимов. взгляды см.… …   Словарь синонимов

  • Взгляды — Взгляды  топоним в России: Взгляды (Новгородская область), Волотовский район; Взгляды (Псковская область), Новоржевский район. См. также Взгляд (значения) …   Википедия

  • взгляды — алчущие (Городецкий); беспокойные (Левотов); любопытные (Рылеев); язвительные (Павлова) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • взгляды — бросать быстрые взгляды • действие взгляды встретились • субъект, совместность, взаимность взгляды обратились • действие, субъект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ВЗГЛЯДЫ, УБЕЖДЕНИЯ — Убеждения это наши собственные мнения; предрассудки убеждения других. Леонард Луис Левинсон Убеждения, не подкрепленные доводами, свидетельствуют о том, что у вас есть своя позиция. Хенрик Ягодзиньский Наши взгляды как наши часы: все они… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • взгляды на вещи — сущ., кол во синонимов: 15 • взгляды (16) • взгляды на жизнь (15) • видение (34) • …   Словарь синонимов

  • взгляды на жизнь — сущ., кол во синонимов: 15 • взгляды (16) • взгляды на вещи (15) • видение (34) • …   Словарь синонимов

  • Взгляды (Новгородская область) — Деревня Взгляды Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Взгляды Церкви Объединения на сексуальность — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей …   Википедия

  • ВЗГЛЯДЫ ПОЛИТИЧЕСКИЕ — (political views/opinions) представления, мнения, отражающие политическое бытие и содержащие его оценку. Свое реальное проявление они находят в предметном отношении к политически реалиям, в поведении и поступках людей, например, борьба… …   Власть. Политика. Государственная служба. Словарь

  • взгляды — Syn: см. позиция, см. принципы, см. точка зрения, см. убеждения …   Тезаурус русской деловой лексики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»