Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(взаимно)

  • 21 однозначный

    1) матем., физ. ( с одним значением) однозна́чний, рівнозна́чний
    2) матем. ( с одним числовым знаком) однозна́чний; ( с одной цифрой) одноцифрови́й

    Русско-украинский политехнический словарь > однозначный

  • 22 противоположный

    матем.
    протиле́жний, супроти́вний

    Русско-украинский политехнический словарь > противоположный

  • 23 аполярный

    матем.
    аполя́рний

    Русско-украинский политехнический словарь > аполярный

  • 24 непересекающийся

    матем.
    неперети́нний, непересічни́й
    - попарно непересекающиеся

    Русско-украинский политехнический словарь > непересекающийся

  • 25 обратный

    1) астр., техн., физ. (ведущий назад; изнаночный) зворо́тний; ( противоположный) протиле́жний
    2) техн., физ. ( возвращающий назад) поворо́тний
    3) матем. обе́рнений

    Русско-украинский политехнический словарь > обратный

  • 26 огибающий

    1) матем. обвідни́й
    2) техн. обгина́льний

    Русско-украинский политехнический словарь > огибающий

  • 27 однозначный

    1) матем., физ. ( с одним значением) однозна́чний, рівнозна́чний
    2) матем. ( с одним числовым знаком) однозна́чний; ( с одной цифрой) одноцифрови́й

    Русско-украинский политехнический словарь > однозначный

  • 28 противоположный

    матем.
    протиле́жний, супроти́вний

    Русско-украинский политехнический словарь > противоположный

  • 29 извиняться

    извиниться перед кем перепрошувати (-шую, -єш) и перепрошати (-шаю, -єш), перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого, прохати, попрохати вибачення (пробачення) у кого, прохати (попрохати) дарувати кому що; (взаимно) перепрошуватися, перепроситися. [Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Конис.). Перепросилися вони та й помирилися (Поділля). Прохають дарувати їм їхню провину (Крим.)]. -ться чем - вимовлятися, вимовитися чим. [Не приїхав і вимовився тим, що слабує (М. Грінч.)]. Такие поступки не -ются - за такі вчинки не вибачають (не прощають); такі вчинки не годні вибачення, такі вчинки непрощенні.
    * * *
    несов.; сов. - извин`иться
    1) (перед кем) проси́ти (прошу́, про́сиш) ви́бачення (проба́чення), попроси́ти ви́бачення (проба́чення) (в кого), перепро́шувати, перепроси́ти, -прошу́, -про́сиш (кого), вибача́тися, ви́бачитися, пробача́тися, проба́читися, перепро́шуватися, перепроси́тися (перед ким); сов. перепроха́ти (кого)

    \извиняться ня́юсь — перепро́шую; вибача́юсь

    \извиняться ться чем — випра́вдуватися, ви́правдатися чим

    2) страд. несов. ви́бачатися, пробача́тися; проща́тися, дарува́тися, -ру́ється

    Русско-украинский словарь > извиняться

  • 30 критиковаться

    1) критикуватися. Книги -ются умелым критиком - книги критикує тямущий критик;
    2) (осуждать, опорачивать друг друга, взаимно) критикувати один одного, висміювати, ганьбити один одного.
    * * *
    критикува́тися

    Русско-украинский словарь > критиковаться

  • 31 нежничать

    с кем
    1) (возиться) панькатися, маніжитися, (деликатничать) делікатність розводити, (миндальничать) марципанитися, марципани розводити з ким;
    2) (любезничать) упадати коло кого, примилятися до кого, мастити медом кого; (волочиться) залицятися, лицятися до кого и з ким, женихатися з ким; розводити ніжні розмови з ким;
    3) (миловаться) милуватися, голубитися, голубкатися з ким.
    * * *
    1) ( с кем - любезничать) упада́ти (коло кого), лиця́тися (до кого, з ким); ( взаимно) голу́битися, -блюся, -бишся, милува́тися, -лу́юся, -лу́єшся
    2) ( нянчиться) па́нькатися; мані́житися

    Русско-украинский словарь > нежничать

  • 32 обдариваться

    обдариться (взаимно) даруватися, обдаровуватися, (сов.) обдаруватися, обдарятися, обдаритися. На свадьбе обдариваются - на весіллі даруються.
    * * *

    Русско-украинский словарь > обдариваться

  • 33 полагаться

    положиться
    1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];
    2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;
    3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];
    4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;
    5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;
    6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].
    * * *
    несов.; сов. - полож`иться
    1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися
    2) (несов.: причитаться) нале́жати
    3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати
    4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися
    5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

    Русско-украинский словарь > полагаться

  • 34 поласкаться

    1) поластитися, полащитися до кого;
    2) помилуватися, поголубкатися. См. Ласкаться.
    * * *
    попе́ститися и попести́тися; ( поласкать друг друга) поголу́битися; (взаимно - преим. о любовных ласках) помилува́тися; (поластиться к кому-л.) пола́ститися, пола́щитися

    Русско-украинский словарь > поласкаться

  • 35 понежничать

    1) ( с кем - полюбезничать) поупада́ти (коло кого), позалиця́тися (до кого), полиця́тися (до кого, з ким); ( взаимно) поголу́битися, помилува́тися (з ким)
    2) ( понянчиться) попа́нькатися; помані́житися

    Русско-украинский словарь > понежничать

  • 36 приветствовать

    вітати, (сов.) привітати, повітати, звітати кого, що. [Вітаю вас в своїй господі щиро (Грінч.). Селяни привітали цей замір (Грінч.). Там словами привітала, там нагодувала (Шевч.)]. -вовать друг друга (взаимно) - вітатися, повітатися, привітатися з ким. -вать пальбой, салютом - салютувати, (стар.) ясу віддавати кому. -вать кого радостным восклицанием - вітати кого радісним покликом. Приветствованный - вітаний, (сов.) привітаний.
    * * *
    (кого) несов., сов. віта́ти, привіта́ти и повіта́ти (кого); віддава́ти чоло́м, відда́ти чоло́м, дава́ти чоло́м, да́ти чоло́м (кому); несов. диал. здоро́вкати, здоро́вити (кого)

    Русско-украинский словарь > приветствовать

  • 37 притягивать

    притягать, притянуть
    1) что, кого куда - притягати и притягувати, притягти и притягнути, (приволакивать) приволікати, приволокти, (о мн.) попритягати, поприволікати що, кого куди. [Земля притягає, до себе усе, як магніт (Ком.). Ти взяла притягла її до себе і за шию обняла (Крим.)]. -вать (притужать) - притягати (притягувати), притяг(ну)ти що до чого, утягати (утягувати), утягти що чим; см. Притужать. [Притяг добре до воза (Рудч.). Наклали їх, як снопів на віз, і втягли рублем];
    2) кого - см. Привлекать;
    3) кого к чему - притягати, притягти (притягнути), (силой: образно) залигувати, залигати, притягати, притяг(ну)ти силоміць кого до чого. -нуть кого к делу - притягти кого до справи. -вать взор(ы) - брати, вбирати очі (на себе) кому; см. Привлекать. [Його хата сяла хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красою (Куліш). Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере (Кобел. п.)]. Притянутый - притягнутий и притягнений. -ться -
    1) притягатися и -гуватися, притягнутися и -гтися, бути притягнутим (притягненим). Эти тела взаимно -ются - ці тіла одне одно притягують (взаємно притягуються);
    2) см. Привлекаться.
    * * *
    несов.; сов. - притян`уть
    притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити

    Русско-украинский словарь > притягивать

  • 38 Жвакаться

    (хлопать себя) ляскати (сов. ляснути) себе. [Ляснув себе по щоці (Квітка)]; (бить друг друга взаимно) лупцювати, (гріти) один одного, лупцюватися. [Лупцюють один одного, аж чуби мокрі]. Жвакнуться (шлёпнуться) - жвакнути.

    Русско-украинский словарь > Жвакаться

  • 39 Наласкать

    1) кого, что - наголубити, напестувати и напестити, (преимущ. о любовн. ласкам) намилувати, налюбувати кого, наластити и налащити кого, що;
    2) кому - см. Нальстить. -ться -
    1) (лаская) наголубитися, напестуватися, напеститися и т. п.;
    2) (ласкаясь) наластитися и налащитися; (взаимно) наголубитися, намилуватися и т. п. [Я-ж націлувався, я-ж намилувався (Чуб. V)];
    3) к кому - підластитися, підмазатися до кого. Срв. Ласкать, -ся.

    Русско-украинский словарь > Наласкать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • взаимно — заимообразно, друг друга, взаимо, двусторонне, один другого, один одного, двухсторонне, обоюдно Словарь русских синонимов. взаимно обоюдно см. также друг друга Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З …   Словарь синонимов

  • Взаимно-сберегательный банк — в США разновидность кооперативных банковских учреждений. Не имеют акционерного капитала, а первоначальный капитал с течением времени возвращается учредителям. Помимо традиционных сберегательных и инвестиционных счетов, на которых аккумулируются… …   Финансовый словарь

  • взаимно-однозначное отображение — взаимно однозначное соответствие — [Л.Г.Суменко. Англо русский словарь по информационным технологиям. М.: ГП ЦНИИС, 2003.] Тематики информационные технологии в целом Синонимы взаимно однозначное соответствие EN one to one mapping …   Справочник технического переводчика

  • ВЗАИМНО-СБЕРЕГАТЕЛЬНЫЕ БАНКИ — разновидность кооперативных банковских учреждений в США, относящихся к категории некоммерческих и не имеющих акционерного капитала, первоначальный капитал которых возвращается учредителям через определенное время. Управляются советом доверенных… …   Юридическая энциклопедия

  • ВЗАИМНО ГАРАНТИРОВАННОЕ УНИЧТОЖЕНИЕ — (mutual assured destruction) Представление о том, что две соперничающие ядерные державы могут установить между собой длительные стабильные отношения, поскольку каждая будет знать, что она способна как уничтожить другую, так и быть уничтоженной ею …   Политология. Словарь.

  • взаимно сопряженный — прил., кол во синонимов: 1 • взаимно сопряжённый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • взаимно сопряжённый — прил., кол во синонимов: 1 • взаимно сопряженный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ВЗАИМНО-ИНВЕСТИЦИОННЫЙ ФОНД — тип инвестиционной компании, которая использует выручку от выпуска собственных акций для вложения денег в ценные бумаги других компаний; обычно владеет менее 5 10% акций одной компании и этим отличается от холдинга; такие инвестиции учитываются с …   Юридический словарь

  • Взаимно-Сберегательные Банки — См. Банки взаимо сберегательные Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 …   Словарь бизнес-терминов

  • ВЗАИМНО ОДНОЗНАЧНОЕ СООТВЕТСТВИЕ — такое соответствие между элементами двух множеств, при котором каждому элементу первого множества соответствует один определенный элемент второго множества, а каждому элементу второго множества один определенный элемент первого множества …   Большой Энциклопедический словарь

  • ВЗАИМНО ПРОСТЫЕ ЧИСЛА — натуральные числа, не имеющие общих делителей, отличных от 1; напр., 15 и 16 …   Большой Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»