-
21 suave
adj1) ввічливий, чемний2) улесливий* * *aчемний, ввічливий; вкрадливий -
22 uncivil
adj1) неввічливий, нечемний; грубий2) нецивілізований* * *a1) неввічливий, грубийuncivil language [manners] — груба мова [-, манери]
to be uncivil to smb — нагрубити кому-н.
2) cл. негромадянський; позбавлений громадянський почуттів -
23 uncourteous
adjневвічливий, нечемний, неґречний* * *aневвічливий, нечемнийuncourteous reply — неввічлив /різка/ відповідь
-
24 ungracious
adj1) неввічливий, нелюб'язний2) який не викликає симпатій3) неприємний, відразливий, невдячний4) неелегантний, неграціозний* * *a1) неввічливий, нелюб'язний3) неприємний, огидний -
25 urbane
adjввічливий, чемний, люб'язний; з вишуканими манерами* * *aввічливий, люб'язний, чемний; вихований, культурний; стриманий; витонченний, вишуканий, світський -
26 well-spoken
adj1) що розмовляє правильно; що володіє літературною мовою2) чемний, ввічливий; поштивий3) балакучий; язикатий4) сказаний доречно* * *a1) той, що володіє мовою; той, що правильно говорить2) ввічливий3) балакливий -
27 genteel
I іст.; = gentleman II a1) прост., icт. благородний, шляхетний, вихований; світський; ввічливий2) нарочито ввічливий, який виставляє напоказ свою вихованість; манірний; міщансько-претензійний -
28 безнадёжный
безнадійний. -но - безнадійно. -но больной - смертенний. [Мій син смертенний лежить, так і лікар сказав].* * *безнаді́йний; ( отчаянный) розпу́чливий, розпу́чний, розпа́чливий -
29 вежливый
увічливий, звичайний, поштивий, учтивий, чемний, ґречний. Быть вежливым - знати звичай.* * *вві́чливий, ґре́чний, че́мний; звича́йний -
30 головоломный
1) (опасный) карколомний. [Карколомна робота];2) (об умств. работе, сложн. деле) (за)морочливий, (за)морочний, морокуватий. [Заплутане й морочливе діло].* * *заморо́чливий; моро́чливий -
31 деликатный
делікатний, (вежливый) ґречний, звичайний, увічливий, чемний, (хрупкий) тендітний. Деликатно - делікатно, ґречно, звичайно, увічливо, чемно, тендітно. Самым деликатным образом - як-найделікатніш(е), як-найзвичайніш(е). Достаточно д-но - делікатненько.* * * -
32 докучливый
тж. док`учныйдоку́чливий, надоку́чливий, доку́чний, надоку́чний; ( навязчивый) уї́дливий, ула́зливий, диал. ув'я́зливий, улі́зливий; ( надоедливый) набри́дливий, обри́дливий; ( назойливый) насти́рливий; ( томительный) мару́дний -
33 надоевший
1) прич. яки́й (що) набри́д (обрд), набри́длий, обри́длий2) в знач. прил. набри́длий, обри́длий; ( докучливый) доку́чливий, надоку́чливий, докучний, надоку́чний; ( опротивевший) остоги́длий, остоги́джений -
34 надоедливый
и Надоедчивый набридливий, обридливий, обридний, докучливий, докучний, укучливий, (пров.) увіристий, (назойливый) доїдливий, в'їдливий, настирливий, настирний, навратливий, назолистий, (постылый) осоружний. [Старий Іван скинув обридливу сльозу (Грінч.). Докучлива муха (Мирний). Докучне ляпотіння дощу (Грінч.). Такий увіристий чоловік: скажи та й скажи панам! (Пирятинщ.). Доїдливая муха (Біл.-Нос.). Дощик уїдливий (Чупр.). Настирне питання (Коцюб.). Добра-б тобі не було, осоружна мухо! (Мирний)].* * *тж. надо`едныйнабридливи́й, обри́дливий; ( докучливый) доку́чливий, надоку́чливий, доку́чний, надоку́чний, насти́рний, осору́жний -
35 назойливый
настирливий, настирний, в'їдливий, натрутливий, натрутний, назолистий, (навязчивый) нав'язливий, налазливий, влізливий. [Надоїдливе, настирливе крутіння в голові (Крим.). Ну, й настирна-ж дитина! (Бердянщ.). Настирне питання (Коцюб.). Довгий, в'їдливий гудок (Черкас.). В'їдлива думка (Дніпр. Ч.). Ті замки сховають від натрутних очей мої розкоші (Л. Укр.). Нахабна, тупа, налазлива гидотність (Крим.). Влізлива думка (Крим.)]. -вый человек - настирлива людина; см. Назойник, -ница.* * *насти́рливий, насти́рний; ( надоедливый) надоку́чливий, доку́чливий, доку́чний; ( навязчивый) уї́дливий, ула́зливий, улі́зливий, уна́дливий, нала́зливий, назо́листий -
36 неблагожелательный
недобрози́чливий, нези́чливий; ( неблагосклонный) неприхи́льний -
37 невежа
общ. р.)1) неввічливий, -ва, нечемний, -на, нечема (общ. р.), незвичайний, -на, неґречний (-ого), -на (-ої), (мужлан) мужлай (-лая), мугир (-ря), -гирка, ґевал, -валка, мурло (общ. р.), мурляка (общ. р.). [Бджоли доглядала так, аж, незвичайні, кусали її (М. Вовч.)];2) см. Невежда.* * *м., ж.1) неввічливий, -ого (м.), неввічлива, -ої (ж.), нече́мний, нече́мна (ж.), нече́ма2) см. невежда -
38 невежливый
неввічливий, незвичайний, нечемний, неґречний. [Неввічлива людина (Київ). Нечемний учинок (Шухевич). Ви занадто незвичайні, - що смієте тут говорити ви? (Л. Укр.)]. Быть -вым - бути неввічливим и т. п., не знати звичаю; не знати, що годиться.* * *невві́чливий, неґре́чний, нече́мний; незвича́йний -
39 недоброжелательный
недоброзичливий, незичливий, неприхильний; (враждебный) ворожий. [Співають наші селяни про таємничу, часом незичливу долю (Г. Барв.)].* * *недобрози́чливий, нези́чливий, неприхи́льний; ( злобный) злобли́вий; ( враждебный) воро́жий -
40 незадачливый
и Незадачный невдалий, нещасливий. -вый день - нещасливий день.* * *1) ( неудачливый) невда́чливий; ( бесталанный) безтала́нний\незадачливыйый па́рень — безтала́нний (невда́чливий) хло́пець
2) ( несчастливый) нещасли́вий; ( неудачный) невда́лий\незадачливыйый день — нещасли́вий день
См. также в других словарях:
ввічливий — (уві/чливий), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб язність … Український тлумачний словник
врічливий — див. урічливий … Український тлумачний словник
урічливий — (врі/чливий), а, е, заст. 1) Здатний зурочити. Урічливі очі. 2) Якого можна зурочити … Український тлумачний словник
ввічливий — див. увічливий … Словник синонімів української мови
увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови
ввічливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
неввічливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
увічливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
неввічливий — а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб язності; нечемний … Український тлумачний словник
шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови
неввічливість — вості, ж. Абстр. ім. до неввічливий. || Неввічливий вчинок, неввічлива поведінка … Український тлумачний словник
