-
101 прикатывать
прикататьI. (бельё слегка вальком) прикачувати, прикачати, (катком) примаґльовувати, примаґлювати, (-ть всё бельё) (покачати, (на катке) помаґлювати (всю білизну); (дорогу колёсами) накочувати, накотити, укочувати, укотити, (пахоть, шоссе вальком) укочувати, укотити. Прикатанный - (о белье) прикачаний, примаґльований (о дороге) накочений, укочений; (о пахоте, шоссе) укочений. -ться - (о белье) прикачуватися, примаґльовуватися, бути прикачаним, примаґльовуваним, (обо всём белье) бути покачаним; (о дороге) накочуватися, (о пахоти, шоссе) укочуватися, бути накоченим, укоченим.II. Прикатывать, прикатить - что (пригнать котом) - прикочувати, прикотити, приточувати, приточити що, (много) накочувати, накотити, понакочувати, поприкочувати, поприточувати чого. [Прикотив каменюку. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило (Приказка). Багато каміння туди накотили (понакочували). Діжки поприкочуємо до річки та тут і позамочуємо (Харківщ.)]. Прикаченный - прикочений, приточений. -ться - (пригнаться котом) прикочуватися, прикотитися, приточуватися, приточитися, бути прикоченим, (о многом) накочуватися, накотитися, поприкочуватися, поприточуватися. [Прикотивсь до дверей (Рудч.). Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево». Тут як зачало рубаться, котиться, складаться - така купа накотилась велика (Рудч.)]. -катить - см. Прикатить.* * *I несов.; сов. - прикат`ать1) ( дорогу) нако́чувати, накоти́ти, уторо́вувати, уторува́ти2) с.-х. коткува́ти и закотко́вувати, закоткува́ти и покоткува́тиII несов.; сов. - прикат`ить1) (катя, приближать) прико́чувати, прикоти́ти2) ( приезжать) приїжджа́ти и приїзди́ти, приї́хати и поприїжджа́ти и поприїзди́ти -
102 простирать
I. 1) (известное время) пропрати (якийсь час). [Пропрала цілісінький день];2) (всё) випрати, попрати. [Попрала всю білизну].II. Простирать, простереть - простягати, простяг(ну)ти, (о мног.) попростягати що, (стар.) простирати, простерти, (распространять) розпросторювати, розпросторити. -рать, -реть руки к кому, чему - простягати, простягти руки до кого, до чого. [Мати рідна до неї руки простягає (Грінч.)]. -рать руку на что - поривати руку на що. [А на мою долю нехай не пориває руки (Г. Барв.)]. -рать, -реть об'ятия к кому - простягати, простягти для обіймів руки до кого, простягати обійми до кого. [Простягають до неї товариські обійми (Єфр.)]. Простёртый - простягнутий и простягнений, простертий; розпросторений.* * *I см. простирывать II несов.; сов. - простер`еть1) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти, простира́ти, просте́рти; (руку, руки) порива́ти, порва́ти2) (перен.: распространять, направлять на кого-л., на что-л.) розпросто́рювати, розпросто́рити; ( устремлять) спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти; ( обращать) зверта́ти, зверну́ти -
103 прыскать
прыснуть (внезапно прорваться, вырваться, выскочить) прискати, приснути, (вырываться вверх из рук) порс(ь)кати, порснути. [Приснули на синім морі скалки (Г. Арт.). Чом льоди присли всі на широкій ріці? (Франко). Присне сніг із-під копит (Щог.). Повновида, краска з лиця як не присне (Г. Барв.). З печи присне вуголь і вискочить аж насеред хати (Е. З.)];2) -нуть (выскользнуть) - пирснути. [Так і пирснуло з рук намисто (Гр.)];3) (со смеху, смеясь) пирскати, пирснути, порс(ь)кати, порс(к)нути, пирхати, пирхнути зо (із) сміху, від сміху, сміючись. [Іван аж пирснув зо сміху (Кониськ.). Вони порскнули од реготу (Гр. Григор.). Той пирхав зо сміху (Гр.). Від твоїх жартів і мертвий у труні пирхне з реготу (Мова)];4) что чем - прискати, приснути, пирскати, пирснути, порскати, порснути, (брызгать) бризкати, бризнути що чим. [Треба набрати в рот води та й приснути нею проти сонця (Ком.). Порс(ь)кати білизну. Пирснув батюшці слиною в обличчя (Крим.)]. Прысканный - порсканий, присканий, бризканий. -ться - порскатися, прискатися, бризкатися. Он -ется духами - він прискається пахощами.* * *несов.; сов. - пр`ыснуть1) (брызгать; не удержавшись, разражаться смехом) пи́рскати, пи́рснути, по́рскати, по́рснути; при́скати, при́снути; ( фыркать) пи́рхати, пи́рхнути2) ( бросаться бежать) по́рскати, по́рснути; несов. дремену́ти -
104 Закатник
маґльо[і]вник, загортка. [Оце маґльовник - загортатимете в його білизну, як маґлюватимете]. -
105 Наскорбить
бельё) накрохмалити, покрохмалити (білизну). -
106 Перебрызгивать
-ся, перебрызгать, -ся, перебрызнуть, -ся перебризкувати, -ся, перебризкати, -ся, перебризнути, -ся, перехлюпувати, -ся, перехлюпати, -ся, перехлюпнути, -ся. -ть бельё - пирскати, попирскати білизну, плаття. -
107 Помывать
помыть мити, банити (иноді, часом), помити, побанити що, (стирать бельё) прати (н. вр., перу, переш), попрати (білизну, плаття), (одну вещь) випрати що. Срв. Мыть. [Так іще-ж дитини не скупала і полотен білих не попрала (Стар.)]. -мыть голову - змити голову. Помытый - помитий; (о белье) попраний, (об одной вещи) випраний. -
108 Припрыскивать
припрыскать и припрыснуть припирскувати, припирскати, припирснути, прибризкувати, прибризкати, прибризнути, прикропляти, прикропити, прирошати, приросити що. [Припирскати, прибризкати, прикропити білизну, квітки]. Дождь -прыснул - дощ припустив, ущавив. -прыснуть кого - вибити різками, відшмагати, вишпарити кого. Припрысканный и припрыснутый - припирсканий, прибризканий, прикроплений, прирошений. -ться - прирошатися, бути прирошеним, прикроплятися, бути прикропленим. -
109 Просинить
1) (известное время) просинити (якийсь час);2) (бельё) посинити (білизну). -
110 never choose your woman or your linen by candlelight
var: gold, women and linen should be chosen by daylightніколи не вибирай жінку та білизну при світлі свічокEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > never choose your woman or your linen by candlelight
-
111 lécher
vt.1. лиза́ть ◄-жу, -'ет►/вы=, лизну́ть semelf.; обли́зывать/облиза́ть (tout autour); ↑выли́зывать/вы́лизать; сли́зывать/слиза́ть, слизну́ть (pour nettoyer); полиза́ть pf. (plusieurs fois);lécher la main — лиза́ть ру́ку; le chat a léché tout le lait dans la soucoupe — ко́шка вы́лизала всё молоко́ из блю́дца; lécher son assiette — выли́зывать таре́лку; les flammes lécher aient déjà les murs fig. — языки́ пла́мени уже́ лиза́ли стены́; ● lécher les vitrines — глазе́ть ipf. на витри́ны; остана́вливаться ipf. у ка́ждой витри́ны neutre; lécher les bottes à qn. — лиза́ть пя́тки кому́-л.; ↓подли́зываться/подлиза́ться к кому́-л.; lécher le cul de (à) qn. — лиза́ть зад кому́-л.lécher ses lèvres — обли́зывать [себе́] гу́бы;
2. (fignoler) прили́зывать ipf. fam.; пригла́живать/пригла́дить fam.; тща́тельно отде́лывать/отде́лать;lécher un tableau (un sonnet) — тща́тельно отде́лывать карти́ну (соне́т)
■ vpr.- se lécher
- léché -
112 лизать
несов. - лиза́ть, сов. - лизну́ть; (вн.)lick (d)••лиза́ть пя́тки кому́-л разг. презр. — ≈ lick smb's boots
-
113 air
I [ɛə] 1. n1) пові́тря, атмосфе́ра; по́дув, вітере́цьto be in the air — висі́ти в пові́трі; бу́ти в непе́вному ста́ні
rumours are in the air — є чутки́
to beat the air — даре́мно стара́тися; товкти́ во́ду в сту́пі
2) ( the air) ефі́р2. von the air — в ефі́рі; по ра́діо, по телеба́ченню
1) оголо́шувати, обнаро́дувати, оприлю́днювати, сповіща́ти; поши́рювати (про думки, чутки)2) прові́трювати3) суши́ти ( білизну)4) виставля́ти напока́з3. adjпові́тря́ний; авіаці́йнийII [ɛə] nair trial — випро́бування літака́ у пові́трі
1) зо́внішній ви́гляд, ви́раз обли́ччяwith a triumphant air — з перемо́жним ви́глядом
2) pl афекта́ція, пиша́нняIII [ɛə] nto put on airs, to give oneself airs — трима́тися гордови́то, бундю́читися, пово́дитися зарозумі́ло (пиха́то)
пі́сня; мело́дія; а́рія -
114 launder
['lɔːndə]v1) пра́ти і прасува́ти ( білизну)2) розм. відмива́ти гро́ші3) пра́тися (добре, погано - про тканину) -
115 twist
[twɪst] 1. v1) крути́ти, скру́чувати; сука́ти, спліта́ти2) ви́тися, звива́тися; згина́ти(ся)4) верті́ти; поверта́ти(ся)5) спотво́рювати, перекру́чувати6) розм. обду́рювати7) танцюва́ти твіст•- twist up 2. n1) ви́гин, згин, поворо́т2) моту́зка; шнуро́к3) круті́ння, скру́чування; сука́ння5) кру́чений хліб6) перекру́чення, ви́кривлення, спотво́ренняtwist of the tongue — недорі́куватість
7) ви́вих8) особли́вість (розуму, характеру тощо)9) змі́шаний напі́й10) розм. обма́н11) розм. до́брий апети́т12) тех. хід ( витка)••twist of the wrist — впра́вність рук; спри́тність, умі́лість
-
116 lick
[lɪk] 1. гл.1) лизать; облизывать прям. и перен.Flames were licking (at) the curtains. — Пламя лизало шторы.
to lick smooth — прилизывать, приглаживать
2) разг. колотить; колошматить3) разг. разгромить, одолеть прям. и перен.She licked her weight problem. — Она справилась со своим избыточным весом.
The puzzle has got us licked. — Загадка нас поставила в тупик.
They seem to have their problems licked. — Они, кажется, решили свои проблемы.
••- lick into shape- lick smb.'s boots
- lick one's chops
- lick one's lips 2. сущ.1) облизывание, лизание2) разг. небольшое количество; небольшой кусочек, маленькая порцияThe living room could do with a lick of paint. — Гостиную не мешало бы немного подкрасить.
3) брит.; разг. большая скоростьThe trains go by at a hell of a lick. — Поезда проносятся с бешеной скоростью.
4) вспышка активности, порывto put in one's best licks — прилагать все усилия, стараться
5) муз. знакомый музыкальный аккорд, кусок мелодииHe played a few licks and the audience suddenly quietened. — Он наиграл мелодию, и аудитория сразу успокоилась.
•• -
117 лизать
-
118 лизать
-
119 anlecken
anlecken vt разг. лизну́ть -
120 befeuchten
увлажня́ть увлажни́ть, сма́чивать /-мочи́ть. sprengen, berieseln ороша́ть ороси́ть. die Lippen mit der Zunge befeuchten обли́зывать /-лизну́ть гу́бы | befeuchtet мо́крый, вла́жный
См. также в других словарях:
лизну́ть — ну, нёшь; сов. однокр. к лизать … Малый академический словарь
лизнуть — лизнуть, лизну, лизнём, лизнёшь, лизнёте, лизнёт, лизнут, лизнул, лизнула, лизнуло, лизнули, лизни, лизните, лизнувший, лизнувшая, лизнувшее, лизнувшие, лизнувшего, лизнувшей, лизнувшего, лизнувших, лизнувшему, лизнувшей, лизнувшему, лизнувшим,… … Формы слов
Лизнуть — сов. перех. 1. однокр. к гл. лизать 2. см. тж. лизать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
лизнуть — ну, нёшь; св. Однокр. к Лизать. Л. чашку. Л. варенье. Л. в щёку. Пламя лизнуло ветки дерева … Энциклопедический словарь
лизнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
лизнуть — ну/, нёшь; св., однокр. к лизать Лизну/ть чашку. Лизну/ть варенье. Лизну/ть в щёку. Пламя лизнуло ветки дерева … Словарь многих выражений
ЛИЗНУТЬ — ЛИЗНУТЬ, лизну, лизнёшь. однокр. к лизать. Лизнуть языком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
перекачувати — I ую, уєш, недок., перекача/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Качати, розгладжувати все чи багато чого небудь (звичайно білизну). 2) Качати, розгладжувати (звичайно білизну) ще раз, повторно або заново, по іншому. II ую, уєш, недок., перекача/ти,… … Український тлумачний словник
підсинювати — юю, юєш, недок., підсини/ти, синю/, си/ниш, док., перех. 1) Підфарбовувати чим небудь синім. 2) Полоскати білизну у воді з розведеною синькою для надання блідо синього відтінку. Підсинювати білизну … Український тлумачний словник
лизать — ЛИЗАТЬ1, несов. (сов. лизнуть), что. Касаться (коснуться) кого , чего л., проводя языком по поверхности чего л. [impf. to lick]. Дети с удовольствием лизали фруктовое мороженое. Саша лизнул дольку апельсина. ЛИЗАТЬ2, несов. (сов. лизнуть), что. 1 … Большой толковый словарь русских глаголов
фарбкувати — кую, єш, Ол. Синити білизну. Перед прасуваньом треба пофарбкувати і покрхмалити білизну … Словник лемківскої говірки