-
81 прискорбно
прикро, сумно, тужно, боліз[с]но. Мне -но говорить об этом - мені сумно (мені боляче) за це (про це) казати. Мне -но (было -но) это - мене болить (мене боліло) це.* * *нареч.су́мно; при́кро -
82 пылать
1) (огнём) палати, палахкотіти и палахкотати, палахкати, палахтіти, жахтіти, бухтіти, яритися, горіти. [Круг неї полум'я палало (Котл.). Восковая свічка цілу ніч палала (Грінч. III). Увесь задній ріг її (клуні) вже горів, палахкаючи полум'ям та димом (Грінч.). Мов та свічка, що палахкотіла перед ним широким полум'ям (Г. Барв.). Сонце там страшне жахтить огнем, огняні сипле стріли (Грінч.). Вогні бухтіють (Харк.). На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця (Неч.-Лев.)]. Дрова в печке -лали - дрова в грубі палали (палахкотіли, палахтіли, горіли). Город -лает - місто палає (палахкотить, палахкоче);2) (переносно: пламенеть) палати, палахкотіти и -тати, паленіти, поломеніти, пашіти, горіти. [В серці рани глибокі палають (Л. Укр.). В серці я зненависть мала і помстою мої палали груди (Грінч.). Блищать очі, палахкотять щоки (Неч.-Лев.). Він палає продати воли, а тут купця нема (М. Вовч.). Відчув, що він під тим поглядом аж паленіє (Крим.). Щоки пашать, очі горять (Коцюб.). На личку в тебе літо рум'янеє пашить (Крим.). До кужеля рука болить, до горілки душа горить (Пісня). Ти гнівом дихаєш, гориш (Олесь)], Щёки у неё -лали - щоки (лиця) у неї и їй палали (палахкотіли, паленіли, пашіли).* * *1) пала́ти; ( излучая сильный свет) ярі́ти и ярі́тися, яри́тися, я́тритися и ятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, палахкоті́ти, палахті́ти; ( гореть) горі́ти2) ( от прилива крови) паші́ти, пала́ти -
83 Жатьё
(действие от гл. Жать жну) жаття. [Від жаття рука болить]. -
84 Крыльце
анат. scapula лопатка. [Під лопаткою болить]. -
85 Купер
и Купр Куприк купер (-пра), куприк (-ка). [У купрах болить (Сл. Гр.)]. -
86 Перетрясывать
и перетрясать перетрясти перетрушувати, перетрусити, (о мног.) поперетрушувати (напр., сіно, одежу); (вытрясти, о мног.) повитрушувати; (о человеке) перетрясати, перетрясти, перетрусити. [Пропасниця вже морозом перетрусила, а тепер у гарячку вкинула]. Перетрясённый - перетрушений. -ся - перетрушуватися, перетруситися; бути перетрушеним; перетрястися. [Спина болить, бо возом їхав та й перетрясся]. Он весь - рясся с испугу - він весь перетрусивсь (перетремтів) з ляку. -
87 blood is thicker than water
syn: blood will tellnear is my coat ( або shirt), but nearer is my shirt ( або skin)кров не вода (а серце не камінь) ≅ хто рідніший, той і цінніший до свого роду – хоч через воду для людей болото, а для матері – золото для ворони немає кращих дітей, як воронячі у дитини заболить пальчик, а у мами серце матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить charity begins at home every mother's duck is a swanEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > blood is thicker than water
-
88 children are certain cares
syn: little children, little troubles; big children, big troublesдіти – то немала турбота ≅ малі діти – мале лихо малі діти — малий клопіт; великі діти – великий клопіт від малих дітей болить голова, а від великих – серце малі діти не дають спати, а великі дихатиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > children are certain cares
-
89 everyone can master a grief but he that has it
кожний може побороти нещастя, крім того, хто в нього потрапив ≅ чужу біду руками розведу, а своїй і кінця не знайду чужа біда – людям сміх чужа біда за цукор, а своя за хрін чужа біда не учить і не мучить чужий біль нікому не болитьEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > everyone can master a grief but he that has it
-
90 no one but the wearer knows where the shoe pinches
var: only he who wears the shoe knows where it pinchesде черевик тисне, знає тільки той, хто його носить ≅ кожний своє лихо краще знає за чужою щокою зуб не болитьEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > no one but the wearer knows where the shoe pinches
-
91 opportunity makes the thief
syn: a lock on a door keeps honest men honest≅ лихий спрят та й доброго спокусить злий сховок й найліпшого зіпсує не близько лежить, мало болитьEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > opportunity makes the thief
-
92 the tongue always returns to the sore tooth
язик завжди повертається до хворого зуба ≅ що в кого болить, той про то й говорить у ведмедя десять пісень, і всі про медEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the tongue always returns to the sore tooth
-
93 the tongue is not steel but it cuts
var: the tongue is not steel yet it cuts≅ злий язик вбиває слово пече без вогню гірше болить від язика, як від ножаEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the tongue is not steel but it cuts
-
94 wear my shoes and you'll know where they pitch
поноси мої черевики, і будеш знати, де вони тиснуть ≅ за чужою щокою не болить кожний своє лихо краще знаєEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > wear my shoes and you'll know where they pitch
-
95 words cut more than swords
var: words hurt more than swordssyn: the tongue is not steel but (yet) it cutsслово – не стріла, а глибше ранить гірше болить від язика, як від ножа ≅ рана загоїться, але зле слово ніколи вода все сполоще, лиш злого слова ніколи вода все сполоще, крім лихого слова гостре словечко коле сердечко удар забувається, а слово пам'ятається wounds made by words are hard to healEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > words cut more than swords
-
96 wounds made by words are hard to heal
syn: words cut more than swordsрани, завдані злим словом, важко лікувати ≅ гірше болить від язика, як від ножа слово – стріла, а глибше ранить рана загоїться, але зле слово ніколиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > wounds made by words are hard to heal
-
97 boleć
[болєчь]v.ndkуболівати, болітиboli mnie głowa / ząb — у мене болить голова / зуб
-
98 анд'и
Iтой СМ.IIкотрий, який Б, Г-СК; т'ирди зала, башлады чалмаа — анд'и дэ ойнамаа бильмей, скаме сӱтне ойнай, отуруп халхай зайшов до зали, почав грати — то навіть котрі танцювати не вміють, на лавах танцюють, підскакують Г; эт'и эльне он пармах, анд'ин / анд'ини т'естин, о ағрый на двох руках десять пальців, котрого вріжеш, той і болить СГ / СЛ; анд'инен йазай? яким чином, з допомогою чого пише? К; анд'иси? котрий з них? СГ; бир бӱйӱк, анд'и т'и иш верий бизе один начальник, який дає нам роботу М; пор. анги. -
99 ағыр-
(ағрый, ағрий К) боліти, мучитися, страждати ВН, СБ, СМ-СК, Кб.; не йаның ағырмай, о йаныңа йат роби, як тобі легше, — лягай на той бік, який тобі не болить СЛ; ағырмаз беним башым не болітиме мені голова, я не страждатиму К; … җаным ағырый я ображаюся Г; җаным ағырды она я пожалів його Г, К; пор. авур-. -
100 бель
I(-ли) стан, пояс, талія, поперек, крижі; бельдэн до пояса Б; бельдэн пиченник трава по пояс СГ; алый балтаны, хыстырый бельне бере сокиру, застромляє за пояс Б; белиң инҗе стан у тебе тонкий СБ; нас белим ағрый — сӧлемеэ чарйох як болить у мене поперек — немає сил терпіти СГС; фелек панҗасы сыхты белими лапи злого духа стисли мій поперек Г; белим бӱкӱльдӱ ВН, У, К, бӧкӱльдӱ белим Г мене зламало горе, я загинув; белим ӱзӱльдӱ я підірвався, розтяг поперек ВН; бель халдыр- розпрямляти спину Г; белим (дэ) хопту у мене в попереці хруснуло У, К; белиңе хуват здоров'я тобі й сили СБЧ; белиңдэн берсин а) хай (бог) дасть тобі добра по пояс; б) хай (бог) уразить тебе в поперек СБЧ.IIбель ол- (<беле ол-) бути так (им) СБ; бель олур буде таким СБ; ӧль олур му, бель олур му? таким буде чи отаким буде? СЛ; див. беле.бель афта пісний тиждень Г, К; пор. тӱз афта.
См. также в других словарях:
болѣти — БОЛ|ѢТИ (324), Ю, ИТЬ гл. 1.Быть больным, хворать: нѣкто болѩ лазорь. УСт XII/XIII, 18; [Владимир] болѩше велми. въ неи же болѣзни и сконцасѩ Парем 1271, 261; ѡ оударивъшимь в бою ближ(н)ѩг... лѩжеть же на ѡдрѣ болѩ. КР 1284, 261г; впаде в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Lama — Годы 2005 Страна Украина … Википедия
голова — ГОЛОВ|А (143), Ы с. 1. Голова (часть тела): ѡже съгренеть женѣ повои с головы. или дщьри. ˫авитсѩ простоволосѩ ·г҃· гр҃нъ старыѥ за соромъ. Гр 1189–1199 (новг.); ст҃ославъ же рече къ бьрнови нѣчьто м˫а на го||ловѣ бодеть СкБГ XII, 20–21; А ѥже то … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения … Википедия
Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения … Википедия
Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область 22 июля 1944, Прага) украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… … Википедия
Lama (группа) — У этого термина существуют и другие значения, см. Lama (значения). Lama … Википедия
охъ — (53) межд. Ох: о ѡхъ братиѥ и оц҃и мои. ЕвАрх 1092, 175 (зап.); се слышавъ азъ рѣхъ. ѡхъ. ПрЛ 1282, 54б; ѡхъ ѡхъ голова мѧ болить не мочи псати а уже нощь лѧзмъ [так!] спати. Пр 1313, 39 (зап.); ѡхъ лихи черньци си. Там же, 123 ( … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Дзенькив, Наталья Игоревна — Наталья (Lama) Дзенькив … Википедия
фалбала — фалбора оборка , фалборка – то же (Даль), харбара кружевная оборка , терск. (РФВ 44,110). Из франц., ит. falbala оборка . Относительно этого слова, засвидетельствованного с 1692 г., ср. Доза 313; М. Любке 276; Гамильшег, ЕW 404. Из того же… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
