-
21 breadline
n; амер.черга ( безробітних) за безкоштовним харчуванням -
22 Hoovervill
n; амер."Гувервіль"; селище безробітних; халупи з фанери, ящиків -
23 hunger-march
-
24 soup-ticket
-
25 tax
I [tʒks] n1) податок, збір; митоdirect [indirect] taxes — прямі [непрямі]податки
income [land, progressive] tax — прибутковий [земельний, прогресивний]податок
inspector of taxes — податковий або фінансовий інспектор
free of tax = tax-free. after tax — після утримання податку; за вирахування податку, "чистий"
to lower /to reduce/ tax rates — зменшити податки
to impose /to levy/ a tax on smb; smth — обкладати когось, щось податком
to collect taxes — стягувати податки; збирати мито
to pay taxes — сплачувати податки; витрати
2) тягар, випробування; надмірна вимога3) aмep. розмір рахунку4) aмep. членські внески (у товаристві, профспілці)II [tʒks] v1) обкладати податком; піддавати обкладанню ( податком)to tax incomes — брати податок з доходів, піддавати доходи на оподатковування
2) юp. таксувати, визначати або встановлювати розмір (штрафу, витрат, збитків)3) випробувати, випробовувати (терпіння, пам'ять)4) робити догану ( комусь за щось); дорікати; обвинувачувати, засуджувати5) aмep. призначати або запитувати ціну; брати плату6) aмep. стягувати членські внески (у товаристві, профспілці) -
26 обследование
I. досліджування, доходження чого.II. дейст. оконч.) обслідження, обслід (-ду) кого, чого. Обследывание (дейст. неок.) - обсліджування, обслідування, обслід. [Обслідування безробітних, кооперації].* * *обсте́ження, обслі́дування -
27 отчисление
відраховування, (удерживание) вивертання, сов. відрахування. -ние в пользу безработных - відрахування на безробітних. Сделано -ние из жалованья, в пользу беспризорных детей - відраховано з платні на безпритульних дітей.* * *1) ( действие) відрахува́ння; відрахо́вування, відчи́слення; відчисля́ння, зві́льнення; звільня́ння2) ( отчисленная сумма) відрахува́ння -
28 подписывать
подписать підписувати, підписати, (о мног.) попідписувати, (под чужую руку) підводити руку, підвести руку, підроблювати, підробити чию руку чий підпис, підробитися під кого, під чию руку. -сать своё имя - підписати своє ім'я. -сать доверенность - підписати довіреність (доручення). Я -сал на безработных десять рублей - я записав на безробітних десять карбованців. Подписанный - підписаний, (многокр.) попідписуваний.* * *несов.; сов. - подпис`ать1) підпи́сувати, підписа́ти и попідпи́сувати2) (передавать, дарить) запи́сувати, записа́ти, відпи́сувати, відписа́ти3) ( украшать росписью) розпи́сувати, розписа́ти -
29 помещать
поместить містити (міщу, містиш) (реже поміщати), помістити що, приміщувати и приміщати, примістити, уміщати, умістити, з(а)міщати, з(а)містити, примощувати, примостити, умощувати, умостити, притулювати и притуляти, притулити кого, що куди, (о мн.) попи[пов]міщувати, попри[пов]мощувати, попритулювати кого, що. [Де він те все містив - хто його знає (Осн.). У нас так тісно, що не знаю, де вас і примістити. Ной примостив у маленькому ковчегові всіх звірів на світі (Крим.)]; (в книге, журнале, письме и т. д.) містити, вміщувати, вмістити. [Тут (у книзі) я містив дуже невеличку частину того, що говорено (Грінч.)]. -стить статью, исследование в журнале - вмістити статтю, розвідку в журналі. -щать, -стить кого на квартире - ставити, поставити на кватиру, на станцію (Свидн.) кого в кого. В нашем доме -ли много безработных - у нашому будинкові примістили багато безробітних. -тить деньги в банк - покласти гроші до банку. -тить в школу - (від)дати, записати кого до школи. -тить на службу - примістити (замістити) кого на службу. Помещённый - поміщений, приміщений, у[з]міщений. [Відомості, вміщені (подані) в газеті, неправдиві]. В журнале -ны его последние произведения - в журналі вміщено його останні твори. Помещаемый (в книге, журнале) - вміщуваний, подаваний (у книзі, у журналі). [Нижче подавані вірші…].* * *несов.; сов. - помест`ить1) (предоставлять место чему-л.) приміща́ти, примісти́ти, поміща́ти, помісти́ти; ( размещать) розташо́вувати, розташува́ти, розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; притуля́ти и приту́лювати, притули́ти; ( ставить) ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( класть) кла́сти, покла́сти2) ( публиковать) уміща́ти и умі́щувати, умісти́ти3) ( определять) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти -
30 Переучот
переоблік кого, чого. [Переоблік безробітних членів профспілки]. -чот векселя - передисконтування, передисконт векселя. -
31 Hooverville
n "гувервіль", село безробітних; хати з фанери, ящиків тощо (США) -
32 march
I n1. (звич. the march) хід, розвиток (подій тощо)2. марш, похід- peace march похід за мир- march of events хід подій- march of history хід/ розвиток історії- march of time хід часу- Hunger marches "голодні походи" (30 рр. XX ст., США)- National Hunger marchs національні голодні походи безробітних (Велика Британія)II n звич. pl1. кордон; прикордонна або спірна смуга2. (the marches) прикордонна смуга між Англією та Шотландією або Англією та Уельсом -
33 breadline
['bredlaɪn]n амер.че́рга безробі́тних за доброді́йною допомо́гою -
34 mean
[miːn] I v ( past і p. p. meant)1) означа́ти, ма́ти зна́чення2) ма́ти на́мір; ма́ти на ува́зіI didn't mean to offend you — я не хоті́в обра́зити вас
to mean business розм. — 1) бра́тися за щось серйо́зно (рішу́че) 2) говори́ти серйо́зно
to mean well — ма́ти до́брі на́міри
3) признача́ти(ся)4) ду́мати, ма́ти на ду́мціII adjwhat do you mean by that? — що ви хо́чете цим сказа́ти?
1) посере́дній; пога́ний; слабки́й2) низьки́й, пі́длий, нече́сний3) скупи́й, скна́рий4) амер. розм. скро́мний, соромли́вий••no mean — значни́й
III 1. adjno mean abilities — неаби́які зді́бності
сере́днійmean time — сере́дній (со́нячний) час
mean yield — сере́дній врожа́й
••2. nin the mean time — тим ча́сом
1) сере́дина2) мат. сере́днє число́3) pl (тж. як sg) за́сіб; спо́сібmeans of communication — за́соби сполу́чення
4) pl бага́тство, доста́тки, ста́токa man of means — замо́жна люди́на
••by all means — 1) будь-яки́м спо́собом 2) за вся́ку ціну́ 3) звича́йно, будь ла́ска
by means of... — за допомо́гою...
by no means — ні в я́кому ра́зі; аж нія́к
means test — переві́рка матеріа́льного стано́вища ( безробітних та старих із метою подання допомоги)
-
35 relief-works
[rɪ'liːfwɜːks]n plгрома́дські робо́ти для безробі́тних
- 1
- 2
См. также в других словарях:
безробіття — я, с. 1) Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Хронічне безробіття. || Наявність безробітних. 2) Брак роботи. 3) Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
економічно активне населення — частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати … Термінологічний словник з економіки праці
Розенко, Павел Валерьевич — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Розенко Павел Валериевич — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
луддизм — у, ч. Стихійні робітничі виступи в Англії у другій половині 18 – на початку 19 ст. проти запровадження у промисловості машин, що витісняли ручну працю і збільшували кількість безробітних … Український тлумачний словник
мобілі — невідм., мн. Особливі частини збройних сил Франції у 2 й половині 19 ст., що їх комплектували з безробітних і декласованих елементів … Український тлумачний словник
кон’юнктура ринку праці — співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення. Розрізняють три типи кон’юнктури: 1) трудодефіцітна, коли на ринку праці спостерігається… … Термінологічний словник з економіки праці