-
1 бегло
нареч. побі́жно -
2 бегло
нареч. побі́жно -
3 бегло
побіжно, нашвидку; (читать, играть) швидко читати, шв. грати.* * *нареч.1) шви́дко, рухли́во2) ві́льно, шви́дко3) побі́жно, нашвидку́, нашвидкуру́ч и нашвидку́руч; поверхо́во -
4 пробегать
I. пробежать1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].* * *I проб`егатьпробі́гати; проганя́тиII пробег`атьнесов.; сов. - пробеж`ать1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти -
5 мельком
нрч.1) (вскользь, поверхностно) побіжно, мигцем, мигком, мелькома, мельчком (Котл.), прогульком (Сл. Ум.); (мимоходом) мимохідь. [Гордій побіжно глянув на папери (Грінч.). Газіс помітив це мигцем (Леонт.). Мигком я його бачила (Сл. Гр.)]. Я видел его только -ком - я бачив його тільки побіжно (мигцем, мигком, мелькома). Я только -ком коснулся этого дела - я тільки побіжно торкнувся дії справи. Он заходил -ком - він заходив мимохідь. Он слышал, говорил об этом -ком - він чув, говорив про це побіжно;2) (мгновенно) миттю, вмить.* * *нареч.мигце́м; (бегло, мимоходом) побі́жно, між і́ншим\мельком взгляну́ть — побі́жно (мигце́м) гля́нути
-
6 мимолётно
нрч. перебіжно, скоробіжно, (бегло) побіжно.* * *нареч.швидкопли́нно; перебі́жно; побі́жно -
7 пересматривать
пересмотреть (многое, всё) передивлятися, передивитися, переглядати, перегля[е]джувати, переглянути, переглядіти, (о мног.) попередивлятися, попереглядати що, (бегло, о минувшем) переходити, перейти. [Передивився один по одному всі її давніші портрети (Л. Укр.). Почав переглядати порозгортувані на столах книжки (Неч.-Лев.). Перегляньте все з початку до краю. По черзі ми перейдемо визначніших письменників із цього періоду (Єфр.)]. -вать дело в суде - переглядати справу в суді наново. Пересмотренный - переглянутий, передивлений, перегля[е]джений; (о деле в суде) переглянутий (розглянутий) наново.* * *несов.; сов. - пересмотр`етьперегляда́ти, перегля́нути и поперегляда́ти, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися -
8 поверхностно
поверхов(н)о, позверхов(н)о, звершечку, по верхах, (бегло) побіжно. [Він свою науку знає тільки позверхово (звершечку)].* * *нареч.поверхо́во; ( неглубоко) неглибо́ко и негли́боко -
9 пробегаться
пробігатися, вибігатися, (о мног.) повибігуватися. [Вибігався добре, аж чуб мокрий. Діти повибігуються, - зараз їсти просять (Звин.)].* * *I проб`егатьсяпробі́гтися, пробіга́тися; (до усталости, голода) ви́бігатисяII пробег`аться1) пробіга́тися2) (бегло прочитываться, просматриваться) перебіга́тися [очи́ма] -
10 Находу
нрч. серед ходу, серед руху, на-всьому ході, (только о человеке) походя, (мимоходом) мимохідь, за одним ходом, (бегло, вскользь) побіжно. [Хіба-ж можна посмарувати вагон серед ходу? (Київ). «Ти-ж і торбу не зав'язав!» - «Та це я походя зроблю» (Кониськ.). Біжу мерщій на роботу, хліб походя їм (Н.-Лев.). «Увечері буду», - шепнув він мені мимохідь (Крим.). Побіг і, за одним ходом, сіпнув мене за рукав: «примічай!» мовляв (Крим.)].
См. также в других словарях:
бегло — См. скоро... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. бегло быстро, скоро, свободно, без затруднений; через строчку, не вникая в подробности, не вникая в существо дела, не вникая в … Словарь синонимов
Бегло — I нареч. качеств. Без затруднений; быстро, свободно. II нареч. качеств. обстоят. Не останавливаясь на подробностях; в общих чертах. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
бегло — нар. набързо нар. повърхностни, незадълбочено, отгоре отгоре … Български синонимен речник
бегло — см. беглый 2), 3), 4); нареч. Бе/гло говорить по французски. Бе/гло взглянуть на кого л. Бе/гло пересказать сюжет фильма … Словарь многих выражений
Беглов — русская фамилия: Беглов, Александр Дмитриевич российский государственный деятель. Беглов, Валентин Алексеевич Герой Советского Союза. Беглов, Геннадий Александрович русский кинорежиссёр, актёр, сценарист, писатель. Беглов, Иван Иванович (1904… … Википедия
To skim through — Бегло просматривать … Краткий толковый словарь по полиграфии
вскользь — См … Словарь синонимов
легко — См. свободно от этого не легче, стало легче... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. легко (за)просто, свободно, нетрудно, несложно, несомненно, совсем нечего делать, подумаешь … Словарь синонимов
свободно — Вольно, бесцеремонно, беспрепятственно, гладко, легко, споро, необязательно, непринужденно, развязно, без стеснения; открыто, безданно беспошлинно. Дело пошло гладко. Гладко (плавно; прот.: ) писать. Без сучка и задоринки. .. Ср. безнаказанно … Словарь синонимов
бе́гло — нареч. к беглый (во 2, 3 и 4 знач.). Бегло говорить по французски. □ Злобно и бегло взглянув на Делесова, он положил скрипку на стул. Л. Толстой, Альберт. Профессор слишком бегло рассказал историю Камских соляных месторождений. Паустовский, Соль… … Малый академический словарь
Полиглоты — Полиглот (от греч. poly «много» и glotta «язык») человек, владеющий многими языками. Наиболее выдающимся полиглотом считается итальянский кардинал Джузеппе Меццофанти (1774 1849), никогда не покидавший Италию, но в совершенстве владевший 38… … Википедия