-
1 абсолютне
див. абсолютне і відносне -
2 абсолютне і відносне
АБСОЛЮТНЕ і ВІДНОСНЕ - категорії діалектики для позначення суперечливої єдності у речах двох моментів: 1) безумовного, самодетермінованого, самостійного, такого, що існує в речах як самих по собі, безвідносно щодо інших, і тому стійкого; 2) опосередкованого, обумовленого, релятивного, такого, що визначається іншими речами, існує у відношенні до них і має плинний, тимчасовий характер. В історії філософії абсолютне тлумачили як надісторичну, позачасову і нестворювану сутність, що виступала як єдино дійсна реальність (абсолютний дух, абсолютна ідея, абсолютна особистість, абсолютні принципи моралі тощо). На відміну від абсолютного, відносне розглядалося як умовне, тимчасове, що приховує незмінну і вічну абсолютну основу. У стародавній філософії абсолютне ототожнювалося також з досконалим, самодостатнім буттям, що існує природно (за Аристотелем, для вогню природно - здійматися вгору, для каміння - падати вниз). У Середні віки А. і В. протиставлялись одне одному як божественне і мирське, небесне і земне, вічне і скороминуще. Духовна першосутність розглядалася як єдина, всезагальна і безпочаткова. Термін "абсолютне" вперше застосували Мендельсон і Якобі для позначення "Бога". У філософії Спінози А. - "Природа". У користування цей термін ввів Шеллінг. Категорії абсолютності і відносності широко використовувалися як сутнісні характеристики простору і часу (Ньютон), етики (абсолютна етика Спенсера, етичний релятивізм Ніцше), істини (абсолютна і відносна істина у марксизмі), ідеалістичної філософії (абсолютний ідеалізм Гегеля і Бредлі). А. і В. - моменти одного й того самого. Перебільшення одного з них призводить до пізнавальної безвиході, як, наприклад, у суперечках представників концепцій автогенезу та ектогенезу у біології, інтерналізму та екстерналізму в методології наукового пізнання, ідей плюральності (див. плюралізм) і єдності світу в філософії. Відкидання абсолютного моменту зумовлює пізнавальний релятивізм, як наслідок - породжує суб'єктивізм, скептицизм, агностицизм та ірраціоналізм. Ігнорування моменту В. прирікає на догматизм і закостеніння думки, фактуалізм і позитивізм, превалювання аналізу над синтезом. Єдність А. і В. випливає з нерозривності розмежованості і зв'язків, перервного і неперервного, сутності і явища, речі і її властивостей. -
3 абсолютне відхилення
абсолю́тное отклоне́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютне відхилення
-
4 абсолютне звуження
абсолю́тное суже́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютне звуження
-
5 абсолютне значення
абсолю́тное значе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютне значення
-
6 абсолютне обмеження
абсолю́тное ограниче́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютне обмеження
-
7 абсолютне подовження
абсолю́тное удлине́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютне подовження
-
8 абсолютне рахування
абсолю́тный счётУкраїнсько-російський політехнічний словник > абсолютне рахування
-
9 абсолютне число
абсолю́тное число́Українсько-російський політехнічний словник > абсолютне число
-
10 absolute autocracy
-
11 absolute interest
-
12 absolute power
абсолютне (необмежене) право; абсолютна (необмежена) влада -
13 absolute tsarism
-
14 chose in possession
абсолютне право; безпосередня правомочність на володіння річчю; річ у володінні -
15 right in rem
-
16 absolute counting
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > absolute counting
-
17 absolute credit limitation
The English-Ukrainian Dictionary > absolute credit limitation
-
18 абсолютное удлинение образца
Словарь металлургической терминов > абсолютное удлинение образца
-
19 абсолютное удлинение
-
20 абсолютное уширение
См. также в других словарях:
абсолютне вимірювання — абсолютное измерение absolute measurement absolute Messung – вимірювання, яке основане на прямому вимірюванні однієї або декількох основних величин та (чи) використанні значин фізичних констант. ГОСТ 16263 70 … Гірничий енциклопедичний словник
Цофнас, Арнольд Юрьевич — Цофнас Арнольд Юрьевич [[Файл: Цофнас А.Ю … Википедия
приватний — а, е. 1) Який належить окремій особі (особам); не державний, не суспільний. || Який утримується коштом однієї або кількох осіб. || Пов язаний з індивідуальним господарюванням. || Який займається індивідуальним господарюванням, володіє чим небудь… … Український тлумачний словник
рабство — а, с. 1) Становище, положення раба (у 1 знач.). 2) Перший в історії людства суспільний лад, за якого виробники – раби – були у повному, неподільному розпорядженні рабовласників. 3) перен. Цілковите, абсолютне підкорення чужій волі, чужому… … Український тлумачний словник
закон термодинаміки третій — третье начало термодинамики third law of thermodynamics *der dritte Gesetz der Thermodynamik, Nernstscher Wärmesatz – у рівноважній системі можна відібрати у вигляді тепла тільки певну кількість енергії, при цьому термодинамічна температура… … Гірничий енциклопедичний словник