Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

"доброволец"

  • 1 volunteer

    1. n
    1) доброволець, волонтер
    2) людина, що добровільно йде на щось
    3) людина, що безплатно виконує певну роботу (благодійну тощо)
    4) юр. особа, що добровільно укладає угоду
    5) особа, якій передається майно безплатно
    2. adj
    1) добровільний, добровольчий
    2) громадський, безоплатний, благодійний

    volunteer work — громадська праця; робота на громадських засадах

    3) с.г. самосійний
    3. v
    1) пропонувати (свою допомогу тощо)
    2) зробити зі своєї ініціативи
    3) вступити добровольцем (волонтером) (до армії)
    * * *
    I n.
    1) доброволец, волонтер; Volunteers of America «Американські добровольці» ( організація типу Армії спасіння); мисливець, людина, що добровільно йде на що-небудь; людина, що добровільно бере на себе щось; to call for volunteers визивати бажаючих; юр. людина, що веде чужі справи без доручення
    2) людина, щобезплатно виконує якусь роботу (суспільну, благодійну); = громадський працівник; суспільна робітниця
    3) юр. особа, що укладає угоду за власним бажанням; особа, що володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення
    4) (V.) сл. «доброволець» (ж.артівливе прізвисько ж.ителя або народженого в штаті Теннессі); теннессієць
    II a
    1) добровольчий; volunteer army добровольча армія; volunteer battalion батальйон добровольців
    2) добровільний, безплатний, неоплачуваний ( про працю); благодійний; volunteer activities to help the handicapped добровільна допомога інвалідам
    3) с.-г. самопосівний; volunteer plant самопосів

    English-Ukrainian dictionary > volunteer

  • 2 Volunteer State

    сл. «Доброволец» (ж.артівлива назва штату Теннессі)

    English-Ukrainian dictionary > Volunteer State

  • 3 volunteer

    I n.
    1) доброволец, волонтер; Volunteers of America «Американські добровольці» ( організація типу Армії спасіння); мисливець, людина, що добровільно йде на що-небудь; людина, що добровільно бере на себе щось; to call for volunteers визивати бажаючих; юр. людина, що веде чужі справи без доручення
    2) людина, щобезплатно виконує якусь роботу (суспільну, благодійну); = громадський працівник; суспільна робітниця
    3) юр. особа, що укладає угоду за власним бажанням; особа, що володіє правовим титулом в силу акту передачі без зустрічного задоволення
    4) (V.) сл. «доброволець» (ж.артівливе прізвисько ж.ителя або народженого в штаті Теннессі); теннессієць
    II a
    1) добровольчий; volunteer army добровольча армія; volunteer battalion батальйон добровольців
    2) добровільний, безплатний, неоплачуваний ( про працю); благодійний; volunteer activities to help the handicapped добровільна допомога інвалідам
    3) с.-г. самопосівний; volunteer plant самопосів

    English-Ukrainian dictionary > volunteer

  • 4 Volunteer State

    сл. «Доброволец» (ж.артівлива назва штату Теннессі)

    English-Ukrainian dictionary > Volunteer State

См. также в других словарях:

  • доброволец — доброволец …   Орфографический словарь-справочник

  • доброволец — охотник, волонтёр; белогвардеец, тейсинтай, волонтер, доброхот Словарь русских синонимов. доброволец 1. охотник; доброхот (устар.) / в войсках: волонтёр (устар.) 2, см. белогвардеец Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.:… …   Словарь синонимов

  • доброволец —     ДОБРОВОЛЕЦ, волонтер, охотник, устар. доброхот …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ДОБРОВОЛЕЦ — ДОБРОВОЛЕЦ, добровольца, муж. Вступающий в ряды армии во время войны по своему желанию (воен.). || перен. Добровольно берущий на себя какую нибудь трудную работу, обязательство. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОБРОВОЛЕЦ — ДОБРОВОЛЕЦ, льца, муж. 1. Человек, добровольно вступивший в действующую армию. Пойти добровольцем на фронт. 2. Тот, кто добровольно взял на себя какую н. работу. Идти на поиски вызвались добровольцы. | прил. добровольческий, ая, ое (к 1 знач.).… …   Толковый словарь Ожегова

  • Доброволец — лицо, добровольно поступившее на военную службу на определенный срок или от начала до конца войны. EdwART. Толковый Военно морской Словарь, 2010 …   Морской словарь

  • ДОБРОВОЛЕЦ — 1) в международном праве лицо, добровольно вступающее в действующую армию одной из воюющих стран. В V Гаагской конвенции о правах и обязанностях нейтральных держав и лиц в случае сухопутной войны 1907 г. сказано, что отдельные лица добровольцы… …   Юридическая энциклопедия

  • Доброволец — Содержание 1 Военное дело 2 Имена собственные …   Википедия

  • ДОБРОВОЛЕЦ — Китайский доброволец. Жарг. угол., Разг. Шутл. ирон. Трудолюбивый, исполнительный работник. Балдаев 1, 187 …   Большой словарь русских поговорок

  • доброволец-женщина — доброволец женщина, добровольца женщины …   Орфографический словарь-справочник

  • доброволец-рабочий — доброволец рабочий, добровольца рабочего …   Орфографический словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»