Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

щоби

  • 1 походатайствовать

    о ком о чём поклопотатися, попрохати за кого, за що, про кого, про що, уставитися за ким. [Я вже вставлюся за тобою, щоби тебе високий суд не повісив, щоби тобі життя дарував (Франко)].
    * * *
    поклопота́тися, поклопота́ти; ( обратиться с просьбой) попроха́ти, попроси́ти

    Русско-украинский словарь > походатайствовать

  • 2 затосковать

    засумувати, зажуритися, засмутитися, занудьгувати, занудитися, затужити, в тугу вдатися, (зап.) забанувати за ким, за чим и по кому, по чому; срвн. Тосковать. [Сидить козак у неволі, тяжко зажурився (Пісня). Він-би так забанував, щоби зараз умер (Стефаник)].
    * * *
    1) (о ком-чём, по ком-чём) затужи́ти, -тужу́, -ту́жиш (за ким-чим, по кому-чому); ( заскучать) занудьгува́ти (за ким-чим), зану́дитися, -ну́джуся, -ну́дишся и зануди́тися, -нуджу́ся, -ну́дишся
    2) ( заболеть) заболі́ти; ( заныть) зани́ти, -ни́є

    Русско-украинский словарь > затосковать

  • 3 изменник

    зрадник, зрадець (-дця), (стар.) зрадця (м. р.), (редко) зрадок (-дка) кого, чого; (переметчик) перекинчик, перекидько (общ. р.), (на войне ещё) перевітник; (неверный) невірник. [Ми, українці, зрадники рідної мови (Крим.). Ти - зрадник! зрадник! Зрадив люд закутий (Франко). Щоби знала й пам'ятала, які шевці зрадки (Чуб. V)].
    * * *
    зра́дник, зрадли́вець, -вця, зра́док, -дка; переки́нчик, пере́кидько, переки́нець, -нця; диал. зра́дець, -дця, зра́дця

    Русско-украинский словарь > изменник

  • 4 казнь

    1) (наказание) кара, покарання. [Десять кар єгипетських];
    2) (смертная) страта, смертна кара, кара смертю, кара на горло (горлом, на горлі). Запретить под страхом смертной -зни - заборонити під карою смерти. Подвергнуть смертной -зни - віддати на страту кого. Подвергнуться, смертной -зни - бути покараним на горло. Подлежит смертной -зни - повинен смертної кари. [За се повинен він смертної кари (Стор.)]. Предавать смертной -зни - см. Казнить смертью. Присудить к смертной -зни - засудити на смерть, на горло осудити. Освободить от смертной -зни - горлом дарувати, життям дарувати, помилувати, визволити від горла кого. [Щоби ні січено, ні рубано, але щоб Теклу горлом даровано (Гол.)]. Присуждённый к смертной -зни - на страту призначений. Публичная казнь - прилюдна кара (страта);
    3) (пытка) катування; (мучение вообще) кара, мука, тортури (-тур), мордування.
    * * *
    1) ( смертная) стра́та, сме́ртна ка́ра, ка́ра на смерть (на го́рло)
    2) ( наказание) ка́ра, покара́ння; ( истязание) катува́ння
    3) (перен.: мучение, страдание) ка́ра, му́ка, му́ки, род. п. мук

    Русско-украинский словарь > казнь

  • 5 кое-что

    дещо (дечого, дечому и т. д.), денещо (р. денечого), аби-що (р. аби-чого), дещиця, абищиця (-ці), що(сь). [З нього Хафиз теж дещо позичав для своєї поезії (Крим.). Треба дечого накупить ік весіллю (Н.-Лев.). Попросив старого, щоби приніс горівки, ковбаси і ще денещо до їди (Франко). Будеш там робити аби-що, - от аби не гуляти (Сл. Гр.). Хоч дещицю я, може, добре знаю (Самійл.)]. Кое к чему - до дечого и де до чого. Кое с чем - де з чим и з дечим. Кое от чего - де від чого и від дечого. Кое о чём - про дещо и де про що. Кое на чём - де на чому и на дечому. Кое в чём - де в чому и в дечому; (кое-где) подекуди. [Впевнитись, чи вчинки та їхні мотиви цілком однакові, чи тільки подекуди схожі (Наш)]. Может быть из этого кое-что и выйдет - може з цього й вийде що(сь), може що й вийде з цього.
    * * *
    де́що, род. п. де́чого

    Русско-украинский словарь > кое-что

  • 6 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 7 мирно

    нрч. мирно, сумирно тихомирно, спокійно, супокійно, (з)лагідно, тихо. [Раді будуть мирно геть піти (Грінч.)]. Жить -но (в согласии) - жити мирно, у (добрій) злагоді, у (добрій) згоді, (з)лагідно. [Щоб мир був усюди, щоби мирно собі жили і звірі і люди (Рудан.). Він з старою своєю в злагоді стільки прожив (Грінч.). Дуже злагідно тепер живуть (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    ми́рно

    Русско-украинский словарь > мирно

  • 8 нутро

    1) (внутренность) середина, нутро. [Щоби заглянути в нутро яскині (пещеры), він мусів аж приклякнути (Франко)];
    2) (утроба) нутро, утроба; срв. Внутренность 2. [Неначе залізом палили моє нутро (Стор.). Гострий біль прошиб його (Каїна) нутро (Франко). Хліба шматок, соли дрібок (з'їсти), аби в утробі не скиглило (Кониськ.)];
    3) (перен.) нутро. [Горда душа, що нікого не пустить до свого нутра (Франко)]. По -ру - до мисли, до думки, до смаку, до вподоби, до сподоби; срв. Нрав 1 (По -ву). Не по -ру - не до мисли, не до думки, не до смаку, не до вподоби, не до сподоби. [Мабуть йому таке слово не до думки підійшло (Рудан.)].
    * * *
    нутро́

    не по \нутро ру́ [быть] — не по нутру́ (не до шми́ги) [бу́ти]; не до вподо́би (не до мислі) [бути]

    Русско-украинский словарь > нутро

  • 9 оплетать

    оплести
    1) о(б)плітати, о(б)плести. -тать обвоем - поплітати, обплутувати. [Щоби коса заплетена добре трималася, поплітають її поплітками. Обплутав пляшку дротом];
    2) о(б)дурювати, о(б)дурити, обшахрувати кого;
    3) см. Уплетать. -тённый -
    1) о(б)плетений, поплетений, обплутаний;
    2) обдурений, обшахрований.
    * * *
    I несов.; сов. - оплест`и
    1) обпліта́ти, обплести́ и пообпліта́ти, опліта́ти, оплести́
    2) (перен.: обманывать) обду́рювати, обдури́ти и подури́ти и пообду́рювати; обшахро́вувати, обшахрува́ти
    II см. уплетать

    Русско-украинский словарь > оплетать

  • 10 пороховница

    порохівниця, порошниця, порошник (-ка), (роговая) ріг (р. рогу), кубок на порох, (черном.) тарапать (-ти), (для насыпки пороху на полку ружья) натруска. [Коло зброї кожний поклав свою порошницю, гаманець з кулями, клоччя, кий до набивання, - усе щоби було під рукою (Маковей)].
    * * *
    порохівни́ця; порошни́ця

    Русско-украинский словарь > пороховница

  • 11 почитать

    почтить
    I. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].
    II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].
    * * *
    I II
    ( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́ти
    III несов.; сов. - поч`есть
    (кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що)

    Русско-украинский словарь > почитать

  • 12 предлог

    1) (повод) приключка, зачіпка, притока, приклепка и прикліп (-клепу), привід (- воду); (отговорка, оправдание) вимовка, відмовка. [Така була ніби причина до війни, але-ж то була тільки приключка (Л. Укр.). Якби який прикліп, щоб зайти до попа (Борз.)]. Искать -га к чему, что сделать - шукати приключки (зачіпки, притоки, приклепки, ключки) до чого, щоб що зробити. [Лихо приключки (приклепки) шукає (Номис). Професор два дні тому дуже сварився з Степановим батьком і, видимо, лишень притоки шукав, щоби за вітця пімститися на хлопцеві (Франко)]. Найти -лог - знайти приключку (зачіпку, притоку, приклепку, прикліп) до чого. [Я таки знайшов приключку, щоб до його зайти (Полт.). Хотіла їхати до бабусі, та було-б се по-панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Г. Барв.). Хочеш пожерти нас і тепер думаєш, що найшов притоку (Франко)]. Благовидный -лог - пристойний привід. Под тем -гом, что… - з тією приключкою, що… Он не поехал под -гом болезни, недосуга - він не поїхав, вимовляючись х(в)оробою, нікольством;
    2) грам. - прийменник (-ка).
    * * *
    I
    ( повод) при́від, -воду; при́ключка, за́чіпка, при́чіпка, причи́на; прете́кст, -у; (отговорка, оправдание) відмо́вка, ви́мовка
    II грам.
    прийме́нник

    Русско-украинский словарь > предлог

  • 13 приказчик

    1) (надсмотрщик) пригонич, пригінчий (-чого), осавул, осавула, заказник; (при гумне) гуменний; (руссизм) прикажчик. [Приходять пригоничі, набирають робітників (Звин.). А заказник, вставши рано, кричить під віконце, щоби йшли на панщину];
    2) (в лавке) продавець (-вця), крамарчук, (руссизм) прикажчик.
    * * *
    тж. перен.
    прика́жчик; ( в помещичьем имении) осаву́л, осаву́ла

    Русско-украинский словарь > приказчик

  • 14 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 15 каб

    щоб
    щоби

    Білорусько-український словник > каб

См. также в других словарях:

  • щоби — I див. щоб I. II див. щоб II …   Український тлумачний словник

  • щоби — 1 сполучник незмінювана словникова одиниця щоби 2 частка незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • люстраційний — ревізійний [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, перестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних… …   Толковый украинский словарь

  • щадниця — ощадна каса [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, церестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних… …   Толковый украинский словарь

  • Одайник, Оксана Вадимовна — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Одайник. Оксана Одайник укр. Одайник Оксана Вадимiвна Одайник Оксана Вадимовна Одайник Оксана Вадимовна Имя при рожден …   Википедия

  • Взятие Киева Добровольческой армией — У этого термина существуют и другие значения, см. Киевская операция (1919). Взятие Киева Добровольческой армией Гражданская война в России …   Википедия

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Поливальный понедельник — С украинской открытки Тип народно православный иначе «Волочильний понедiлок» (укр …   Википедия

  • Обливальный понедельник — Львовские дети в поливальный понедельник Поливальный понедельник (поливаний понеділок)  обычай обливания водой в понедельник после Пасхи, существующий в некоторых районах Западной Украины. В этот день, например, на Гуцульщине, парни водили своих… …   Википедия

  • Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 …   Википедия

  • бѣда — Беда бѣда (2) 1. Несчастье, горе: Игорь къ Дону вои ведетъ! Уже бо бѣды его пасетъ птиць по дубію; влъци грозу въсрожатъ по яругамъ... 9. Аще и вѣща душа въ дръзѣ тѣлѣ, нъ часто бѣды страдаше. 36 37. Чядо алчьнааго накърми, яко же ти самъ господь …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»