шерст.

техн. обезвола́шивание

техн. обезвола́шивание, сгон во́лоса

ж

1. (животных) τό τρίχωμα, τό μαλλί, τό ἔριον

2. (сырье, пряжа) τό μαλλί, τό ἔριον/ τό ποκάρι (тк. состриженная)·

3. (ткань) τό μάλλινο ὑφασμα· ◊ гладить против \шерстьи χαϊδεύω ἀνάτριχα.

прил μάλλινος, ἐριοῦχος:

шерст||ь

1. (во́лос животного) haro;

2. (волокно для пряжи) lano;

3. (пряжа) lanŝpinaĵo;

4. (ткань) lanŝtofo;

\шерстьяно́й lana.

* * *

1) ( животных) pelo m; vellón m ( овечья)

2) (ткань, пряжа) lana f

••

* * *

1) ( животных) pelo m; vellón m ( овечья)

2) (ткань, пряжа) lana f

••

* * *

1) gener. vellón (овечья), pelo (у животных), lana, peloterìa

2) mexic. coleta

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

тж. шерст`ина

-ниму, -нимешь κ. подыму, подымешь, παρλθ. χρ. поднял

-ла, -ло, παθ.. μτχ. παρλθ. χρ. поднятый, βρ: -нят, -а, -о

ρ.σ.μ.

1. σηκώνω, παίρνω από κάτω, αίρω•

2. μτφ. είμαι σε θέση, αντέχω•

|| μτφ. ανασκαλίζω, ερευνώ, ψάχνω•

3. ανεβάζω•

|| υψώνω•

|| ανυψώνω•

4. γιατρεύω, θεραπεύω, σηκώνω.

5. εξεγείρω, ξεσηκώνω•

|| ξυπνώ, σηκώνω από τον ύπνο, από το κρεβάτι.

(κυνηγ.) διώχνω από την κρύπτη, το λόζιο•

|| κάνω να ανεβεί, να υψωθεί•

|| μτφ. διεγείρω, ερεθίζω, προκαλώ (αισθήματα, σκέψεις κ.τ.τ.).

6. ξεσηκώνω•

|| ανακινώ•

7. υψώνω, ανεβάζω•

|| μτφ. εξυψώνω•

8. (μουσ.) υψώνω•

9. μεγαλώνω, αυξαίνω•

|| μτφ. ανεβάζω•

10. ανορθώνω καλυτερεύω•

11. οργώνω χέρσα γη, ξεχερσώνω.

12. ξεχωρίζω, κάνω κάτι να διακρίνεται καθαρότερα•

εκφρ.

поднять глаза, взор – σηκώνω τα μάτια, υψώνω το βλέμμα•

поднять голову – σηκώνω κεφάλι (αυθαδιάζω, παραθαρεύω)•

поднять голос – υψώνω τη φωνή (-εναντιώνομαι)•

поднять голос протеста – υψώνω φωνή διαμαρτυρίας•

поднять меч ή оружие – αρχίζω ή ξεκινώ πρώτος τον πόλεμο, τη διένεξη άρχομαι χειρών αδίκων•

- пары – σηκώνω ατμούς•

перчатку – σηκώνω το γάντι (δέχομαι την πρόκληση για μονομαχία)•

поднять петли – πιάνω τις (βγαλμένες) θηλειές (πλεκτού)•

поднять шерст – ορθώνω τις τρίχες•

поднять на воздух – τινάζω στον αέρα•

поднять на смех кого – γελοιοποιώ κάποιον.

подняться

1. ανεβαίνω, ανέρχομαι υψώνομαι, σηκώνομαι•

|| αναπλέω.

2. ανατέλλω, προβάλλω, βγαίνω•

3. ανορθώνομαι, σηκώνομαι ορθός. || (για άρρωστο) θεραπεύομαι, σηκώνομαι. || μεγαλώνω, ωριμάζω, γίνομαι ενήλικος. || μτφ. ξανασηκώνομαι, ανορθώνομαι, αναλαβαίνω, ξαναστέκω στα πόδια (οικονομικά κ.τ.τ.).

4. εγείρομαι•

|| φεύγω, αναχωρώ, πηγαίνω•

|| ξυπνώ σηκώνομαι (από τον ύπνο, το κρεβάτι). || πετώ προς τα πάνω, ανίπταμαι. || ξεσηκώνομαι, εξεγείρομαι•

5. μτφ. αναφύομαι, ξεπροβάλλω, προκύπτω, γεννιέμαι, εμφανίζομαι•

6. φουσκώνω (για ζυμάρι κ.τ.τ.).

7. (μουσ.) υψώνομαι, σηκώνομαι, δυναμώνω.

8. ανεβαίνω, ανέρχομαι•

|| μτφ. καλυτερεύω, επανέρχομαι, επανακτώμαι•

|| ταχτοποιούμαι κλπ. р; ενεργ, φ.