чиряк

диал. см. чирей

чиряк, чирка, болячка.

* * *

вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].

* * *

несов.; сов. - вскоч`ить

1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися

2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти

3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити

4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти

выскочить, выскокнуть

1) вистрибувати, вистрибати, вистрибнути, вискакувати, вискочити, виска[і]кнути, виплигувати, виплигнути, цибати, вицибнути, вигулькнути;

2) вихоплюватися, вихопитися, вихвачуватися, вихвачатися, вихватитися, вирватися. [Вихопився з хати в чому сидів. Поперед війська не вихвичайсь. Не виривайся з своїм словом - сиди тихо];

3) выскочить в - вилізти на, вискікнути в. [Пособив йому вилізти на старшину (вискікнути в старшини)];

4) -ить на теле - нарядитися. Як що-небудь нарядиться зверха на тілі, то це називається чиряк].

* * *

уплетать)

I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].

II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.

* * *

1) (вещество) матерія, речовина, надіб'я (-б'я). [Перемога духа над матерією (Крим.)]; 2 (предмет, суть сочинения, речи) матерія, річ (р. речи). [Взяв (він) найнижчу матерію до оповідання (Єфр.) Розмовляли про високі матерії (Київ)]. Сухая это -рия - суха це матерія (річ); нудна це річ;

3) матерія, (ткань) тканина, тканка, (красный товар) крам (- му), крам(н)ина. [Крісла, оббиті рябою недорогою матерією (Н.-Лев.). Так кравець крає, як матерії вистачає (Приказка)]. Купить, набрать -рии - купити, набрати, (о мн.) покупити, понабирати матерії (краму). Из (покупной фабричной) -рии - матер'яний, крамний. [Штани новенькі матер'яні (Тесл.)];

4) (гной) гній (р. гною), бруд (-ду), пасока, матерія, ув. гнояка. [Чиряк великий, а гною мало (Номис)].

* * *

1) филос. физ. и пр. мате́рія

2) ( ткань) мате́рія; ткани́на, крам, -у

1) кремінь (-меня);

2) чиряк, бокорван.

* * *

1) ( кремень) диал. кре́мінь, -меню

2) ( болячка) диал. чиря́к, -а

3) ( артиллерист) вогневи́к, -а

прикинуться

1) кем, чем - прикидатися, прикинутися, удавати, удати (з себе) кого, що, (зап.) чинитися, робитися ким; см. Притворяться. [Захарко прикидався здивованим (Крим.). Удає з себе пана. Він навіть ображеного удає (Єфр.). Не чинися глухим, коли тобі не позаступало (Франко)]. -ваться больным - прикидатися хворим, удавати хворого. -ться бедняком - удавати (удати) вбогого, біднитися и збіднюватися, збіднитися, ніцитися, знебожитися, (насм.) зсинобожитися. -ться неживым - удавати, удати неживого, (сов.) знеживитися. [Сонечко (божья коровка) вмерло, лежить, ніжки підобгало і не ворухнеться - то воно знеживилось тільки (Борз.)];

2) (о болезн., преимущ. чирьях, роже, лишае, нарывах) прикидатися, прикинутися, підкидатися, підкинутися, укидатися, укинутися, (сов.) приятритися. [Прикинулась (підкинулась) бешиха. Підкинувся чиряк. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться (М. Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - прик`инуться

1) ( кем - притворяться) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого); прикида́тися, прики́нутися (ким), приду́рюватися, придури́тися; диал. приставля́тися, приста́витися (ким)

2) (несов.: о болезни) прики́нутися, причепи́тися, підки́нутися

3) страд. (несов.) підкида́тися, підки́дуватися, прикида́тися; приміря́тися, примі́рюватися; прикида́тися; прикида́тися

визріти. [Чиряк іще не визрів].

мед. кривавий чиряк, кривава чирка.

I. см. Назирать.

II. Назревать, назреть -

1) (о плодах, хлебах) настигати, настигти, достигати, достигти, наспівати, наспі(ну)ти, до[по]співати, до[по]спі(ну)ти. [Оце вже ягоди настигають (Рудч.). Настигли груші, яблука (Н.-Лев.). Полуниці вже наспіли (Харківщ.). Не збирай малину, нехай трохи більше наспіне (Звин.). Жито поспіває - незабаром і жати (Сл. Ум.)];

2) (о нарыве) набирати, набрати, виспівати, виспіти, вистигати, вистигти. [Чиряк вистигає (Сл. Ум.)];

3) (перен.) наспівати, наспі(ну)ти, наростати, нарости; (о мысли) зростати, зрости; (о времени) наставати, настати, наспівати, наспіти. -вает конфликт - наростає конфлікт. Назревший - що настиг и т. п.; см. ещё Назрелый.

и Налеплять налепить что на что, чего наліплювати, наліпити, (о мног.) поналіплювати що на що, чого. [Наліпив пластир на чиряк (Брацл.). Наліпила вареників (Київщ.)]. Налепленный - наліплений, поналіплюваний. -ться -

1) наліплюватися, наліпитися, поналіплюватися; бути наліплюваним, наліпленим, поналіплюваним. [Диви! снігу якого наліпилося (Київщ.)];

2) (вдоволь, сов.) наліпитися.

I. (чирей) чиряк, чирка; см. Веред.

II. Привереда веред (-ду), забаганка (-ки), перебір (-бору). -реды - вереди (-дів), примхи (р. примх), витребеньки (-ньок и -ньків), вигадки (-док), забаганки (-нок). [Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи (М. Вовч.). Ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками (Шевч.)]. Человек, женщина с -редами - чоловік, жінка з примхами, з забаганками; см. Привередник, -ница.