-
1 хронотоп
хронотопРусско-казахский терминологический словарь "Философия и политология" > хронотоп
-
2 хронотоп
ХРОНОТОП ( від грецьк. χρόνοζ - час; τόποζ - місце) - універсальне поняття, яке означає нерозривний взаємозв'язок просторових та часових відношень. В науці X. характеризує властиву події (однорідній низці подій або стану суб'єкта) просторово-часову визначеність, оформленість, завершеність. В літературі X. - це словесне зображення не тільки місця, на фоні якого розгортається етичний сюжет або лірична ситуація, а й самого духу цього місця, притаманної йому особливої атмосфери.В. Лук'янець -
3 хронотоп
1) Special term: chronotopos ("время место", употребляется учеными (история, социология, культурология).)2) Science: chronotope -
4 chronotope
Научный термин: хронотоп -
5 chronotopos
Специальный термин: хронотоп ("время место", употребляется учеными (история, социология, культурология).) -
6 категорії історичної науки
КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ - універсальні, всезагальні форми історичних - діяльності, мислення та свідомості людей. К.і.н. - поняття полісемантичне; воно може мати своїм змістом: а) основні форми історичної життєдіяльності (спільнота, культура, цивілізація, формація) і роди соціально-історичного буття людей (економіка, соціальна сфера, політика, духовне життя); б) форми історичного мислення, що використовуються людьми "поза спиною їх свідомості"; в) наріжні характеристики історичного пізнання, що осягаються істориками як найзагальніші і фундаментальні поняття історії як науки; г) форми історичної самосвідомості. Категоріальна структура історичного мислення формується на основі соціально-історичної життєдіяльності людей, в ході відтворення та темпоральних глибинних змін явищ життєвого світу і їх взаємозв'язків. Інваріантні форми та співвідношення історичних подій і процесів, багато разів повторюючись в діяльності і стосунках людей, постають як онтологічний вимір категорій і в подальшому поступово закріплюються в свідомості людей вже у вигляді форм історичного мислення. Як форми мислення К.і.н. відображають загальні хронотопічні властивості людського співжиття, структуру, перебіг, ритм і взаємозалежності процесів суспільної динаміки і водночас використовуються (переважно стихійно, в неусвідомленій формі) як способи фіксації повторюваності в історії, виокремлення закономірного, віднесення одиничних, випадкових історичних подій до відповідних детерміністських вузлів перетину мережі загальних і необхідних зв'язків історичного процесу. Пізніше, відповідно до самоідентифікації та самоздійснення того чи того суспільства, культури, народу тощо, К.і.н. поступово усвідомлюються і з синкретичних, узвичаєних способів фіксації й вираження необхідного та всезагального в історії перетворюються на такі пізнавальні засоби, що свідомо формуються і застосовуються. В цьому аспекті історичні категорії виступають як універсали (чи архетипи), що схоплюють у відповідному зрізі історичний процес як цілісність. На цій підставі вони свідомо використовуються вченими як дієві інструменти автентичного осягнення історичної реальності в усій повноті та розмаїтті їх виявів. На відміну від спеціальнонаукових понять різноманітних галузевих історичних дисциплін, К.і.н. на сучасному етапі постають як цілісні духовні утворення, що актуалізують і репрезентують не тільки розсудкові, а й усі інші пізнавальні здатності людини (всю почуттєву сферу, продуктивну та репродуктивну уяву, волю, розум). Отже, К.і.н. спроможні відігравати роль не тільки, а то й не стільки неусвідомлено вживаних форм мислення чи понятійних, абстрактно-розсудкових засобів пізнання в його класичному розумінні (як суб'єкт-об'єктної взаємодії), а й своєрідних екзистенціалів, формування і дія яких засновується значною мірою на переживанні та співпереживанні; на ідіосинкразійній симпатії та "відбірковій спорідненості" (Гете), співчутті й співстражданні; на залученні не лише зовнішнього, а й внутрішнього досвіду; розпредметненні історичного "апріорі" і осягненні історії як конгеніальної людині сукупності існувань інших людей.Філософський енциклопедичний словник > категорії історичної науки
См. также в других словарях:
ХРОНОТОП — ХРОНОТОП (“времяпространство”). В узком смысле эстетическая категория, отражающая амбивалентную связь временных и пространственных отношений, художественно освоенных и выраженных с помощью соответствующих изобразительных средств в литературе… … Философская энциклопедия
ХРОНОТОП — (дословно время пространство ) единство пространственных и временных параметров, направ ленное на выражение опр. (культурного, худож.) смысла. Впервые термин X. был использован в психологии Ухтомским. Широкое распространение в лит … Энциклопедия культурологии
ХРОНОТОП — (от греч. chronos время + topos место; буквально времяпространство). Пространство и время это самые суровые определители человеческого бытия, еще более суровые, чем социум. Преодоление пространства и времени и овладение ими это экзистенциальная… … Большая психологическая энциклопедия
Хронотоп — (от др. греч. χρόνος, «время» и τόπος, «место») «закономерная связь пространственно временных координат»[1]. Термин, введённый А.А. Ухтомским в контексте его физиологических исследований, и затем (по почину М. М. Бахтина) перешедший в… … Википедия
хронотоп — (греч. chronos – время и topos – место), пространственно временные координаты, в которых происходит действие произведения. Термин предложен М. М. Бахтиным в работе «Формы времени и хронотопа в романе» (1937–38) и используется в литературоведении… … Литературная энциклопедия
хронотоп — (от греч. chronos время и topos место) изображение (отражение) времени и пространства в художественном произведении в их единстве, взаимосвязи и взаимовлиянии. Термин введен М.М. Бахтиным. Х. воспроизводит пространственно временную картину мира и … Словарь литературоведческих терминов
хронотоп — хронот оп, а … Русский орфографический словарь
хронотоп — Единство времени и пространства в тексте. Формально содержательная категория время пространство (М.М. Бахтин) … Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило
хронотоп — Единство времени и пространства в тексте. Формально содержательная категория «время пространство» (М.М. Бахтин) … Методы исследования и анализа текста. Словарь-справочник
хронотоп — у, ч. Категорія простору і часу (у художніх, літописних і т. ін. творах) … Український тлумачний словник
хронотоп — а; м. [греч. chronos время и topos место] Книжн. Категория пространства и времени (в художественных, летописных и т.п. произведениях). Библейский, средневековый х … Энциклопедический словарь