-
1 хроніст
-а; = хроніка́р, -я`; ист.хрони́ст -
2 хронік
-а; мед.хро́ник -
3 хроніка
-ихро́ника -
4 хроніка
-
5 хронікар
-я́; см. хроністхрони́ст -
6 хронікальний
хроника́льный -
7 хронікальність
- остіхроника́льность -
8 хронікер
-а -
9 хронікерка
-и -
10 хронікерський
-
11 хронічка
-и; мед.хрони́чка -
12 хронічний
хрони́ческий -
13 хронічно
нар.хрони́чески -
14 роман-хроніка
(род. рома́ну-хро`ніки)рома́н-хро́ника -
15 chron хрон
(единица времени, равная стратиграфической единице, в современной интерпретации — ярус)
-
16 cron
-
17 Kron·o
1. миф. Крон(ос) 2. la Aŭstrala \Kron{}{·}o{}{·}o астр. южная Корона (созвездие); la Boreala \Kron{}{·}o{}{·}o астр. Северная Корона(созвездие); ср. korono \Kron{}{·}o{}id{·}o дитя Хрон(ос)а, сын Хрон(ос)а (о Зевсе). -
18 chrone
Лингвистика: хрон -
19 crono paleomagnético
-
20 paläomagnetische Chron
Deutsch-Russisch Wörterbuch für Geographie > paläomagnetische Chron
- 1
- 2
См. также в других словарях:
хроніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хрон. — хрон. хронический Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
хронік — а, ч., розм. Хронічний хворий … Український тлумачний словник
хроніст — а, ч. Укладач хроніки (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
хронікар — іменник чоловічого роду, істота хроніст іст … Орфографічний словник української мови
хронікальний — [хрон іка/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
хронізатор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хронікальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хронікальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
хронікально-документальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хронікер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови