-
1 хрон
Linguistics: chrone -
2 хронін
физ. хрони́н -
3 палеомагнитный хрон
Русско-испанский географический словарь > палеомагнитный хрон
-
4 палеомагнитный хрон
Русско-французский географический словарь > палеомагнитный хрон
-
5 палеомагнитный хрон
Русско-немецкий географический словарь > палеомагнитный хрон
-
6 палеомагнитный хрон
Русско-английский географический словарь > палеомагнитный хрон
-
7 хроникёр
хроніке́р -
8 хроникальность
хроніка́льність, -ності -
9 хроникальный
хроніка́льний -
10 хроникёрша
хроніке́рка -
11 хронический
хроні́чний -
12 хроника
кроніка; хроніка* * * -
13 хронист
ист.хроні́ст; хроніка́р, -я -
14 хронин
физ.хроні́н, -ну -
15 хронин
физ.хроні́н, -ну -
16 вместе
укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.* * *нареч.ра́зом; ( совместно) уку́пі, суку́пно, ку́пно, ласк. уку́почці, уку́пці; поспіль; поспо́лу; ( о речи) враз; ( воедино) доку́пи; ( всей группой) гурто́м\вместе с тем — водно́час, водно́раз
-
17 временник
літописьмо, хроніка, літопис.* * *ист.и пр. літо́пис, -у, хро́ніка -
18 донимать
донять1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.* * *несов.; сов. - дон`ять -
19 хроникёрский
тж. хроникёрныйхроніке́рський -
20 хронически
нареч.хроні́чно
- 1
- 2
См. также в других словарях:
хроніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хрон. — хрон. хронический Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
хронік — а, ч., розм. Хронічний хворий … Український тлумачний словник
хроніст — а, ч. Укладач хроніки (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
хронікар — іменник чоловічого роду, істота хроніст іст … Орфографічний словник української мови
хронікальний — [хрон іка/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
хронізатор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хронікальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хронікальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
хронікально-документальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хронікер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови