-
1 уклад
ч -
2 уклад
-у1) укла́дукла́д життя́ — укла́д жи́зни; ( быт) о́браз жи́зни
2) угово́р3) ( внешний вид) диал. о́блик; мане́ры -
3 уклад
-
4 укладіть
сьвяткаваць -
5 уклад
tarz -
6 уклад соціально-економічний
УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ - цілісна система певного типу відносин між людьми в процесі суспільного матеріального виробництва, яка утворює його суспільну форму. Соціально-економічний лад того чи того суспільства може включати в себе як один, так і кілька У.с.-е. В багатоукладному суспільстві один У.с.-е., як правило, є панівним, основним. Об'єднуючи і підпорядковуючи всі інші, він визначає характер соціально-економічного ладу суспільства загалом, а отже, його історичний тип. Панівний У.с.-е. в процесі суспільних змін може стати другорядним і навпаки другорядний - панівним. Крім того, ті чи інші стосунки, що в них вступають люди в системі суспільного матеріального виробництва, можуть взагалі не утворювати в даному суспільстві цілісного формування, а існувати лише у вигляді більш Чи менш істотного додатка до У.с.-е., утвореного відносинами виробництва іншого типу (напр., наймана праця в Стародавній Вавилонії чи античному Римі; рабство (холопи) в Росії тощо). В класичному марксизмі основні У.с.-е. тлумачились як формаційні (первісно-общинний, рабовласницький, феодальний, буржуазний, комуністичний), а неформаційні - як неосновні, що призводило до початково апріорної оцінки багатоукладності суспільства як явища негативного, що підлягає усуненню, та до орієнтації на утвердження єдиного У.с.-е., "відповідного" даній суспільно-економічній формації: Свідченням теоретичної і практичної вразливості такого підходу є досвід радянського суспільства, де понадсемидесятирічна спроба ліквідації існуючих в 20-ті рр. поряд із соціалістичним інших У.с.-е. (патріархального, дрібнотоварного, приватно- та державно-капіталістичного) і створення послідовно унітарної економічної системи зазнала краху.І. БойченкоФілософський енциклопедичний словник > уклад соціально-економічний
-
7 соціально-економічний уклад
Філософський енциклопедичний словник > соціально-економічний уклад
-
8 звичай
I зви́чай(род. -ю); = звича́й1) обы́чай, но́ров; ( уклад жизни) обихо́д; (установленные нормы, обряд) чинзви́чаї — (только мн. ч.) обы́чаи; ( уклад общественной жизни) нра́вы, поря́дки
за зви́чаєм — по обы́чаю
2) ( принятый образ действия) обыкнове́ние; обы́чай; ( манера поведения) пова́дка, ухва́ткавін ма́є зви́чай — он име́ет обыкнове́ние
за зви́чаєм — ( как всегда) по обыкнове́нию
про́ти зви́чаю — (не так, как всегда) про́тив обыкнове́ния
свої́м зви́чаєм — (при глаголах идти, продолжаться) свои́м чередо́м, обы́чной чередо́й; свои́м поря́дком; ( при иных глаголах) по своему́ обыкнове́нию
таки́й зви́ча́й (у люде́й) — тако́е обыкнове́ние (тако́в обы́чай) (у люде́й); это в привы́чке люде́й; так при́нято (у люде́й), так поло́жено (у люде́й); тако́е (таково́) заведе́ние
3) ( установленные правила поведения) прили́чиеII звича́йзна́ти зви́чай — ( только без определения) знать прили́чие; ( шире) быть воспи́танным
см. звичай -
9 життя
сlife; existence, livingзаробляти на життя — to earn ( to make) one's living
віддати своє життя (за когось, щось) — to give ( to lay down) one's life ( for)
впроваджувати в життя — to carry out, to put smth. in practice
втратити (врятувати) життя — to lose (to save, to spare) one's life
спосіб (уклад) життя — way of living, course (way, manner, frame) of life; the tenor of man's life and habits
протягом життя — during (in) one's lifetime
засоби для життя — livelihood; means of subsistence
веселе життя — joyful life, a merry life
-
10 побут
ч( уклад життя) mode of life; manners and customs; ( повсякденне життя) lifeновий побут — new life; new mode of life, new conditions of life
-
11 побутовий
everyday; referring to the life of a people, taken from life -
12 соціально-економічний
-
13 життя
жизнь; ( реальная действительность в её проявлениях) житьё; ( пребывание) обита́ние; (уклад, способ существования) о́браз жи́зни; живо́тза життя́ — при жи́зни; (живым, в живом состоянии) за́живо
на все життя́ — ( на какой срок) пожи́зненно
на за́хо́ді життя́ — на зака́те дней
подру́жнє життя́ — супру́жеская жизнь, супру́жество
прида́тність для життя́ — приго́дность для жи́зни; обита́емость
сидя́че життя́ — сидя́чий о́браз жи́зни
четве́ртий деся́ток життя́ пішо́в — ( о возрасте) четвёртый деся́ток о́троду пошёл
-
14 побут
-у1) быт; (жизнь в её постоянных, привычных проявлениях) обихо́д, общежи́тие; ( установившийся уклад жизни) о́браз жи́зни2) ( проживание в каком-нибудь месте) диал. жи́тельство -
15 пожиток
- тку1) по́льза, вы́года, при́быль; ( лёгкая нажива)2) ( имущество) спожи́тки (мн. ч.)3) (мн. ч.: пожи́тки, -ів) ( жизненный уклад) диал. житьё; ( материальное благосостояние) доста́тки4) диал. пи́ща; пропита́ние -
16 всесвітня історія
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ - зміна станів суспільства в загальних структурах темпоральності (тобто порядку подій перетворення минулого у прийдешнє), що характеризується зрушеннями в долі, способі життя народів, їх діяльності і цінностях у площині збагачення загальнолюдського досвіду. В.і. розкриває єдність певних чинників життєдіяльності її суб'єктів (народів, соціально-політичних спільностей та особистостей) через багатоманітність форм, шляхів і варіантів здійснення людської присутності у світі. Такі чинники В. і. виступають у вигляді універсальних структур економічного розвитку (ринкової самоорганізації, грошового обміну, вироблення додаткової вартості, відношень власності тощо); виробничого процесу (росту продуктивних сил суспільства, організації виробничих відносин, розділу форм праці та її усуспільнення, оречевлення робочої сили тощо); політичної активності (механізмів влади, форм демократії чи деспотії, основ державно-правового будівництва); культурної творчості (загальних архетипів, категорій діяльності, її символічного морфогенезу й інформаційної результативності); пізнавальної діяльності (парадигм та форм наукової картини світу, підстав науково-технічного прогресу, форм становлення базису безумовності в осягненні істини тощо); смисложиттєвого затвердження буття (трансценденції абсолюту, моральних імперативів, істини - добра - краси, кохання, зв'язку поколінь, екологічних принципів олюднення довкілля). Ці універсальні структури виникають не водночас, а розгортаються у часі, детермінуючи певні епохи В. і. На її перших фазах першорядне значення мають географічне середовище та ріст народонаселення; потім (з неолітичною революцією) зростає значення аграрного виробництва, а згодом і чинники ранніх цивілізацій, що пов'язані з державою та міжнародними відносинами. В епоху "вісьового часу" (III - VIII ст. до н. е.) дедалі більшого значення (поряд із попередніми структурами) набувають духовні стимули історичного процесу. З формуванням індустріального суспільства вирішального значення набувають усі форми економічної стимуляції. В XX ст. на хвилі науково-технічної революції та зародження постіндустріального суспільства духовне виробництво починає конкурувати з матеріально-виробничою діяльністю, відбувається інформатизація усієї техносфери людства. Вже з появою перших універсальних структур історичного розвитку виникають потенції та тенденції формоутворення В. і., яка актуально самоздійснюється з виникненням планетарного простору взаємовідносин народів на початку індустріальної доби. Розгортання історичних підстав єдності В. і. дозволяє ставити питання про її стадії, тобто типологічні риси певних епох, які визначають історичний поступ. Ці типологічні стадії Маркс характеризував як суспільно-економічні формації, що пов'язані з різними рівнями розвитку продуктивних сил та відповідних відносин власності. В узагальненому вигляді Маркс поділяє формації на докапіталістичні та власне капіталістичну, яку - шляхом революційного стрибка із "царства необхідності" у "царство свободи" - повинно замінити комуністичне майбутнє усього людства. Для В. і. характерною є також фундаментальна культурна диференціація людства, яка втілюється у т. зв. локальних цивілізаціях, котрі поєднують як діахронні, так і синхронні аспекти історичного процесу. І хоч локальні цивілізації (напр., антична чи буддійська в її індійському та далекосхідному варіантах) мають не стадіальні, а культурні відмінності, цивілізаційний підхід до В. і. не заперечує рівнів розвитку соціальності. Вони позначаються первісним суспільством, що змінюється епохою ранніх цивілізацій із наступним переходом до традиційних суспільств. Після них виникає індустріальне суспільство, яке у XX ст. трансформується у постіндустріальне. Ці суспільні перетворення визначають історичний поступ. Але внаслідок нерівномірності історичного процесу суспільства (у вигляді реліктів, муміфікованих форм соціальності, укладів чи нереалізованих можливостей) продовжують співіснувати з прогресивними тенденціями трансформації соціальних відносин на індустріальній та постіндустріальній основах. Процеси глобалізації, які розкривають планетарний масштаб В. і., виступають також як парадигмація (набуття зразковості західноатлантичної цивілізації) і тому породжують фундаментальні соціальні та національні суперечності. В. і. розгортається через суперечності, конфлікти, революції, війни, навіть катастрофи і має багатовекторне здійснення. Розрізняються, напр., східний та західний шляхи розвитку соціальності. Перший характеризує поєднання влади і власності, а другий - їх розділення в напрямі затвердження приватної ініціативи та економічної свободи. З певною мірою умовності розрізняється також індустріальна Північ та світовий Південь. За таким розрізненням криються колізії В. і. Сучасний світовий процес характеризується прискоренням історичного розвитку, що породжує парадокси "футурошоку", спричиненого неузгодженістю швидких змін з адаптацією людей до майбутнього, що насувається надто швидко. Постає питання про ліміти розвитку згідно з лінійним зростанням виробництва матеріальних благ, котре викликає екологічні потрясіння та потребує посилення "вертикалі" ціннісного, духовного наповнення. Доконечним є також персоналістський аспект, який характеризується розвитком людських сутнісних сил - від первісного родового існування до можливостей індивідуального господарювання (з появою залізних знарядь праці) і далі - до соціокультурного розкриття особистості в її національній ідентифікації та гуманістичної цінності. В. і. формує багатоманітність біографій людей та розширює спектр рольових структур їх діяльності.С. Кримський -
17 формація суспільно-економічна
ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА - одна з наріжних категорій марксистської соціальної філософії та суспільно-економічної теорії. Запроваджена Марксом у праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта" (1851). Теоретичним підходам Маркса притаманний розгляд Ф.с.-е. як дієвого інструмента розв'язання різноманітних пізнавальних і практичних завдань. Уникаючи однозначного тлумачення Ф.с.-е., Маркс розглядав її як поняття полісемантичне. Основними він вважав наступні значення Ф.с.-е.: економічна структура суспільства впродовж усього його історичного існування; одна з трьох великих стадій історії розвитку людства - первісна Ф.с.-е. (докласове суспільство), класове суспільство та майбутнє безкласове суспільство; історичний ступінь (тип) розвитку суспільства; історично визначена сукупність суспільних відносин (див. відносини суспільні)', історично визначена сукупність виробничих відносин (див. відносини виробничі). Іноді термін "Ф.с.-е." у значенні "соціальний організм" використовував Ленін. Однак загалом у марксизмі, особливо в його радянському варіанті, Ф.с.-е. поступово починає тлумачитися дедалі одностайніше, цілком однозначно - як історичний ступінь суспільства, внаслідок чого формаційний підхід помітно збіднюється, обертаючись формаційним редукціонізмом. Потрактування всесвітньо-історичного процесу як монолінійного висхідного п'ятичленного формаційного ряду (первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний) довело, зрештою, неспроможність претензій формаційного підходу на всезагальність і монополію на істину як в діахронічному, так і в синхронічному вимірах. Втім, за належної корекції Ф. с.-е. підхід має значний потенціал і надалі залишатися одним з основних напрямів сучасного осягнення історичного процесу (див. також уклад соціально-економічний).І. БойченкоФілософський енциклопедичний словник > формація суспільно-економічна
См. также в других словарях:
уклад — См. строй … Словарь синонимов
УКЛАД — УКЛАД, уклада, муж. 1. Устройство чего нибудь, установленный или установившийся порядок в организации чего нибудь. «При введении новой экономической политики Ленин говорил, что в нашей стране имеются элементы пяти общественно экономических… … Толковый словарь Ушакова
Уклад — Уклад: Экономический уклад Технологический уклад Список значений слова или словосочетания со ссылками на соответствующие статьи. Ес … Википедия
Уклад — целостная система производственных отношений определенного типа, образующая общественную форму производства. По английски: Social and economic structure Синонимы английские: Social order См. также: Производственные отношения Финансовый словарь… … Финансовый словарь
УКЛАД — УКЛАД, а, муж. Установившийся порядок, сложившееся устройство (общественной жизни, быта). Экономический, хозяйственный у. У. жизни, семьи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
УКЛАД — англ. structure, social and economic/order, social; нем. Ordnung. Целостная система производственных отношений определенного типа, образующая общественную форму производства. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии
уклад — а, м. 1) Установившийся порядок, сложившееся устройство жизни, быта. Уклад сельской жизни. Городской уклад. После, когда я ушел из деревни, мне долго пришлось разбираться в своем укладе (Есенин). 2) В экономике: особый тип хозяйства, в основе… … Популярный словарь русского языка
уклад — УКЛАД, а, м Социальное правило, установленный порядок, сложившееся устройство (общественной жизни, быта и т.п.). Уклад деревенской жизни … Толковый словарь русских существительных
уклад — ладу, ч. Рс. 1. Уклад; порядок, який клався в сім ї, в побуті. 2. Умова, договір, угода … Словник лемківскої говірки
УКЛАД ОБЩЕСТВЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ — (система обществ. производства, обществ. хозяйства), целостная система производств. отношений определ. типа, образующая обществ. форму производства. Социально экономич. строй того или иного общества может вклюжать в себя как один, так и… … Философская энциклопедия
уклад жизни — сущ., кол во синонимов: 4 • быт (8) • обиход (7) • порядок жизни (3) • … Словарь синонимов