творённый

техн., прич.

техн., прич.

техн. заква́шенный ( о тесте), разведённый ( в жидкости), растворённый, творённый, творёный

техн. заква́шенный, творённый, творёный

одержи́мый

1. прил. pasia;

obsedita, furioza;

2. сущ. maniulo, obsedito.

* * *

1) прил., + твор. п. obseso, poseído (de)

2) прил. ( страстно увлечённый) apasionado

3) м. poseso m, poseído m; enajenado m, maníaco m ( маньяк)

* * *

1) прил., + твор. п. obseso, poseído (de)

2) прил. ( страстно увлечённый) apasionado

3) м. poseso m, poseído m; enajenado m, maníaco m ( маньяк)

* * *

gener. (страстно увлечённый) apasionado, arrepticio, demoniaco, enajenado, energúmeno, manìaco (маньяк), obseso, poseso (чем-л.), poseìdo (de), ïðèë. + obseso, testarudo, atreguado, poseido

полон

1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;

2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;

3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;

4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;

5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].

* * *

1) по́вний, по́вен, -вна, -вне

2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий

3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий

и Заслонять заслонить заслоняти, заслонити, затуляти, затулити, заставляти, заставити, заступати, заступити що, (слегка) прислоняти, прислонити. [Заслоняючи очі рукою від сонця, глянула в його бік (Грінч.). Сирая земля двері залягла, віконечка заслонила (Мил.). Затулила обличчя рукавом. Мороз затулив шибки такими густими лисицями, що через них знадвору не видно, що діється в хаті (Кониськ.) Заставте чимсь лямпу, щоб дитині не різало світло у вічі (Київщ.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Заступив вікно (Н.-Лев.). Мовчить зрушений, прислонивши трохи обличчя тогою (Л. Укр.)]. -ть печь заслонкой - заслоняти, заслонити (затуляти, затулити) піч. [Укинув її в піч і заслонив (Рудч.)]. -нять свет, что-л. (застить) - заступати, заслоняти, застувати світ(ло). [Оступися, не застуй світла. Не застуй мені сонця. Сила літературних творів, де конструкцію застують дійові особи (Ніков.)]. Заслоняемый - заслонюваний, затулюваний, заступаний, заставлюваний, (слегка) прислонюваний, (от света) застуваний. Заслонённый - заслонений, затулений, заставлений, (слегка) прислонений.

* * *

1) музычны

2) (одарённый музыкальными способностями) музыкальны