-
1 Дудрович, Андрій Іванович
Дудрович, Андрій Іванович (1782 - 1830) - укр. філософ. Закінчив Пештський ун-т (1803), вивчав угорське право і політичні науки в Кашавській академії В. чителював у Чернігівській та Харківській гімназіях. Викладач (1863), проф. (1819) філософії, ректор Харківського ун-ту (1829 - 1830). Докт. філософії, учень Шада. Заслужив промовисту епітафію: "Жив так, як учив". Католик, масон; виділявся "моральним впливом своєї особистості" на студенство. Добре розумівся у філософії Канта, Фіхте, Шеплінга. Був переконаним шеллінгіанцем В. важав: "тільки філософія робить людину істинно освіченою"; органом філософії є "інтелектуальна інтуїція"; "принцип існування тотожний з принципом пізнання"; "здорова філософія може бути... тільки пізнанням Бога"; природний стан людини є водночас і громадським; "в абсолютному розумінні" немає жодної різниці між юриспруденцією та вченням про мораль; держава "здорова" лише тоді, коли спирається на подвійне законодавство - політичне й водночас моральне.[br]Осн. тв.: "Короткі філософські міркування" (1811); "De studii academici natura" (1815); "Про тваринний магнетизм" (1818).Філософський енциклопедичний словник > Дудрович, Андрій Іванович
См. также в других словарях:
студенство — студень, студенство, студеньство холод … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
От коих частей создан бысть Адам — «От коих частей создан бысть Адам» – апокрифическое произведение, встречающееся в древнерусских рукописях отдельно или в составе вопросо ответных сборников, таких как Беседа трех святителей или «Разумник». Был ли текст этого произведения выделен… … Словарь книжников и книжности Древней Руси
благодать — БЛАГОДАТ|Ь (905), И с. 1.Добро, благодеяние: не въздати зла противоу злоу. и бл҃годать творити напасть творѩщимъ. (τὸ εὐεργετεῖν) ПНЧ 1296, 11; никто же на нь быти можеть. нъ и ти мнѩщесѩ пакость творѩще. блг(д)ть творѩщихъ не хоуже ползоують.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
гроздитисѧ — ГРОЗ|ДИТИСѦ (2*), ЖОУСѦ, ДИТЬСѦ гл. 1. Быть утесняемым: тако и зако(н). блг(д)ти ˫авльшисѩ. и студенство ночное погыбе. сл҃чнѣи теплотѣ землю съгр[ѣвши] и ѹже. не гроз(д)ить(с) в законѣ чл҃вч(с)тво но въ. блг(д)ти пространно ходить ИларСлЗак XI… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ночьныи — (5*) пр. 1. Относящийся к ночи, свойственный ночи: и студенство ночное погыбе. сл҃чнѣи теплотѣ землю съгр[ѣвши] ИларСлЗак XI сп. XIV/XV, 161 об. 2. Происходящий или действующий ночью: оже иметь на желѣзо по свободьныхъ людии речи. любо запа на нь … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
студень — студень, студенство, студеньство холод … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
студеньство — студень, студенство, студеньство холод … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
