-
1 стрёмно
стрёмно жарг. [stryomno]1. (опасно) dangerous; 2. (необычно, непонятно) unusual, incomprehensible; 3. (страшно) frightful; --> стрёмный жарг. [stryomnyi] 1. прил. (опасный, страшный) dangerous;дело это стрёмное it’s too dangerous a thing;
2. в знач. сущ. м. (человек, предупреждающий преступников об опасности во время совершения преступления) person, informing his criminal accomplies of danger, jigger-ma, jigger guy -
2 стрёмно
предик. безл. жарг.1) (трудно, тяжело) it is roughстрёмно ему́ пришло́сь — he had a rough time
2) (страшно, боязно) it is scaryчто, стрёмно? — chicken? sl
-
3 объёмно-планировочный
стр. аб'ёмна-планіровачны -
4 объёмно-планировочная сетка
объёмно-планировочная сетка ж. стр. Grundrißraster mБольшой русско-немецкий полетехнический словарь > объёмно-планировочная сетка
-
5 объёмно-планировочное решение
Большой русско-немецкий полетехнический словарь > объёмно-планировочное решение
-
6 объёмно-планировочные параметры
объёмно-планировочные параметры мн. стр. Raum- und Grundrißparameter m pl; Systemmaße n plБольшой русско-немецкий полетехнический словарь > объёмно-планировочные параметры
-
7 регистр
( клавиатуры) case вчт., ( наборной машины) rail, register, sender* * *реги́стр м.1. вчт. registerреги́стр рабо́тает в режи́ме едини́чного пересчё́та — the register increments by oneреги́стр рабо́тает в режи́ме (произво́льных) перехо́дов — the register operates by executing jump instructionsреги́стр увели́чивает своё́ содержи́мое на, напр. едини́цу, два — the register increments by, e. g., one, twoреги́стр уменьша́ет своё́ содержи́мое, напр. на едини́цу, два — the register decrements by, e. g., one, twoреги́стр храни́т, напр. кома́нду — the register holds, e. g., an instruction2. ( заслонка системы вентиляции) register3. (наборной машины, пишущей машинки, буквопечатающего аппарата) caseпереходи́ть с реги́стра на реги́стр — shift from (one case) to (another)реги́стр а́дреса — address registerреги́стр а́дреса яче́йки па́мяти — memory address register, M-registerреги́стр АТС, входя́щий — incoming registerреги́стр АТС, вызыва́ющий — originating registerреги́стр АТС, исходя́щий — outgoing registerреги́стр АТС, исходя́щий пересчё́тный — outgoing senderбу́квенный реги́стр — “letters” caseбу́ферный реги́стр — buffer registerреги́стр второ́го слага́емого — addend registerи́ндексный реги́стр — index registerреги́стр кома́нд — instruction registerмногоразря́дный реги́стр — ( по количеству разрядов числа) multi-bit register; ( по количеству каскадов схемы) multi-stage registerреги́стр мно́жимого — multiplicand registerреги́стр мно́жителя — multiplier registerреги́стр модифика́ции — index registerреги́стр нака́пливающего сумма́тора — accumulator registerреги́стр на ли́ниях заде́ржки — delay line registerреги́стр на три́ггерах — flip-flop registerреги́стр обме́на — transfer register, T-registerреги́стр пе́рвого слага́емого — augend registerподогрева́тельный реги́стр стр. — heat registerреги́стр прираще́ния а́дреса — index registerреги́стр произведе́ния — product registerреги́стр сдви́га — shift registerсдвига́ющий реги́стр — shift registerцифрово́й реги́стр — “figures” caseреги́стр числа́ — number registerреги́стр числа́ запомина́ющего устро́йства — storage register -
8 стремительный
стрімки́й, стрімли́вий; ( сокрушительный в движении) нава́льний; ( быстрый) швидки́й, би́стрий; ( бурный) бурхли́вий; ( порывистый) рвучки́й, пори́вчастий, пори́вчатий, поривни́й\стремительныйая ата́ка — нава́льна ата́ка
\стремительныйый бег — стрімки́й (невтри́мно швидки́й, невтри́мно би́стрий) біг
\стремительныйый ве́тер — рвучки́й (пори́вчастий, пори́вчатий, пори́вний, нава́льний) ві́тер
\стремительныйый пото́к — стрімки́й (швидки́й, бурхли́вий) поті́к
\стремительныйый рост промы́шленности — швидки́й (бурхли́вий) ро́звиток промисло́вості
\стремительныйый челове́к — пори́вна (пори́виста; энергичный: енергі́йна; быстрый: швидка́, би́стра) люди́на
-
9 блок
(бетонный, песчаника, известняка) brick, assemblage, assembly unit, bank, sheave block, block, box электрон.; вчт., cluster, construction unit, element, organ, structural member, modular unit, module, solid monolith, pack, package, pulley, sheave, slab сил., stack, station, unit* * *блок м.1. ( механизм в форме колеса с жёлобом по окружности) block, pulley2. ( узел машины) unit3. стр. blockавари́йный блок яд. физ. — safety blockавтоно́мный блок вчт. — off-line unitблок аккумуля́торных пласти́н одно́й поля́рности — positive or negative plate groupарифмети́ческий блок вчт. — arithmetic unitбето́нный блок — concrete blockблок вво́да-вы́вода вчт. — input-output unitблок веретена́ текст. — wharve, pulleyвертлю́жный блок — swivel blockвоспринима́ющий блок — sensing unitблок воспроизведе́ния вчт. — reproducing unitблок вы́борки (числа́) вчт. — selection unitблок вы́дачи да́нных — read-out unitблок выделе́ния (сигна́ла) оши́бки — error detectorблок выпускно́го отве́рстия метал. — tap-hole blockвысокочасто́тный блок (передатчика, приёмника) — radio-frequency [r.f., RF] unit, radio-frequency [r.f., RF] sectionвычисли́тельный блок — computing unitблок генера́тор — трансформа́тор — generator-transformer unitблок генера́тор — усили́тель — oscillator-amplifier unitги́псовый блок — gypsum blockги́псовый, перегоро́дочный блок — plaster slabглухо́й блок — dummy blockглухо́й, торцо́вый блок — girder end blockблок горе́лок — burner assemblyблок грузовы́х та́лей — cargo-hoist blockблок да́нных вчт. — data unit, data blockдополня́ть блок да́нных до тре́буемой длины́ (напр. двоичными нулями) — pad a data block with (e. g., binary zeroes)блок да́тчиков — data-transmitter unitблок дви́гателя — engine blockдвойно́й блок — double (sheaved) blockдвушки́вный блок — double (sheaved) blockдиато́мовый блок геол. — diatomaceous blockдифференциа́льный блок — differential blockблок для заполне́ния перекры́тия — filler blockблок дози́рующих кла́панов прок. — metering blockдо́ковый блок — dock blockзадаю́щий блок вчт. — set (up) unitблок заде́ржки1. см. блок запаздывания2. вчт. delay unitзакладно́й блок стр. — blockoutблок замедли́теля ( реактора) — moderator blockблок запа́здывания (для моделирования транспортного запаздывания в системах автоматического управления) — time-delay simulator, time-delay unitзапасно́й блок — spare unitблок за́писей вчт. — record blockкомпонова́ть блок из за́писей — pack a block with recordsразбива́ть блок за́писей на сегме́нты — split a (record) block into segmentsзащи́тный блок стр. — shielding blockзвуково́й блок — sound unit, sound headзвуково́й, магни́тный блок — magnetic sound headблок зу́бчатых колё́с — gear clusterблок имита́ции гистере́зиса — hysteresis unitблок имита́ции зо́ны нечувстви́тельности — dead zone unitблок и́мпульсного генера́тора — pulser boxблок индика́ции — display unitблок информа́ции — information blockисполни́тельный блок — actuating [final-control] unit, actuator; вчт. executive unitка́бельный, многокана́льный блок — multiple-duct conduitка́бельный, моноли́тный блок — monolithic conduitка́бельный, однокана́льный блок — single-duct conduit, one-duct bankкни́жный блок — inner bookблок компенса́ции череду́ющимися возмуще́ниями киб. — posicast compensating sectionконденса́торный блок — gang capacitorконтро́льный блок ( монитор) тлв. — monitor unitблок котё́л — турби́на — single-boiler single-turbine combinationкоте́льный, заводско́й блок — shop-assembled boiler moduleкоте́льный, монта́жный блок — field-assembled boiler moduleлепно́й потоло́чный блок — stucco ceiling blockлито́й блок — slip-cast blockлонг-та́кельный блок — long-tackle blockблок магни́тных голо́вок — head stackблок манипуля́тора — keying unitмногошки́вный блок — multiple (sheaved) blockмно́жительно-дели́тельный блок — multiplier-divider (unit)мо́дульный блок — modular unitблок мозаи́чной структу́ры — mosaic blockблок на грузово́й стреле́ — head blockнакопи́тельный блок ( в запоминающем устройстве) — stackблок намо́точных бараба́нов прок. — winding frameнаправля́ющий блок — lead(ing) blockблок настро́йки1. радио tuner2. автмт. adjusting [setting] unitблок настро́йки анте́нны — aerial [antenna] tuning unitблок настро́йки сопла́ ракет. — nozzle-trim unitнатяжно́й блок — tension blockнеавтоно́мный блок вчт. — on-line unitневосстана́вливаемый блок — “throw-away” unitблок незави́симой переме́нной — independent variable unitнеподви́жный блок стр. — fixed [standing] blockблок обрабо́тки да́нных — processing unitобъё́мный блок стр. — (concrete) box unitобъё́мный, кварти́рный блок — factory-assembled box-formed dwelling unitогнеупо́рный шамо́тный блок — refractory fireclay blockоднопусто́тный блок стр. — unicell blockодношки́вный блок — single(-sheaved) blockоперацио́нный блок — operational unitосновно́й блок ( в системе параллельного резервирования или дублирования) — nonredundant unitотводно́й блок — angle blockоткрыва́ющийся блок стр. — snatch blockблок отрабо́тки магни́тных вариа́ций — magnetic variation unitблок оце́нки — estimation [evaluation] unitблок па́мяти — memory [storage] unitблок па́мяти, бу́ферный — buffer unitблок переключа́телей — gang switchблок пече́й метал. — benchпечно́й блок метал. — furnace blockблок пита́ния1. power [supply] unit2. хим. feeding blockблок плаву́чести мор. — foam buoyancyподви́жный блок — running blockподъё́мный блок ( в отличие от приводного) — load [lifting] blockблок полиспа́ста — tackle blockблок полиспа́ста, ни́жний — hoisting block (of a purchase tackle)блок постоя́нных коэффицие́нтов — scalerбло́ки постоя́нных програ́мм — firmwareприводно́й блок — hauling [operating] blockприё́мно-усили́тельный блок — receiver-amplifier unitблок проби́вки перфока́рт — card punching unitблок прогно́за киб. — prediction unitблок произво́дных автмт. — derivative blockпросто́й блок — single purchaseблок радиотелеметри́ческой за́писи, ка́дровый — histogram recorderблок развё́ртки (осциллоскопа радиолокационного индикатора, электроннолучевой трубки) — брит. time-base circuit, time-base unit; амер. sweep circuit, sweep unitблок, распределя́ющий нагру́зку — distributing blockрегистри́рующий блок — recording unitблок регулиро́вки — adjustment unitрегули́рующий блок — regulating unitрезе́рвный блок — standby unit; ( в системе резервирования) redundant [duplicate] unit, redundant [duplicate] componentреле́йный блок — relay unitру́дный блок — ore blockсво́довый магнези́то-хроми́товый блок — magnesite-chrome roof blockблок свя́зи — coupling unit, couplerблок свя́зи с кана́лом ( в системе передачи данных) — line adapterблок сдви́га — shift unitсдво́енный блок — twin pulley blockселе́кторный блок — strobe unitблок селе́кции и́мпульсов — pulse gating unitсельси́нный блок — synchro unitблок се́точного управле́ния — grid control unitблок синхрониза́ции — synchronizer, timer, timing unitскре́перный блок горн. — scraper blockскулово́й блок мор. — bilge blockсло́жный, кана́тный блок — rope tackleсло́жный, цепно́й блок — chain tackle, chain purchaseслуча́йный блок ( в системах управления) — randomized blockсме́нный блок — plug-in [pluggable] unitсмолодоломи́товый блок — tar-dolomite blockблок согласова́ния анте́нны — aerial-matching [antenna-matching] unit, aerial [antenna] couplerблок сопровожде́ния рлк. — tracking unitблок сравне́ния — comparator (unit)станда́ртный блок — standard unitстекля́нный блок — glass blockстеново́й блок — building blockстеново́й, керами́ческий пустоте́лый блок — clay building tileстеново́й, пустоте́лый блок — hollow building blockстрои́тельный блок — building blockприменя́ть строи́тельные бло́ки под облицо́вку [обкла́дку] — use building blocks for backing up a facing materialстыково́й блок — joint blockсъё́мный блок вчт. — plug-in [pluggable] unitсырцо́вый блок — adobe blockблок телеметри́ческой аппарату́ры — telemetry unitблок трансля́ции — translator unitблок уко́сины, направля́ющий — jib sheaveблок умноже́ния — multiplier (unit)блок управле́ния — control unit, control blockура́новый блок ( ядерного реактора) — slugблок ускори́телей ракет. — boost clusterблок у шпо́ра грузово́й стрелы́ — heel blockблок фазиро́вки анте́нны — aerial [antenna] phasing unitблок фокусиро́вки — focusing blockблок формирова́ния и́мпульсов — pulse shaping [generating] unitблок формирова́ния пусково́го и́мпульса — trigger-pulse generatorблок фототриангуля́ции — (aerial) triangulation block, aeropolygonблок фунда́мента — concrete foundation blockфункциона́льный блок вчт. — functional block, functional unitблок футеро́вки метал. — lining blockхрони́рующий блок радио — clock unitцепно́й блок — chain sheaveблок цепны́х та́лей — chain-hoist blockблок цикло́нов — cyclone batteryцилиндри́ческий, а́нкерный блок — cylindrical blockблок цили́ндров — cylinder blockцифрово́й блок — digital unitблок часто́тной развя́зки — diplexerблок шестерё́н — gear clusterшлакобето́нный блок — slag-concrete [cinder] blockшнурово́й блок ( ручного телефонного коммутатора) — cord pulley weightблок штукату́рки, мая́чный — spacer block -
10 метод
approach, device, manner, mean, method, mode, practice, procedure, system, technique, technology, theory, way* * *ме́тод м.
method; procedure; techniqueагрегатнопото́чный ме́тод — conveyor-type production [production-line] methodаксиомати́ческий ме́тод — axiomatic [postulational] methodме́тод амплиту́дного ана́лиза — kick-sorting methodанаглифи́ческий ме́тод картогр. — anaglyphic(al) methodме́тод аналити́ческой вста́вки топ. — cantilever extension, cantilever (strip) triangulationме́тод быстре́йшего спу́ска стат. — steepest descent methodвариацио́нный ме́тод — variational methodме́тод Верне́йля радио — Verneuil methodвесово́й ме́тод — gravimetric methodме́тод ветве́й и грани́ц киб. — branch and bound methodме́тод взба́лтывания — shake methodвизуа́льный ме́тод — visual methodме́тод возду́шной прое́кции — aero-projection methodме́тод враще́ния — method of revolutionме́тод вреза́ния — plunge-cut methodме́тод вре́мени пролё́та — time-of-flight methodвре́мя-и́мпульсный ме́тод ( преобразования аналоговой информации в дискретную) — pulse-counting method (of analog-to-digital conversion)ме́тод встре́чного фрезерова́ния — conventional [cut-up] milling methodме́тод вы́бега эл. — retardation methodме́тод вымета́ния мат. — sweep(ing)-out methodме́тод гармони́ческого бала́нса киб., автмт. — describing function methodме́тод гармони́ческой линеариза́ции — describing function methodголографи́ческий ме́тод — holographic methodгравиметри́ческий ме́тод — gravimetric(al) methodграфи́ческий ме́тод — graphical methodме́тод графи́ческого трансформи́рования топ. — grid methodграфоаналити́ческий ме́тод — semigraphical methodме́тод гра́фов мат. — graph methodгруппово́й ме́тод ( в высокочастотной телефонии) — grouped-frequency basisсисте́ма рабо́тает групповы́м ме́тодом — the system operates on the grouped-frequency basisме́тод двух ре́ек геод., топ. — two-staff [two-base] methodме́тод двух узло́в ( в анализе электрических цепей) — nodal-pair methodме́тод дирекцио́нных угло́в геод. — method of gisementsме́тод запа́са про́чности ( в расчетах конструкции) — load factor methodме́тод засе́чек афс. — resection methodме́тод зерка́льных изображе́ний эл. — method of electrical imagesме́тод зо́нной пла́вки ( в производстве монокристаллов полупроводниковых материалов) — floating-zone method, floating-zone techniqueме́тод избы́точных концентра́ций ( для опробования гипотетического механизма реакции) — isolation method (of the testing the rate equations)ме́тод измере́ния, абсолю́тный — absolute [fundamental] method of measurementме́тод измере́ния, конта́ктный — contact method of measurementме́тод измере́ния, ко́свенный — indirect method of measurementме́тод измере́ния, относи́тельный — relative method of measurementме́тод измере́ния по то́чкам — point-by-point methodме́тод измере́ния, прямо́й — direct method of measurementме́тод измере́ния угло́в по аэросни́мкам — photogoniometric methodме́тод изображе́ний эл. — method of images, image methodме́тод изото́пных индика́торов — tracer methodиммерсио́нный ме́тод — immersion methodи́мпульсный ме́тод свар. — pulse methodме́тод и́мпульсов — momentum-transfer methodме́тод инве́рсии — inversion methodи́ндексно-после́довательный ме́тод до́ступа, основно́й вчт. — basic indexed sequential access method, BISAMи́ндексно-после́довательный ме́тод до́ступа с очередя́ми вчт. — queued indexed sequential access method, BISAMинтерференцио́нный ме́тод — interferometric methodме́тод испыта́ний — testing procedure, testing methodме́тод испыта́ний, кисло́тный — acid testме́тод испыта́ний, пане́льный — panel-spalling testме́тод испыта́тельной строки́ тлв. — test-line methodме́тод иссле́дований напряже́ний, опти́ческий — optical stress analysisме́тод истече́ния — efflux methodме́тод итера́ции — iteration method, iteration techniqueме́тод итера́ции приво́дит к сходи́мости проце́сса — the iteration (process) converges to a solutionме́тод итера́ции приво́дит к (бы́строй или ме́дленной) сходи́мости проце́сса — the iteration (process) converges quickly or slowlyме́тод картосоставле́ния — map-compilation [plotting] methodме́тод кача́ющегося криста́лла ( в рентгеноструктурном анализе) — rotating-crystal methodка́чественный ме́тод — qualitative methodкессо́нный ме́тод — caisson methodколи́чественный ме́тод — quantitative methodколориметри́ческий ме́тод — colorimetric methodме́тод кольца́ и ша́ра — ball-and-ring methodкомплексометри́ческий ме́тод ( для определения жёсткости воды) — complexometric methodкондуктометри́ческий ме́тод — conductance-measuring methodме́тод коне́чных ра́зностей — finite difference methodме́тод консерви́рования — curing methodме́тод контро́ля, дифференци́рованный — differential control methodме́тод контро́ля ка́чества — quality control methodме́тод ко́нтурных то́ков — mesh-current [loop] methodме́тод ко́нуса — cone methodме́тод корнево́го годо́графа киб., автмт. — root-locus methodкорреляцио́нный ме́тод — correlation methodко́свенный ме́тод — indirect methodме́тод кра́сок ( в дефектоскопии) — dye-penetrant methodлаборато́рный ме́тод — laboratory methodме́тод ла́ковых покры́тий ( в сопротивлении материалов) — brittle-varnish methodме́тод лине́йной интерполя́ции — method of proportional partsме́тод Ляпуно́ва аргд. — Lyapunov's methodме́тод магни́тного порошка́ ( в дефектоскопии) — magnetic particle [magnetic powder] methodмагни́тно-люминесце́нтный ме́тод ( в дефектоскопии) — fluorescent magnetic particle methodме́тод ма́лого пара́метра киб., автмт. — perturbation theory, perturbation methodме́тод ма́лых возмуще́ний аргд. — perturbation methodме́тод мгнове́нной равносигна́льной зо́ны рлк. — simultaneous lobing [monopulse] methodме́тод механи́ческой обрабо́тки — machining methodме́тод ме́ченых а́томов — tracer methodме́тод микрометри́рования — micrometer methodме́тод мно́жителей Лагра́нжа — Lagrangian multiplier method, Lagrange's method of undetermined multipliersме́тод моме́нтных площаде́й мех. — area moment methodме́тод Мо́нте-Ка́рло мат. — Monte Carlo methodме́тод навига́ции, дальноме́рный ( пересечение двух окружностей) — rho-rho [r-r] navigationме́тод навига́ции, угломе́рный ( пересечение двух линий пеленга) — theta-theta [q-q] navigationме́тод наиме́ньших квадра́тов — method of least squares, least-squares techniqueме́тод наискоре́йшего спу́ска мат. — method of steepest descentме́тод нака́чки ( лазера) — pumping [excitation] methodме́тод накопле́ния яд. физ. — “backing-space” methodме́тод наложе́ния — method of superpositionме́тод напыле́ния — evaporation techniqueме́тод нару́жных заря́дов горн. — adobe blasting methodме́тод незави́симых стереопа́р топ. — method of independent image pairsненулево́й ме́тод — deflection methodме́тод неопределё́нных мно́жителей Лагра́нжа — Lagrangian multiplier method, Lagrange's method of undetermined multipliersме́тод неподви́жных то́чек — method of fixed pointsнеразруша́ющий ме́тод — non-destructive method, non-destructive testingнерекурси́вный ме́тод — non-recursive methodнето́чный ме́тод — inexact methodнефелометри́ческий ме́тод — nephelometric methodме́тод нивели́рования по частя́м — method of fraction levellingнулево́й ме́тод — null [zero(-deflection) ] methodме́тод нулевы́х бие́ний — zero-beat methodме́тод нулевы́х то́чек — neutral-points methodме́тод обеспе́чения надё́жности — reliability methodме́тод обрабо́тки — processing [working, tooling] methodме́тод обра́тной простра́нственной засе́чки топ. — method of pyramidобра́тно-ступе́нчатый ме́тод свар. — step-back methodме́тод объединё́нного а́тома — associate atom methodобъекти́вный ме́тод — objective methodобъё́мный ме́тод — volumetric methodме́тод одного́ отсчё́та ( преобразование непрерывной информации в дискретную) — the total value method (of analog-to-digital conversion)окисли́тельно-восстанови́тельный ме́тод — redox methodопера́торный ме́тод — operational methodме́тод определе́ния ме́ста, дальноме́рно-пеленгацио́нный ( пересечение прямой и окружности) — rho-theta [r-q] fixingме́тод определе́ния ме́ста, дальноме́рный ( пересечение двух окружностей) — rho-rho [r-r] fixingме́тод определе́ния ме́ста, пеленгацио́нный ( пересечение двух линий пеленга) — theta-theta [q-q] fixingме́тод определе́ния отбе́ливаемости и цве́тности ма́сел — bleach-and-colour methodме́тод определе́ния положе́ния ли́нии, двукра́тный геод. — double-line methodме́тод опти́ческой корреля́ции — optical correlation techniqueме́тод осажде́ния — sedimentation methodме́тод осо́бых возмуще́ний аргд. — singular perturbation methodме́тод осредне́ния — averaging [smoothing] methodме́тод отбо́ра проб — sampling method, sampling techniqueме́тод отклоне́ния — deflection methodме́тод отопле́ния метал. — fuel practiceме́тод отраже́ния — reflection methodме́тод отражё́нных и́мпульсов — pulse-echo methodме́тод отыска́ния произво́дной, непосре́дственный — delta methodме́тод па́дающего те́ла — falling body methodме́тод парамагни́тного резона́нса — paramagnetic-resonance methodме́тод пе́рвого приближе́ния — first approximation methodме́тод перева́ла мат. — saddle-point methodме́тод перено́са коли́чества движе́ния аргд. — momentum-transfer methodме́тод перераспределе́ния моме́нтов ( в расчёте конструкций) — moment distribution methodме́тод пересека́ющихся луче́й — crossed beam methodме́тод перехо́дного состоя́ния ( в аналитической химии) — transition state methodме́тод перпендикуля́ров — offset methodме́тод перспекти́вных се́ток топ. — grid methodме́тод пескова́ния с.-х. — sanding methodпикнометри́ческий ме́тод — bottle methodме́тод площаде́й физ. — area methodме́тод повторе́ний геод. — method of reiteration, repetition methodме́тод подбо́ра — trial-and-error [cut-and-try] methodме́тод подо́бия — similitude methodме́тод подориенти́рования топ. — setting on points of controlме́тод по́лной деформа́ции — total-strain methodме́тод полови́нных отклоне́ний — half-deflection methodме́тод положе́ния геод. — method of bearings, method of gisementsполуколи́чественный ме́тод — semiquantitative methodме́тод поля́рных координа́т — polar methodме́тод попу́тного фрезерова́ния — climb [cut-down] milling methodпорошко́вый ме́тод ( в рентгеноструктурном анализе) — powder [Debye-Scherer-Hull] methodме́тод посе́ва — seeding techniqueме́тод после́довательного счё́та ( преобразования аналоговой информации в дискретную) — incremental method (of analog-to-digital conversion)ме́тод после́довательных исключе́ний — successive exclusion methodме́тод после́довательных подстано́вок — method of successive substitution, substitution processме́тод после́довательных попра́вок — successive correction methodме́тод после́довательных приближе́ний — successive approximation methodме́тод после́довательных элимина́ций — method of exhaustionме́тод послесплавно́й диффу́зии полупр. — post-alloy-diffusion techniqueпотенциометри́ческий компенсацио́нный ме́тод — potentiometric methodпото́чно-конве́йерный ме́тод — flow-line conveyor methodпото́чный ме́тод — straight-line flow methodме́тод прерыва́ний ( для измерения скорости света) — chopped-beam methodприближё́нный ме́тод — approximate methodме́тод проб и оши́бок — trial-and-error [cut-and-try] methodме́тод программи́рующих програ́мм — programming program methodме́тод продолже́ния топ. — setting on points on controlме́тод проекти́рования, моде́льно-маке́тный — model-and-mock-up method of designме́тод простра́нственного коди́рования ( преобразования аналоговой информации в дискретную) — coded pattern method (OF analog-to-digital conversion)ме́тод простра́нственной самофикса́ции — self-fixation space methodпрямо́й ме́тод — direct methodме́тод псевдослуча́йных чи́сел — pseudorandom number methodме́тод равносигна́льной зо́ны рлк. — lobing, beam [lobe] switchingме́тод равносигна́льной зо́ны, мгнове́нный рлк. — simultaneous lobing, monopulseме́тод ра́вных высо́т геод. — equal-altitude methodме́тод ра́вных деформа́ций ( в проектировании бетонных конструкций) — equal-strain methodме́тод ра́вных отклоне́ний — equal-deflection methodрадиацио́нный ме́тод — radiation methodме́тод радиоавтогра́фии — radioautograph techniqueме́тод радиоакти́вных индика́торов — tracer methodрадиометри́ческий ме́тод — radiometric methodме́тод разбавле́ния — dilution methodме́тод разделе́ния тлв. — separation methodме́тод разделе́ния переме́нных — method of separation of variablesме́тод разли́вки метал. — teeming [pouring, casting] practiceме́тод разме́рностей — dimensional methodра́зностный ме́тод — difference methodме́тод разруша́ющей нагру́зки — load-factor methodразруша́ющий ме́тод — destructive checkме́тод рассе́яния Рэле́я — Rayleigh scattering methodме́тод ра́стра тлв. — grid methodме́тод ра́стрового скани́рования — raster-scan methodме́тод расчё́та по допусти́мым нагру́зкам — working stress design [WSD] methodме́тод расчё́та по разруша́ющим нагру́зкам стр. — ultimate-strength design [USD] methodме́тод расчё́та при по́мощи про́бной нагру́зки стр. — trial-load methodме́тод расчё́та, упру́гий стр. — elastic methodрезона́нсный ме́тод — resonance methodме́тод реитера́ций геод. — method of reiteration, repetition methodрентгенострукту́рный ме́тод — X-ray diffraction methodме́тод реше́ния зада́чи о четвё́ртой то́чке геод. — three-point methodме́тод решета́ мат. — sieve methodру́порно-ли́нзовый ме́тод радио — horn-and-lens methodме́тод самоторможе́ния — retardation methodме́тод сви́лей — schlieren technique, schlieren methodме́тод сдви́нутого сигна́ла — offset-signal methodме́тод секу́щих — secant methodме́тод се́рого кли́на физ. — gray-wedge methodме́тод се́ток мат., вчт. — net(-point) methodме́тод сече́ний ( в расчёте напряжений в фермах) — method of sectionsме́тод сил ( определение усилий в статически неопределимой системе) — work methodсимволи́ческий ме́тод — method of complex numbersме́тод симметри́чных составля́ющих — method of symmetrical components, symmetrical component methodме́тод синхро́нного накопле́ния — synchronous storage methodме́тод скани́рования полосо́й — single-line-scan television methodме́тод скани́рования пятно́м — spot-scan photomultiplier methodме́тод смеще́ния отде́льных узло́в стр. — method of separate joint displacementме́тод совпаде́ний — coincidence methodме́тод сосредото́ченных пара́метров — lumped-parameter methodме́тод спада́ния заря́да — fall-of-charge methodспектроскопи́ческий ме́тод — spectroscopic methodме́тод спира́льного скани́рования — spiral-scan methodме́тод сплавле́ния — fusion methodме́тод сплошны́х сред ( в моделировании) — continuous field analog techniqueме́тод сре́дних квадра́тов — midsquare methodстатисти́ческий ме́тод — statistical techniqueстатисти́ческий ме́тод оце́нки — statistical estimationме́тод статисти́ческих испыта́ний — Monte Carlo methodстробоголографи́ческий ме́тод — strobo-holographic methodстробоскопи́ческий ме́тод — stroboscopic methodстру́йный ме́тод метал. — jet testступе́нчатый ме́тод ( сварки или сверления) — step-by-step methodсубъекти́вный ме́тод — subjective methodме́тод сухо́го озоле́ния — dry combustion methodме́тод сухо́го порошка́ ( в дефектоскопии) — dry methodсчё́тно-и́мпульсный ме́тод — pulse-counting methodтабли́чный ме́тод — diagram methodтелевизио́нный ме́тод электро́нной аэросъё́мки — television methodтелевизио́нный ме́тод электро́нной фотограмме́трии — television methodтенево́й ме́тод — (direct-)shadow methodтермоанемометри́ческий ме́тод — hot-wire methodтопологи́ческий ме́тод — topological methodме́тод то́чечного вплавле́ния полупр. — dot alloying methodто́чный ме́тод — exact [precision] methodме́тод травле́ния, гидри́дный — sodium hydride descalingме́тод трапецеида́льных характери́стик — Floyd's trapezoidal approximation method, approximation procedureме́тод трёх баз геод. — three-base methodме́тод триангуля́ции — triangulation methodме́тод трилатера́ции геод. — trilateration methodме́тод углово́й деформа́ции — slope-deflection methodме́тод углово́й модуля́ции — angular modulation methodме́тод удаля́емого трафаре́та полупр. — rejection mask methodме́тод удаля́емой ма́ски рад. — rejection mask methodме́тод узло́в ( в расчёте напряжении в фермах) — method of jointsме́тод узловы́х потенциа́лов — node-voltage methodме́тод ура́внивания по направле́ниям геод. — method of directions, direction methodме́тод ура́внивания по угла́м геод. — method of angles, angle methodме́тод уравнове́шивания — balancing methodме́тод усредне́ния — averaging [smoothing] methodме́тод фа́зового контра́ста ( в микроскопии) — phase contrastнаблюда́ть ме́тодом фа́зового контра́ста — examine [study] by phase contrastме́тод фа́зовой пло́скости — phase plane methodме́тод факториза́ции — factorization methodфлотацио́нный ме́тод — floatation methodме́тод формирова́ния сигна́лов цве́тности тлв. — colour-processing methodме́тод центрифуги́рования — centrifuge methodцепно́й ме́тод астр. — chain methodчи́сленный ме́тод — numerical methodме́тод Чохра́льского ( в выращивании полупроводниковых кристаллов) — Czochralski method, vertical pulling techniqueме́тод Шо́ра — Shore hardnessщупово́й ме́тод — stylus methodме́тод электрофоре́за — electrophoretic methodэмпири́ческий ме́тод — trial-and-error [cut-and-try] methodэнергети́ческий ме́тод1. косм. energy method2. стр. strain energy methodме́тод энергети́ческого бала́нса — power balance methodэргати́ческий ме́тод ( при общении человека с ЭВМ) — interactive [conversational] technique -
11 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
12 устройство
техн.1) ( действие) улаштува́ння, (неоконч. - ещё) улашто́вування, нала́годження, (неоконч. - ещё) нала́годжування; упорядкува́ння, (неоконч. - ещё) упорядко́вування, упоря́дження, (неоконч. - ещё) упоря́джування; злагодження, (неоконч. - ещё) зла́годжування; опоря́дження, (неоконч. - ещё) опоря́джування, опорядкува́ння; обладна́ння, (неоконч. - ещё) обла́днування2) (строение, конструкция) будо́ва3) ( механическое приспособление) при́стрій, -рою; ( прибор) при́лад, -ду, ( оборудование - ещё) обла́днання; ( приспособление - ещё) зла́годаводоподготови́тельное устро́йство — водопідгото́вчий при́стрій
воздухораспредели́тельное устро́йство — повітрозподі́льник
долговре́менное запомина́ющее устро́йство — довготерміно́вий запам'ято́вувач
операти́вное запомина́ющее устро́йство — операти́вний запам'ято́вувач
сумми́рующе-вычита́ющее устро́йство — підсумува́льно-відніма́льний при́стрій
электроизмери́тельное устро́йство — електровимі́рювальний при́стрій
- автоматическое устройствоэлектронагрева́тельное устро́йство — електронагріва́ч
- аналоговое устройство
- балансирное устройство
- балансировочное устройство
- биссектирующее устройство
- блокировочное устройство
- буквопечатающее устройство
- быстропечатающее устройство
- водоотводное устройство
- водоподъёмное устройство
- воздухоотсасывающее устройство
- воспроизводящее устройство
- входное устройство
- выводное устройство
- выпрямительное устройство
- выходное устройство
- вычислительное устройство
- газоочистное устройство
- газоразрядное устройство
- громоотводное устройство
- грузовое устройство
- грузозахватное устройство
- грузоподъёмное устройство
- декодирующее устройство
- делительное устройство
- демпферное устройство
- демпфирующее устройство
- дугогасящее устройство
- загрузочное устройство
- задающее устройство
- зажимное устройство
- заземляющее устройство
- запоминающее устройство
- запрессовывающее устройство
- защитное устройство
- звукозаписывающее устройство
- звукоприёмное устройство
- золотниковое устройство
- измерительное устройство
- испытательное устройство
- клапанозагибающее устройство
- кодирующее устройство
- коммутационное устройство
- компенсационное устройство
- копировальное устройство
- корректирующее устройство
- коррекционное устройство
- крышконакрывающее устройство
- лентопротяжное устройство
- ленторазматывающее устройство
- ленторежущее устройство
- микроохлаждающее устройство
- множительное устройство
- многопроводное устройство
- модулирующее устройство
- накопительное устройство
- настраивающее устройство
- обноблочное устройство
- оконечное устройство
- отключающее устройство
- паросепарационное устройство
- пеленгаторное устройство
- переговорное устройство
- передающее устройство
- переключающее устройство
- печатающее устройство
- подзаряжающее устройство
- подъёмное устройство
- полувычитающее устройство
- предохранительное устройство
- преобразовательное устройство
- преобразующее устройство
- приёмное устройство
- приёмно-передающее устройство - противоударное устройство
- пусковое устройство
- радиоприёмное устройство
- разгрузочное устройство
- размагничивающее устройство
- разъединительное устройство
- раскладывающее устройство
- распределительное устройство
- распылительное устройство
- регистрирующее устройство
- регулирующее устройство
- решающее устройство
- рукавоотрезающее устройство
- рулевое устройство
- сдвигающее устройство
- сканирующее устройство
- следящее устройство
- соединительное устройство
- сортировочное устройство
- стартстопное устройство
- стрелочное устройство
- стружкоотводящее устройство
- стыковочное устройство
- суммирующее устройство
- сцепное устройство
- счётно-решающее устройство
- считывающее устройство
- такелажное устройство
- тароподающее устройство
- таросклеивающее устройство
- таросшивающее устройство
- токоограничивающее устройство
- токосъёмное устройство
- тягодутьевое устройство
- управляющее устройство
- уплотняющее устройство
- уравнивающее устройство
- уравновешивающее устройство
- усилительное устройство
- успокоительное устройство
- фокусирующее устройство
- формирующее устройство
- фотосчитывающее устройство
- хладоподающее устройство
- центрирующее устройство
- читающее устройство
- шаговое устройство
- швартовное устройство
- швартовое устройство
- шлюзовое устройство
- шлюпочное устройство
- штабелирующее устройство
- шунтирующее устройство
- экипировочное устройство4) ( совокупность устройств) устаткува́ння, упоря́дження -
13 устройство
техн.1) ( действие) улаштува́ння, (неоконч. - ещё) улашто́вування, нала́годження, (неоконч. - ещё) нала́годжування; упорядкува́ння, (неоконч. - ещё) упорядко́вування, упоря́дження, (неоконч. - ещё) упоря́джування; злагодження, (неоконч. - ещё) зла́годжування; опоря́дження, (неоконч. - ещё) опоря́джування, опорядкува́ння; обладна́ння, (неоконч. - ещё) обла́днування2) (строение, конструкция) будо́ва3) ( механическое приспособление) при́стрій, -рою; ( прибор) при́лад, -ду, ( оборудование - ещё) обла́днання; ( приспособление - ещё) зла́годаводоподготови́тельное устро́йство — водопідгото́вчий при́стрій
воздухораспредели́тельное устро́йство — повітрозподі́льник
долговре́менное запомина́ющее устро́йство — довготерміно́вий запам'ято́вувач
операти́вное запомина́ющее устро́йство — операти́вний запам'ято́вувач
сумми́рующе-вычита́ющее устро́йство — підсумува́льно-відніма́льний при́стрій
электроизмери́тельное устро́йство — електровимі́рювальний при́стрій
- автоматическое устройствоэлектронагрева́тельное устро́йство — електронагріва́ч
- аналоговое устройство
- балансирное устройство
- балансировочное устройство
- биссектирующее устройство
- блокировочное устройство
- буквопечатающее устройство
- быстропечатающее устройство
- водоотводное устройство
- водоподъёмное устройство
- воздухоотсасывающее устройство
- воспроизводящее устройство
- входное устройство
- выводное устройство
- выпрямительное устройство
- выходное устройство
- вычислительное устройство
- газоочистное устройство
- газоразрядное устройство
- громоотводное устройство
- грузовое устройство
- грузозахватное устройство
- грузоподъёмное устройство
- декодирующее устройство
- делительное устройство
- демпферное устройство
- демпфирующее устройство
- дугогасящее устройство
- загрузочное устройство
- задающее устройство
- зажимное устройство
- заземляющее устройство
- запоминающее устройство
- запрессовывающее устройство
- защитное устройство
- звукозаписывающее устройство
- звукоприёмное устройство
- золотниковое устройство
- измерительное устройство
- испытательное устройство
- клапанозагибающее устройство
- кодирующее устройство
- коммутационное устройство
- компенсационное устройство
- копировальное устройство
- корректирующее устройство
- коррекционное устройство
- крышконакрывающее устройство
- лентопротяжное устройство
- ленторазматывающее устройство
- ленторежущее устройство
- микроохлаждающее устройство
- множительное устройство
- многопроводное устройство
- модулирующее устройство
- накопительное устройство
- настраивающее устройство
- обноблочное устройство
- оконечное устройство
- отключающее устройство
- паросепарационное устройство
- пеленгаторное устройство
- переговорное устройство
- передающее устройство
- переключающее устройство
- печатающее устройство
- подзаряжающее устройство
- подъёмное устройство
- полувычитающее устройство
- предохранительное устройство
- преобразовательное устройство
- преобразующее устройство
- приёмное устройство
- приёмно-передающее устройство - противоударное устройство
- пусковое устройство
- радиоприёмное устройство
- разгрузочное устройство
- размагничивающее устройство
- разъединительное устройство
- раскладывающее устройство
- распределительное устройство
- распылительное устройство
- регистрирующее устройство
- регулирующее устройство
- решающее устройство
- рукавоотрезающее устройство
- рулевое устройство
- сдвигающее устройство
- сканирующее устройство
- следящее устройство
- соединительное устройство
- сортировочное устройство
- стартстопное устройство
- стрелочное устройство
- стружкоотводящее устройство
- стыковочное устройство
- суммирующее устройство
- сцепное устройство
- счётно-решающее устройство
- считывающее устройство
- такелажное устройство
- тароподающее устройство
- таросклеивающее устройство
- таросшивающее устройство
- токоограничивающее устройство
- токосъёмное устройство
- тягодутьевое устройство
- управляющее устройство
- уплотняющее устройство
- уравнивающее устройство
- уравновешивающее устройство
- усилительное устройство
- успокоительное устройство
- фокусирующее устройство
- формирующее устройство
- фотосчитывающее устройство
- хладоподающее устройство
- центрирующее устройство
- читающее устройство
- шаговое устройство
- швартовное устройство
- швартовое устройство
- шлюзовое устройство
- шлюпочное устройство
- штабелирующее устройство
- шунтирующее устройство
- экипировочное устройство4) ( совокупность устройств) устаткува́ння, упоря́дження -
14 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
15 труд
м.1) ( работа) work; (производственный или принудительный тж.) labour; (тяжёлый, однообразный) toilу́мственный труд — intellectual / brain work
физи́ческий труд — manual labour
тво́рческий [созида́тельный] труд — creative [constructive] work
производи́тельный труд — productive work
жить свои́м трудо́м — live by one's own labour
производи́тельность труда́ — labour productivity
разделе́ние труда́ — division of labour
охра́на труда — labour safety
предме́т труда́ — object of one's labour / work
сре́дства труда́ — means of labour / work
2) эк. ( трудовые ресурсы и отношения) labourби́ржа труда́ ист. — labour exchange
ры́нок труда́ — labour market
Междунаро́дная организа́ция труда (сокр. МОТ) — International Labour Organization (сокр. ILO)
министе́рство труда и социа́льных вопро́сов (в России) — Ministry for Labour and Social Issues
министе́рство труда (в США) — Department of Labor
мини́стр труда́ (в России и неанглоязычных странах) — Minister of Labour; ( в США) Secretary of Labour
День труда́ (праздник, отмечаемый в ряде стран) — Labour Day
положи́ть на что-л мно́го труда́ — put a lot of work / effort / labour into smth
взять на себя́ труд, дать себе́ труд (+ инф.) — take the trouble (of ger, + to inf)
напра́сный труд — wasted / lost labour
не сто́ит труда́ — it is not worth the trouble, it is not worth troubling / bothering about
э́то ему́ сто́ило большо́го труда́ — it took him a lot of effort / trouble
сли́шком мно́го труда́ — (it is) too much trouble
с трудо́м — with difficulty, hardly
он с трудо́м её понима́ет — he understands her with difficulty, he has difficulty / trouble (in) understanding her, he hardly understands her
с трудо́м подня́ться — struggle up
с трудо́м подня́ться на́ ноги — struggle to one's feet
идти́ с трудо́м — struggle [drag oneself] along, go along with difficulty
без труда́ — without (any) difficulty, without any trouble, without effort, easily
без большо́го труда́ — without much trouble, with hardly any trouble
4) (сочинение, произведение) work; (научное тж.) paperтруды́ (нау́чного о́бщества) (заглавие периодического издания) — transactions [-n'zæk-], papers
••марты́шкин труд — см. мартышкин
отдыха́ть по́сле трудо́в пра́ведных — ≈ take a well-earned rest
без труда́ не вы́тащишь и ры́бку из пруда́ посл. — ≈ no pains, no gains
-
16 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
17 мост
bridge, axle авто, mobile gantry, ( печи) bridge wall* * *мост м.1. стр. bridgeнаводи́ть (вре́менный) мост — launch [put up, put on] a bridgeпостро́ить мост че́рез, напр. ре́ку — bridge [span], e. g., a riverсвё́ртывать (вре́менный) мост — delaunch a bridge2. авто axleавтодоро́жный мост — motor-road bridgeмост автомоби́ля, веду́щий — drive axleмост автомоби́ля, веду́щий двухскоростно́й мост — two-speed [double-reduction, dual ratio] (drive) axleмост автомоби́ля, веду́щий, с повыша́ющей переда́чей — overdrive axleмост автомоби́ля, веду́щий, с полуося́ми, разгру́женными на три че́тверти — three-quarter floating (drive) axleмост автомоби́ля, веду́щий, с разгру́женными полуося́ми — floating (drive) axleмост автомоби́ля, за́дний — back [rear] axleмост автомоби́ля, пере́дний — front axleмост автомоби́ля, промежу́точный — intermediate axleмост автомоби́ля, управля́емый — guiding [leading, steering] axleмост а́нкерного колеса́ час. — escape wheel bridgeмост а́нкерной ви́лки час. — pallet cockа́рочный мост — arch bridgeбала́нсовый мост час. — balance cockба́лочно-консо́льный мост — cantilever beam bridgeба́лочный мост — beam bridgeба́лочный мост с неразрезны́ми ба́лками — continuous bridgeба́лочный мост с разрезны́ми ба́лками — plate-girder bridgeвентиляцио́нный, капита́льный мост горн. — permanent air crossingвентиляцио́нный, участко́вый мост горн. — district air crossingвися́чий мост — suspension bridgeвися́чий, ка́бельный мост — cable suspension bridgeвися́чий, цепно́й мост — chain suspension bridgeвозду́шный мост горн. — air crossing, air bridgeвре́менный мост — temporary bridgeгородско́й мост — town [city] bridgeдвукры́лый мост — double-leaf bridgeдвухъя́русный мост — double-deck bridgeжелезнодоро́жный мост — railway bridgeжелезобето́нный мост — reinforced concrete bridgeжелезобето́нный, моноли́тный мост — cast-in-situ reinforced concrete bridgeжелезобето́нный, сбо́рный мост — prefabricated reinforced concrete bridgeизмери́тельный мост эл. — (electrical) bridgeбала́нс измери́тельного моста́ нару́шен — the bridge is off-balanceвы́звать разбала́нс измери́тельного моста́ — disturb [upset] the balance of a bridgeизмери́тельный мост нахо́дится в состоя́нии равнове́сия — the bridge is at balanceизмери́тельный мост сбаланси́рован — the bridge is at balanceприводи́ть измери́тельный мост в состоя́ние равнове́сия — balance a bridgeуравнове́шивать измери́тельный мост — balance a bridgeизмери́тельный, автомати́ческий мост — automatic [self-balancing] bridgeизмери́тельный, безреохо́рдный мост — fixed-resistance bridgeизмери́тельный мост Ви́на — Wien bridgeизмери́тельный, двойно́й мост — double [Kelvin] bridgeизмери́тельный, дека́дный мост — decade bridgeизмери́тельный, дифференциа́льный мост — differential bridgeизмери́тельный мост для измере́ния крутизны́ — transconductance bridgeизмери́тельный, ё́мкостный мост — capacitance bridgeизмери́тельный мост индукти́вностей — inductance bridgeизмери́тельный, квазиуравнове́шенный мост — semi-balanced bridgeизмери́тельный, магази́нный мост — box-type bridgeизмери́тельный мост магни́тной проница́емости — permeability bridgeизмери́тельный, магни́тный мост — magnetic bridgeизмери́тельный, магни́тный мост Ю́инга — Ewing permeability balanceизмери́тельный, многопле́чий мост — multiple-arm bridgeизмери́тельный, нелине́йный мост — non-linear bridgeизмери́тельный, неуравнове́шенный мост — unbalanced [deflection] bridgeизмери́тельный мост переме́нного то́ка — alternating current [a.c.] bridgeизмери́тельный мост по́лного сопротивле́ния — impedance bridgeизмери́тельный мост проводи́мостей — conductance bridgeизмери́тельный, проце́нтный мост — limit bridgeизмери́тельный, равнопле́чий мост — equal-arm bridgeизмери́тельный, резона́нсный мост — resonance bridgeизмери́тельный, реохо́рдный мост — slidewire bridgeизмери́тельный мост сопротивле́ний — resistance bridgeизмери́тельный мост со следя́щей систе́мой — servo-controlled bridgeизмери́тельный мост То́мсона — double bridgeизмери́тельный мост Уи́тстона — Wheatstone bridgeизмери́тельный, уравнове́шенный мост — balanced [null-type] bridgeизмери́тельный мост Ше́ринга — Schering bridgeмост из станда́ртных элеме́нтов — unit construction bridgeмост из тру́бчатых элеме́нтов — tubular bridgeка́менный мост — stone bridgeколошнико́вый мост ( доменной печи) — top trestleконсо́льный мост — cantilever bridgeкосо́й мост — skew [oblique] bridgeмалопролё́тный мост — snort-span bridgeмногопролё́тный мост — multiple-span bridgeнаплавно́й мост — floating [boat] bridgeмост напо́льной зава́лочной маши́ны — bottom truckмост на ра́мных опо́рах — trestle bridgeмост на сва́йных опо́рах — pile bridgeнеразводно́й мост — fixed bridgeоднокры́лый мост — single-leaf bridgeоднопролё́тный мост — single-span bridgeотва́льный мост — dumping [conveyer] bridgeотка́тный мост — traversing [rolling] bridgeперегру́зочный мост ( доменной печи) — transfer trestleпешехо́дный мост — pedestrian overpassповоро́тный мост — swing bridgeподъё́мно-отка́тный мост — rolling lift bridgeподъё́мный мост — vertical-lift bridgeпонто́нный мост — pontoon bridgeразводно́й мост — drawbridge, movable bridgeра́мный мост — frame [framed-truss] bridgeраскрыва́ющийся мост — bascule bridgeсва́йный мост — pile bridgeмост с ездо́й по́верху — deck [top-road] bridgeмост с ездо́й по́низу — bottom-road bridgeмост с ездо́й посереди́не — (half-)through bridgeски́повый мост — skip bridgeсовмещё́нный мост — combined bridgeсталежелезобето́нный мост — steel-reinforced concrete bridgeстанцио́нный пита́ющий мост свз. — battery supply [transmission] bridge, battery supply circuit, battery supply feedтерми́сторный мост — thermistor bridgeтра́нспортно-отва́льный мост горн. — transport and dumping [overburden] bridgeцельносварно́й мост — all-welded bridgeши́нный мост эл. — busbar bridgeщелево́й мост элк. — (slot) bridge hybrid, hybrid junctionщелево́й, свё́рнутый мост элк. — folded bridge hybrid* * * -
18 мост
1. м. стр. bridge2. м. авто axle
См. также в других словарях:
стрёмно — (Е) … Словарь употребления буквы Ё
стрёмно — СТРЁМНО, нареч. и в зн. сказ. Опасно, боязно, страшно. Чего то мне стрёмно домой идти. От стрём … Словарь русского арго
стрёмно — 1. [10/1] Непонятно, не одобренные по каким либо критериям вещи или действия. Мне стрёмно стоять рядом с бомжом, потому что он воняет. Народная речь 2. Стремно [12/4] страшно, опасно, стыдно Мне стремно туда идти сегодня, давай сходим завтра.… … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
стрёмно — см. стрёмный; нареч … Словарь многих выражений
стрёмный — ая, ое.; жарг. см. тж. стрёмно, стрёмность 1) Опасный, рискованный. С ая ситуация, обстановка. 2) Привлекающий внимание; шокирующий. Стрёмный анекдот. С ая одежда … Словарь многих выражений
децистрёмно — ДЕЦИСТРЁМНО, нареч. и в зн. сказ. Немного страшно, страшноватло. От «деци » (Ср.: децел ) + стрёмно … Словарь русского арго
стремный — СТРЁМНЫЙ ая, ое. Жарг. 1. Опасный, рискованный. С ая ситуация, обстановка. 2. Привлекающий внимание; шокирующий. С. анекдот. С ая одежда. ◁ Стрёмно, нареч. Стрёмность, и; ж … Энциклопедический словарь
Удивительные злоключения Флэпджека — логотип Жанр Мультфильм Приключения Комедия Фантастика Сюрреализм … Википедия
стремно — опасно, боязно, страшно, боязливо Словарь русских синонимов. стремно нареч, кол во синонимов: 18 • аляповато (8) • … Словарь синонимов
Найтать — (хип.), глаг., несоверш., Ночевать (проводить ночь). Син.: нюитить от англ. night ночь фр. nuit ночь Здесь найтать стрёмно! … Словарь криминального и полукриминального мира
гаррик — [4/4] героин. На гаррика стрёмно подсаживаться (Опасно становиться героинным наркоманом). Жаргон наркоманов … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга