-
1 στωϊκεύομαι
перен. быть стоиком -
2 κολλώ
κολλάω 1. μετ.1) клеить, склеивать; наклеивать, приклеивать; 2) паять, припаивать; сваривать (металл); 3) прицеплять; 4) перен. заражать (болезнью); μου κόλλησες και μένα γρίππη ты и меня заразил гриппом; 5) схватывать (болезнь), заражаться; αυτός κόλλησε γρίππη он схватил грипп; 6) приставать (к кому-л.), передаваться (кому-л. — о болезни); 7) приставать, надоедать, докучать; 8) перен. приписывать (кому-л. что-л.);κολλώ ρετσινιά — приклеивать ярлык;
2. αμετ.1) липнуть; приклеиваться; 2) припаиваться; привариваться; 3) застревать; зацеп литься; 4) перен. привязываться, приставать; της κόλλησε από κοντά (или από πίσω) он пристал, привязался к ней; 5) перен. привязываться, становиться неотвязным (о какой-л. мысли, чувстве); 6) садиться (о пыли); 7).подгорать (о пище); 8) присыхать; 9) прижиматься; 10) присасываться (тж. перен.);κολλ σαν βδέλλα — присосаться как пиявка;
11) худеть, тощать;§ δεν κολλας — а) ты невыносим;
б) твой усилия напрасны;δεν κολλάεν — этому никто не верит;
κολλώ κάποιον στον τοίχο — а) припереть кого-л. к стенке; — заставить кого-л. замолчать; — б) смешать кого-л. с грязью
-
3 συγκεντρώνω
[-ώ (ο)] μετ.1) сосредоточивать, концентрировать (тж. перен.); группировать; собирать, накапливать (тж. перен.); массировать (воен.);συγκεντρώνω δυνάμεις — сосредоточивать, накапливать силы; — собираться с силами;
συγκεντρώνω γραμματόσημα — собирать марки;
συγκεντρώνω τα απαιτούμενα στοιχεία — собирать необходимые данные;
συγκεντρώνω τίς σκέψεις (ιδέες) μου — сосредоточить свои мысли;
συγκεντρώνω την προσοχή (τίς προσπάθειες) μου — сосредоточить своё внимание (свои усилия);
συγκεντρώνω όλα τα προσόντα — обладать всеми достоинствами;
συγκεντρώνω την προσοχή ολωνών — привлекать всеобщее внимание;
2) собирать, созывать;συγκεντρώνω τούς μαθητές — собрать учеников;
3) централизовать, объединять;1) — сосредоточиваться, концентрироваться (тж. перен.); — группироваться, собираться, накапливаться (тж. перен.); — массироваться (воен.);συγκεντρώνομαι [-ούμαι]
2) перен. сосредоточиваться, собираться с мыслями;προσπάθησε να συγκεντρωθείς — постарайся сосредоточиться
-
4 φουσκώνω
1. μετ.1) надувать (баллон, пузырь и т. п.); 2) перен. раздувать; вздувать;φουσκώνω τό λογαριασμό — раздуть счёт;
φουσκώνω τίς τιμές — вздувать цены;
τα φουσκώνει πολύ — он слишком всё раздувает, преувеличивает;
3) вздувать, вызывать вздутие;4) перен. раздражать, сердить;§ φουσκώνω τα μυαλά — кружить голову;
της φούσκωσε την κοιλιά он её обрюхатил;2. αμετ. 1) раздуваться; разбухать, набухать; τό γάλα φούσκωσε молоко убежало; τό ζυμάρι φούσκωσε тесто подошло; 2) перен. разбухать; φούσκωσε το βιβλίο книга разбухла; 3) опухать; вздуваться; вспухать; пучить (живот); 4) перен. надуваться, важничать; 5) топорщиться; 6) задыхаться, запыхаться; 7) перен. сердиться, раздражаться -
5 ανάβω
(αόρ. άναψα) 1. μετ.1) разжигать (дрова); затапливать (плиту, печь);ανάβω τό τσιγάρο — закурить папиросу, сигарету;
2) зажигать (свет);ανάβω τη λάμπα — зажечь лампу;
ανάβω τό φως — зажигать (включать) свет;
3) перен. разжигать; возбуждать, воспламенять;4) перен. влепить (оплеуху и т. п.); του άναψα μιά στα μούτρα я ему влепил пощёчину; 2. αμετ. 1) разжигаться, разгораться, гореть; 2) перен. вспыхивать, разгораться, возгораться; 3) перен. перегреваться;τον Ιούλιο ανάβει η άσφαλτος — в июле асфальт накаляется;
ο πόλεμος άναψε вспыхнула война;ανάψανε τα αίματα μου кровь во мне закипела; 4) преть, гнить (чаще о зерновых или сырах) -
6 βρίσκω
(αόρ. (ε)βρήκα, υποτ. να βρω, παθ. αορ. (ε)βρέθηκα) ματ.1) прям., перен. находить, отыскивать; обнаруживать; обретать (книжн.);βρίσκ τό χαμένο — находить потерянное;
βρίσκω σωστή λύση — находить правильное решение;
βρίσκω δικαιολογία — находить оправдание;
βρίσκω υποστήριξη (παρηγοριά) σε κάτι — находить поддержку (утешение) в чём-л.;
βρίσκω την ησυχία μου — обретать покой:
δεν βρίσκω ησυχία — не находить себе места;
βρίσκω τίς βολές μου — найти своё призвание, обрести себя;
βρήκες την ώρα (или την περίσταση)! ирон. нашёл время!;βρίσκω πρόφαση — находить предлог;
δον βρίσκω λόγους να... — не находить слов, чтобы...;
βρίσκαφορμή να... — находить повод для...;
2) случайно встречать, обнаруживать (тж. перен.); заставать;καλά πού σε βρήκα хорошо, что ты мне встретился; 3) попасть (в цель и т. п.); угодить (об ударе и т. п.);βρίσκω τό σημάδι — попасть в цель;
τον βρήκε η σφαίρα στο μέτωπο пуля угодила ему в лоб;μας βρήκε μεγάλο κακό перен. нас постигло большое несчастье; 4) натыкаться; наталкиваться (тж. перен.);βρίσκ ρόζο — натыкаться на сук;
κάπου βρίσκει το καρφί και δεν πάει μέσα — гвоздь наткнулся на что-то и не идёт дальше;
τα βρίσκω σκούρα ( — или μπαστούνια) — столкнуться с трудностями; — попасть в затруднительное, скверное положение;
βρίσκω τό μπελά μου ( — или τό διά(β)ολό μου) — иметь неприятности с кем-л.;
έχω βρει το μπελά μου μαζύ του у меня с ним одни неприятности; мне с ним просто беда;5) находить, считать, полагать;πώς τον βρίσκεις αυτόν τον άνθρωπο; — что ты думаешь об этом человеке?;
βρίσκω όμορφο κάποιον — находить красивым кого-л.;
τον νόμιζα ειλικρινή και τον βρήκα ψεύτη я считал его искренним человеком, а он оказался лжецом;δεν το βρίσκω σωστό αυτό — я думаю, что это неправильно;
6) угадывать, отгадывать, догадываться; понимать;βρίσκω τό αίνιγμα — отгадать загадку;
δεν μπορώ να βρώ ποιός μού κλέβει τα βιβλία не могу помять, кто ворует у меня книги;7) получать в наследство, наследовать; 8) доставать, добывать; 9) находить, подыскивать, подбирать, покупать; του βρήκαν παλτό πού τού άρεσε ему подобрали пальто по его вкусу; § καλώς σας βρήκα рад вас видеть; очень приятно побывать у вас (ответное приветствие); βρήκε ο κόμπος το χτένι (или τό σουγιά με το λουρί) а) дело застопорилось; б) нашло коса на камень;τί βρίσκεις πού...; — зачем ты...?, какое удовольствие находишь ты в том, что...;
απ' το θεό να το βρεις бог тебе воздаст за твой поступки;άλλοτε τα βρίσκο(υ)με — рассчитаемся в другой раз;
1) — оказаться, очутиться, попасть; — быть, находиться;βρίσκο(υ)μαι
βρίσκο(υ)μαι σε κακά χάλια — оказываться, быть в тяжёлом, скверном положении;
βρίσκουμαι στην ανάγκη — быть в нужде, нуждаться;
2) находиться, помещаться, быть расположенным (о здании и т, п);3) находиться, обнаруживаться; 4) помогать, приходить на помощь; του βρέθηκε σε κάθε ανάγκη του он всегда приходил ему на помощь;- ψαυτό δεν βρίσκεται — это очень редко встречается;
это дефицитная вещь -
7 θερμαίνω
(αόρ. εθέρμανα, παθ. αόρ. (ε)θερμάθηκα и εθερμάνθην) μετ.1) греть, нагревать; разогревать, подогревать; согревать, пригревать (тж. перен.); 2) обогревать, отапливать; 3) перен. разгорячать, воодушевлять; оживлять;1) — греться, нагреваться;θερμαίνομαι
разогреваться, подогреваться; согреваться, пригреваться (тж. перен.);2) обогреваться, отапливаться; 3) быть в жару, в лихорадке;θερμαίνεται κάθε λίγο — у него частые приступы малярии;
4) перен. разгорячаться, воодушевляться; оживляться;ο ζήλος του εθερμάνθη его вновь охватило рвение -
8 πλημ(μ)υρίζω
1. μετ.1) прям., перен. заливать, затоплять;πλημ(μ)υρίζω με φως — заливать светом;
2) перен. наводнять;2. αμετ. 1) выходить из берегов; разливаться; 2) заливаться; затопляться (о местности и т. п.); επλημμύρισαν τα υπόγεια των σπιτιών вода залила подвалы домов; 3) перен. разливаться, распространяться; 4) перен. наводняться -
9 πλημ(μ)υρίζω
1. μετ.1) прям., перен. заливать, затоплять;πλημ(μ)υρίζω με φως — заливать светом;
2) перен. наводнять;2. αμετ. 1) выходить из берегов; разливаться; 2) заливаться; затопляться (о местности и т. п.); επλημμύρισαν τα υπόγεια των σπιτιών вода залила подвалы домов; 3) перен. разливаться, распространяться; 4) перен. наводняться -
10 σηκώνω
μκτ.1) поднимать; держать (груз и т. п.);σηκώνω (ο)λίγο — приподнимать;
σηκώνω τα χέρια ψηλά — поднимать руки вверх;
σηκώνω τον γιακά — поднимать воротник;
άγκυρα (πανιά) — поднимать якорь (паруса);σηκώνω τό ποτήρι — поднимать бокал;
σήκωνα μιαν ώρα το παιδί целый час держал ребёнка на руках;σηκώνω σκόνη — поднимать пыль;
2) строить, воздвигать, возводить;σήκωσε ένα τοίχο τρία μέτρα он построил стену высотой в три метра; 3) надстраивать; 4) подбирать (платье); засучивать (рукава); 5) перен. поднимать, вызывать, производить (шум и т. п.); 6) перен. поднимать, будить; 7) поднимать, повышать;τη φωνή — повышать голос;8) перен. поднимать против (кого-л.);9) перен. выносить, выдерживать, терпеть;σηκώνω αστεία — сносить шутки, насмешки;
10) брать (деньги, ссуду из банка);одалживать (деньги); занимать;§ σηκώνω χέρι σε κάποιον — поднимать на кого-л. руку; — замахиваться на кого-л.;
σηκώνω κεφάλι — поднимать голову; — осмелеть; — выступать против;
σηκώνω τό ανάστημα μου — подниматься во весь рост, распрямляться;
σηκώνω στο
πόδι — поднимать на ноги;σηκώνω τα όπλα εναντίον κάποιου — поднимать оружие против кого-л.;
σηκώνω τα μυαλά κάποιου — сводить кого-л. с ума;
σηκώνω τό στρώμα — убирать постель;
σηκώνω τό τραπέζι — убирать со стола;
σηκώνω τούς ώμους μου — пожимать плечами;
δε σηκώνει κεφάλι από το βιβλίο — он головы от книги не поднимает, он усердно занимается;
δεν με σηκώνει το κλίμα εδώ — здешний климат мне не подходит;
όσα σηκώνει ο νούς — сколько можно вообразить себе;
ο σιναπισμός σήκωσε горчичник вызвал ожог;στις πέντε ακριβώς θα σηκώσουν το νεκρό вынос тела ровно в пять;τό κρασί σηκώνει νερό — вино можно разбавить водой;
σηκώνει ακόμα αλεύρι — можно добавить ещё муки;
δεν θα σηκώσω ούτε το μικρό μου δαχτυλάκι я даже пальцем не пошевелю;1) — подниматься, вставать;σηκώνομαι
2) подниматься (после болезни), поправляться, выздоравливать;3) подниматься, возникать (о ветре, буре, шуме); § αυτός είναι σήκω-σήκω, κάτσε-κάτσε он готов выполнить любой приказ -
11 σκορπίζω
1. μετ.1) разбрасывать; рассыпать; разметать; рассеивать (тж. перен. —по свету и т. п.); 2) излучать, испускать (свет и т. п.); разливать (западе); 3) издавать (звук); 4) перен. рассеивать, разгонять (публику и т. п.);σκορπίζω τα σύννεφα — разгонять тучи;
5) перен. распылять (силы и т. п.4);6) растрачивать, проматывать (деньги); 7) перен. сеять (страх и т. п.); нести с собой (добро и т. п.);σκορπίζω γύρω τη χαρά — нести окружающим радость;
σκορπίζω τον τρόμο — сеять ужас, терроризировать;
2. αμετ.1) рассеиваться, расходиться, разбегаться, разбредаться;σκορπίζω δεξιά και αριστερά — разбредаться в разные стороны;
2) рассасываться (о публике и т. п.);3) распыляться (о силах и т. п.) -
12 τραβώ
τραβάω (αόρ. (ε)τράβηξα, παθ. αόρ. τραβήχτηκα) 1. μετ.1) тянуть, тащить;τό σχοινί — тянуть верёвку;μη με τραβας — не тяни меня;
τραβώ από το μανίκι — тянуть за рукав;
κανείς δεν τον τραβάει με το ζόρι — его никто силой не тянет;
2) дёргать, теребить; трепать, драть;τραβώ (από) τα μαλλιά (τό αυτί) — драть (трепать, таскать) за волосы (за уши);
3) щипать (траву и т. п.);4) вытягивать, вытаскивать;τραβώ τη βάρκα στην αμμουδιά — вытаскивать лодку на берег;
5) натягивать;τραβώ το σκοινί натягивать верёвку; 6) притягивать; 7) вытаскивать, вынимать; выхватывать (из ножен, кобуры); 8) черпать, выкачивать (воду, вино);τραβ νερό απ' το πηγάδι — доставать воду из колодца;
9) наносить (удар, оскорбление);του τράβηξα ένα μπάτσο я дал ему пощёчину; του τράβηξε μιά πιστολιά он выстрелил в него из пистолета; του τράβηξα ένα βρισίδι я его оскорбил; 10) перен. тянуть, затягивать;μιαν υπόθεση — затягивать дело;11) втягивать (внутрь);τραβ μιά ρουφηξιά — затягиваться (папиросой и т. п.);
12) затягивать (о болоте);13) требовать (дополнения к чему-л.);η σαρδέλλα τραβάει κρασί κ — сардинам идёт вино, сардины требуют вина;
14) перен. влечь, тянуть; привлекать;τον τραβάει η επιστήμη — его влечёт к науке;
με τραβάει
στην πατρίδα меня тянет на родину;δεν με τραβάει η συντροφιά τους — меня не привлекает их компания;
15) перен. брать, забирать;τραβώ λεφτά από... — брать деньги (из банка, с книжки и т. п.);
τραβώ τό παιδί απ' το σχολειό — забирать ребёнка из школы;
16) впитывать (воду, чернила и т. п.);17) терпеть, выносить, испытывать; τράβηξα πολλά (βάσανα) я много перенёс; 18) идти (с определённой скоростью); покрывать (расстояние);τό βαπόρι τραβάει δέκα μίλλια την ώρα — пароход делает десять миль в час;
19) покупать, потреблять;καπνό, σταφίδα, κρασί, τα τραβάει το εξωτερικό — табак, изюм, вино идут за границу;
20) эк выдавать (вексель);21) полигр, печатать; 22) карт, брать, тянуть (карту);§ τραβώ γραμμή — проводить линию;
τραβώ κουπί — грести;
τραβάω τα μαλλιά μου — рвать на себе волосы;
τραβώ κορδέλλα — тянуть резину;
τραβώ κλήρο — тянуть жребий;
τραβώ χέρι — отказываться, отходить (от какого-л. дела), бросать (какое-л. дело);
τραβάω το διάβολο μου (με κάποιον) — измучиться (с кем-л.);
τραβά η καρδιά μου... — сердце просит...; — мне очень хочется...;
τον τραβά από τη μύτη — она водит его за нос;
ο μήνας τραβάει τριανταμία — в этом месяце тридцать один день;
τα ίδια τράβηξε και με τον άλλο то же самое произошло и с другим;τό ντουφέκι μου τραβάει πενήντα μέτρα — моё ружьё бьёт на пятьдесят метров;
2. αμετ.1) идти, направляться;πού τραβας; — куда ты направился?;
τράβα ίσια иди прямо;τράβα πάρα πέρα посторонись; 2) тянуть, обладать тягой (о печи и т. п.);αυτό το τζάκι δέντραβάει — в этой печи плохая тяга;
3) тянуться, длиться; затягиваться;η αρρώστεια μου τράβηξε δυό μήνες болезнь моя длилась два месяца;τραβάει σε μάκρος αύτη η δουλειά — работа затягивается;
4) затягиваться (папиросой и т. п.);§ τράβα εμπρός! а) проходи!; б) вперёд!, не трусь!; τράβα στη δουλειά σου занимайся своим делом, не лезь в чужие дела;1) — уходить, удаляться; — отходить;τραβιέμαι, τραβιοδμαι, τραβιώμαι
τραβιέμαι από την πολιτική — отойти от политики;
2) быть сносным, терпимым;δεν τραβιέται αυτός ο καημός — это невыносимое горе;
3) иметь спрос (о товаре);4) сторониться; τραβήξου! посторонись! -
13 υψώνω
[-ώ (ο)] μετ.1) прям., перен. поднять;υψώνω τη σημαία της επανάστασης — поднимать знамя революции;
υψώνω τούς ώμους — пожимать плечами;
2) возводить, строить;υψώνω τοίχο — возводить стену;
3) перен. поднимать, повышать, увеличивать;4), повышать (голос);υψώνω την φωνή — повышать голос;
υψώνω φωνή — поднимать голос протеста, протестовать;
υψώνω τίς τιμές — взвинчивать цены;
5) воспевать, возвеличивать, превозносить;6) мат. возводить;§ υψώνω τα χέρια — а) поднимать руки, сдаваться; — б) перен. оказываться в безвыходном положении;
υψώνω τό ανάστημα μου — а) вставать во весь рост; — б) перен. поднимать голову; — в) зазнаваться;
1) — подниматься, повышаться; — увеличиваться;υψώνομαι [-οβμαι]
υψώνονται οι τιμές — цены растут;
2) возвышаться, выситься;§ οποίος πολύ υψώνεται, γρήγορα ταπεινώνεται — погов, чем выше летаешь, тем больнее падать
-
14 φέρω
(αόρ. έφερα и έφερον, παθ. αόρ. (ε)φέρθηκα и εφέρθην) μετ.1) носить (одежду, украшения и т. п.);φέρ (την) στολή (τού) αξιωματικού1 — носить офицерскую форму;
φέρω όπλα — носить оружие;
2) перен. носить (имя и т. п.);φέρει το όνομα τού πάππου του — он носит имя своего деда;
φέρω επιγραφή — иметь надпись;
3) приносить; привозить;ποιός έφερε το γράμμα; кто принёс письмо?;να μού φέρεις την βαλίτσα — привези мой чемодан;
4) ввозить, импортировать;5) вести, приводить; направлять;πού φέρει αυτός ο δρόμος; — куда ведёт эта дорога?;
πού μας έφερες; куда ты нас привёл?;6) перен. приводить (в какое-л. состояние), доводить (до чего-л.);φέρ σε απόγνωση — доводить до отчаяния;
φέρω εις πέρας — доводить до конца, завершать;
7) приносить, давать (плоды — тж. перен.);φέρ αποτέλεσμα (κέρδος) — дать результат (выгоду);
8) вызывать, причинять;φέρω αηδία — вызывать отвращение;
φέρω πλήξη — вызывать скуку;
φέρω βλάβη — приносить вред;
φέρω πόνους — причинять боль;
φέρω όρεξη — возбуждать аппетит;
9) перен. приводить (пример и т. п.);φέρω αντίρρηση — приводить, выска- зывать возражения;
10) предлагать, представлять (на рассмотрение); вносить (предложение);§ φέρω (την) ευθύνη γιά... — нести ответственность за...;
(τό) φέρω βαρέως — тяжело переживать (что-л.); — быть глубоко задетым, обиженным;
τα φέρω δύσκολα — быть в нужде, в затруднении;
στη μνήμη μου — вызывать в памяти;σύρ' τα φέρ' τα хождение туда-сюда, взад-вперёд;βγω και φέρω — водить за нос;
την φέρω με τρόπο — начинать издалека;
φέρ' είπείν например;φέρε να ιδούμε — давай посмотрим;
ανθρώπων έκαστος δύο πήρας φέρει, την μεν εμπροσθεν, την δε όπισθεν — погов, чужие недостатки видней;
≈ в чужом глазу соринку замечаем, а у себя не видим и бревно;1) — вести себя; — держать себя; — поступать, обходиться (с кем-л.);φέρομαι
τρόπος τού φέρεσθαι — манера обращения, поведения;
μαθαίνω να φέρομαι — научиться вести себя;
φέρομαι πολύ άσχημα σε κάποιον — поступить скверно по отношению к кому-л., скверно обойтись с кем-л.;
2) идти, двигаться, направляться;πού φερόμαστε; куда мы идём?; 3) απρόσ. говорят, считают, что... -
15 εγειρω
(pf. ἐγήγερκα; pass.: fut. ἐγερθήσομαι, aor. ἐγέρθην, pf. ἐγήγερμαι, ppf. ἐγηγέρμην)1) будить, пробуждать(τινὰ ἐξ ὕπνου Hom.; τινά Aesch.; ὑπνώδεα εὐνᾶς Eur.; ἀπὸ и ἐξ ὕπνου ἐγερθῆναι NT.)
; med. пробуждаться, просыпаться, вставать(ἐξ ὕπνου Hom.)
κἂν ἔγρῃ μεσημβρινός Arph. — даже если ты проснешься не раньше полудня2) воскрешать(τοὺς νεκρούς, ἀπὸ τῶν и ἐκ νεκρῶν NT.)
; перен. восстанавливать, отстраивать(ναόν NT.)
3) побуждать, подгонять, тж. поощрять(τινὰ ἐπὴ ἔργον Hes.; τὸν ἀκόλαστον ἐπὴ τέν ἡδονήν Plut.)
4) разжигать раздувать(λαμπάδας Arph.; φλόγα Xen.)
; перен. разжигать, возбуждать(μάχην Hes.; πόλεμον Thuc.; ἐπιθυμίας, ὠδῖνας Plat.; Κύπριν Anth.)
ἐγειρομένου χειμῶνος Her. — в случае, если разразится буря;ἐγηγερμένοι ἦσαν Thuc. — они воспрянули духом5) заставлять звучатьἐ. λύραν Pind. — играть на лире;
ἐ. θρῆνον Soph. — поднимать жалобный вопль;ἐ. τὸν μῦθον Plat. — начинать рассказ6) воздвигать, строить(ἐγεῖραι νεών Luc.; πόλιν Anth.)
7) (pf. в знач. praes. ἐγρήγορα, ppf. в знач. impf. ἐγρηγόρειν и ἠγρηγόρειν) проснуться, встатьἐγρήγορθε ἕκαστος Hom. — пусть никто из вас не спит;
τὸ ἐγρηγορέναι Arst. — бодрствование;перен. — быть настороже, быть бдительным (φρονεῖν καὴ ἐγρηγορέναι Xen.) -
16 εμπλεκω
1) сплетать(τὸν στέφανον εὐόδμοισι σελίνοις Theocr.)
εἰς τέν φιλίαν τινός ἐ. Polyb. — завязать дружбу с кем-л.;перен. — сочинять, выдумывать (αἰνίγματα Aesch.);pass. — сплетаться, перен. находиться в связи (γυναικί Polyb.)2) вплетать, вставлять(τι Plat. и τι εἴς τι Arst.)
3) впутывать, запутыватьχεῖρα ἐμπλέξας τινός Eur. — ухватившись за чью-л. руку4) pass. запутываться(εἰς δίκτυον ἄτης Aesch.; πλεκταῖς ἐώραις Soph.; ἡνίαισιν Eur.; ἐν πυκνοῖς δεσμοῖσιν Arph.; перен.: ἐν τοσούτοις κακοῖς Isocr.; ἐν βιαίοις πόνοις Plat.)
ἐμπλέκεσθαι ἵπποις Plut. — цепляться за (ноги) лошадей;ἐμπλεκόμενοι εἰς τὰ κατὰ τέν Σικελίαν Polyb. — впутавшись в сицилийские дела -
17 ζυγον
τό (эп. gen. ζυγόφιν)1) распорка, перекладина, перемычкаἐπὴ δ΄ ἀργύρεον ζ. ἦεν Hom. — в верхней же части (форминги) была серебряная кобылка
2) поперечная балка, соединительный брус ( соединяющий оба борта корабля)ἐπεὰν ναυπηγήσωνται, ζυγὰ ἐπιπολῆς τείνουσι αὐτῶν Her. — сколотив плот, (египтяне) кладут поверх соединительные брусья
3) коромысло (весов), рычаг(ταλάντου Aesch.)
4) тж. pl. весыἐν πλάστιγγι ζυγοῦ κεῖσθαι Plat. — лежать на чашке весов;
τὰ ἰσάζοντα ζυγά Arst. — весы в равновесии5) ярмо(ἵππειον Hom.; ζυγὰ ἐπιθεῖναί τινι Xen.)
ὑπὸ ζυγὸν ἄγειν Hom. — подводить под ярмо6) перен. иго, бремя, гнет(δούλιον Her.; ζ. ἀνάγκης Eur.)
ὑπὸ ζυγῷ λόφον ἔχειν Soph. — иметь шею под ярмом, т.е. терпеть гнет7) мор. поперечная (корабельная) скамья(ζυγὰ ἐνὴ νηυσί Hom.)
εἰρεσίας ζυγὸν ἕζεσθαι Soph. — занять скамьи гребцов, т.е. налечь на весла8) досл. средняя скамья ( из трёх в триере), перен. командное местоἐπὴ ζυγῷ δορός Aesch. — у кормила корабля
9) воен. линия, ряд, строй, шеренга(ἐν τῷ πρώτῳ ζυγῷ Thuc.)
κατὰ ζ. Polyb. — строй против строя10) перен. ряд, ранг, общественное положение11) мор. шест или конец, нок(καρχασίου Pind.)
12) ( в обуви) ременная перемычка, ремешок(τὸ ζ. πιέζει τὸν δάκτυλον τοῦ ποδός Arph.)
13) пара Eur.κατὰ ζυγά Arst., Theocr. — парами, попарно
-
18 νεφος
-
19 παραχωρεω
1) давать место, потесниться Plat., Arph.2) уступать3) перен. уступать, соглашатьсяἐγὼ παραχωρῶ Plat. — я не возражаю
4) перен. уступать, отдавать(Φιλίππῳ Ἀμφιπόλεως Dem.)
π. τινι τῶν ἑαυτοῦ Dem. — поступаться чем-л. в пользу кого-л.;π. τινι τῆς πολιτείας Aeschin. — предоставлять кому-л. государственные дела5) перен. уступать, подчиняться(τῷ νόμῳ Plat.)
6) разрешать, позволять(τινι ποιεῖν τι Plat.)
7) покидать, оставлять(τῆς τάξεως Dem.)
-
20 πους
ποδός ὅ (acc. у Aesop. ποῦν; gen. dual. ποδοῖν - эп. ποδοῖϊν; dat. pl. ποσί - эп. ποσσί и πόδεσσι)1) нога, тж. ступняπόδα τιθέναι Arph. — шагать, идти;
ἐς πόδας ἐκ κεφαλῆς, ἐκ κεφαλῆς ἐς πόδας ἄκρους Hom., ἀπὸ τᾶς κεφαλᾶς ποτὴ τὼ πόδε Theocr., ἐκ τῶν ποδῶν ἐς τέν κεφαλήν Arph. и ἐς κορυφέν ἐκ ποδός Anth. — с головы до ног, перен. с начала до конца;πόδεσσι νικᾶν Hom. и ποσσὴ, κρατεῖν Pind. — выйти победителем из состязания в беге;ὡς ποδῶν εἶχον τάχιστα Her., ὡς ἔχει ποδῶν Plat. и ὅπως ποδῶν Aesch., тж. ἀμφοῖν ποδοῖν Arph. — со всех ног, во всю прыть;μολὼν ποδί Eur. — прийдя;οἱ ἀφ΄ ἡσύχου ποδός Eur. — ведущие спокойную жизнь;τὰ πρὸ τῶν ποδῶν Xen., πρὸ ποδῶν Plat., τὰ πρὸς ποσίν Soph. и τὰ πρὸ τοῖν ποδοῖν Luc. — непосредственно данное;ὅ ἐν ποσί Her. — первый встречный;τὰ ἐν ποσί и τὰ παρὰ πόδα(ς) Soph., Plat., Luc. — обыденные (вещи) или настоящее, непосредственно наличное;παρὰ πόδα Plat. — внезапно, сразу;παρὰ πόδας Polyb. — тотчас же, тут же или в тот же момент;πὰρ ποδί Pind. — тотчас же;τῇ κατὰ πόδας ἡμέρᾳ Polyb. — на следующий день;ἐκ ποδῶν ( чаще ἐκποδὼν) εἶναι Her. — быть вдали;ἐπὴ πόδα ἀνάγειν или ἀναχωρεῖν Xen. — отступать лицом к противнику;ὑπὲρ τὸν πόδα εἶναι Luc. — быть не по ноге, перен. быть чрезмерным;περὴ πόδα Luc. — по ноге, впору, перен. подстать;καὴ χειρὴ καὴ ποδί Aeschin. — и рукой, и ногой, т.е. всеми средствами2) лапа, когтиἐν πόδεσσιν πέλειαν ἔχων Hom. — (ястреб), держащий в когтях голубя
3) щупальце (полипа) Hes.4) подножие, подошва(Ἴδης Hom.)
5) ножка, подставка(οἱ πόδες τῶν κλινῶν Xen.)
6) конец, край(ἀσκοῦ Eur., Plut.)
7) парусный канат, шкот Hom.χαλᾶν πόδα Eur. и ἐνδοῦναι τοῦ ποδός Luc. — ослабить канат
8) предполож. кормило, руль(νηός Hom.)
10) стих. стопа Arph. etc.
См. также в других словарях:
Перен (округ) — Перен англ. Peren Страна Индия Статус округ Входит в штат Нагаленд … Википедия
перенёсший(ся) — перенёсший(ся) … Русское словесное ударение
перен. — перен. (abbreviation) переносное значение Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Перен — хребет см. Пирин Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
перенёсший — перенёсший … Русский орфографический словарь
перенёсшийся — перенёсшийся … Русский орфографический словарь
перенёс(ся) — [перенести(сь)] … Словарь употребления буквы Ё
перенёсший(ся) — перенёсший(ся) … Словарь употребления буквы Ё
перенівечений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перенівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
перенівечитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови