Перевод: со всех языков на русский

с русского на все языки

сором

  • 1 сором

    сором
    диал. уст. благонравие, скромность, скромное поведение

    Изишак соромым ыште, колышт! Ӱпымарий. Веди себя скромно (букв. делай благонравие), слушайся!

    – Кай, мемнан Элвактын ялтак соромжо каяш тӱҥале. Э. Чапай. – Ну, у нашего Элвакте совсем уж начала пропадать скромность.

    Смотри также:

    савыр

    Марийско-русский словарь > сором

  • 2 сором

    м. уст., прост.
    см. срам

    БИРС > сором

  • 3 сором

    I (род. -у, -а)
    стыд; ( позор) срам, срамота́, посрамле́ние, зазо́р; ( замешательство) смуще́ние; ( чувство стеснительности) нело́вкость, стесне́ние
    II (род. -у, -а)
    ( нагота) стыд, срам
    III предик.
    сты́дно, со́вестно; зазо́рно

    без со́рому ка́зка — ( как вводное словосочетание) стыдно сказать; ( неточно) не стесня́ясь, отбро́сив стыд

    Українсько-російський словник > сором

  • 4 сором

    диал. уст. благонравие, скромность, скромное поведение. Изишак соромым ыште, колышт! Ӱпымарий. Веди себя скромно (букв. делай благонравие), слушайся! – Кай, мемнан Элвактын ялтак соромжо каяш тӱҥале. Э. Чапай. – Ну, у нашего Элвакте совсем уж начала пропадать скромность. См. савыр.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > сором

  • 5 соромітницький

    = соромі́цький
    сты́дный; ( неприличный) скабрёзный, поха́бный, срамно́й; ( позорный) посты́дный, зазо́рный

    Українсько-російський словник > соромітницький

  • 6 сороміцький

    Українсько-російський словник > сороміцький

  • 7 соромітний

    сты́дный; ( неприличный) скабрёзный, поха́бный, срамно́й; ( позорный) посты́дный, зазо́рный

    Українсько-російський словник > соромітний

  • 8 соромітник

    срамни́к, поха́бник

    Українсько-російський словник > соромітник

  • 9 соромітництво

    поха́бство, поха́бщина

    Українсько-російський словник > соромітництво

  • 10 соромітниця

    срамни́ца, поха́бница

    Українсько-російський словник > соромітниця

  • 11 сором'язливий

    стыдли́вый, стесни́тельный, засте́нчивый, конфу́зливый; (нелюдимый ребёнок, человек) дичо́к (сущ.)

    Українсько-російський словник > сором'язливий

  • 12 сором'язливість

    стыдли́вость, стесни́тельность, засте́нчивость, конфу́зливость

    Українсько-російський словник > сором'язливість

  • 13 сором'язливо

    нар.
    стыдли́во, стесни́тельно, засте́нчиво, конфу́зливо, конфу́зно

    Українсько-російський словник > сором'язливо

  • 14 сором'язний

    стыдли́вый, стесни́тельный, засте́нчивый, конфу́зливый; (нелюдимый ребёнок, человек) дичо́к (сущ.)

    Українсько-російський словник > сором'язний

  • 15 сором'язність

    стыдли́вость, стесни́тельность, засте́нчивость, конфу́зливость

    Українсько-російський словник > сором'язність

  • 16 сором'язно

    нар.
    стыдли́во, стесни́тельно, засте́нчиво, конфу́зливо, конфу́зно

    Українсько-російський словник > сором'язно

  • 17 ёгӧсь

    1) покрытый сором, мусором, замусоренный, засорённый;

    ёгӧсь джодж — пол, покрытый сором, замусоренный пол

    2) засорённый, заросший сорняками;

    ёгӧсь му — поле, заросшее сорняками

    Коми-русский словарь > ёгӧсь

  • 18 лöпья-ёгья

    с древесным сором (наносником, дрязгом); \лöпья-ёгья ва вода с древесным сором

    Коми-пермяцко-русский словарь > лöпья-ёгья

  • 19 куштыраҥаш

    -ам возвр.,
    1. 2 л. не употр.
    1. засоряться, засориться; стать засоренным, загрязняться (загрязниться) сором. Урем куштыраҥын улица засорилась; олык куштыраҥын луга засорились.
    2. перен. засоряться, засориться; заполняться (заполниться) чем-л. ненужным, лишним, вредным и т. п. Йылме куштыраҥеш засоряется язык; шонымаш кӱлеш-оккӱл дене куштыраҥын мысли заполнились всякой всячиной. Ср. шӱкаҥаш.
    // Куштыраҥ(ын) пыташ
    1. засориться, загрязниться сором. Я вакш пӧрт лавыран, я кудывече куштыраҥпытен. В. Юксерн. То мельничная изба грязная, то засорится двор. 2) перен. заполниться чем-л. ненужным, лишним, вредным и т. п. Йылме куштыраҥпытен язык засорился.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > куштыраҥаш

  • 20 шӱк

    Г. сӱ к
    1. сор, мусор; сухие отбросы. Шӱ кым ышташ сорить, мусорить.
    □ Еҥшинчаште шӱ кымат ужеш, шкеныштыже пырнямат ок уж. Калыкмут. В чужом глазу даже соринку видит, а в своём и бревна не заметит. (Ош ончылсакышан кугыза) перрон ӱмбач кагаз лапчыкым, папирос пурылтышым, моло шӱ кым кӱ ртньӧ сӱ згыш погыстара. А. Эрыкан. Старик в белом переднике собирает в железный совок с перрона кусочки бумаги, окурки и другой мусор. Ср. куныж, куштыра, шӱ кшак.
    2. стружка, опилка. Кӱ ртньӧ шӱ к железные стружки.
    □ Пужар йымач тасма гай вичкыж, вошт койшо, пӱ нчӧ киш дене ӱпшалтше пужар шӱ к кудырген лектеш. А. Эрыкан. Из-под рубанка завитками выходят тонкие, как лента, прозрачные, пахнущие сосновой смолой стружки.
    3. сорняк; растения, засоряющие культурные посевы. Теве кок-сагызым гына шӱ к пызырен. А. Юзыкайн. Только вот сорняк одолел кок-сагыз. (Олю) пакчасе йыраҥлаште шӱ кым кӱ рын коштеш. Й. Ялмарий. Олю на грядках огорода полет сорняк. Ср. шӱ кшудо.
    4. в поз. опр. сорный, мусорный; сора, мусора; связанный с сором, мусором; предназначенный для сора, мусора. Шӱ к ведра мусорное ведро; шӱ к яшлык мусорный ящик; шӱ к вынем мусорная яма.
    □ Урем яндар, ик шӱ к пырчымат от уж. А. Березин. Улица чистая, не увидишь ни соринки (букв. частички сора).
    5. в поз. опр. сорный; засоряющий, заглушающий культурные посевы. Шӱ к кушкыл сорное растение.
    ◊ Шӱ к пырчым (сомылым) нӧ лталаш (тарваташ, савыралаш) огыл даже соринки не поднять (не двинуть, не перевернуть); ничего не делать (не сделать). – Колхоз пашашке ни коштат, ни уке, сурт-печыште шӱ к сомылым от тарвате. А. Березин. – На колхозную работу то ходишь, то нет, в хозяйстве соринку не поднимешь. Шӱ кыш лекташ становиться (стать) лишним, ненужным (букв. стать сором, мусором). (Ачинын куваже:) Туге, туге! Ынде ом йӧ рӧ улмаш, ынде шӱ кыш лектым, ой, юмыжат! Я. Ялкайн. (Жена Ачина:) Так, так! Оказывается, теперь я не гожусь, теперь стала ненужной, о, боже!

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > шӱк

См. также в других словарях:

  • СОРОМ — муж. сором, южн., зап., пермяц., вят. срам, стыд, позор, поругание, безчестие, срамота, соромота, поношение, студ; укор совести или людей, за нарушение приличия, обычая, или за подлый поступок. За дочку, да сором пал на мою седую голову! Ему… …   Толковый словарь Даля

  • сором — бесславие, срам, срамота, стыдоба, зазор, позор, стыд, бесчестье Словарь русских синонимов. сором см. позор Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • СОРОМ — СОРОМ, сорома, мн. нет, муж. (обл.). Срам. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • сором — со/рому, розм. сорома/, ч. 1) Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. || Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. || Почуття ніяковості, сором язливості. ••… …   Український тлумачний словник

  • сором'язливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • сором'язливість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • сором'язливіший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

  • сором'язливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • сором'язний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • сором'язність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • сором'язніший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»