сися

colloq. téton

child.sp. cioccia

ж. прост.; = сиська

 SSSL, Sisä-Suomen sotilaslääni

наесться

1) (стр. з.) над'їдатися, бути над'їданим, над'їд(ж)еним, понад'їданим и т. п.; срв. Наедать;

2) наїдатися, наїстися, (о мног.) понаїдатися. [Кислиці злодій крав: наївся, вдовольнився (Боров.). Усі понаїдались і повивертались (Рудч.)]. -сться досыта - наїстися досита (досхочу, до-не(с)хочу), заїстися, заживитися; срв. Насыщаться 2. [«Захаркові вечері не давайте: його вже панич нагодували». - «Та я-ж тим шматочком не заївся», сперечався Захар (Крим.). Зажививсь, як собака мухою (Номис)]. -ться до отвалу - наїдатися, наїстися до-не(с)хочу (до-незмогу, до-невпоїду, до-відброду), заїстися чим, напаковуватися, напакуватися, (о мног.) понапаковуватися чого и чим. [Спасибі за цукерики! сьогодні я заїмся ними (Звин.). Добре, що хоч городина вродила, - напакуєшся бараболі, заб'єш голод (Брацлавщ.)]. Этим нельзя -сться - цим не наїсися; з цього наїдку, як з хрі[о ]ну.

* * *

несов.; сов. - на`есться

дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.

* * *

несов.; сов. - дать

и Заправливаться заправиться

1) (запасаться) запасатися, запастися, (о деньгах) розживатися, розжитися (на гроші), спромагатися, спромогтися (на гроші), збиватися, збитися (на гроші); (поправить своё житьё) розжитися, підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталку (М. Вовч.)]. -вился хлебушком - запасся хлібцем. - вился деньгой и избёнку поставил - розжився (спромігся, збився) на гроші та й хатинку поставив;

2) (снаряжаться в путь) збиратися, зібратися, лаштуватися, злаштуватися, лагодитися, з [на]лагодитися (в дорогу); см. Снаряжаться;

3) (наесться или напиться до- сыта) наїстися, напитися до-схочу, до-не(с)хочу;

4) заправлятися, заправитися, управлятися, управитися, засуватися, засунутися; бути заправленим, управленим, засунутим;

5) (о еде, напитках) заправлятися, засмачуватися, затиратися, заминатися, засмажуватися, запряжуватися, забілюватися, бути заправленим, затертим и т. д.

* * *

несов.; сов. - запр`авиться

1) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся

2) ( подкреплять силы пищей) заправля́тися, запра́витися; сов. наї́стися (-ї́мся, -ї́сися) і напи́тися (-п'ю́ся, -п'є́шся) досхочу́, попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся

3) страд. (несов.) заправля́тися; заправля́тися; засма́чуватися, -чується; зато́вкуватися, -кується; засма́жуватися, -жується; закри́шуватися, -шується

нализаться

1) (вволю) нализуватися, нализатися, (насм.) нализькатися, (о мног.) понализуватися. [Чим не наїсися, тим не налижешся (Номис)];

2) (напиваться) нализуватися, нализатися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, набиратитися, набратися, надудлюватися, надудлитися, наджудитися, налигатися, (налить бельма) залити сліпи. [Ведуть раба божого нарізаного так, що ледве тямить себе (Квітка). Надудлившись пива, задумали танцювати (Н.-Лев.). Налигавшись рому та портеру (Н.- Лев.)].

* * *

несов.; сов. - нализ`аться

1) (сов.: вдоволь полизать) нализа́тися, -лижуся, -лижешся

2) ( напиваться) нали́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нализа́тися, насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчуся, -смокчешся, сов. наду́длитися, налига́тися, нажлу́ктитися, мног. понали́гуватися, -гуємося, -гуєтеся

несов.; сов. - напит`аться

1) (сов.: наесться) наї́стися, -ї́мся, -ї́сися и мног. понаїда́тися, сов. нагодува́тися, -ду́юся, -ду́єшся

2) ( чем - пропитываться) наси́чуватися, -чуюся, -чуєшся, насити́тися, -сичу́ся, -сити́шся (чим); (проникаться чем-л. набираться чего-л.) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся (чого)

насытить

1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];

2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;

3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -

1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;

2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;

3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];

2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];

3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];

4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.

* * *

несов.; сов. - нас`ытить

1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш

2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

несов.; сов. - нас`ытиться

1) наїда́тися, наїстися, -їмся, -їсися и мног. понаїда́тися, наси́щатися, наси́титися, -сичуся, -ситишся

2) хим., перен. наси́чуватися, -чуюся, -чуєшся, насити́тися, -сичуся, -ситишея

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

1) см. Обжорство;

2) самий смак, розкіш. Пирог (борщ и т. п.) просто об'ядение - пиріг (борщ і т. и.) такий смачний, що язика з ним проковтнути можна; таке смачне: їси й не наїсися.

ж. прост.; = сися

-и, γεν. πλθ. -сек, δοτ. -ськам κ. сися, -и θ. (απλ.) η θηλή του στήθους, το ρωγοβύζι. || το γυναικείο στήθος.

P f (33; ­ек), сися P f Zitze

P f (33; ­ек), сися P f Zitze