рубаться

colloq. (в компьютер) daddeln

несов.; сов. - рубан`уться

прикатать

I. (бельё слегка вальком) прикачувати, прикачати, (катком) примаґльовувати, примаґлювати, (-ть всё бельё) (покачати, (на катке) помаґлювати (всю білизну); (дорогу колёсами) накочувати, накотити, укочувати, укотити, (пахоть, шоссе вальком) укочувати, укотити. Прикатанный - (о белье) прикачаний, примаґльований (о дороге) накочений, укочений; (о пахоте, шоссе) укочений. -ться - (о белье) прикачуватися, примаґльовуватися, бути прикачаним, примаґльовуваним, (обо всём белье) бути покачаним; (о дороге) накочуватися, (о пахоти, шоссе) укочуватися, бути накоченим, укоченим.

II. Прикатывать, прикатить - что (пригнать котом) - прикочувати, прикотити, приточувати, приточити що, (много) накочувати, накотити, понакочувати, поприкочувати, поприточувати чого. [Прикотив каменюку. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило (Приказка). Багато каміння туди накотили (понакочували). Діжки поприкочуємо до річки та тут і позамочуємо (Харківщ.)]. Прикаченный - прикочений, приточений. -ться - (пригнаться котом) прикочуватися, прикотитися, приточуватися, приточитися, бути прикоченим, (о многом) накочуватися, накотитися, поприкочуватися, поприточуватися. [Прикотивсь до дверей (Рудч.). Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево». Тут як зачало рубаться, котиться, складаться - така купа накотилась велика (Рудч.)]. -катить - см. Прикатить.

* * *

1) ( дорогу) нако́чувати, накоти́ти, уторо́вувати, уторува́ти

2) с.-х. коткува́ти и закотко́вувати, закоткува́ти и покоткува́ти

1) (катя, приближать) прико́чувати, прикоти́ти

2) ( приезжать) приїжджа́ти и приїзди́ти, приї́хати и поприїжджа́ти и поприїзди́ти

см. рубаться