прожиток

-тка α. παλ. • на прожиток

βλ. прожитие.

м: на прожиток уст. разг. см. прожитие

Прожиток прожиття, прожиток и спрожиток, ум. прожиточок (-чку), пожиття. [Мені-ж не багато на прожиття треба (Крим.). Ходила копать буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб.). Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались (Метл.). Ставало на пожиття його (Мирн.)]. Давать на -тьё - давати на прожиття, на прожиток.

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *

житло, пробування, перебування, прожиток (р. -тку), мешкання. [Ідуть люди на житло в степ. Знудило мене пробування в лісі - до людей хочеться. До запорожців донці з Дону тисячами на прожиток приходили (Куліш). У домівці на мешканні]. См. Жизнь где. Место жительства - місце пробування, мешкання. Уйти с места жительства неведомо куда - змандрувати. Вид на жительство - посвідка на перебування (на пробування).

* * *

1) ( проживание) прожива́ння, ме́шкання; ( пребывание) пробува́ння

2) (населённая местность, селение) се́лище, посе́лення; ( усадьба) сели́тьба, обі́йстя; диал. осе́ля

1. mil used in refer, to the envelopment of enemy forces from two sides: Х-ы оказались в тисках — Xs were outflanked

Y-и взяли Х-ов в тиски - Ys outflanked Xs.

2. (to be) oppressed by s.o. or (to be) in a very difficult, trying situation

X (находится) в тисках у Y-a (попал в тиски к Y-y) = X is in (fell into) Yb clutches

Y держит X-a в тисках = Y has X in a vise

• В ТИСКАХ быть, находиться, держать кого-что и т.п.; В ТИСКИ попасть, взять кого-что и т.п.

[PrepP; these forms only; usu. subj-compl with copula (subj: human or collect) or obj-compl with держать etc (obj: human or collect)]

=====

1. mil used in refer, to the envelopment of enemy forces from two sides:

- X-ы оказались в тисках≈ Xs were outflanked;

2. (to be) oppressed by s.o. or (to be) in a very difficult, trying situation; (to keep s.o.) in a state of complete submission, subjugation:

- X (находится) в тисках у Y-а (попал в тиски к Y-y) ≈ X is in (fell into) Y's clutches;

|| Y держит X-a в тисках≈ Y has X in a vise;

- Y has a tight ( viselike) grip on X;

- Y has X in Y's clutches (grasp, grip).

     ♦ Обломов понял, в какие тиски попал он, когда все, что присылал Штольц, стало поступать на уплату долга, а ему оставалось только небольшое количество денег на прожиток (Гончаров 1). Oblomov realized what a vise he was in when he saw that everything Stolz sent him went to pay his debt, leaving him little to live on (1b).

• В ТИСКАХ быть, находиться, держать кого-что и т.п.; В ТИСКИ попасть, взять кого-что и т.п.

[PrepP; these forms only; usu. subj-compl with copula (subj: human or collect) or obj-compl with держать etc (obj: human or collect)]

=====

1. mil used in refer, to the envelopment of enemy forces from two sides:

- X-ы оказались в тисках≈ Xs were outflanked;

2. (to be) oppressed by s.o. or (to be) in a very difficult, trying situation; (to keep s.o.) in a state of complete submission, subjugation:

- X (находится) в тисках у Y-а (попал в тиски к Y-y) ≈ X is in (fell into) Y's clutches;

|| Y держит X-a в тисках≈ Y has X in a vise;

- Y has a tight ( viselike) grip on X;

- Y has X in Y's clutches (grasp, grip).

     ♦ Обломов понял, в какие тиски попал он, когда все, что присылал Штольц, стало поступать на уплату долга, а ему оставалось только небольшое количество денег на прожиток (Гончаров 1). Oblomov realized what a vise he was in when he saw that everything Stolz sent him went to pay his debt, leaving him little to live on (1b).

кармливаться годуватися, (редко) кормитися; харчуватися, контентуватися чим и з чого, (питаться) живитися чим, з чого, споживлятися, заживлятися чим; (зимой) зимуватися; (столоваться) столуватися. [Не хлібом я, - зідханнями годуюсь (Куліш). Инші по пущах селами сідали і звіроловством та пасікою кормилися (Куліш). Буде чим харчуватись (Коцюб.). Живились овочами садовими (Крим.). Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Вони хлібом з низових земель заживлялися (Куліш)]. -ться от трудов своих - годуватися з своєї праці (своєю працею); контентуватися із своїх ручок та пучок (Г. Барв.). Он с трудом -тся - він ледве-ледве прогодовує себе, заробляє собі на прожиток (на прожиття).

* * *

1) годува́тися, ко́рмитися

2) годува́тися; харчува́тися

3) годува́тися

приискать пришукувати, пришукати, підшукувати, підшукати, вишукувати, вишукати кого, що, чого; прибирати, прибрати чого (напр., способу якого); (путём расспросов) напитувати, напитати; (путём высматривания) наглядати, глядіти, нагледіти. -кать - см. ещё Найти. [Пришукав собі жінку до мисли. Глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Напитав собі роботу]. -кать кому место, комнату - під[при]шукати, знайти кому посаду, кімнату. -вать, -кать средства к пропитанию - під[ви]шукувати, під[ви]шукати засоби на прожиток. Приисканный - пришуканий, під[ви]шуканий, знайдений, напитаний, нагледжений. У нас -кана железная руда - у нас знайдено залізну руду. -ться - при[під]шукуватися, при[під]шукатися, вишукуватися, вишукатися, (сов.) знайтися. -кался мастер - знайшовся майстер.

* * *

несов.; сов. - прииск`ать

пробавиться чем

1) пробуватися, перебуватися, перебутися чим. [Наш брат українець найбільш тільки самими журналами пробувається (Куліш). Важко було самим пшоном перебуватися. То тим, то сим перебувся, поки заробив на ліпший прожиток];

2) (о времени) гаятися, згаятися, прогаятися, марнуватися, змарнуватися. [Багато часу марно гається. Тут тільки час марнується, а діло не робиться]. Время -вилось и не заметили его - час непомітно минув, час і не змигнувся;

3) (где) баритися, забаритися, гаятися, прогаятися, бавитися, пробавитися де.

* * *

1) (где) проживання, пробування, перебування, життя, прожиття, прожиток (- тку) (де). [Плата за прожиття в націоналізованих будинках (Азб. комун.)]. Место -ния - місце проживання, пробування; срв. Жительство, Пребывание;

2) (издерживание) проживання, витрачання; (расточание) марнування, промантачування.

* * *