-
1 постав
-
2 постав
сувой -
3 Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі (1452, Вінчі, біля Флоренції - 1519) - італ. художник, вчений, інженер, філософ; одна з центральних постатей Відродження. Л.д.В. - автор художніх творів, у яких щонайглибше постали головні устремління та інтуїції Відродження з його намаганням віднайти автентичне місце людини у світобудові, буттєву рівновагу поміж людським і космічним началами. Художня спадщина Л.д.В. - послідовний вияв у фарбах та лініях провідної філософії Відродження. Крім того, він багато і плідно працював поза межами пластичних мистецтв, у царині інженерно-практичній, безперестанно осмислюючи свою діяльність теоретично, у напрямі, вже гранично наближеному до першооснов новоєвропейської науки, до пізнішого природознавства й наукового експерименту як провідного сюжету в інтелектуальній культурі Нового часу. Власне, сам феномен Л.д.В. - це вже ніби перший розділ у культурі цього часу. Тому особливого значення набувають не лише титанізм особистості Л.д.В., його духовна продуктивність, а й відкрита уже в новітній час песимістична рефлексія в його "записниках", літературно-теоретичних спостереженнях над негативними можливостями - і молодої цивілізації, і людини взагалі. Почасти похмура тональність, яка становить немалу частку і художньої, і літературної спадщини Л.д.В., зумовлена драматичною на той час розосередженістю науково-практичного досвіду (передовсім, у природничих студіях самого Л.д.В.). Окрім того, Л.д.В. спостерігав не лише розквіт італ Р. енесансу, а й перші політичні катастрофи в тодішніх італ. державах, які прискорили згодом і катастрофу самого Ренесансу. Певна асиметричність постаті Л.д.В. як мислителя і художника - творча повнота і воднораз песимістична тональність - зумовили насамкінець у XIX ст. (і далі) свого роду ревізію цієї постаті (передовсім у рос. культур-філософіїтого часу, в "леонардознавстві" Мережковського, Волинського, Флоренського, почасти Лосева), ревізію, що у ній феномен Л.д.В. емблематично постав як уособлення і могутніх "фаустівських" творчих поривів європейського людства, і розмаїтих історичних крутозламів у тих поривах. Втім очевидно, що така інтерпретація далеко не вичерпує духовні масштаби явища Л.д.В.В. Скуратівський -
4 органіцизм
ОРГАНІЦИЗМ - філософсько-методологічна концепція, яка базується на цілісному синтетичному підході до вивчення об'єктів органічної природи. Термін "О." запропонував фізіолог Холдейн (1918). За спрямованістю О. протилежний редукціонізмові; постав як своєрідна спроба подолати опозицію "дарвінізм - неовіталізм", орієнтованих, відповідно, на природне та метафізичне пояснення феномена життя. В основі О. лежить ідея Платона про те, що "ціле більше суми своїх частин". Тому цілісність тлумачиться як специфічний атрибут живого, найбільшою мірою притаманний організмам, як неподільна їх властивість. Згідно з О., із втратою цілісності зникає і сам організм. О. привернув увагу до таких проблем, як усвідомлення необхідності відмови від механістичного розуміння причинності, цілісність, доцільність, рівні організації живого, виявив межі застосування редукціонізму. В сучасному пізнанні О. пов'язаний із розробкою проблем самоорганізації та саморозвитку, структурних рівнів організації живого, вивчення організму як цілого та системності живого, з динамікою внутрішніх та зовнішніх чинників розвитку.В. Крисаченко -
5 самоорганізація
САМООРГАНІЗАЦІЯ - активний процес формування, відтворення, збереження або удосконалення організації складної динамічної системи, що забезпечує її нормальне існування і функціювання як цілісного утворення. С. - це іманентна здатність динамічної системи самостійно підтримувати, відтворювати чи удосконалювати рівень своєї організації при зміні зовнішніх чи внутрішніх умов її існування та функціювання, спрямована на підвищення її стійкості, збереження цілісності, забезпечення ефективних дій чи розвитку. Терміни "С", "самоорганізуюча система", які з часом вийшли за межі кібернетики і набули поширення в інших науках, зокрема біологічних та соціальних, запропонував Ешбі (1947) А. ктуальність досліджень процесів С. пояснюється насамперед необхідністю вирішення проблеми створення на абсолютно нових принципах кібернетичних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися винятково прерогативою мозку людини. Перші дослідження феномена С. з метою побудови теорії самоорганізуючих систем як основи моделювання складних процесів (інтелектуальних, біологічних, соціальних) засвідчили, що перед науковим пізнанням постав принципово новий клас проблем, вирішення яких вимагає розробки нетрадиційних, оригінальних засобів дослідження. Проблема передовсім полягала в необхідності визначення й окреслення класу систем (реальних і принципово можливих), які б адекватно характеризувалися поняттям С. Клас самоорганізуючих систем, окреслений рамками кібернетичного трактування С., досить широкий. Вони можуть бути різними за своєю природою, рівнем складності, організації, стійкості, цілеспрямованості, автономності та ін. (жива клітина, організм, популяція, людський колектив, комп'ютер тощо). Процеси С. тісно пов'язані з низкою інших процесів - адаптації, самонастроювання, самокерування, самовідтворення, саморозвитку, самонавчання та ін.
См. также в других словарях:
постав — жернов, мельница Словарь русских синонимов. постав сущ., кол во синонимов: 5 • жернов (7) • мельница … Словарь синонимов
ПОСТАВ — машина для размола зерна в муку и кормовые продукты; общее название различных видов машин для шелушения, шлифования и полирования зерен крупяных культур. Рабочие органы постава жернова, барабаны из абразивных материалов и т. п … Большой Энциклопедический словарь
ПОСТАВ — ПОСТАВ, постава, мн. постава, муж. 1. Пара мельничных жерновов или вальцов, один из которых неподвижен, а другой вращается на нем, размалывая зерно. Мельница о двух поставах. 2. Манера держать в каком нибудь положении части тела, постановка (воен … Толковый словарь Ушакова
ПОСТАВ — ПОСТАВ, а, мн. а, ов, муж. 1. Пара мельничных жерновов; машина, устройство с такими жерновами. Мукомольный, шелушильный п. Жерновой п. 2. Кустарный ткацкий стан. Снять холст с постава. | прил. поставный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И.… … Толковый словарь Ожегова
постав — постав, мн. постава, род. поставов и устарелое поставы, поставов … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
постав — Схема раскроя бревна на пиломатериалы заданных размеров ширины и толщины. [ГОСТ 18288 87] Тематики производство лесопильное … Справочник технического переводчика
Постав — – схема раскроя бревна на пиломатериалы заданных размеров ширины и толщины. [ГОСТ 18288 87] Рубрика термина: Бревно Рубрики энциклопедии: Абразивное оборудование, Абразивы, Автодороги, Автотехника … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
ПОСТАВ — постановление, небольшой поворот головы л. направо или налево, чтобы всадник видел половину ее глаза. Достигается действием поводьев и шенкелей. Применяется в манеже при выполнении поворотов, заездов, вольтов и боковых движений … Справочник по коневодству
ПОСТАВ — Поставить на постав кого. Дон. Довести до изнеможения, утомить кого л. СРНГ 30, 207. Стать на постав. Волг., Дон. Сильно устать, утомиться, дойти до изнеможения. СРНГ 30, 207; Глухов 1988, 154; СДГ 3, 46. Работать в два постава. Калуж. Шутл. Пить … Большой словарь русских поговорок
постав — ПОСТАВ, а, мн а, м Устройство, представляющее собой пару мельничных жерновов, один из которых неподвижен, а другой вращается на нем. Мукомольный постав. Постав для шлифования риса … Толковый словарь русских существительных
постав — а; постава; м. 1. Пара мельничных жерновов; машина, устройство с такими жерновами (преимущественно для обработки зёрен овса и риса). Мукомольный п. Мельница в два постава. Шелушильный п. Шлифовальный п. (для шлифования ядер). Полированный п. (для … Энциклопедический словарь
