Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

послух

  • 1 послух

    послух

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > послух

  • 2 послух

    шоҳид, гувоҳ

    Русско-таджикский словарь > послух

  • 3 послух

    1) (свидетель) послух (-ха), послухач (-ча);
    2) (молва, слухи) чутка, поголоска, слава.
    * * *
    1) ( свидетель) ист. по́слух
    2) (молва, слух) диал. чу́тка, поголо́ска, сла́ва, по́голос, -у, поголо́сок, -ску; диал. по́чутка

    Русско-украинский словарь > послух

  • 4 послух

    ист. послух, -ха муж., сведка, -кі муж., жен.

    Русско-белорусский словарь > послух

  • 5 послух

    leg.N.P. witness (ancient Russian law)

    Универсальный русско-английский словарь > послух

  • 6 послух

    n
    law. Eideshelfer, Gemeindezeuge

    Универсальный русско-немецкий словарь > послух

  • 7 послух

    liecinieks

    Русско-латышский словарь > послух

  • 8 послух

    -а α. παλ.
    μάρτυρας σε δικαστήριο.

    Большой русско-греческий словарь > послух

  • 9 послух

    м ист. шоҳид, гувоҳ (дар суди Руси Қадим)

    Русско-таджикский словарь > послух

  • 10 повиновение

    послух (-ху) перед ким, перед чим, слухняність (-ности) до кого, до чого, перед ким (чим), слухання кого, чого, покора кому, чому. [Послух перед законом (Єфр.). Слухняність до законів]. Держать в -нии - в покорі тримати. Выходить из -ния - слухняність тратити. [Зараз стає за панібрата і слухняність тратить (Крим.)].
    * * *
    поко́ра, покі́рність, -ності; ( послушание) слухня́ність, -ності, послухня́ність, послухня́нство, послу́шність, по́слух, -у, слу́хання, послуха́ння

    Русско-украинский словарь > повиновение

  • 11 послушание

    1) слухня[х'я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х'я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, - я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух'янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому - відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание - безоглядно покорятися;
    2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].
    * * *
    1) слухня́ність, -ності, по́слух, -у, послу́шність, послухня́ність; послухня́нство, послуха́ння, послуше́нство; ( покорность) покі́рність
    2) церк. по́слух, послуха́ння, послуше́нство

    Русско-украинский словарь > послушание

  • 12 подчинение

    1) (покорение) кого, кому - підбивання, підгортання, підвертання, підхиляння, оконч. підбиття, підгорнення, підвернення, підхилення кого під кого, під що, підкоряння, оконч. підкорення кого кому, чому (и під кого, під що);
    2) (зависимость) підлягання кого кому, чому. [Способи підлягання капіталові];
    3) (повиновение, послушание) послухання кому, чому, послух, покора перед ким, перед чим. Находиться, быть в чьём-л. -нии - підлягати кому, чому, бути у чиїй волі. Канцелярия Академии Наук находится в -нии Непременного Секретаря - канцелярія Академії Наук підлягає Неодмінному Секретареві. Держать войско в -нии - тримати військо в покорі. -ние закону - послух перед законом, послухання закону (законові), праву, підлягання закону (-нові). -ние, грам. (подчинённость) - підрядність, підлеглість (-ости) чому; (действ.) підрядження чого.
    * * *
    1) ( действие) підко́рення, підкоря́ння; підпорядкува́ння, підпорядко́вування; упідле́глення
    2) ( состояние зависимости) підляга́ння; ( подчинённость) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( повиновение) поко́ра (кому-чому, перед ким-чим), підко́рення (кому-чому); ( послушание) по́слух, -у (перед ким-чим), послуха́ння
    3) грам. підпорядкува́ння, підпорядко́вування; ( подчинённость предложения) підря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > подчинение

  • 13 послушание

    паслухмянства; паслушэнства; послух
    * * *
    ср.
    1) паслушэнства, -ва ср., мн. нет, паслухмянасць, -ці жен., мн. нет
    2) церк. послух, -ху муж.

    Русско-белорусский словарь > послушание

  • 14 свидетель

    відавочца; послух; сведка; сьведка
    * * *
    муж. сведка, -кі муж., жен.

    Русско-белорусский словарь > свидетель

См. также в других словарях:

  • Послух — Послух  в древнерусском судебном праве свидетель, обладающий «доброй славой» то есть достойный доверия; чаще всего лично свободный человек (исключение делалось для процессов, непосредственно касающихся холопов). Послух после целования креста …   Википедия

  • послух — См …   Словарь синонимов

  • ПОСЛУХ — по древнерусскому праву свидетель …   Большой Энциклопедический словарь

  • ПОСЛУХ — ПОСЛУХ, послуха, муж. (старин.). Свидетель. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Послух — в древнерусском государстве и русских княжествах периода феодальной раздробленности свидетель, который заявлял под присягой, что показания стороны заслуживают полного доверия. По Русской правде П. могли быть только свободные люди …   Энциклопедия права

  • ПОСЛУХ — в судебном процессе на Руси свидетель «доброй славы», принимающий активное участие в судебном процессе наряду с истцом или ответчиком, в отличие от видока свидетеля факта. Послушество древнейшее и наиболее употребительное на Руси судебное… …   Юридическая энциклопедия

  • послух — а; м. В Древней Руси: свидетель на суде, слышавший о деле от других. * * * послух по древнерусскому праву свидетель. * * * ПОСЛУХ ПОСЛУХ, в Древней Руси (см. ДРЕВНЯЯ РУСЬ) свидетель «доброй славы» (заслуживающий доверия) в отличие от видока… …   Энциклопедический словарь

  • Послух в очь берет, в темени родится. — Послух в очь (всуочь) берет, в темени родится (архангельск.). См. БОЖБА КЛЯТВА ПОРУКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • послух — свидетель , др. русск., ст. слав. послухъ μάρτυς (Иларион, Супр.). От слух, т. е. тот, кто слышал …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Послух —         в древнерусском праве свидетель «доброй славы» (заслуживающий доверия) в отличие от Видока свидетеля очевидца. По Русской правде (См. Русская правда), П. могли быть, как правило, только свободные люди. Позднее П. стали также называть… …   Большая советская энциклопедия

  • Послух — м. устар. 1. Свидетель на суде (на Руси IX XIII вв.). 2. то же, что очевидец Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»