-
1 подувать
гоҳх-гоҳ вазидан -
2 подувать
pūst -
3 подувать
(дуть иногда перемежкой) подувати, подимати, повівати, (слегка) подихати, (о челов.) подмухувати, (дыханием) похук[х]увати (напр., у руки, на гаряче молоко). [А тут і приморозок бере, і московський вітер подима (Свидн.)]. -вает, безл. (несёт) - потягає. [Тут таки добре потягає з вікна]. -вай в самовар, чтобы закипел - подмухуй у самовар, щоб закипів. Срв. Дуть, Подуть.* * *1) ( о ветре) повіва́ти, подиха́ти, подува́ти, подму́хувати; подима́типодува́ет — безл. подува́є
2) ( о человеке) подму́хувати; ( обычно согревая) поху́кувати -
4 подувать
-
5 подувать
pūkšti (čia, tė) -
6 подувать
ρ.δ. φυσώ, πνέω λίγο ή κάποτε. -
7 подувать
несов. разг. гоҳ-гоҳ вазидан; на палубе подувал ветерок дар саҳнӣ кишти гоҳ-гоҳ насим мевазид -
8 повевать
повеять повівати, повіяти, завіяти, війнути, повійнути (вінути, повінути), подихати, (по)дихнути, подимати, подути. [Вітер віє-повіває (Щогол.). Війнуло холодом. Вітрець не віне. Дихнув холодний вітер. І на все живим диханням подимає округи (Грінч.)].* * * -
9 подуть
(начать дуть) подути (подму, -дмеш, -дмемо, -дмете, -дмуть), повіяти, (слегка) подихнути. [Подув (подихнув) холодний вітер з півночи. Майнув (Хо) довгою бородою і повіяв від неї тихий вітрець (Коцюб.). Вітер подме, то повні хати (Ном.)]; (дуть не долго) (о ветре) подути, повіяти, (о челов.) подмухати, (дыханием) похук[х]ати (напр., в руки, на гаряче молоко), (мехами) подимати, подути (міхом). Подуй-ка (мехами) - подимай-но (міхом). Подуй-ка в самовар - подмухай-но в самовар. Срв. Дуть, Подувать.* * *1) ( о ветре) пові́яти, поду́ти, повійну́ти, пові́нути и повіну́ти, подихну́ти, дмухну́ти, ду́нути, поду́нути; (безл.: холодом) понести́2) ( о человеке) поду́ти, подму́хати, ду́нути, дмухну́ти; ( согревая) поху́кати, поху́хати, ху́кнути, ху́хнути
См. также в других словарях:
ПОДУВАТЬ — ПОДУВАТЬ, дуть иногда, временем, перемежкой. У вас таки подувает в окна, несет. Зимой тут подувает такой северяк, что беда! Подуть, задуть, начать и стать дуть. Опять студенец подул. | Дуть несколько, не долго. Подуй ка (и пр. мехом), я разожгу… … Толковый словарь Даля
ПОДУВАТЬ — ПОДУВАТЬ, подуваю, подуваешь, несовер. (разг.). Дуть слегка, веять. «Свежий ветерок подувал на нас.» Герцен. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
подувать — подувать, подуваю, подуваем, подуваешь, подуваете, подувает, подувают, подувая, подувал, подувала, подувало, подували, подувай, подувайте, подувающий, подувающая, подувающее, подувающие, подувающего, подувающей, подувающего, подувающих,… … Формы слов
подувать — подув ать, аю, ает (слегка, время от времени дуть) … Русский орфографический словарь
подувать — аю, аешь; нсв. Разг. Время от времени, слегка дуть. Ветер подувает. □ безл. Подувает прохладой … Энциклопедический словарь
подувать — а/ю, а/ешь; нсв.; разг. а) Время от времени, слегка дуть. Ветер подувает. б) лекс., безл. Подувает прохладой … Словарь многих выражений
подувать — по/ду/ва/ть … Морфемно-орфографический словарь
ПОДУТЬ — ПОДУТЬ, см. подувать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ХОЛПИТЬ — безл., пермяц. о ветре в тяге: тихо дуть, подувать, веять. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля