повити

техн. повива́ть

повити, поскиглити, поскімлити.

* * *

заволочь

1) (затащить) затягати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати. [Пацюки позатягали моркву в нори. Вовк заволік вівцю в кущі];

2) (заслонять) повивати, повити, заступати, заступити, застилати, застеляти, заслати, заслоняти, заслонити що. [Нічого не видко навкруг: туман повиває (застилає) усе. Пітьма заступила (заслонила) очі]. -чь небо - затягти, вкрити, повити, замостити небо (хмарами); (безл.) нахмарити, похмарити, насупити. [Ось хмарами півнеба замостило (Греб.). Бач, як нахмарило! Було насупило, а далі розгодинилося]. Небо -вает - небо хмариться (захмарюється), на небі хмариться.

* * *

несов.; сов. - завол`очь

обвить обвивати, обвити (и обвинути) чим, (с)повивати, (с)повити, о(б)повивати, о(б)повити в що, обгортати, обгорнути чим и в що, о(б)плітати, о(б)плести чим; (обматывать) обмотувати, обмотати, обкручувати, обкрутити, обсукувати, обсукати чим. [Хміль обповив дерево]. Она обвила руки вокруг шеи его - вона обняла (обхопила) його шию руками. Обвитый - обвитий, (о)повитий в що, обмотаний чим и т. д. [Козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.)].

* * *

несов.; сов. - обв`ить

1) обвива́ти, обви́ти и обвину́ти, оповива́ти, опови́ти; обповива́ти, обпови́ти; ( оплетать) повива́ти, пови́ти; ( обматывать) обмо́тувати, обмота́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти; ( паутиной) обсно́вувати, обснува́ти

2) ( окутывать) обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти; ( обволакивать) обсо́тувати, обсота́ти

охватить

1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);

2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;

3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.

* * *

несов.; сов. - охват`ить

1) см. обхватывать 1)

2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти

3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти

4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти

5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти

6) воен. охо́плювати, охопи́ти

клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).

* * *

1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

застлать застеляти, застелити (-стелю, -стелиш), застилати, заслати (-стелю, -стелеш), (о мн.) позастелювати, позастиля[а]ти, (диал.) позастилувати; (о тумане, дыме, тьме) (о)повивати, (о)повити, покривати, покрити що чим. Слёзы -ют глаза - сльози застилають очі. [Застеляла стіл скатіркою (Коцюб.). Білу постіль застелю (Чуб.). Ледве промінь прорветься на мить, знову хмари, мов дим, застилають (Л. Укр.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Туман поле покриває (Пісня). Серед ночі мої очі повивав густий туман (Грінч.). Густий туман повив усе навкруги (Загірня)]. Застланный - застелений, засланий, (о мн.) позастелювані, позастилані, (диал.) позастилувані.

* * *

несов.; сов. - застл`ать

обнять (об'ять)

1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;

2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];

3) (умом, мыслями) - см. Постигать;

4) (о поре) - см. Заставать;

5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -

1) об(ій)нятий, пригорнутий;

2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.

* * *

несов.; сов. - обн`ять

1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти

2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти

3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́

4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

об(ій)няти, обгорнути, оповити, повити, осягати, осягнути що, зсягнути. [Умом обняв землю (Крим.). І світ у темряві світить, і темрява не обгорнула його (Єв. І.). Густий морок оповив (повив) землю. Тобі ще й очима не зсягнуть нашого лиха (М. Вовч.)]. Всё было об'ято пламенем - усе взялося полум'ям (вогнем). Об'ятый - повитий, оповитий, [Прислухаюсь до дихання сном повитої землі (Грінч.)].

* * *

несов. см. обнимать

окружить

1) (обвести, очертить кругом) обводити, обвести (кругом), обкружляти, обкружлити, обкреслювати, обкреслити, обче[і]ркувати, обчеркнути що;

2) (обойти, объехать кругом) обминати, обминути, обходити, обійти, об'їжджати, об'їхати що. [Обминає Ганна великі биті шляхи, йде вона ярами та долинами (Н.-Лев.)];

3) (обносить чем-либо вокруг) обводити, обвести (напр. ровом, канавою, стіною), обгороджувати, обгородити, обставляти, обставити що чим. [Навкруги замок був обведений глибоким ровом. Обгородив двір тином];

4) (облегать) оточувати, оточати, оточити (о мног. пообточувати), обступати, обступити, обстати (сов.); о(б)гортати, обгорнути (о мног. пообгортати), облягати, облягти, обложити, (о)повивати, (о)повити, обаранити (сов.), (плотно) обліплювати, обліпити, (неожиданно -жить кого) обскочити, (о собаках) обсідати, обсісти, (о реке) обтікати. [Його оточали бліді, зжовклі обличчя (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.). Розбійники облягли навколо табор (Коцюб.). Розкошами, щастям він її повив (Грінч.). Річка обтікає наше місто. Як обсядуть собаки, треба припасти до землі]. Жандармы -жили дом - жандарми оточили (обступили) хату. -жить неприятеля - оточити, облягти, обступити ворога. -жить город валом - обвести місто валом. Постройки, которые -жают площадь - будівлі, що оточують (облягають) площу (майдан). Окружаемый - обкреслюваний, обгороджуваний, оточуваний. Окружаемость - оточуваність (-ности). Окружённый - обведений, обкреслений, обче[і]ркнутий, о(б)городжений, обставлений, оточений, обложений, оповитий. -ный сиянием, ореолом - осяйний. -ный каменной стеной - обмурований.

* * *

несов.; сов. - окруж`ить

1) ото́чувати, оточи́ти; ( обступать) обступа́ти, обступи́ти и пообступа́ти, оступа́ти, оступи́ти; ( осаждать) обляга́ти, облягти́ и пообляга́ти; ( обставлять) обставля́ти, обста́вити; ( облегать) обгорта́ти, обгорну́ти ( нападая со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти

2) (обводить, обносить чем-л.) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

3) несов. ( объехать) об'ї́хати; ( обойти) обійти́

окутать об[за]гортати, обгортувати, об[за]горнути, (о)повивати, (о)повити, оповисти чим, укутувати, укутати чим и в що, о(б)кутувати, о(б)кутати (о мн. пообкутувати), окривати, окрити, обволочити чим. [Темрява почала обгортати землю). Долину повивав туман. Хмари його обкутають (Франко.). Така нудна німота їх окривала. Святослава тьма обволочила (Рудан.)]. -тать дымом - оповити димом, обкурити. -вать, -ать тесно - обтулювати, обтулити. [Обтулила дітей, щоб тепліше їм було]. Окутанный - обгорнений, загорнений, (о)повитий, сповитий, укутаний, о(б)кутаний. [Стоять дерева, загорнені в сутінь. В краю темному, сповитому журбою].

* * *

несов.; сов. - ок`утать

1) обку́тувати, обку́тати и пообку́тувати, уку́тувати, уку́тати, оку́тувати, оку́тати; ( обматывать) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, огорта́ти, огорну́ти и поогорта́ти; ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати, диал. завива́ти, завину́ти и зави́нути, обту́лювати, обтули́ти

2) ( обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти, угорта́ти, угорну́ти, загорта́ти, загорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, заку́тувати, заку́тати, обку́тувати, обку́тати, уку́тувати, уку́тати, оку́тувати, оку́тати

перевить

1) что чем-л. - перевивати, перевити, переплітати, переплести, переводити, перевести, (о мног.) поперевивати, попереплітати, попереводити що чим; обмотувати, обмотати, пообмотувати що чим и в що. [Червоною стьожкою косу перевито. Коса чорним шовком заплетена та золотом переведена];

2) (наново) пересукувати, пересукати, перекручувати, перекрутити, (о мног.) попересукувати, поперекручувати. [Треба пересукати цей мотузок];

3) (всё) повити, поплести; посукати, покрутити (все);

4) (воз, сено) перекладати, перекласти (воза), поперекладати (вози, сіно), перевилювати, перевилити. Перевитый -

1) перевитий, переплетений, переведений; обмотаний;

2) пересуканий, перекручений и т. д. -ться -

1) перевиватися, перевитися, переплітатися, переплестися, бути перевитим, переплетеним; обмотуватися, обмотатися, бути обмотаним;

2) пересукуватися, бути пересуканим и т. д.

* * *

несов.; сов. - перев`ить

1) перевива́ти, переви́ти и поперевива́ти

2) ( перепеленать) переповива́ти, перепови́ти

повить

1) (пеленать) (с)повивати, (с)повити кого в що и чим. См. Пеленать. Повитый - (с)повитий у що и чим;

2) см. Обвивать;

3) (бабить) бабувати в кого;

4) повить что - посукати, поплести, покрутити. [Посукав я сьогодні мотузків досить].

* * *

несов.; сов. - пов`ить

1) повива́ти, пови́ти; ( обвивать) обвива́ти, обви́ти, оповива́ти, опови́ти, сповива́ти, спови́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти

2) ( ребенка) повива́ти, пови́ти, сповива́ти, спови́ти

3) (несов.: помогать родильнице) бабува́ти, ба́бити

повилица, бот. Curcuta повитиця, повійка; Convolvulus arvensis - повійка, берізка.

* * *

1) повити́ця

2) бере́зка, пові́й, -во́ю, пові́йка

подёргать

I. сіпати, посіпати, смикати, посмикати, торсати, поторсати; (окно, дверь, ставню) торгати, поторгати. См. Дёргать. -нуть плечами - стенути (знизнути) плечима. Судорога -ет лицо - мишка бігає по обличчю (тіпає обличчя), обличчя сіпається, обличчя пересмикує. Судорога -ет ему руку - йому сіпає руку, злегка корчить руку. Подёрганный - посіпаний, посмиканий, поторсаний; поторганий.

II. Подёргивать, подернуть - (покрывать тонким слоем что) затягати, затягнути, затягти, заволікати, заволокти, повивати, повити, понимати, поняти що. Дым -нул деревья - димом затягло злегка дерева. Туман -нул всё - туман поняв (повив) усе. Реку -ло тонким льдом - річку затягло, річка взялася тонкою кригою, р. зашерхла. Подёрнутый чем - затягнений, заволочений, повитий, понятий (чим).

* * *

1) [зле́гка] сми́кати, посми́кувати, [зле́гка] ша́рпати, поша́рпувати, [зле́гка] сі́пати, посі́пувати; (окно, дверь) [зле́гка] то́ргати (то́рсати)

2) ( о судорожных движениях) [ча́сом, час від ча́су] сі́пати, сми́кати, посі́пувати, посми́кувати

-ся позавивати, -ся, повити, -ся, позаплітати, -ся, поплести, -ся, позакручувати, - ся. Кудри -вилися - кучері повилися.

* * *

покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.

* * *

несов.; сов. - покр`ыть

1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти

2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти

4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти

5) (несов.: обругать) покри́ти

6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

опеленать оповивати, оповити и повити, сповивати, сповити чим и в що. Опелёнанный - о[с]повитий, повитий.

оповить (о)повивати, (о)повити, сповивати, сповити кого, що чим, в що. [І тьмою німою оповиє тобі душу (Шевч.). Туман повив усе навкруги. Сповила дитину]. Оповиваемый - (о)повиваний, сповиваний. [Дививсь на гори, повивані туманом]. Оповитый - (о)повитий, сповитий чим. [Я заснув, оповитий журбою (Грінч.)].