-
1 плотн.
Abbreviation: плотность -
2 плотній пар (to dense fumes-до состояния плотного пара)
Chemistry: dense fumesУниверсальный русско-английский словарь > плотній пар (to dense fumes-до состояния плотного пара)
-
3 плотній пар
Chemistry: (to dense fumes-до состояния плотного пара) dense fumes -
4 электронно-плотн
General subject: electron-dense (характеризует области препарата, которые при электронной микроскопии интенсивно поглощают электроны, такие области либо богаты макромолекулами, либо содержат тяжелые металлы (осмий, марганец, свинец, уран и др)) -
5 плотность
плотн||остьж1. ἡ πυκνότητα [-ης]:\плотность населения ἡ πυκνότητα τοῦ πληθυσμοῦ·2. фаз. ἡ πυκνότητα, ἡ πυκνότης. -
6 плотный
плотн||ыйприл1. πυκνός, συμπαγής / κρουστός (о ткани):\плотныйая ма́сса ἡ συμπαγής μάζα·2. (о человеке) εὐρωστος, σωματώδης:\плотныйый мужчина εὐρωστος (или σωματώδης) ἀνδρας·3. (сытный) γερός:после \плотныйого обеда... μετά ἀπό γερό γεῦμα.. -
7 драчка
(плотн. инстр.) драчка.* * *уменьш.бі́йка -
8 прифуговка
плотн. прифугування.* * *строит.прифугува́ння, прифуго́вування -
9 скобель
плотн.струг, струга́нок, -нка, ско́бель, -ля -
10 скобельный
плотн.стру́говий, ско́бельний -
11 Полустропило
плотн. припусниця. -
12 пришивать
пришить1) пришивати, пришити, (во множ.) попришивати що до чого; (для удлинения) приточувати, приточити, (во множ.) поприточувати що до чого. -вать подкладку в сапогах - хутрувати, вихутрувати чоботи. -шить на живую нитку - см. Приметать. -шить пуговицы к фраку - попришивати ґудзики до фрака. -вать, -шить сквозной прошивкой - примережувати, примережити що до чого;2) плотн. - пришивати, пришити, прибивати, прибити, (во множ.) попришивати, поприбивати що до чого. Пришитый -1) пришитий; приточений; примережений;2) пришитий, прибитий. -ться -1) пришиватися, пришитися, бути пришитим; (для удлинения) приточуватися, приточитися, бути приточеним; (сквозной прошивкой) примережуватися, примережитися, бути примереженим до чого;2) плотн. - пришиватися, бути пришитим, прибиватися, бути прибитим до чого.* * *несов.; сов. - приш`итьпришива́ти, приши́ти, и попришива́ти -
13 магнезия жженая
магнезия жженая
Оксид магния, MgO, получаемый обжигом магнезита (MgCO3) и доломита (MgCO3 • СаСО3), термич. разложением сульфата магния (MgSO4), осн. карбоната
3MgCO3 • Mg(OH)2 • ЗН2О(белая магнезия). Св-ва м. ж. зависят от условий получения, и ее сорта различаются по объемн. весу (плотности), сорбц. способности, химич. активности и др. Тяжелые сорта м. ж. с плотн., близкой к плотн. чистой MgO (3,58 г/см3), примен. в произ-ве огнеупоров, менее тяжелые — для получения магнез. вяжущих цементов и стройматериалов, легкие — для очистки нефтепродуктов и как наполнитель в резиновой промыш-ти.
[ http://metaltrade.ru/abc/a.htm]Тематики
EN
Русско-английский словарь нормативно-технической терминологии > магнезия жженая
-
14 закрой
Закройка1) краяння, покраяння;2) (вырезка у плотн.) вирізка, фальці (-ців). Закройня - краяльна майстерня, краяльня (-ньої).* * *спец.; тж. закр`ойказакрі́й, -кро́ю -
15 надувать
надуть1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;3) прлг. - см. отдельно.* * *несов.; сов. - над`уть1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати\надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́
\надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)
\надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки
2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш -
16 нахлёстка
1) (действие) - см. Нахлёст 1;2) (заплата) латка (шкуратяна);3) (плотн., стол. прибор) навідка;4) строит. - перекладка, поперечка, поперечний брус, (переводина) слиж (-жа);5) (в телеге) полудрабок (-бка);6) прочуханка, натруска, напірка; см. Нагоняй.* * *1) ( действие) зашморгування, накида́ння за́шморга2) (сделанная шнуром линия на бревне, доске) строит. пруг, лі́нія4) ( грядка в телеге) диал. полудра́бок, -бка; ( поперечная) крижівни́цяв \нахлёстка ку — рыб. на́хлистом
-
17 нахлёстывать
нахлестать кого, чтоI. нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати кого, що, по чому, нахвиськувати, нахвиськати, шмагати, нашмагати, пірити, напірити, (настёгивать) настьобувати, настьобати, (бичом) набичовувати, набичувати, (о мног.) понахльостувати и т. п. кого, що. [Нахльостав коня (Брацл.). Нахвиськує коні (Київщ.). Твар мені вітром нашмагало (Липовеч.). Добре напірив хлопчину (Київщ.). Підняв пугу з видимим бажанням набичувати коняку (Корол.)]. Нахлёстанный - нахльостаний, нах(а)лястаний, нахвиськаний, нашмаганий, напірений, настьобаний, набичований, понахльостуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) нахльостуватися, бути нахльостуваним, нахльостаним, понахльостуваним и т. п.;2) (возвр. з.) нахльостуватися, нахльостатися, понахльостуватися и (чаще) нахльостувати, нахльостати, понахльостувати себе и т. п.;3) нахлистуватися, нахлистатися, нахлющуватися, нахлющитися, надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нахльостатися, попохльостати (досхочу), (о мног.) понахльостуватися и т. п.; срв. Хлестать.II. Нахлёстывать, нахлеснуть кого, что -1) (петлёй) зашморгувати, зашморгнути кого, що чим, накидати, накинути зашморг на кого, на що. [Зашморгни слупа мотузом й тягни додолу! (Брацл.)];2) (плотн., стол.: отбивать черту шнуром) наводити (відбивати), навести (відбити) пруг на чому;2) (строит.: нарубать перекладину на столбы) надовбувати, надовбати перекладку (поперечку, поперечний брус) на чому;4) (наплескивать) напліскувати, наплеснути, нахлюпувати, нахлюпати, нахлюпнути чого в що. Нахлёснутый - зашморгнутий. -ться -1) (стр. з.) зашморгуватися, бути зашморгуваним, зашморгнутим и т. п.;2) (возвр. з.) зашморгуватися, зашморгнутися. Нитка -нулась на пуговицу - нитка зашморгнулася на ґудзикові (навколо ґудзика). Доска -нулась - на дошці відбився пруг (відбилася лінія).* * *I несов.; сов. - нахлестатьнахльо́стувати, нахльо́стати; настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти, сов. нашмага́тиII несов.; сов. - нахлестн`уть1) (что на кого-что - петлю, верёвку) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморгну́ти (кого-що чим), накида́ти за́шморг, наки́нути за́шморг (на кого-що)2) ( отбивать черту шнуром) строит. наво́дити (-джу, -диш) пруг, навести́ (-веду́, -веде́ш) пруг, відбива́ти [пруг], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [пруг] (на чому) -
18 пришивание
1) пришивання; (для удлинения) приточування. -ние подкладки в сапогах - хутрування (чобіт). -ние сквозной прошивкой - примережування;2) плотн. - пришивання, прибивання.* * *пришива́ння -
19 чаша
1) ча́ша; ( сосуд для напитков) ке́лих, ке́лехвы́пить (испи́ть, пить) го́рькую ча́шу чего́ — ( изведать горе) ви́пити (пи́ти) гірку́ ча́шу чого́
кругова́я \чаша — кругови́й ке́лих (ке́лех), кругова́ ча́ша
перепо́лнить ча́шу [терпе́ния] — перепо́внити ча́шу [терпі́ння]
сия́ [э́та] \чаша минует (минова́ла) кого́ — перен. ця ча́ша мине́ (мину́ла, обмине́, обмину́ла) кого́
\чаша го́рести — торж. ке́лих (ке́лех) гірко́ти́
\чаша жи́зни — торж. ке́лих (ке́лех) життя́
2) плотн. ча́шка -
20 Науголок
и Наугольник1) (накладка, оковка) наріжник, наріжок (-жка);2) (плотн., чертёжн. инструмент) косинець (-нця), кутівник (-ка);3) (мебель) косинець (-нця).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
плотн. — плотн. термин плотничьего дела Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
плотн. — плотн. плотность Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Плотніца — Sp Plòtnica Ap Плотніца/Plotnitsa baltarusiškai (gudiškai) Ap Плотница rusiškai L P Baltarusija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
плотн. — плотность … Русский орфографический словарь
Вьюшка (стол. и плотн.) — шнур с отвесом, намотанный на катушку; служит для назначения линий на брусьях; состоит из деревянной катушки, насаженной на железную ось, с деревянной рукояткой. На катушку навивается пеньковая, вываренная в масле веревка, которую натирают мелом … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Должник (плотн.) — а) см. Тележный лес; б) у плотников вообще длинные части древесных стволов … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Медведка (плотн.) — см. Плотничное дело … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
плотнеть — плотн/е/ть … Морфемно-орфографический словарь
плотнить — плотн/и/ть … Морфемно-орфографический словарь
плотномер — плотн/о/мер/ … Морфемно-орфографический словарь
КРИТИЧЕСКАЯ ПЛОТНОСТЬ ВСЕЛЕННОЙ — плотн. в ва во Вселенной, определяющая геом. свойства пространства в космологич. моделях, построенных на основе общей теории относительности. Определяется выражением: р = = ЗН2/(8п(пи)С), где Н постоянная Хаббла, С гравитац. постоянная;… … Естествознание. Энциклопедический словарь