Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

паль

  • 1 паль

    ҷои алафаш сӯхтагӣ

    Русско-таджикский словарь > паль

  • 2 паль

    Универсальный русско-английский словарь > паль

  • 3 паль

    n
    1) geol. Palus (Anth.)
    2) drug. Kannabis

    Универсальный русско-немецкий словарь > паль

  • 4 паль

    degums, izdega; līdums

    Русско-латышский словарь > паль

  • 5 паль

    см. II. Пал 3.
    * * *
    диал.
    ви́палина; палени́на, палени́ця

    Русско-украинский словарь > паль

  • 6 Паль

    (РФ, Пермская обл.) Pal'

    Русско-английский географический словарь > Паль

  • 7 паль

    обл. см. пал I 3

    Русско-белорусский словарь > паль

  • 8 паль

    English-Russian dictionary of the underworld > паль

  • 9 паль

    θ. (διαλκ.) καψάλα, καμένο μέρος δάσους.

    Большой русско-греческий словарь > паль

  • 10 паль

    ж обл. ҷои алафаш сӯхтагӣ, ҷои дарахтҳояш сӯхтагӣ

    Русско-таджикский словарь > паль

  • 11 сложить кончики паль

    General subject: to steeple (To steeple the fingers is to place the tips of the opposite fingers of each hand together and push the hands closer therefore imitating the shape of a church steeple or roof with the hands.)

    Универсальный русско-английский словарь > сложить кончики паль

  • 12 заглиблення паль

    погруже́ние свай

    Українсько-російський політехнічний словник > заглиблення паль

  • 13 палить

    паливать
    1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;
    2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;
    3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].
    * * *
    I пал`ить
    1) (птицу, тушу) смали́ти
    2) (сжигать, прожигать) пали́ти
    3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити
    II
    ( стрелять) пали́ти, смали́ти; ( садить) гати́ти

    Русско-украинский словарь > палить

  • 14 синдром Бенье–Бека–Шауманна

    Универсальный русско-английский словарь > синдром Бенье–Бека–Шауманна

  • 15 П-23

    ПОКАЗЫВАТЬ (УКАЗЫВАТЬ, ТЫКАТЬ) ПАЛЬЦЕМ (-ами) (на кого-что) ТЫКАТЬ ПАЛЬ-ЦЕМ (-ами) в кого all coll, disapprov VP subj and obj: human or collect) to censure s.o. (or some organization, group etc) openly, publicly, drawing general attention to the object of blame
    X показывает пальцем на Y-a = X points a (the, his) finger at Y.
    В двадцатых годах все понемногу учили Мандельштама, в тридцатых на него показывали пальцами, а он жил, поплёвывая, в окружении дикарей и делал своё дело (Мандельштам 2). In the twenties everybody tried to reason with M(andelstam), but in the thirties they were already pointing their fingers at him
    not concealing his distaste, he went on living among the barbarians and did what he had to do (2a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-23

  • 16 погружение свай

    загли́блення паль

    Русско-украинский политехнический словарь > погружение свай

  • 17 погружение свай

    загли́блення паль

    Русско-украинский политехнический словарь > погружение свай

  • 18 залп

    випал (-лу), густостріл (-лу), гуртовий стріл; (почётный) сальва. Давать залп - випалювати, випалити, сальвувати, засальвувати. Залпом - випалом, гуртовим стрілом; (вдруг) одразу, раптом. Стрелять, выстрелить -пом - стріляти, стрілити випалом, гуртом, сальвою, (пров.) одним бу[а]хом, бу[а]хнути. [А гармати - як бухнуть усі одним бухом! (Звин.)]. Дать залп по ком, чём - випалити в (на) кого, в (на) що. -пом пли (пали)! - випалом паль! Выпить -пом - одразу (з одного разу) вихилити, одним хилом, одним замахом и за одним замахом випити. [Налив горілки, шелепнув (хлопнул) за одним замахом (Бордуляк)]. Сказать, проговорить -пом - сказати, промовити (проказати) (за)одним духом, одним бухом, бухнути.
    * * *
    залп, -у, ви́пал, -у, [групови́й] по́стріл (-у)

    Русско-украинский словарь > залп

  • 19 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 20 нагель

    латовець (-вця), тибель (-бля), ціпаль (-ля).
    * * *
    спец.
    на́гель, -ля

    Русско-украинский словарь > нагель

См. также в других словарях:

  • Паль-Я — Характеристика Длина 50 км Площадь бассейна 800 км² Бассейн Северная Сосьва Водоток Устье 310 км по левому берегу реки Сев. Сосьва …   Википедия

  • паль — ПАЛЬ, арх., диал. – Опаленные огнем бревна для стен (прим авт.). Пётр Албычев, разглаживая ладонью паль, балагурил с пушкарем Селиверстом (1. 440); Острожные остроконечные пали уже чуть потемнели, но от земли взялись плесенью (3. 309). Ср. с иным …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ПАЛЬ — ПАЛЬ, пали, жен. (обл.). Выжженное место в лесу или на лугу. || То же, что лядина. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • паль — пал Словарь русских синонимов. паль сущ., кол во синонимов: 6 • гарь (10) • место (170) …   Словарь синонимов

  • Паль — ж. местн. Выжженное место в лесу или на лугу; пал. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • паль — ПАЛЬ, и, ж. Наиболее дешевый наркотик (часто анаша). Из нарк. или уг. Возм. от общеупотр. «палить», «палёный» и т. д …   Словарь русского арго

  • паль — паль, и (выжженное место в лесу, в степи) …   Русский орфографический словарь

  • паль — и; ж. Нар. разг. = Пал (1.П.; 2 зн.) …   Энциклопедический словарь

  • паль — іменник жіночого роду паля діал …   Орфографічний словник української мови

  • паль — паль, вбивати на палю один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • паль — I. ПАЛЬ pal м. и ж. Кол (крепостного палисада, насыпи и т. п.). <Кикин > казнен был на Москве: руки и ноги ему ломано и голову отнявши на паль зложено. 1718. Я. Маркович Дн. // КС 1891 33 прил. 8. Окончил этот фатальный мост уже третий… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»