Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

отворити

  • 1 отворять

    отворить відчиняти, відчинити, повідчиняти, відхиляти, відхилити, повідхиляти, (гал.) отвирати, отворити що. -ить дверь - відчинити, відхилити двері. -ить окна - повідчиняти вікна. -ить ворота - відчинити ворота, браму, відкинути ворота. Срв. Приотворять, Растворять. Беспрестанно -ять и затворять двери, ходя взад и вперёд - рип(к)атися, рип(к)ати дверима. [Не рипайся (не рипай дверима), не вихолоджуй хати]. -ять кровь - пускати, кидати кров. Отворённый - відчинений, відхилений.
    * * *
    несов.; сов. - отвор`ить
    відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, відкида́ти, відки́нути

    Русско-украинский словарь > отворять

  • 2 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

См. также в других словарях:

  • отворити — Отворить отворити (2) 1. Открыть крышку, распахнуть створки чего л.: А мои ти Куряни свѣдоми къмети ... пути имь вѣдоми, яругы имъ знаеми, луци у нихъ напряжени, тули отворени, сабли изъострени. 8. И иногда въсточная мѣдяная дверь градьская,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • отворити — ОТВОР|ИТИ 1 (20), Ю, ИТЬ гл. Отворить, открыть: вышегородци поклонишасѧ. || отвориша врата. ЛН XIII2, 79–80 (1214); аще же… заграж(д)ена имѹщю ѡконьца… аще ѡтворѹ [так!] ѡконьца по десѧти или по двою десѧти лѣтѹ (ἐὰν ἀνοίξω) КР 1284, 320в; а… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отворити — ворю, риш, Гж. Див. отверати …   Словник лемківскої говірки

  • врата — Врата. Отворяти (отворити) врата впускать в город; или: захватывать город, заставляя открыть ворота; повелевать городом (2): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ... Грозы твоя по землямъ текутъ, отворяеши Кіеву …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • -творить — II: отворить, затворить, ст. слав. отворити, затворити (Супр.), сербохорв. отво̀рити, затво̀рити, словен. otvoriti, im, zatvȯriti, чеш. otvořiti, zatvořiti, ot(e)virati, otevřiti, слвц. оtvоrit᾽, zаtvоrit᾽, польск. otworzyc, в. луж. wotworic …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • отворить — укр. отвiр, род. п. ору отверстие , отворити, ст. слав. отворити (Супр.), сербохорв. отво̀рити, словен. otvoriti, слвц. оtvоrit᾽, польск. otworzyc; с др. вокализмом: чеш. otevřiti (*verti). Первонач. *ot voriti было позднее восприß нято как *o… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ворота — Ворота. ● Затворити (загородити) ворота перен. преградить путь, не допустить врага (2): Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! высоко сѣдиши на своемъ златокованнѣмъ столѣ, подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь, затворивъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • мѣсто — Место мѣсто (1) 1. Определенное пространство земли: Орьтъмами, и япончицами, и кожухы начашя мосты мостити по болотомъ и грязивымъ мѣстомъ и всякыми узорочьи Половѣцкыми. 11. Иде (Антиох) на аравы. Аравьскы цесарь, слышавъ, расхоронивъ своя воя… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • хотѣти — Хотеть хотѣти (6) 1. Иметь желание, охоту; ощущать потребность в чем л.: Боянъ бо вѣщіи, аще кому хотяше пѣснь творити, то растѣкашется мыслію по древу, сѣрымъ вълкомъ по земли, шизымъ орломъ подъ облакы. 2 3. Хощу бо, рече (Игорь), копіе… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • боготворити — БОГОТВОР|ИТИ (5*), Ю, ИТЬ гл. 1.Обожествлять, одухотворять: б҃ъ жьромъ... боготворить прѥмлюща˫а. (ϑεουργεῖ) КЕ XII, 38а; аще сн҃ви ˫ако твари покланѩюсѩ. или во нь ˫ако въ тварь кр҃щюсѩ. не буду б҃ъ. тва(р) бо б҃отворити не може(т). ГБ XIV, 45в …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • боготворитисѧ — БОГОТВОР|ИТИСѦ (2*), ЮСѦ, ИТЬСѦ гл. 1.То же, что боготворити во 2 знач.: ст҃ии оц҃и наши. д҃ни же исповѣдаша. вь нѩ же просвѣщатисѩ. о||чищатисѩ. молити(с). б҃отворити(с). о х(с)ѣ i(с)сѣ о г(с)ѣ (ϑεοποιηϑείητε) ФСт XIV, 180б в. 2. Быть… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»