отаку

1) General subject: otaku (Сленговое слово, означающее одержимого поклонника чего-либо, примерно соответствует таким понятиям как geek, nerd, freak. То есть манга-отаку - человек, чья жизнь вращается вокруг манги. В кругу фанатов слово имеет нейтральный смысл, о)

2) Jargon: freak, plugger, head

1) General subject: otaku (Сленговое слово, означающее одержимого поклонника чего-либо, примерно соответствует таким понятиям как geek, nerd, freak. То есть манга-отаку - человек, чья жизнь вращается вокруг манги. В кругу фанатов слово имеет нейтральный смысл, о)

2) Jargon: freak, plugger, head

1) General subject: otaku (Сленговое слово, означающее одержимого поклонника чего-либо, примерно соответствует таким понятиям как geek, nerd, freak. То есть манга-отаку - человек, чья жизнь вращается вокруг манги. В кругу фанатов слово имеет нейтральный смысл, о)

2) Jargon: freak, plugger, head

дур (р. дуру) [Панський дур], дурощі [Їй уже не треба ні суботи, ні талмуда,- бо то все дурощі (Васильч.)], (изредка ед. ч.) дурощ (ж. р.) (р. -щи) [Отаку дурощ йому ляпнув (Мова)], дурість (р. -рости), (чудачество) дивацтво, (блажь) дурна примха, блазенство. Нашла дурь - дур напав кого или на кого, дур береться чиєї голови. Вбить себе дурь в голову - забрати (собі) в голову ману. [Якийсь дурний забрав у голову ману, що ніби кращого нема як він на світі (Біл.-Нос.)].

* * *

1) дур, -у, ду́рощі, -щів, дурна́ при́мха; ( дурачество) блазе́нство

2) ( вздор) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця

3) наркотичне куриво

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й

навести и навесть

1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;

2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];

3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];

4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);

5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;

6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];

7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -

1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;

2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;

3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.

* * *

несов.; сов. - навест`и

(невежа) не(о)теса, нескреба, невиглада, нечема (общ. р.), (неуч) неук (м. р.) простак (-ка) (соб. простаччя), -стачка, (пренебр.) сліпак (-ка, м. р.), (увалень) вайло, товпига, макуха, хамло (общ. р.), чвалай (-лая, м. р.), (вахлак) мурло, мурляка, (соб. мурляччя), мурмило (общ. р.), ґевал (м. р.), (зап.) мудь, вахлай (-лая), книп, книпоть, кабро, кабряка, квак (м. р.), (байбак) тюхтій (-тія), -тійка, (болван, дубина) бовдур, лобур (-ра) (соб. лобуряччя, лобурня), -бурка, лобуряка (м. р.), йолоп, бевзь (-зя), лобоз, бецман (м. р.), незграба, одороб(а)ло, доробало, бамбула, мамула, маштула, мачула, мармуза (общ. р.), мармос (м. р.), (мужлан, пренебр.) мугир (-ря) (соб. мугиряччя), -гирка, мугиряка (м. р.) мужлай (-лая, м. р.); срв. ещё Неуклюжий. [Яка була неотеса, такою й зосталась (Мова). Ой, вийду я за ворота - нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба (Пісня). Чвалаями ходять, а бісів проводять (Номис). Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде (Сл. Гр.). Провадячи розмову, цей мурло ледві повертає язиком (Н.-Лев.). Там такий тобі мурляка, що й слова по-людському не скаже (Звин.). Чи чуєш, ти, мурмило? (Гул.-Арт.). Ґевали, ґевали, їм що не ляпати язиком, аби ляпати (Васильч.). Та що й говорити з такими мудями! (Н.-Лев.). Там ходило два: подивитись - книпи, а як загра! (Лебед.). Чортів книпоть, туди-ж таки до панів тешеться (Новомоск.). Чортів кабро (Харк.). Хто-ж їй більше любий - пан чи квак? (Хорольщ.). Цить лишень, гультяю! не знаєш шани, дикий лобуряко! (Куліш). А вони лобурня, як одвезуть (сболтнут) що-небудь, то за їх зчервонієш (Васильч.). Бісова ти бамбула, не підбіжиш! (Канівщ.). Не кожен бачив отаку маштулу, як ото був у бурсі Макар Мусійович (Яворн.). Нема мого мармузи (Пісня). Там такий мачула (Яворн.). Що це за мугиряка? (Звин.)].

* * *