окроме

окромя см. Кроме.

* * *

см. кроме

πρόθ. με γεν.. παλ. βλ. кроме.

нар. окремо и окроме, опріч(е), опроче, опрічно (від кого, від чого и кого, чого), нарізно, різно, порізно, осі[о]бно и осі[о]бне, особе від кого, від чого; (в стороне от других) відрубно, відсторонь и відстор, на відшибі, на відріз(н)і, на відлуці від кого, від чого. Каждое -но написанное слово - кожне окроме (окремо) написане слово. Они жили не вместе, а -но - вони жили не вкупі, а нарізно (різно, окроме, осібно). Дать каждому -но (порознь) - дати кожному порізно. Выслушать -но обоих - вислухати нарізно обох. Говорить -но о каждом - говорити окремо (окроме, осібно) про кожного. Каждый -но - кожен зосібна (зокрема); срв. В отдельности. Стоять -но от села - стояти відсторонь (на відшибі, окроме) від села. Жить -но (отделившись от родных) - жити на відріз(н)і, на відлуці.

* * *

1) особе, осі[о]бно, особше, окроме, окремо, опріч(е), опроче, різно, нарізно, відрубно. Положите это -бо - покладіть це особе (особно, особше, окроме). Они живут -бо - вони живуть різно (нарізно). [З тієї роботи окроме треба ще спинитись на просвітній діяльності Грінченка (Єфр.)];

2) см. Особенно 2. Следователь по -бо важным делам - слідчий в особливо важних справах.

* * *

1) ( отдельно от других) осі́бно, відру́бно, осо́бо; опрі́ч

2) ( особенно) особли́во, особли́ве

(кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.

* * *

предл. с род. п.

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

I. томами. -ный выход, -ное печатание сочинений - вихід, друк творів (писаннів) томами. -мно - томами, кожен том нарізно (окроме). [Словник видається томами]. Собрание его сочинений переплетено -мно - збірку його писаннів заведено в оправу (оправлено) кожен том нарізно.

II. Потомный (будущий) - потомний. [Потомні віки. Потомні покоління].

* * *