Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

одурить

  • 1 Одурить

    см. Одурять.

    Русско-украинский словарь > Одурить

  • 2 одурять

    одурить задурювати, задурити, обморочувати, обморочити, запаморочувати, запаморочити, стуманювати, стуманити, дурманити, здурманити, п'янити, сп'янити. Одуряющий - задурливий, дурманний, запаморочний, запаморочливий. Одуряющее средство - одура, дурман.
    * * *
    дурма́нити, одуря́ти, оп'яня́ти, запа́морочувати, заду́рювати

    Русско-украинский словарь > одурять

  • 3 доверять

    -ся, доверить, -ся вірити, повірити кому, няти (мати) віру, діймати віри кому, звіряти, -ся, звірити, -ся на кого, сповіряти, сповірити на кого, упевнюватися, упевнитися на кого, (полагаться) здаватися, здатися на кого, увіряти на кого. [Вірить на його, як на себе і гроші йому дає на сховок. Я йому віри не діймаю. І я віри не йму. Він на ню звіряв усе своє добро. Я сам писати не можу, я звіряю йому розписатися за мене. Згодом хлопці знов поладнали, тільки вже Санько не звірявся так на Стецька, як перше (Грінч.). На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряв. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Хіба ви на дядька ввіряєте? На його не ввіряй - одурить]. Доверенный кому - (прилаг.) звірений [Нам звірене, - що мусіли як святість ви берегти, - віддати ви посміли! (Грінч.)], (сущ.) довірений, повірений, повір(е)ник; срв. Уполномоченный.
    * * *
    несов.; сов. - дов`ерить
    довіря́ти, дові́рити, звіря́ти, зві́рити; ( поручать) доруча́ти, доручи́ти; ( иметь доверие) йня́ти ві́ри (ві́ру) несов., дійма́ти ві́ри, дійня́ти ві́ри

    Русско-украинский словарь > доверять

  • 4 надувать

    надуть
    1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;
    2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];
    3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -
    1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;
    2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;
    3) прлг. - см. отдельно.
    * * *
    несов.; сов. - над`уть
    1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

    \надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́

    \надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)

    \надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки

    2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

    Русско-украинский словарь > надувать

  • 5 научать

    научить
    1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)];
    2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)];
    3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный -
    1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений;
    2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений;
    3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться -
    1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать;
    2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум;
    3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - науч`ить
    (чему) навча́ти, навчи́ти и мног. понау́чувати, -чую, -чуєш и понавча́ти, науча́ти, науча́ти, -учу, -учиш (чого, чому)

    Русско-украинский словарь > научать

  • 6 простофиля

    бевзь (-взя), бевзень (-зня), просторіка, надолобень (-бня), жмуд (-да), (опис.) тютя полив'яним носом, (ворона) ґава (-ви), (глуповатый) недоумкуватий, пришелепуватий, прицуцкуватий, прицуцуватий, безклепкий. [Такий просторіка, кожне його одурить (Звин.)]. Дурачина -ля - дурило пришелепувате.
    * * *
    м., ж.
    бевзь, -зя (м.), бе́взень, -зня (м.), тю́тя; ( олух) йо́лоп; ( разиня) роззя́ва, роззявля́ка

    Русско-украинский словарь > простофиля

  • 7 аҥырташ

    аҥырташ
    -ем
    1. приводить, привести в состояние угорелости

    Тӱньыкшым вигак ит петыре, коҥгат вуйым аҥыртара. Сразу не закрывай трубу, печка твоя даёт угар.

    Мончат ялт аҥыртыш, ошкылынат ом керт. Я совсем угорел в твоей бане, даже идти не могу.

    2. помутить, помрачить, затуманить

    Шокшо кече вуйушым утыр аҥыртыш. П. Китнемарин. Жаркое солнце ещё больше помутило сознание.

    Коран дене шемер вуйым аҥыртен. О. Ипай. Кораном затуманивал сознание трудящихся.

    3. одурманивать, одурманить, одурить, попутать

    А кол-влак чорагайым аҥырташ лӱмын вӱдым румбыкаҥдат. Тошто ой. А рыбы, чтобы одурманить щук, специально мутят воду.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > аҥырташ

  • 8 тӱлыртараш

    тӱлыртараш
    -ем
    морочить, заморочить; дурманить, одурманить; одурять, одурить

    Маринам ойла, паша жапыште, манеш (Окашев), ял калыкым нечево арака ӱпш дене да сӱан дене тӱлыртараш. М. Рыбаков. Окашев говорит Марине, что нечего морочить народ в рабочее время запахом вина и свадьбой.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > тӱлыртараш

См. также в других словарях:

  • одурить — сов. перех. разг. сниж. Обманом, хитростью поставить в глупое или смешное положение; оставить в дураках, одурачить. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • одурить — дурю, дуришь; св. Разг. Обманом, хитростью поставить в глупое, смешное положение; обмануть, одурачить …   Энциклопедический словарь

  • одурить — дурю/, дури/шь; св.; разг. Обманом, хитростью поставить в глупое, смешное положение; обмануть, одурачить …   Словарь многих выражений

  • Одурить голову — кому. Курск. Неодобр. Обмануть кого л. БотСан, 106 …   Большой словарь русских поговорок

  • ГОЛОВА — Адамова голова (глава). 1. Жарг. угол., Алт. Шутл. ирон. Череп, изображение черепа. БСРЖ, 131; Ф 1, 116; БТС, 29; СРГА 1,19. 2. Костром. Шутл. О человеке с большой головой. СРНГ 1, 206. 3. Жарг. угол. Шутл. О лысом человеке. ББИ,17. 4. Арх., Дон …   Большой словарь русских поговорок

  • ОБДУРИВАТЬ — или обдурять, обдурить кого, обманывать, огудать, надувать, оплетать; обсчитывать, обмерять, обвешивать; | одурачить, омистифировать, поднять на смех. Меня цыгане обдурили лошадью. Ему бы только на зубки поднять да обдурить кого. Обдурился я этой …   Толковый словарь Даля

  • ОШЕЛОМЛЯТЬ — ОШЕЛОМЛЯТЬ, ошеломить кого чем (ударить по шелому), ударить по голове, перелобанить, отемяшить, ошалберить, ошабурить, ошарашить; | * озадачить, изумить и испугать нечаянностью; | * одурить или привести в беспамятство, в ошаленье. Меня так и… …   Толковый словарь Даля

  • Окружить голову — 1. кому. Неодобр. То же, что одурить голову. БотСан, 107. 2. безл. кому, у кого. Новг., Перм., Прикам. О головокружении. НОС 6, 159; МФС, 69; СГПО, 393 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»