-
1 осуждение
1) за[о]судження, засуд (-ду), осуд, осуда (ж. р.). Условное -ние - умовний засуд. Не подлежащий -нию (неосудимый) - неосудний. [Голод злодія неосудним робить];2) осуд, осуда, осудок (-дка), пересуда, судня, гудіння, гудьба, огуда, догана, нагана. Достойный -ния (порицания) - вартий догани.* * *1) ( судебное) засу́дження, осу́дження, засу́джування, осу́джування -
2 поношение
1) ганьба, гана, ганетьба, гани[е]ба, глум, обмова, огуда, неслава, наруга;2) (действ.) ганьблення, ганення, ганьбування, обмовляння, лихословлення, неславлення, потріпування, шкилювання.* * *1) ( действие) га́ньблення; паплю́ження; обмо́влення, обмовля́ння -
3 порицание
ганьба, гудьба, гудіння, догана, гана, нагана, пригана, огуда, загуда, осуда и осуд, гани[е]ба, ганетьба. [Де немає сварки, де немає лайки, де немає догани людської (Мирн.). Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного (Номис). Було куди ні підуть мої дочки, ніколи ганиби не чути (Г. Барв.)]. Высказывать, выражать -ние - висловлювати (висловити), робити (зробити) догану кому, ганьбу давати (дати) кому, гудити, погудити кого. [Я парубку ганьби не даю (М. Вовч.). Його покликано до куратора і зроблено йому догану за те, що ширить небажані урядові думки (Грінч.). Сестру похвалять, мене погудять (Гол.)]. Подвергнуться -нию - підпасти під догану.* * *дога́на; ( осуждение) о́суд, -у, осу́дження, засу́дження, огу́да; погу́дка, га́на
См. также в других словарях:
огуда — обманщик, нечестный человек , огудать обольстить, обмануть, одурачить , тамб., вологодск., перм. (Даль). Вероятно, от гудить обманывать, обольщать , которое, возм., связано с гудеть (см.). Отсюда, по мнению Остен Сакена (KZ 44, 157), также… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
огуда — и, ж. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого , чого небудь; осуд … Український тлумачний словник
огуда — угода … Краткий словарь анаграмм
огуда — (вияв недоброзичливости, осудливого ставлення до кого н.), осуд, ганьба, гана … Словник синонімів української мови
огуда — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
огулить — обмануть , укр. гулити заманивать, соблазнять, одурачивать . В связи с синонимичным огудать обмануть , огули обманули (см. выше) Остен Сакен (KZ 44, 157) предполагает *ogudliti, сближая с лит. apgaulė обман , gaulioti хватать, получать . Неясно … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ОГУДАТЬ — кого, тамб., вологод., пермяц. (густи, напевать?) обольстить, обмануть, надуть, провести, облапошить, оплести. Огудали его на базаре. В вор. говорят огули, огули, а в вологод. огудачили. Огудала, огуда ·об. плут, мошенник, обманщик, окутала,… … Толковый словарь Даля
ганетьба — и, ж., діал. Огуда, гана … Український тлумачний словник
огудний — а, е. Прикм. до огуда … Український тлумачний словник
ослава — и, ж. Погана слава; поговір, огуда … Український тлумачний словник
ганьба — (принизливе становище; недобра слава), сором, стид, безчестя, безслав я, неслава, наруга, хула, гана, огуда, осорома, соромота, стидовисько, стидовище; слава (перев. зі сл. погана , лиха тощо) … Словник синонімів української мови
