Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

обседать

  • 1 обседать

    обсесть
    1) обсідати, обсісти [Обсіли мене, як дрібні пташенята], усідати, усісти. [Гайвороння чисто всіло дерево];
    2) (обложить город) обсідати, обсісти. См. Осаждать. Мать обселась детками - мати дітками (діточками) обсадилась.
    * * *
    несов.; сов. - обс`есть
    обсіда́ти, обсі́сти

    Русско-украинский словарь > обседать

  • 2 обседать

    несовер. абсядаць

    Русско-белорусский словарь > обседать

  • 3 обседать

    -йет, -аем, -аете
    ρ.δ.
    βλ. обсесть.

    Большой русско-греческий словарь > обседать

  • 4 обседать

    несов. см. обсёсть

    Русско-таджикский словарь > обседать

  • 5 обсесть

    см. Обседать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > обсесть

  • 6 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

См. также в других словарях:

  • ОБСЕДАТЬ — ОБСЕДАТЬ, см. обсаживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ОБСЕДАТЬ — ОБСЕДАТЬ, обседаю, обседаешь. несовер. к обсесть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Обседать — несов. перех. разг. сниж. 1. Садиться вокруг кого либо или чего либо. отт. перен. Окружать, осаждать. 2. Садясь, занимать какое либо пространство сплошь или целиком (о насекомых, птицах). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • обседать — обсед ать, ает …   Русский орфографический словарь

  • обседать — (I), обседа/ю, да/ешь, да/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • обседать — см. Обсесть …   Энциклопедический словарь

  • обседать — см. обсесть; а/ю, а/ешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • обседать — об/сед/а/ть …   Морфемно-орфографический словарь

  • обсе́сть — сядет, сядем, сядете; прош. обсел, ла, ло; сов., перех. (несов. обседать). разг. Сесть вокруг кого , чего л. Вот, бывало, на дворе дождь, по дорогам невылазная грязь стоит, а мы заберемся к доброму старому майору, обсядем кругом и слушаем.… …   Малый академический словарь

  • ОБСЕСТЬ — ОБСЕСТЬ, обсяду, обсядешь, повел. обсядь, прош. вр. обсел, совер. (к обседать). 1. кого что. Сесть, усесться вокруг кого чего нибудь. «Мы заберемся к доброму старому майору, обсядем кругом и слушаем.» Салтыков Щедрин. || Насесть кругом, на… …   Толковый словарь Ушакова

  • Обсесть — сов. перех. разг. см. обседать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»