-
1 робітфаківець
-вця; = робфа́ківець, -вцярабфа́ковец -
2 робфаківець
-вця; см. робітфаківецьрабфа́ковец -
3 авіафахівець
-вця́авиаспециали́ст -
4 бамівець
- вцяба́мовец -
5 бандерівець
-вця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. бандерівці -
6 бесемерівець
-вця; мет.бессеме́ровец -
7 білокрівець
-вця; физл.лейкоци́т, бе́лый кровяно́й ша́рикбілокрі́вці мн. ч. — лейкоци́ты, бе́лые кровяны́е ша́рики
-
8 бундівець
-вця; полит.бу́ндовец -
9 вандрівець
- вцяпутеше́ственник; стра́нник; скита́лец -
10 вдівець
диал., -вця; см. удовець -
11 верхівець
-вця́вса́дник, верхово́й; ко́нник, нае́здник; диал. ве́ршник -
12 виноторгівець
- вцявиноторго́вец -
13 віхівець
-вця; ист.ве́ховец, вехи́ст -
14 внівець
нар.дотла́; (разбить, разлететься) вдре́безги -
15 воївець
-вця́во́ин -
16 впередівець
-вця; ист. -
17 втузівець
- вцявту́зовец -
18 вузівець
- вцяву́зовец -
19 гестапівець
- вцягеста́повец -
20 гітлерівець
- вцяги́тлеровец
См. также в других словарях:
нанівець — присл. Внівець, нінащо. Зводити нанівець … Український тлумачний словник
покрівець малий — і покрівець, заст. покровець Хусточка, якою на проскомидії покривають окремо потир і дискос; малий воздух, заст. дископокрівець … Словник церковно-обрядової термінології
вандрівець — іменник чоловічого роду, істота мандрівець діал … Орфографічний словник української мови
авіафахівець — вця/, ч. 1) Фахівець у якій небудь галузі знань, пов язаній з авіацією (авіаконструктор і т. ін.). 2) Працівник авіації, що обслуговує літак (здійснюючи підготовку його до вильоту, перевірку апаратури, механізмів і т. ін.) … Український тлумачний словник
вандрівець — вця, ч., діал. Мандрівець … Український тлумачний словник
початківець — вця, ч. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. || у сполуч. зі сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі. Початківець інженер … Український тлумачний словник
путівець — пути/вець, вця, ч. Польова дорога … Український тлумачний словник
унівець — див. внівець … Український тлумачний словник
хлівець — хлів (хлівець) (ст.слов.) Господарська споруда для утримання домашніх тварин, зокрема корів на Поліссі. Характерна для українського і російського селянського будівництва … Архітектура і монументальне мистецтво
великий покрівець — див. покрівець великий … Словник церковно-обрядової термінології
дископокрівець — див. покрівець малий … Словник церковно-обрядової термінології